Справа № 461/4951/16-к Головуючий у 1 інстанції: Юрків О.Р.
Провадження № 11-сс/783/533/16 Доповідач: Гуцал І. П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 вересня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого-судді Гуцала І.П.
суддів Голубицького С.С., Ревера В.В.,
з участю секретаря Петрук Ю.Ю.,
прокурора Сидора О.І.,
підозрюваного ОСОБА_1
та його захисника - адвоката Рісної Ю.Б.,
потерпілої ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу прокурора прокуратури Львівської області Сидора О.І. у кримінальному провадженні № 12016140240000884 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 16 серпня 2016 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави,
в с т а н о в и л а :
ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 16 серпня 2016 року застосовано до
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця с. Підмонастир,
Пустомитівського району, Львівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1,
запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави.
Визначено, що строк дії ухвали становить шістдесять днів з моменту застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тобто до 15 жовтня 2016 року включно.
Визначено заставу в розмірі 80 мінімальних заробітних плат, що становить 110 240 грн., яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Роз'яснено підозрюваному його обов'язки та наслідки їх невиконання.
На ухвалу слідчого судді прокурор прокуратури Львівської області Сидор О.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить судове рішення скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення розміру застави. Вважає рішення суду щодо визначення застави необґрунтованим та таким, що не ґрунтується на матеріалах справи. Зазначає, що суд, незважаючи на спричинення діяннями ОСОБА_5 загибелі трьох людей при виконанні ними професійних обов'язків, прийшов до висновку про можливість визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу.
Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора на підтримання доводів апеляційної скарги, пояснення підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника Рісної Ю.Б. про залишення ухвали без змін, а апеляційної скарги без задоволення, пояснення потерпілої ОСОБА_3, яка покладається на розсуд суду, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи й перевіривши матеріали судової справи та матеріали досудового розслідування, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
30.05.2016 року, 3.06.2016 року та 9.08.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016140240000884 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 272, ч.2 ст. 367, ст. 236 КК України.
12 серпня 2016 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 236, ч.2 ст. 367 КК України.
ОСОБА_1 підозрюється у тому, що в період з 1.01.2006 року по 30.05.2016 року, працюючи керівником Львівського комунального підприємства «Збиранка», будучи службовою особою, яка уповноважена на здійснення організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, вчинив неналежне виконання службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, внаслідок чого спричинено тяжкі наслідки.
Крім того, ОСОБА_1, працюючи керівником Львівського комунального підприємства «Збиранка», порушив правила екологічної безпеки під час експлуатації полігону твердих побутових відходів ЛКП «Збиранка», що спричинило загибель трьох людей.
Судове рішення про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави постановлене з дотриманням вимог ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194 КПК України.
Слідчий суддя дійшов обгрунтованого й правильного висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу - тримання під вартою з визначенням застави, врахувавши при цьому: наявність обгрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 236, ч.2 ст. 367 КК України; наявність достатніх підстав вважати, що існують передбачені ст. 177 КПК України, ризики, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
При цьому слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив у сукупності всі обставини, в тому числі вагомість наявних доказів про підозру у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, передбаченого ст. 236 КК України, а саме: позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті.
Згідно ст. 182 КПК України розмір застави визначається суддею з урахуванням обставин кримінальних правопорушень, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя обгрунтовано прийняв рішення про застосування до підозрюваного ОСОБА_1запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави та правильно визначив розмір застави в межах, визначених п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, а саме в розмірі 110 240 грн., який, з врахуванням наведених ризиків і особи ОСОБА_1, буде гарантувати виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, забезпечить його належну поведінку у кримінальному провадженні.
Що стосується доводів апеляційної скарги прокурора про неврахування слідчим суддею положень ч.4 ст. 183 КПК України, прийняття рішення про застосування до підозрюваного ОСОБА_1запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави та не врахування обставин вчинення ОСОБА_1 злочинів, якими спричинив загибель трьох людей, то такі є безпідставними.
Згідно змісту ч.4 ст. 183 КПК України не визначати розміру застави у кримінальному провадженні при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо злочину, який спричинив загибель людини, є правом, а не обов'язком слідчого судді.
Слідчий суддя, визначаючи ОСОБА_1 заставу в розмірі 110 240 грн., вірно врахував обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного ОСОБА_1, який раніше несудимий, має зареєстроване місце проживання, похилий вік, незадовільний стан здоров'я, ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді та задоволення апеляційної скарги прокурора прокуратури Львівської області Сидора О.І.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 16 серпня 2016 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора прокуратури Львівської області Сидора О.І. - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий: Гуцал І.П.
Судді: Голубицький С.С.
Ревер В.В.
Судове рішення № 61221114, Апеляційний суд Львівської області було прийнято 05.09.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 461/4951/16-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: