Постанова № 61215646, 12.09.2016, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

12.09.2016

Справа № 642/2474/16-а

Провадження № 2а/642/74/16

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

08 вересня 2016 року Ленінський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Проценко Л.Г.,

за участю секретаря - Канаєвої К.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини А1314, Харківського обласного військового комісаріату, головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинення певних дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Ленінського районного суду м. Харкова із адміністративним позовом до військової частини А1314, Харківського обласного військового комісаріату, головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, визнання бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинення певних дії.

Позивач в адміністративному позові зазначив, що він проходив військову службу в Збройних силах України. Під час проходження військової служби позивач отримував у складі грошового забезпечення щомісячну додаткову грошову винагороду з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Позивач у 2015 році був звільнений у запас. Військова частина А 1314 склала довідку про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії позивачу від 23.10.2015 № 1314/21/1338 без зазначення щомісячної додаткової грошової винагороди під час оформлення документів для призначення пенсії позивачу. 24.10.2015 р. головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ) позивачу призначена пенсія за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262- XII). 10.02.2016 р. позивач звернувся із заявою до в/ч А1314 в якій просив військову частину А 1314 включити в довідку про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії від 23.10.2015 р. за № 1314/21/1538 щомісячну додаткову грошову винагороду яку позивач отримав під час служби у в/ч А1314 та подати зазначену довідку до Харківського обласного військового комісаріату. 01.03.2016р. позивач отримав відмову листом від 29.02.2016р. № 1314/122-рпв., від військової частини А 1314. 16.02.2016 р. позивач звернувся із заявою до Харківського обласного військового комісаріату (далі - ХОВК) в якій просив вжити заходи на усунення порушень, щодо оформлення та подання документів для призначення пенсії до головного управління Пенсійного фонду України в Харківський області, які не містять відомості про щомісячну додаткову грошову винагороду яку позивач отримував підчас проходження військової служби та з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Листом від 10.03.2016р. за № ФХ 122900/432/ВСЗ позивачу було відмовлено в задоволенні вимог Харківським обласним військовим комісаріатом. 18.02.2016 р. позивач звернувся із заявою до ГУ ПФУ в якій просив здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за вислугу років, починаючи з 24.10.2015 р., з урахуванням при обчисленні розміру пенсії щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій», з урахуванням змін внесених постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 р. № 161 «Про внесення змін до постанови КМУ від 22.09.2010 року № 889» із врахуванням раніше виплачених сум». Листом від 29.02.2016 р. за № 322 К-14 позивачу відмовлено у задоволенні вимог ГУ ПФУ. Відповідно до пунктів 1, 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону № 2011 до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Частиною 4 статті 9 Закону № 2011 визначено, що розмір грошового забезпечення встановлюється Кабінетом Міністрів України. Згідно з пп. 2 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» зі змінами та доповненнями (далі - постанова №889) військовослужбовцям Збройних Сил встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду в наступних розмірах: з 1 квітня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 року - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення. Відповідно до ст. 5 Закону № 2262-12 для обчислення пенсій враховуються всі види грошового забезпечення, що отримували зазначені особи, які мають право на пенсію за цим Законом, перед звільненням зі служби. Згідно з п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» ( далі - Постанова № 393) пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення. Пунктом «а» частини 1 статті 13 Закону №2262 визначено, що пенсії за вислугу років призначаються особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення. Відповідно до частини першої ст.43 Закону № 2262 пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому загальнообов'язкове (далі Закон № 1058-ІV). Пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина друга ст. 43 Закону №2262). Згідно зі ст. 41 Закону № 1058-ІV до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. Отже, позивач дійшов до висновку, що щомісячна додаткова грошова винагорода, яка виплачується відповідно до Постанови № 889, за своєю правовою природою та юридичними ознаками в розумінні статті 43 закону № 2262-12 є додатковим видом грошового забезпечення (підвищення), а тому підлягає обов'язковому включенню до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії за вислугою років. Позивач посилається на правову позицію Верховного Суду України, яка висловлена в постановах від 20.02.2012 р. № 21-430а11, від 28.05.2013 р. № 21-97а13.

Із зазначених підстав позивач вважає, що в/ч А 1314 зобов'язана була подати до ХОВК довідку про додаткові види грошового забезпечення, які позивач отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди.

Посилаючись на Інструкцію з організації роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України яка затверджена наказом Міноборони від 31.12.2014 № 937 та зареєстрована в Мінюсті 22.01.2015 р. за № 73/26518 позивач вважає, що ХОВК зобов'язаний був подати до ГУ ПФУ довідку про додаткові види грошового забезпечення, які позивач отримував, протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, але протиправно не зробив це.

Позивач посилаюсь на Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі яке затверджене Постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 № 28-2 та зареєстроване в Мінюсті 15.01.2015 р. за № 40/26485 вважає, що ГУ ПФУ не забезпечило вимог актів законодавства про пенсійне забезпечення при призначенні та виплаті пенсії позивачу.

З цих підстав позивач просив суд: визнати протиправною бездіяльність військової частини А 1314 щодо не включення в довідку про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії від 23.10.2015р. № 1314/21/1338, виданої ОСОБА_1, щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» зі змінами та доповненнями; визнати протиправною бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату щодо оформлення та подання документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які не передбачали в складі грошового забезпечення ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди, визначеної Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» зі змінами та доповненнями; визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років без врахування при її обчисленні щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» зі змінами та доповненнями; зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області(код ЄДРПОУ14099344) призначити і виплачувати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) пенсії за вислугу років, починаючи з 28 жовтня 2015 року, з урахуванням при обчисленні розміру пенсії щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» зі змінами та доповненнями., із врахуванням раніше виплачених сум; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) як суб'єкта владних повноважень подати протягом двох місяців, з дня набрання постановою законної сили звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 267 КАС України; вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів за захистом яких ОСОБА_1 звертається; судові витрати покласти на рахунок держави.

Позивач до суду не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи в його відсутність, в якій зазначив, що позов підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача - ГУ ПФУ у судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнала і просила суд у задоволенні позову відмовити, та надала до суду письмові заперечення в яких зазначила, що відповідно до ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям за контрактом, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого були сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Також представник відповідача зазначила, що при призначенні пенсії, на підставі довідки в/ч А1314 від 23.10.2015 р. № 1314/21/1538 головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області дотримані вимоги ст. 43 Закону № 2262-12 та п. 7 постанови КМУ від 17.07.1992 р. № 393, посилаючись на ч. 3 ст. 63 Закону № 2262-12, Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб" яке затверджено постановою КМУ від 13.02.2008 р. № 45, Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб - повноважень, щодо внесення змін в документи, які були надані щодо позивача Харківським обласним військкоматом і на підставі яких була перерахована пенсія, у органів Пенсійного фонду України не має. На думку представника ГУ ПФУ щомісячна додаткова грошова винагорода не може вважатись тою складовою грошового забезпечення військовослужбовця, з якого може обчислюватись сума пенсії, так як вона не є постійною та сталою величиною, має не системний характер, оскільки на її розмір впливає особиста поведінка військовослужбовця, який її отримує, що виключає можливість визнання її як підставу для перерахунку пенсії. На думку представника ГУ ПФУ щомісячна додаткова грошова винагорода яка передбачена постановою КМУ від 22.09.2010 р. № 889 із наступними змінами не входить до грошового забезпечення з якого сплачується єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та обчислюється пенсія. Також посилається на постанову Верховного Суду України від 15.07.2014 р. по справі № 21-234а14 як на підставу відмови позивачу в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача - Харківського обласного військкомату у судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнала і просила суд у задоволенні позову відмовити, та надала до суду письмові заперечення в яких посилаючись на ст. 10, 43, 63 Закону № 2262-12, наказ Міноборони від 31.12.2014 р. № 937, наказ Міноборони від 19.08.2008 р. № 407, Рішення Конституційного Суду України від 13.05.2015 р. № 4-рп/2015, зазначила, що законодавством не передбачено включення до грошового забезпечення винагород як складової частини грошового забезпечення та проведення перерахунку пенсії у зв'язку із введенням або зміною такої складової частини грошового забезпечення як винагорода.

Представник відповідача - військової частини А1314 у судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав і просив суд у задоволенні позову відмовити, подав до суду заперечення, в яких в повному обсязі підтримав позицію відповідача ХОВК.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представників відповідачів та дослідивши матеріали справи і надані докази, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача до військової частини А1314, Харківського обласного військового комісаріату, головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дії підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України. Позивач отримую пенсію за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", як особа звільнена з військової служби та перебуває на пенсійному обліку у головному Управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області.

З 24.10.2015 р. позивачу призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ. При обчисленні пенсії ГУПФУ врахувало грошове забезпечення, а саме: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років 40%, середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці. Таким чином, для обчислення пенсії позивачу за основу розрахунку бралася сума грошового забезпечення - 4866 грн.08 коп.

Відповідно до грошового атестата серія, виданого в/ч А1314, та наказу командира в/ч А1314 від 23.10.2015 р № 162159 вбачається, що на час звільнення позивача з військової служби розмір його грошового забезпечення включав щомісячну додаткову грошову винагороду, яка становила 60 % місячного грошового забезпечення.

Військова частина А1314 не включила щомісячну додаткову грошову винагороду в довідку про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії від 23.10.2015 за № 1314/21/1338, Харківський обласний військовий комісаріат оформив та подав до ГУ ПФУ, документи для призначення пенсії позивачу без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, а ГУПФУ не врахувало цю винагороду при обчисленні розміру пенсії при призначенні позивачу пенсії.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення військовослужбовців входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Постановою від 22.09.2010 р. № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (з наступними змінами) Кабінет Міністрів України встановив щомісячну додаткову грошову винагороду (далі - винагорода) для окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України від 09.07.2003 р. № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV).

Пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ).

Згідно зі ст. 41 Закону № 1058-ІV до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, щощомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовця, яку він отримував під час проходження служби, з якої нараховані і сплачені страхові внески, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.

В силу ч. 1 ст. 244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Судом враховується правова позиція Верховного суду України, яка висловлена у постанові від 20.10.2015 р. у справі №21-2942а15. Згідно цієї постанови колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України прийшла до висновку, що щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовця, яку він отримував під час проходження служби, з якої нараховані і сплачені страхові внески, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.

Із зазначених вище підстав суд вважає, що пенсія позивачу повинна виплачуватись в розмірі який обчислений з грошового забезпечення до якого включена щомісячна додаткова грошова винагорода.

Також судом встановлено, що згідно абз. 2,4,5 п.2.8 Інструкції з організації роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України яка затверджена наказом Міноборони від 31.12.2014 № 937 та зареєстрована в Мінюсті 22.01.2015 р. за № 73/26518 на обласні військові комісаріати покладаються: - оформлення та подання до органів, що призначають пенсії, документів для призначення за Законом пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам сімей померлих військовослужбовців і осіб, звільнених з військової служби; - визначення розміру грошового забезпечення для обчислення і перерахунку пенсій органами, що призначають пенсії, відповідно до Закону, постанов Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" (зі змінами) та від 13 лютого 2008 року №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393" (зі змінами) і Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (зі змінами), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402 (зі змінами). У разі якщо розмір грошового забезпечення на день призначення пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам їх сімей змінився, обласний військовий комісаріат складає довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій згідно з нормами, що діють на день призначення пенсії за відповідною посадою.

Згідно п. 7 Постанови Правління Пенсійного Фонду України від 30.01.2007 р. №3-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка погоджена з Міністерством оборони і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 р. за №135/13402, для призначення пенсії за вислугу років і по інвалідності подаються такі документи: - заява про призначення пенсії; - грошовий атестат, або довідка про розмір грошового забезпечення, і довідка про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби; - військово-медичні документи про стан здоров'я звільненої особи (за винятком осіб, які не проходили військово-лікарську комісію); - документи про страховий стаж (при призначенні пенсії згідно з пунктом "б" статті 12 Закону (2262-ХІІ); - довідка МСЕК про визнання особи інвалідом; - копія документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); - довідка ВАТ "Ощадбанк" або інший документ, що підтверджує відкриття рахунку, назву та номер відділення ВАТ "Ощадбанк"; - копія паспорта.

Таким чином суд вважає безпідставними посилання представника відповідача Харківського обласного військкомату на Рішення Конституційного Суду України від 13.05.2015 р. № 4-рп/2015 оскільки зазначеним рішенням надано офіційне тлумачення положень ч. 3 ст. 63 Закону № 2262-XII щодо правовідносини щодо перерахунку пенсії у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством після звільнення з військової служби та призначення пенсії.

Натомість правовідносини що визначення розміру пенсії при призначенні врегульовані нормами ст. 43 Закону № 2262-12.

Суд наголошує, що позивачу протиправно не включено до грошового забезпечення з якого обчислюється розмір пенсії щомісячну додаткову грошову винагороду яку позивач отримував під час проходження військової служби.

Суд вважає недоречним посилання представника ГУПФУ на постанову Верховного Суду України від 15.10.2013 р. у справі № 21-368а13, оскільки зазначена постанова Верховного Суду України була ухвалена про спірні правовідносини у березні 2011 р. Окрім того, зазначеною постановою Верховного Суду України розглядались правовідносини щодо перерахунку пенсії відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону № 2262-XII.

У справі, що розглядається, позивач звернувся з позовом про обчислення розміру пенсії при її призначенні відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-XII у квітні 2016 р.

Постановою КМУ від 13.03.2013 р. № 161 були внесені зміни в постанову КМУ від 22.09.2010 р. № 889.

Наказом Міноборони 07.06.2013р. № 370 були внесені зміни до Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди окремим категоріям військовослужбовцям Збройних Сил України.

Тобто на час звернення позивача з позовом постанова КМУ від 22.09.2010 р. № 889 та Інструкція про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди окремим категоріям військовослужбовцям Збройних Сил України внаслідок внесення неодноразових змін до них діяли в інших редакціях і по-іншому врегульовували питання щодо розміру, умов та порядку виплати щомісячної додаткової грошової винагороди.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Тобто у справі, що розглядається і у постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 р. на яку посилається відповідач, відмінне матеріально-правове регулювання спірних правовідносин, що не дає підстав для висновку про подібність правовідносин.

Щодо посилання представника ГУ ПФУ на ту обставину, що щомісячна додаткова грошова винагорода не входить до грошового забезпечення з якого сплачується єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування суд зазначає наступне.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; допомоги або компенсації відповідно до законодавства.

Згідно п. 1.2 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам яка затверджена наказом Міноборони від 11.06.2008 № 260 та зареєстрована у Мінюсті 14 .07.2008 р. за № 638/15329 до складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до п. 7 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджується Кабінетом Міністрів України. Такий перелік затверджений постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1170 «Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Зазначений Перелік не містить посилання на такий вид виплат, як щомісячна додаткова грошова винагорода.

Таким чином грошове забезпечення військовослужбовців (в том числі щомісячна додаткова грошова винагорода) є об'єктом сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Посилання ГУПФУ на такі обставини, що обов'язок по підготовці та поданню документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії покладений на структурні підрозділі відповідних міністерств, звідки звільнені зазначені особи та наявність в матеріалах пенсійної справи довідки про додаткові види грошового забезпечення в якої не зазначена щомісячна додаткова грошова винагорода судом не приймається до уваги.

В силу Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі яке затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 № 28-2 на головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області покладена функція: забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, вимог актів законодавства про пенсійне забезпечення; здійснення контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески) та інших платежів, за призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду, інших джерел, визначених законодавством; забезпечити своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами).

До складу ГУ ПФУ входить управлення пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян яке в силу Положення про управлення пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області яке затверджено наказом головного управління пенсійного фонду України в Харківській області від 14.08.2016 р. № 105 безпосередньо приймає та готує документи для призначення (перерахунку) та виплати пенсій, забезпечує виготовлення документів для виплати пенсій.

Тобто ГУ ПФУ повинно було проконтролювати виконання покладених завдань на підлеглі структурні підрозділи та забезпечити додержання військовою частиною А1314 та обласним військкоматом вимог актів законодавства про пенсійне забезпечення, здійснювати контроль за правильністю призначення та виплати пенсії позивачу, забезпечити в повному обсязі виплату пенсії позивачу.

Отже, суд зазначає, що має місце протиправна бездіяльність військової частини А1314, Харківського обласного військового комісаріату, головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зауважує, що відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, не надано до суду належних та допустимих доказів наявності підстав для не врахування при обчисленні розміру пенсії позивачу щомісячної додаткової грошової винагороди.

Матеріали справи свідчать,що позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом 28.04.2016 р. із вимогами щодо захисту його порушених прав, що мали місце з 28.10.2015 р.

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, для вирішення питання про правильність дотримання позивачем строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.

Позовна заява та матеріали справи свідчать, що порушення прав позивача стосовно призначення та виплати пенсії відбувалося кожного місяця при отриманні ним суми пенсії, починаючи з 24.10.2015 р., а тому кожного разу при отриманні пенсії позивач був обізнаний про порушення його прав та мав змогу звернутись до суду за їх захистом. Пенсію позивач отримує на картковий рахунок кожного місяця. А тому позивач дізнається про порушення своїх прав тільки під час перевірки даних карткового рахунку відкритого у відділенні Ощадбанку.

Тобто, порушення прав позивача на отримання пенсії носить тривалий характер.

Згідно ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 11 КАС України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивач звертаючись з даним позовом не пропустив строк, визначений ч. 2 ст. 99 КАС України.

Згідно зі ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи наведене належним способом захисту права буде:

визнати протиправною бездіяльність військової частини А1314 щодо не включення в довідку про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії ОСОБА_1 від 23.10.2015 р. № 1314/21/1338 щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від 22.09.2010 р. № 889 зі змінами;

визнати протиправною дії Харківського обласного військового комісаріату щодо оформлення та подання до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області документів для призначення пенсії ОСОБА_1, які не передбачали в складі грошового забезпечення ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від 22.09.2010 р. № 889 зі змінами;

визнати дії (бездіяльність) головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не виконання завдань покладених на нього п.п. 1,3 п. 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі яке затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 № 28-2 щодо здійснення контролю за призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду, інших джерел, визначених законодавством протиправними;

визнати дії головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 пенсії з грошового забезпечення без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від 22.09.2010 р. № 889 зі змінами протиправними;

зобов'язати військову частину А1314 скласти нову довідку про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від 22.09.2010 р. № 889 зі змінами та подати зазначену довідку до Харківського обласного військового комісаріату;

зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат після отримання від військової частини А1314 довідки про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від 22.09.2010 р. № 889 зі змінами подати зазначену довідку до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області;

зобов'язати головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області після отримання від Харківського обласного військового комісаріату довідки про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від 22.09.2010 р. № 889 зі змінами, призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію в розмірі якій обчислений з грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від 22.09.2010 р. № 889 зі змінами та здійснити виплату недоплаченої частини основного розміру пенсіїз 28 жовтня 2015 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу вказаної норми вбачається, що питання про надання звіту про виконання постанови вирішує суд, який прийняв судове рішення по суті спору не на користь суб'єкта владних повноважень.

Цій нормі кореспондують положення абзацу 6 п. 4 ч. 1 ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з яким постанова складається з резолютивної частини із зазначенням встановленого судом строку для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій (перебіг цього строку починається з дня набрання постановою законної сили або після одержання її копії, якщо постанова виконується негайно).

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може під час прийняття постанови у справі.

Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

У Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури.

Згідно ч. 2 п. 10 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі" резолютивна частина судового рішення, за загальним правилом, повинна містити: висновок суду про задоволення позову (клопотання, подання), апеляційної чи касаційної скарги повністю або частково чи відмову в його (її) задоволенні повністю або частково, чи залишення його (її) без задоволення; висновок суду по суті вимог; розподіл судових витрат; інших правових наслідків ухваленого рішення; строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили та його оскарження; встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

У зв'язку з тим, що для усунення порушення прав позивача відповідачі повинні вчинити певні дії, то вимоги позивача щодо встановлення судом строку для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем головним управлянням пенсійного фонду України в Харківській області до суду першої інстанції звіту про виконання судового рішення є законними, строк подачі звіту двох місяців, з дня набрання постановою законної сили є розумним строком.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121,122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частина А1314, Харківського обласного військового комісаріату, головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинення певних дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини А1314 щодо не включення в довідку про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії ОСОБА_1 від 23.10.2015 р. № 1314/21/1338 щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 р. № 889 зі змінами;

Визнати протиправною дії Харківського обласного військового комісаріату щодо оформлення та подання до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області документів для призначення пенсії ОСОБА_1, які не передбачали в складі грошового забезпечення ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 р. № 889 зі змінами;

Визнати дії (бездіяльність) головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не виконання завдань покладених на нього п.п. 1,3 п. 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі яке затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014р. № 28-2 щодо здійснення контролю за призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду, інших джерел, визначених законодавством протиправними;

Визнати дії головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 пенсії з грошового забезпечення без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 р. № 889 зі змінами протиправними;

Зобов'язати військову частину А1314 скласти нову довідку про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 р. № 889 зі змінами та подати зазначену довідку до Харківського обласного військового комісаріату;

Зобов'язати Харківській обласний військовий комісаріат після отримання від військової частини А1314 довідки про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 р. № 889 зі змінами подати зазначену довідку до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області;

Зобов'язати головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області після отримання від Харківського обласного військового комісаріату довідки про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 р. № 889 зі змінами, призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію в розмірі якій обчислений з грошового забезпечення урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 р. № 889 зі змінами та здійснити виплату недоплаченої частини основного розміру пенсіїз 28 жовтня 2015 р.

Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати протягом двох місяців, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 267 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя Л.Г. Проценко