Вирок № 61212593, 17.12.2015, Лисичанський міський суд Луганської області

415/4853/14-к

1-КП/415/146/15

ВИРОК

Іменем України

17.12.15 року Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

судді Грибанової Л.О.,

за участю:

секретаря Демченко Е.Є.,

прокурора Можнякова Р.В.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, судимого 12 травня 1981 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.140 ч.1 КК України (1960 року) до 1 року позбавлення волі, 14 червня 1983 року Лисичанським міським судом за ст.140 ч.2 КК України (1960 року) до 5 років позбавлення волі, 10 березня 1988 року Лисичанським міським судом за ст.140 ч.2, ст.140 ч.3, ст.229-6 ч.1, ст.42 КК України (1960 року) до 5 років позбавлення волі, 20 травня 1991 року Брянківським міським судом Луганської області за ст.183-3 ч.1, ст.43 КК України (1960 року) до 2 років 06 місяців позбавлення волі, 16 червня 1994 року Кам'янобрідським районним судом міста Луганська за ст.140 ч.2, ст.183 ч.1, ст.42 КК України (1960 року) до 5 років позбавлення волі, 30 серпня 2000 року Стаханівським міським судом Луганської області за ст.140 ч.4 КК України (1960 року) до 7 років позбавлення волі, Ухвалою Стаханівського міського суду від 21 березня 2002 року, на підставі Перехідних Положень КК України 2001 року, вважати засудженим за ст.185 ч.3 КК України (2001 року) до 6 років позбавлення волі, 05 травня 2006 року Лисичанським міським судом за ст.185 ч.3, ст.15 ст.186 ч.2, ст.70 ч.1 КК України (2001 року) до 4 років позбавлення волі, 02 грудня 2010 року Торезським міським судом Донецької області за ст.185 ч.3 КК України (2001 року) до 4 років позбавлення волі, 12 січня 2015 року Рубіжанським міським судом Луганської області за ст.15 ч.2 ст.185 ч.2 КК України (2001 року) до 1 року 01 місяця позбавлення волі, 25 лютого 2015 року Рубіжанським міським судом за ст.185 ч.2, ст.263 ч.1, ст.70 ч.1, ст.70 ч.4 КК України (2001 року) до 3 років позбавлення волі, зареєстрованого та проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України,

встановив:

В період часу приблизно з прикінця вересня до початку жовтня 2014 року, більш точніші дата та час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_2, перебуваючи за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_3, по вулиці Миру, 13, міста Привілля, та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, таємно викрав машинку для підстригання волосся марки «Saturn» модель «ST-HC7383», вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №612-162/7 від 09 грудня 2014 року, 127 гривень 50 копійок, та мобільний телефон марки «Samsung» модель «GT-Е1200», ІМЕІ 354211/05/402326/7, вартістю, відповідно до висновку зазначеної судової товарознавчої експертизи за №612-162/7 від 09 грудня 2014 року, 234 гривні, спричинивши останньому майнову шкоду на загальну суму 361 гривня 50 копійок.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, при обставинах, вказаних в обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень відмовився, і, відповідая на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, а саме, таємного викрадення майна потерпілого ОСОБА_3, зокрема машинки для підстригання волосся марки «Saturn» та мобільного телефону марки «Samsung», перебуваючи за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_3, по вулиці Миру, 13, міста Привілля, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному щиро розкаявся, перепрошуючи за свої дії, завдана потерпілому ОСОБА_3 майнова шкода відшкодована повністю, шляхом повернення викраденого.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_2 правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_2 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, прийшов до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), повторно, доведено, і органи досудового розслідування вірно і обгрунтовано кваліфікували дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ст.185 ч.2 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєне обвинуваченим ОСОБА_2 кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, обвинувачений ОСОБА_2 не працює, має постійне місце проживання, у побуті за місцем мешкання характеризується негативно (а.с.31), у скоєному щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, наявність тяжкого захворювання.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищенаведене, враховуючи данні про особу обвинуваченого ОСОБА_2, який не працює, при цьому, має постійне місце мешкання, за яким характеризується негативно, страждає на тяжке захворювання, у судовому засіданні в повному обсязі визнав свою провину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, вибачаясь за вчинення останнього, а також, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання, і, разом з тим, беручи до уваги розмір заподіяної потерпілому ОСОБА_3 майнової шкоди та відшкодування завданих збитків, і, одночасно, враховуючи відсутність тяжких наслідків від скоєного та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ст.185 ч.2 КК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_2 скоїв умисний, корисливий злочин, який, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії кримінальних правопорушень середньої тяжкості, крім того, в короткий проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі, де обвинувачений відбував покарання за попереднім вироком суду за скоєння умисних злочинів, в тому числі, і за аналогічних обставин, у зв'язку з чим, на думку суду, виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливо лише із застосуванням покарання, пов'язанного з ізоляцією від суспільства у виді позбавлення волі, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів.

Крім того, у зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_2 скоїв злочин, передбачений ст.185 ч.2 КК України, викладений в данному вироку, до винесення вироку Рубіжанського міського суду Луганської області від 25 лютого 2015 року, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 остаточного покарання, суд вважає за необхідне застосувати положення ст.70 ч.4 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_2 остаточне покарання, за сукупністю злочинів: шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Підстав щодо зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2, обраного, відповідно до Ухвали Лисичанського міського суду «Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» від 22 жовтня 2015 року, суд не вбачає, і зазначене питання учасниками данного кримінального провадження не ставилося.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_2, відповідно до Ухвали Лисичанського міського суду Луганської області «Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» від 22 жовтня 2015 року, слід обчислювати з 22 жовтня 2015 року, так як термін перебування під вартою, відповідно до вимог кримінального та кримінально-процессуального законодавства, зараховується судом у строк покарання, призначеного вироком суду, за правилами, встановленими ст.72 ч.5 КК України, і строк тримання під вартою, згідно зі ст.197 ч.2 КПК України, обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, з моменту затримання.

І, оскільки, відповідно до положень ст.70 ч.4 КК України, в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст.72 КК України, суд вважає за необхідне зарахувати обвинуваченому ОСОБА_2 в строк відбутого покарання термін відбування покарання за попереднім вироком вироком Рубіжанського міського суду Луганської області від 25 лютого 2015 року з 02 грудня 2014 року по 21 жовтня 2015 року, включно.

У зв'язку з необхідністю встановлення розміру заподіяної потерпілому ОСОБА_3 майнової шкоди, в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_2, було проведено судову товарознавчу експертизу за №612-162/7 від 09 грудня 2014 року (а.с.42-47), витрати на залучення експертів щодо проведення якої складають суму у розмірі 553 гривні 41 копійку (а.с.48), котра підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 в дохід держави (одержувач УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілим ОСОБА_3 не заявлений, що не позбавляє останнього права звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Речові докази по справі:

машинка для підстригання волосся марки «Saturn» модель «ST-HC7383», мобільний телефон марки «Samsung» модель «GT-Е1200», ІМЕІ 354211/05/402326/7, що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_3 (а.с.58),

підлягають поверненню потерпілому ОСОБА_3

Керуючись ст.349 ч.3, ст.373, ст.374 КПК України, суд,

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.70 ч.4 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення покарання, призначенного за данним вироком, покаранням, призначеним за вироком Рубіжанського міського суду Луганської області від 25 лютого 2015 року, визначити обвинуваченому ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Запобіжний захід ОСОБА_2, до набуття вироком законної сили, залишити попередній, тримання під вартою. Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_2 обчислювати з 22 жовтня 2015 року. Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_2, в строк відбутого покарання, термін відбування покарання за вироком Рубіжанського міського суду Луганської області від 25 лютого 2015 року з 02 грудня 2014 року по 21 жовтня 2015 року, включно.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави:

(одержувач УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

553 (п'ятьсот п'ятьдесят три) гривні 41 копійку за проведення судової товарознавчої експертизи.

Речові докази по справі:

машинку для підстригання волосся марки «Saturn» модель «ST-HC7383», мобільний телефон марки «Samsung» модель «GT-Е1200», ІМЕІ 354211/05/402326/7, що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_3,

повернути потерпілому ОСОБА_3

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: