Рішення № 61217685, 01.09.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/19706/15-ц

Провадження № 2/761/1021/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Рибака М.А.,

при секретарі Сівоха І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва в залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: публічне акціонерне товариство «Банк Форум» про стягнення грошових коштів -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2015 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва із позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач-1), Національного банку України (далі по тексту - відповідач-2, НБУ) та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі по тексту - відповідач-3, ФГВФО), третя особа: публічне акціонерне товариство «Банк Форум» (далі по тексту - третя особа, ПАТ «Банк Форум») про солідарне стягнення грошових коштів в сумі 63883,90 доларів США.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 28.11.2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Форум», в особі відділення № 3600 Ужгородська дирекція ПАТ «Банк Форум» було укладено договір банківського вкладу №263L/3600/658975, відповідно до якого він вніс на депозитний рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 90000 доларів США строком до 28.02.2014 року. Після закінчення строку дії депозитного договору ПАТ «Банк Форум», в особі відділення № 3600 Ужгородська дирекція ПАТ «Банк Форум» самостійно перерахував вказані кошти на поточний рахунок. 28.02.2014 року позивач звернувся до Банку з заявою про видачу йому грошових коштів у повному розмірі в день звернення, на яку отримав відповідь Банку, відповідно до якої його повідомили про неможливість негайної виплати коштів у зв'язку з тим, що Постановою НБУ від 28.02.2014 року «Про заходи забезпечення рівноваги на валютному ринку» введено обмеження на здійснення видачі (отримання) готівкових коштів в іноземній валюті з поточних та депозитних рахунків клієнтів через каси та банкомати банків у межах до 15000 грн. на добу на одного клієнта в еквіваленті за офіційним курсом НБУ.

Позивач зазначав, що також є вкладником за договорами банківського вкладу № 2630/3600/691821 від 05.03.2014 року в сумі 15000 доларів США та № 2630/3600/692002 від 05.03.2014 року в сумі 10000 доларів США, та звертався до ПАТ «Банк Форум» з письмовою вимогою про зупинення дії вказаних депозитних договорів з 25.03.2014 року, що підтверджується відповідною заявою від 18.03.2014 року. Враховуючи строковість вказаних зобов'язань за договорами банківських вкладів, позивач як вкладник виразив свою волю щодо припинення зобов'язань за вказаними договорами, однак свої грошові кошти не отримав, що призвело до порушення його права власності.

Відповідно до довідки ПАТ «Банк Форум» від 28.04.2014 року, залишок коштів позивача на всіх рахунках становить 84 990,08 доларів США. Станом на момент подання позовної заяви позивачу було виплачено лише 200000,00 грн. гарантованої суми, що виплачується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки 14.03.2014 року в Банк було введено тимчасову адміністрацію. На момент подання даної позовної заяви залишок заборгованості перед позивачем становить 63883,90 долари США.

Посилаючись на викладене, а також на положення Конституції України, Цивільного кодексу, Закону України «Про банки і банківську діяльність», Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», позивач просив суд солідарно стягнути з відповідачів 63883,90 доларів США.

В судовому засіданні 01.04.2016 року представник позивача звернувся до суду із клопотанням про зміну підстав позову та надав уточнену позовну заяву, в якій просив суд стягнути солідарно з відповідачів на його користь 63883,90 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ 21,8481 грн. за 1 долар США на дату подання позовної заяви (10 липня 2015 року) складає 1395741,84 грн.

В уточненій позовній заяві, із зміненим предметом позову, позивач посилався на те, що всі договори банківського вкладу були укладені із позивачем в період, коли банк фактично вже не міг виконати взятих на себе зобов'язань, оскільки його нормативи не відповідали вимогам законодавства.

Позивач зазначав, що інформацією про продукцію у вигляді послуги з розміщення грошових коштів на умовах депозиту в ПАТ «Банк Форум» відповідачі достовірно володіли, оскільки саме їм було достовірно відомо про реальний фінансовий стан банку, можливість та здатність якісно надати послуги, однак дана інформація не була доведена до відома позивача, що порушило його права як споживача банківських послуг.

Суму неповернутого депозиту вважав збитками, які відповідачі зобов'язані солідарно йому відшкодувати.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд про його задоволення.

В судовому засіданні представники ОСОБА_2, НБУ та ПАТ «Банк Форум» позов не визнали та просили суд відмовити у його задоволенні з підстав, зазначених в письмових запереченнях по справі.

Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. В раніше поданих запереченнях по справі просив суд відмовити у задоволенні позову у зв'язку із його необґрунтованістю.

Представники відповідачів послалися на те, що позивач не довів належними та допустимим доказами склад правопорушення, а саме позивач не надав доказів, які б підтверджували протиправну поведінку відповідачів, збитки, а також причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками та вину відповідачів.

Суд, заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено, що 28.11.2013 року між сторонами було укладено договір банківського вкладу № 263L/3600/658975, відповідно до якого позивач розмістив у банку депозит на суму 90000 доларів США строком з 28.11.2013 до 28.02.2014 року включно (а.с. 10), що підтверджується також квитанцією № 594964 від 28.11.2013 року (а.с. 11).

05.03.2014 року між сторонами було укладено договір банківського вкладу № 2630/3600/692002, згідно якого позивачем було розміщено вклад у сумі 10000 доларів США та договір банківського вкладу № 2630/3600/691821, за яким позивачем було розміщено 15000 доларів США (а.с. 6, 8).

Постановою Правління Національного банку України від 13 березня 2014 року № 135 ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "БАНК ФОРУМ" (далі - ПАТ "БАНК ФОРУМ") віднесено до категорії неплатоспроможних.

Крім того судом встановлено, що рішенням Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про виведення з ринку та здійснення тимчасової адміністрації» № 14 від 14.03.2014 року розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Форум» з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 14.03.2014 року по 13.06.2014 року.

У зв'язку з надходженням до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) попередніх заяв від потенційних інвесторів, які виявили намір взяти участь у виведенні з ринку ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "БАНК ФОРУМ" (код за ЄДРПОУ 21574573; МФО 322948; місцезнаходження: 02100, м. Київ, б-р Верховної Ради, буд.7), а також з метою розширення кола потенційних інвесторів шляхом забезпечення подачі документів до Фонду всіма зацікавленими особами, виконавча дирекція Фонду 28.03.2014 (протокол № 061/14) вирішила продовжити строк для пошуку потенційних інвесторів, які мають намір взяти участь у виведенні АТ "БАНК ФОРУМ" з ринку до 18:00 07 квітня 2014 року.

У зв'язку з надходженням до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) клопотання від потенційного інвестора, який виявив намір взяти участь у виведенні з ринку Публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" (код за ЄДРПОУ 21574573; МФО 322948; місцезнаходження: 02100, м. Київ, б-р Верховної Ради, буд.7), виконавча дирекція Фонду 07.04.2014 (протокол № 067/14) вирішила повторно продовжити строк для пошуку потенційних інвесторів, які мають намір взяти участь у виведенні ПАТ "БАНК ФОРУМ" з ринку до 18:00 22 квітня 2014 року.

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 13.06.2014 № 355 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "БАНК ФОРУМ" та згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду №49 з 16.06.2014 розпочалась процедура ліквідації ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "БАНК ФОРУМ" (далі - ПАТ "БАНК ФОРУМ") з відчуженням у процесі ліквідації всіх або частини його активів і зобов'язань на користь приймаючого банку. Такий спосіб виведення ПАТ "БАНК ФОРУМ" був передбачений планом врегулювання , що був затверджений 12.06.2014 виконавчою дирекцією Фонду (протокол засідання виконавчої дирекції Фонду №122/14).

Із матеріалів справи вбачається і не заперечувалось сторонами, що від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_1 було отримано виплату на суму 200000 грн., що стверджено заявою на виплату переказу та заявою на перерахування коштів про доручення здійснити переказ з його рахунків у ПАТ «Банк Форум» в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом від 28.04.2014 року.

Окрім того, ОСОБА_1 було визнано кредитором ПАТ «Банк Форум» та його вимоги включено до 4 черги на суму 753018,41 грн. та до 6 черги на суму 400,00 грн. (а.с. 48).

Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ № 6 від 27.03.1992 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно із ч.ч. 5 та 6 статті 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) власники істотної участі, керівники банку (крім керівників відокремлених підрозділів банку) за фіктивне банкрутство, доведення до банкрутства або приховування стійкої фінансової неспроможності банку несуть відповідальність. На власників істотної участі та керівників банку за рішенням суду може бути покладена відповідальність за зобов'язаннями банку в разі віднесення банку з їх вини до категорії неплатоспроможних.

Тобто законом передбачено можливість притягнення власника істотної участі, який фактично не здійснював управління банком, не мав будь-якого впливу на його діяльність, до солідарної відповідальності. Важливою передумовою покладення відповідальності на такого акціонера є доведення належними доказами факту отримання певної майнової вигоди від протиправних дій інших пов'язаних із банком осіб, що передбачає спільність дій і намірів обох.

Такі умови настання солідарної відповідальності цілком узгоджуються з положеннями цивільного законодавства. Так, ст. 1190 Цивільного кодексу встановлює, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Таку позицію підтримав Пленум Верховного Суду в п.3 постанови «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.92 № 6, де зазначено, що особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Отже, для застосування солідарної відповідальності першочерговим є саме спільність діяння власників істотної участі банку.

Враховуючи те, що відповідальність за заподіяну шкоду є зобов'язанням деліктного характеру й виникає з позадоговірних відносин, важливою передумовою її настання буде доведення складу правопорушення.

Позовні вимоги до відповідача-1 ґрунтуються на положеннях ст. 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність». При цьому закріплення подібного зобов'язання без конкретизації строків і умов його виконання не дає законних підстав уважати будь-яку бездіяльність протиправною. Адже потрібно враховувати як реальні можливості для активних дій, що залежать від розміру частки в статутному капіталі, так і фінансові можливості власника істотної участі.

Таким чином, відповідальність власників істотної участі у випадку неплатоспроможності банку не настає автоматично. Для застосування відповідальності та компенсації шкоди за рахунок майна акціонерів потрібно довести наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів підстав для компенсації шкоди немає.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позивачем жодним належним та допустимим доказом не доведено наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини ОСОБА_2, а тому позовні вимоги до останнього задоволенню не підлягають

Що ж стосується позовних вимог до Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, слід зазначити, що позивачем не доведено, а матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що відповідачі спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру, а тому несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Згідно зі ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Вина є одним з елементів суб'єктивної сторони будь-якого правопорушення, а тому юридична відповідальність за загальним правилом можлива лише при винному вчиненні забороненого діяння.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Матеріалами справи підтверджується отримання позивачем граничного розміру відшкодування коштів в сумі 200000,00 грн.

Слід зазначити, що посилаючись на бездіяльність Фонду в частині невчинення відповідних дій з метою захисту інтересів позивача як вкладника та НБУ в частині неповідомлення позивача щодо реальної можливості надання ПАТ «Банк Форум», позивачем не доведено того, що вказані дії відповідачів призвели до завдання йому шкоди в сумі 63883,90 доларів США.

У відповідності з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 57 ЦПК України).

Частиною 2 ст. 59 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

На підставі ст. ст. 3, 4, 10, 11, 31, 60, 61, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: публічне акціонерне товариство «Банк Форум» про стягнення грошових коштів - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ М.А. РИБАК