Рішення № 61214972, 01.09.2016, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/6089/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2016 року

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючого-судді Бучко Т.М.

секретар Соломон О.М.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про відшкодування шкоди, завданої в ДТП,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість по страховому відшкодуванню в розмірі 20136,09 грн., пеню 776,76 грн., відсотки за використання коштів 57,93 грн., збитки від інфляції 201,36 грн., а всього - 21172,14 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що вироком суду визнано ОСОБА_4 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України. В результаті дорожньо-транспортної пригоди він отримав середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження по критерію довго тривалості здоровя. З моменту ДТП і донині продовжує відновлення здоровя, неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні, переніс дві операції. Крім того, внаслідок отриманих травм набув стійку втрату працездатності та має 3 групу інвалідності. Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_4 на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «СК «Провідна». Для отримання страхового відшкодування звернувся до відповідача із заявою, в якій просив виплатити витрати на лікування, неотримані доходи у звязку з тимчасовою втратою працездатності за період такої втрати, шкоду, повязану із стійкою втратою працездатності, та моральну шкоду в розмірі 5 % страхової виплати. Відповідач визнав випадок страховим та нарахував страхове відшкодування, однак, безпідставно знизив розмір виплати по тимчасовій непрацездатності та допустив математичну помилки при визначенні розміру моральної шкоди. Оскільки з 9 квітня 2016 року по 13 травня 2016 року відповідач прострочив виплату страхового відшкодування в оспорюваній частині, підлягає стягненню пеня у відповідності до ст.36 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та 3 % річних і інфляційні втрати відповідно до ст.625 ЦК України.

В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача борг по страховому відшкодуванню в сумі 19969,49 грн., за період з 9 квітня 2016 року по 13 травня 2016 року пеню в сумі 770,33 грн, 3 % річних в сумі 57,45 грн., інфляційні страти в сумі 199,70 грн., а всього - 20996,97 грн. Позовну вимогу щодо стягнення 166,60 грн. витрат у звязку з лікуванням просив залишити без розгляду. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав з підстав, зазначених у письмових запереченнях на позов. Пояснив, що 12 квітня 2016 року позивачу було відшкодовано витрати у звязку з тимчасовою втратою працездатності в розмірі 1147 грн. як передбачено ст.25 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Крім того, з 17 лютого 2014 року позивачу встановлено другу групу інвалідності, а отже з цього часу позивач юридично вважається особою з постійною втартою працездатності, а не з тимчасовою втратою працездатності. Вважає, що позивач має на меті отримати подвійне відшкодування. Також зазначив, що відповідальність за неналежне виконання зобовязання, передбачена ст.625 ЦК України, не застосовується до правовідносин, які регулюються спеціальним законодавством, в даному випадку Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Позивач не був стороною договору страхування, а тому не має права вимагати відшкодування збитків за прострочення виконання зобовязання. Просить відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення сторін, зясувавши обставини та дослідивши представлені у справі докази, дійшов таких висновків.

Суд встановив, що 15 жовтня 2013 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки УАЗ 31512 під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля марки Renault Twingo під керуванням ОСОБА_3

Вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 10 листопада 2015 року у справі № 569/4940/14-к, частково зміненим вироком Апеляційного суду Рівненської області від 15 лютого 2016 року, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля УАЗ 31512, номерний знак НОМЕР_1, застрахована в ПрАТ «СК «Провідна» на підставі укладеного між ПСП «Волинь» та відповідачем полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/0523372 строком дії з 31 березня 2013 року по 30 березня 2014 року.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоровёю та/або майну потерпілого.

За заявою позивача 12 квітня 2016 року відповідачем було нараховано та виплачено ОСОБА_3 страхове відшкодування в розмірі 37218,65 грн., в тому числі : витрати на лікування в розмірі 13700,95 грн., витрати у звязку з тимчасовою втратою працездатності в розмірі 1147 грн., шкода, повязана із стійкою втратою працездатності, в розмірі 18 мінімальних заробітних плат - 20646 грн. та моральна шкода в розмірі 5 % страхової виплати в сумі 1724,70 грн.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Шкодою, заподіяною життю та здоровю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є : шкода, повязана з лікуванням потерпілого; шкода, повязана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, повязана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода; шкода, повязана із смертю потерпілого ( ст.23 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ).

Положення щодо відшкодування шкоди, повязаної з тимчасовою втратою працездатності потерпілим, передбачені ст.25 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно із якою у звязку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоровя час втрати працездатності. Доходи потерпілого для непрацюючої повнолітньої особи оцінюються у розмірі, не меншому мінімальної заробітної плати, встановленої чинним законодавством.

Як вбачається із заяви ОСОБА_3 від 1 березня 2016 року, довідок та епікризів, за період тимчасової непрацездатності позивача з 15 жовтня 2013 року по лютий 2015 року страхове відшкодування становить : за період з 15 жовтня 2013 року по 31 жовтня 2013 року - 629 грн. ( 1147 грн. ( розмір мінімальної заробітної плати в 2013 році ) : 31 день у жовтні х 17 днів ), за листопад 2013 року - 1147 грн., за грудень 2013 року - 1218 грн., за 2014 рік - 14616 грн. ( 1218 грн. х 12 місяців ), за січень 2015 року - 1218 грн., за період з 2 червня 2015 року по 15 червня 2015 року - 568,40 грн. ( 1218 грн. : 30 х 14 днів ), за період з 22 жовтня 2015 року по 31 жовтня 2015 року - 444,52 грн. ( 1378 грн. : 31 х 10 днів ), за період з 1 листопада 2015 року по 2 листопада 2015 року - 91,87 грн. ( 1378 грн. : 30 х 2 дні ), а всього - 19932,78 грн. Періоди перебування позивача на стаціонарному та амбулаторному лікуванні представником відповідача в судовому засіданні не оспорювалися.

Відповідач визнав та виплатив позивачу шкоду, повязану з тимчасовою втратою працездатності, в сумі 1147 грн. Відтак, до відшкодування підлягає 18785,87 грн.

Згідно із ст.26-1 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода в розмірі 5 % страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю. Враховуючи загальний розмір суми страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю позивача : 13700,95 грн. + 19932,76 грн. + 20646 грн. = 54446,31 грн., розмір відшкодування моральної шкоди становить 2722,32 грн. ( 54446,31 грн. х 5 % ). Відповідач визнав та виплатив позивачу моральну шкоду в сумі 1774,70 грн., а тому до відшкодування підлягає 947,62 грн.

Загальна сума страхового відшкодування, яка підлягала виплаті ОСОБА_3, становить 57002,05 грн. та складається з : витрат на лікування потерпілого - 13700,95 грн., шкоди у звязку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим - 19932,78 грн., шкоди у звязку із стійкою втратою працездатності потерпілим - 20646 грн., моральної шкоди - 2722,32 грн.

Листом № 17-05/3800 від 25 березня 2016 року відповідач визнав випадок страховим та нарахував потерпілому ОСОБА_3 страхове відшкодування в сумі 37218,65 грн., однак, згідно виписки з рахунку банка позивачем була отримана виплата в сумі 37032,56 грн.

Заборгованість відповідача складає різницю між сумою страхового відшкодування в розмірі 57002,05 грн. та виплаченою сумою 37032,56 грн. та становить 19969,49 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

За змістом ст.23 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодування шкоди, повязаної з тимчасовою втратою працездатності потерпілим, не виключає можливості отримання потерпілим одночасно відшкодування шкоди, повязаної із стійкою втратою працездатності, не ставиться в залежність від виплати останньої, а тому покликання представника відповідача на подвійне відшкодування не заслуговують на увагу.

Відповідно до п.36.5 ст.36 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування ( регламентної виплати ) з вини страховика ( МТСБУ ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, виплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню пеня за прострочення виплати страхового відшкодування за період з 9 квітня 2016 року по 13 травня 2016 року в розмірі 770,33 грн. ( 19969,49 грн. : 365 х 13 днів х ( 22 % х 2 ) + 19969,49 грн. : 365 х 22 дні х ( 22 % х 2 )).

У відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зобов'язання страховика про виплату страхувальнику страхових виплат у разі настання страхового випадку є грошовим зобовязанням, у разі невиконання якого одночасно можуть застосовуватися наслідки, передбачені як нормою ч.2 ст.625 ЦК України, так і нормами ст.549-550 ЦК України ( правова позиція Верховного Суду України, викладені у постанові від 6 червня 2012 року у справі № 6-49цс12 ).

Згідно із п.4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду кримінальних та цивільних справ № 4 від 1 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» положення ст.625 ЦК не застосовуються до відносин з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, оскільки відшкодування шкоди є відповідальністю, а не грошовим зобовязанням, яке виникає з договірних зобовязань. Винятком є відповідальність страховика ( ст.992 ЦК ). Аналогічна позиція щодо відповідальності страховика на умовах ст.625 ЦК міститься в п.21 вказаної постанови.

Таким чином, з відповідача підлягають стягненню 3 % річних за прострочення виплати оспорюваного страхового відшкодування за період з 9 квітня 2016 року до 13 травня 2016 року в сумі 57,45 грн. ( 19969,49 грн. : 365 х 35 днів х 3 % ) та інфляційні втрати за вказаний період в сумі 199,70 грн. ( 19969,49 грн. х 101 % - 19969,49 грн. ).

Відповідно до ст.3 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоровёю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Суб'єктами обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне ( транспортне ) страхове бюро України, потерпілі.

Договір страхування надає третій особі право вимагати від страховика здійснити страхову виплату на свою користь, тобто наділяє вигодонабувача правами страхувальника, але не покладає на нього обовязки останнього.

З огляду на вказане, вигодонабувач вправі вимагати належного та своєчасного виконання страховиком зобовязання щодо виплати страхового відшкодування та, відповідно, вправі отримати компенсацію за прострочення виконання зобовязання згідно із ч.2 ст.625 ЦК України у вигляді 3 % річних та інфляційних втрат.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до правил ст.88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.10, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, ст.11, 22, 625, 988, 1188 ЦК України, ст.3, 6, 22-26-1, 35, 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про відшкодування шкоди, завданої в ДТП, - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» на користь ОСОБА_3 заборгованість по страховому відшкодуванню в розмірі 19969 ( дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять ) грн. 49 коп., пеню в розмірі 770 ( сімсот сімдесят ) грн. 33 коп., 3 % річних в розмірі 57 ( п'ятдесят сім ) грн. 45 коп., інфляційні втрати в розмірі 199 ( сто дев'яносто дев'ять ) грн. 70 коп., а всього - 20996 ( двадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто шість ) грн. 97 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» на користь держави 551,20 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя :