Ухвала суду № 61211878, 07.09.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 360/407/14-ц Головуючий у І інстанції Міланіч А. М.Провадження № 22-ц/780/2853/16 Доповідач у 2 інстанції Поліщук М. А.Категорія 4 07.09.2016

УХВАЛА

Іменем України

7 вересня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Поліщука М.А.

суддів: Антоненко В.І., Ігнатченко Н.В.

при секретарі: Топольському В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 11 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Луб'янської сільської ради Бородянського району Київської області, треті особи - Управління Держземагенства у Бородянському районі Київської області, Державна інспекція сільського господарства у Київській області про усунення перешкод у користуванні та володінні земельною ділянкою, визнання нечинними державних актів на право власності на земельні ділянки і скасування рішень сільської ради,-

В С Т А Н О В И Л А:

В лютому 2014 року до суду з вказаним позовом звернулась ОСОБА_5, після смерті якої ІНФОРМАЦІЯ_1, судом залучено її спадкоємця ОСОБА_2, яка просила визнати недійсними та скасувати:

рішення Луб'янської сільської ради від 14 вересня 2006 року в частині безкоштовної передачі у приватну власність ОСОБА_3 і ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,25 га - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, та площею 0,16 га - для ведення особистого селянського господарства за вищевказаною адресою;

рішення Луб'янської сільської ради від 20 липня 2007 року в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання Державних актів на право власності відповідачок на земельну ділянку площею 0,2503 га за тією ж адресою;

рішення Луб'янської сільської ради від 28 липня 2008 року в частині безоплатної передачі у приватну власність відповідачкам земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,31 га;

Державний акт серії НОМЕР_1 на право власності на ім.»я відповідачів на земельну ділянку площею 0,2503 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, виданий 16 жовтня 2008 року;

Державний акт серії НОМЕР_2 на право власності на ім.»я відповідачів на земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, виданий 19 липня 2011 року;

Державний акт серії НОМЕР_3 на право власності на ім.»я відповідачів на земельну ділянку площею 0,3078 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, виданий 4 листопада 2011 року, а також зобов'язати Луб'янську сільську раду внести зміни до земельно-шнурової книги та погосподарської книги щодо відомостей про площу земельної ділянки, яка надавалась в користування ОСОБА_6 для будівництва житлового будинку розміром 0,12 га в АДРЕСА_1 за рішенням загальних зборів уповноважених членів колгоспу «Серп і Молот» від 20 січня 1983 року, стягнути з відповідачів на її користь на відшкодування моральної шкоди 50 000 грн.

Позовні вимоги обгрунтовувала тим, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 8 липня 2015 року вона є власником будинковолодіння по АДРЕСА_2, яке належало її матері ОСОБА_5

Зазначала, що на підставі рішення Луб'янської сільської ради Бородянського району Київської області від 24 жовтня 2003 року ОСОБА_5 був виданий державний акт на право власності на земельні ділянки за вказаною адресою площею 0,25га - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та площею 0,23 га - для ведення особистого селянського господарства, який в зв'язку з допущеною технічною помилкою щодо конфігурації земельної ділянки за рішенням Бородянського районного суду від 12 вересня 2011 року був скасований.

Вказувала, що при виготовленні нової технічної документації на її ім.»я з'ясувалось, що мається часткове накладення на її (позивача) земельну ділянку земельної ділянки по АДРЕСА_1, яка належить на праві власності відповідачам ОСОБА_3 і ОСОБА_4 і площа накладення на її земельну ділянку становить 0,0269га. Зазначала, що відповідачі в добровільному порядку відмовляються підписувати акт погодження меж та виготовляти нову технічну документацію

Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 11 березня 2016 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано рішення дев'ятої сесії п'ятого скликання Луб'янської сільської ради Бородянського району Київської області від 20 липня 2007 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0,2503 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1, передачу безоплатно у власність вказаної земельної ділянки ОСОБА_3 і ОСОБА_4.

Визнано Державний акт серії НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_4, площею 0,2503 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в АДРЕСА_1, виданий 16 жовтня 2008 року на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 недійсним.

В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду в частині відмови в задоволенні інших позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, незаконність і необґрунтованість рішення.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що висновком судової експертизи від 16 грудня 2015 року і визнано сторонами, що при виготовленні технічної документації та видачі на її підставі відповідачам 16 жовтня 2008 року державного акту серії НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_4 площею 0,2503 га було допущено технічні помилки як в площі, так і в конфігурації земельної ділянки, межа між земельними ділянками сторін за даним актом не відповідає межі фактичного землекористування (додатки № 1 та № 3 до висновку експерта), в зв'язку з чим ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в 2011 році на ту ж земельну ділянку були виготовлені та видані два нові державні акти, а згідно повідомлення управління Держгеокадастру у Бородянському районі Київської області від 2 березня 2016 року за відповідачами обліковуються земельні ділянки за вищезазначеною адресою на підставі всіх трьох державних актів, в тому числі і за актом від 16 жовтня 2008 року.

Відмову в іншій частині позову суд мотивував тим, що посилання позивача про неправомірність інших рішень Луб»янської сільської ради та Державних актів серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 на право власності на ім.»я відповідачів не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та суперечать зібраним у справі доказам, зокрема, тому ж висновку експерта від 16 грудня 2015 року, з якого вбачається, що межа між земельними ділянками сторін за цими державними актами відповідає фактичному землекористуванню. Суд вказав, що невідповідність меж цих земельних ділянок з іншими землекористувачами та допущені порушення при виготовленні технічної документації із землеустрою не порушують прав ОСОБА_2

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, так як вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Згідно із ч.2 ст.90 Земельного кодексу України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно із ч.1 ст.155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 8 липня 2015 року є власником житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_2, який вона успадкувала після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 (том 3 а.с.82).

Покійній ОСОБА_5 за життя 8.10.2004 року був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_2 площею 0,25 га - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та площею 0,23 га - для ведення особистого селянського господарства. (том 2 а.с.14).

4 грудня 2009 року рішенням Луб'янської сільської ради було внесено зміни до рішення Луб'янської сільської ради від 24 жовтня 2003 року щодо площі земельних ділянок, наданих у приватну власність ОСОБА_5 в АДРЕСА_2, замість площі 0,48 га вирішено рахувати 0,4996 га, з них 0,2498 га - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, 0,2498 га - для ведення особистого селянського господарства (том 2 а.с.16-17).

Рішенням Бородянського районного суду від 12 вересня 2011 року вказаний державний акт на ім.»я ОСОБА_5 було скасовано. (том 4 а.с.83).

15 липня 2015 року Рішенням Луб'янської сільської ради ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_2 та площею 0,2501 га для ведення особистого селянського господарства за тією ж адресою.(том 3 а.с.102-103).

Відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 16 грудня 1981 року та свідоцтв про право власності від 16 червня 1988 року є власниками сусіднього з позивачем будинковолодіння АДРЕСА_1 ( том 4 а.с.32-34).

Рішенням Луб'янської сільської ради від 14 вересня 2006 року та рішенням Луб'янської сільської ради від 28 липня 2008 року відповідачкам ОСОБА_3 і ОСОБА_4 за вказаною адресою була передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,31 га для ведення особистого селянського господарства та площею 0,25га для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель (том 4 а.с.66-68 ).

Рішенням Луб'янської сільської ради від 20 липня 2007 року затверджена технічна документація із землеустрою щодо складання державних актів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0,2503 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 та передана дана ділянка безоплатно відповідачкам у власність ( том 2 а.с.84-85).

16 жовтня 2008 року на підставі вказаного рішення сільської ради від 20 липня 2007 року відповідачам був виданий державний акт серії НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_4 площею 0,2503га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в АДРЕСА_1 ( том 2 а.с.102 т.2).

19 липня 2011 року на підставі рішень сільської ради від 14 вересня 2006 року та від 28 липня 2008 року ОСОБА_3 і ОСОБА_4 був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер НОМЕР_4 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (том 1 а.с.26-27), а 4 листопада 2011 року на підставі рішення сільської ради від 14.09.2006 року - державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,3078 га, кадастровий номер НОМЕР_5 для ведення особистого селянського господарства, які розташовані по АДРЕСА_1 (том 1 а.с.29-30).).

Згідно висновку комплексної експертизи з питань землеустрою та земельно-технічної експертизи від 16 грудня 2015 року технічна документація із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки відповідачів не відповідає вимогам законодавства, чинного станом на час їх складання, за складом та змістом, а фактичні межі даних земельних ділянок частково не відповідають межам земельних ділянок згідно державних актів ( том 3 а.с.217-231).

Встановивши вказані обставини справи, з врахуванням предмету і правових підстав позову, доказів, наданих сторонами на підтвердження - заперечення позову, норм права, які регулюють спірні правовідносини, суд прийшов до вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову в іншій частині вимог.

При цьому суд правильно виходив із того, що виявлені в результаті експертизи порушення при виготовленні технічної документації із землеустрою щодо виготовлення державних актів на право власності на земельну ділянку площею 0,25га та площею 0,3078га на ім.»я відповідачів не порушують прав ОСОБА_2

Встановлено, що у ОСОБА_2 на час вирішення спору право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_2 відповідно до ст..125 Земельного кодексу України не виникло, позивачу на праві власності належить житловий будинок із господарськими спорудами, розташований за цією адресою.

Обгрунтовано судом відхилено як доказ на підтвердження факту накладення земельних ділянок відповідачів на земельну ділянку ОСОБА_2 лист ФОП ОСОБА_7 та доданий до нього план зведених земельних ділянок від 19.02.2014 року (том 1 а.с.11-12) з тих підстав, що в даних документах не зазначено відповідно до яких саме державних актів визначались межі земельних ділянок відповідачів і вказаний план не відповідає висновку експерта від 16 грудня 2015 року.

Крім цього, висновком судової експертизи з питань землеустрою та земельно-технічної експертизи від 16 грудня 2015 року визначено, що надати висновок на питання щодо відповідності фактичних площ земельних ділянок, які належать ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на підставі державних актів площам, вказаних в цих державних актах, кожної окремо не вбачається можливим, оскільки в натурі (на місцевості) не встановлено чіткої межі між земельними ділянками для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та земельною ділянкою для ведення особистого селянського господарства.

Зазначена експертиза також не містить висновку щодо накладення земельних ділянок на ім.»я відповідачів на земельну ділянку на яку виготовляється проект землеустрою на ім.»я ОСОБА_2

Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права і передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Позивач не довів свого позову, що є його обов»язком відповідно до статей 10,60ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги на те, що суд помилково не взяв до уваги клопотання державної інспекції сільського господарства у Київській області від 10.09.2013 року, в якому зазначені порушення земельного законодавства при виготовленні технічної документації на земельні ділянки відповідачів по АДРЕСА_1 частково заслуговують на увагу, так як у мотивувальній частині рішення відсутні посилання на дослідження цього письмового доказу. Проте колегія суддів вважає, що ця обставина не впливає на висновки суду, оскільки невідповідність технічної документації із виготовлення державних актів на ім.»я відповідачів встановлена висновком судової експертизи з питань землеустрою та земельно-технічної експертизи від 16 грудня 2015 року.

Доводи апеляційної скарги на те, що суд не врахував як підставу для задоволення позову невідповідність фактичних меж земельних ділянок відповідачів межам, встановленим у державних актах, також підлягають відхиленню, оскільки суд в рішенні зазначив, що невідповідність меж цих земельних ділянок з іншими землекористувачами та допущені порушення при виготовленні технічної документації із землеустрою не порушують прав ОСОБА_2

Доводи апеляційної скарги на те, що відповідачі приватизували земельну ділянку в більшому розмірі ніж площа земельних ділянок, що була у їх користуванні, були перевірені судом першої інстанції і відхилені за недоведеністю.

Інші доводи апеляційної скарги про неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, незаконність і необґрунтованість рішення підлягають відхиленню, так як не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст..ст.303,307,308,315 ЦПК України колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Бородянського районного суду Київської області від 11 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: