Справа № 368/1979/14-ц
Провадження 2\368\8\16
Рішення
Іменем України
"19" липня 2016 р. м. Кагарлик Київської області
Кагарлицький районний суд Київської області в складі:
Головуючий: суддя Закаблук О.В.
Секретар: Широкоступ К.М.
За участю сторін:
Позивачки: ОСОБА_1
Відповідачі: ОСОБА_2
ОСОБА_3
Представники: ОСОБА_4
ОСОБА_5
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Стайківської сільської ради Кагарлицького району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - сектор державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг Кагарлицької РДА в Київській області, про визнання права власності на ? обов»язкову частку спадкового майна та позовом ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_8 до ОСОБА_11, третя особа, - Стайківська сільська рада Кагарлицького району Київської області, про визнання права на спадкове нерухоме майно, позовами ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини, суд, -
В С Т А Н О В И В :
14.10.2014 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_11 до Стайківської сільської ради Кагарлицького району Київської області про визнання права власності на ? частку спадкового майна, (Том № 1, а.с., 2 - 4), в якій позивач просив суд винести рішення, яким:
- визнати за ОСОБА_11, право власності на ? домобудівництва АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті його матері - ОСОБА_12, яка померла у 1979 році.
Свої позовні вимоги позивач в мотивувальній частині позовної заяви обґрунтовує наступним:
Він, ОСОБА_11, народився в селі Стайки Кагарлицького району, ІНФОРМАЦІЯ_19 року, в сім'ї ОСОБА_13 1903 р.н., та ОСОБА_12 1907 р.н., що підтверджується записами в погосподарчих книгах Стайківської сільської ради та його свідоцтві про народження, виданим 03 березня 1949 року під № НОМЕР_4 Стайківським сільським бюро ЗАГС.
Окрім нього, у батьків було ще троє доньок: ОСОБА_36, ІНФОРМАЦІЯ_3, у другому шлюбі - ОСОБА_43, померла у віці 63 років в с. Стайки, Кагарлицького району; ОСОБА_37, ІНФОРМАЦІЯ_4, у шлюбі - ОСОБА_3, померла у віці 60 років у місті Києві; та ОСОБА_38, ІНФОРМАЦІЯ_5, померла у віці 57 років в с. Стайки.
Навесні 1959 року почалась перебудова старої хати, яка відбувалася власними силами та коштом. Особистої участі у господарчих справах діти не приймали, але активно допомагали батькам фізично кожну вільну від навчання, хвилину. Усі роботи були закінчені восени 1962 року.
В 1965 році, після закінчення Стайківської восьмирічної школи, ОСОБА_11 продовжив навчання в Київському ГПТУ № 3 за спеціальністю - газоелектрозварник. З травня 1967 року по травень 1969 року проходив строкову службу в лавах Радянських збройних сил, і після звільнення в запас влаштувався працювати в Києві на заводі "Хімволокно".
Сестри ОСОБА_41 та ОСОБА_42, свого часу, також виїхали з родинної хати.
У 1964 році помер голова родини, батько - ОСОБА_40, а через п'ятнадцять років, у 1979 році померла і мати - ОСОБА_39. Батьки були звичайними селянами і не мали ніякого уявлення про необхідність належного оформлення документів на будинок, присадибну земельну ділянку та інше нерухоме майно. Володіння здійснювалося за фактом постійного користування і ніяких суперечок з тогочасною владою у членів родини не виникало. Після смерті матері в родинній хаті залишилась господарювати наймолодша сестра Люба.
Але 1998 році вона померла і домоволодіння фактично залишилась без господаря та без постійних мешканців. До вересня 2010 року там ще був зареєстрований її наймолодший син - ОСОБА_20. Але фактично він там не мешкав ще з початку дев'яностих років, постійно перебуваючи на заробітках в інших місцевостях. З весни 2004 року там поселився та почав утримувати будинок за свій рахунок, племінник - ОСОБА_6.
Ніхто з дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_44, як спадкоємців першої черги після них, не переймався документальним оформленням майнових прав на обійстя батьків, тому що за життя батьків вони їх постійно відвідували, підтримували не тільки матеріально, а й особисто допомагали по господарству, брали фізичну участь при малих та великих ремонтах.
Але в жовтні 2011 року діти ОСОБА_21 звернулися до Кагарлицького районного суду з позовом про прийняття спадщини та визнання право власності тільки за ними.
17 січня 2012 року Кагарлицьким районним судом було прийняте Заочне рішення по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9, про визнання права власності за кожним на 1/3 частку житлового будинку та господарських споруд, що розташовані за адресою: 09210, АДРЕСА_2
Оскільки, як зазначали Позивачі, будинок перейшов в їхнє спільне володіння після смерті в 1998 році, їх матері ОСОБА_21, по заповіту, шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном. В нотаріальному порядку Позивачі отримати свідоцтво про право власності на означене майно не змогли, оскільки за життя мати не здійснила державну реєстрацію прав на нерухомість. Суд вимоги моїх племінників задовольнив повністю.
Не погодившись з цим Рішенням, оскільки, судом першої інстанції було допущено неповне з'ясування фактичних обставин справи, які мають істотне значення, Позивачі до суду першої інстанції не надали ніяких документів на підтвердження своєї версії подій, викладеної в їхньому позові, ОСОБА_11, звернувся у березні 20014 року зі скаргою до Апеляційного суду Київської області. 22.04.2014 року відбулося Рішення Апеляційного суду, яким його скаргу було задоволено, Заочне рішення Кагарлицького районного суду від 17.01.2012р. скасовано, а у задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9, про визнання права власності за кожним на 1/3 частку житлового будинку та господарських споруд, - відмовлено.
У травні місяці цього року, ОСОБА_8 звернувся з касаційною скаргою до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Вивчивши всі обставини справи Вищим спеціалізованим судом України було ухвалено - касаційну скаргу ОСОБА_8 відхилити, Рішення Апеляційного суду Київської області залишити без змін.
Що стосується обґрунтування позовних вимог.
В фактичне володіння будинком, після смерті матері у 1979 році, ОСОБА_12, вступили, згідно ст. 527 ЦК УРСР всі живі на той час її діти кожний на 1/4 частину будинку, як спадкоємці першої черги відповідно до положень ст. 529 ЦК УРСР.
Оскільки правоутворювачі, ОСОБА_22 та ОСОБА_39, свого часу не уклали ніякого заповіту на будинок, то все спадкове майно, за адресою: 09210 АДРЕСА_2 унаслідувалося, після смерті ОСОБА_23 їхніми дітьми, згідно ст. 527 ЦК УРСР в рівних долях, за кожним на 1/4 частину. І після смерті когось з них, їхні діти, мають право наслідувати лише ту частину, яка залишиться від них з цієї спадщини, як спадкоємці другої черги (ст. 530 ЦК УРСР).
14.10.2014 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі ч. 3 ст. 11 - 1 ЦПК України для слухання даної справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В.
17.10.2014 року Кагарлицьким районним судом винесено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено справу до судового розгляду, (Том № 1, а.с., 15).
28.10.2014 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла письмова заява представника позивача, - ОСОБА_4 про уточнення позову, (Том № 1, а.с., 25).
11.11.2014 року Кагарлицьким районним судом винесено ухвалу, (Том № 1, а.с., 33 - 35), якою:
- клопотання представника позивача, - ОСОБА_4 про залучення до участі в справі в якості відповідачів інших осіб, - задоволено.
- залучено до участі у справі, в якості співвідповідачів:
- ОСОБА_6, адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2; тел.: НОМЕР_5;
- ОСОБА_3, адреса: АДРЕСА_3; тел.: (НОМЕР_6;
- ОСОБА_7, , адреса: АДРЕСА_4
- ОСОБА_2, адреса: буд. АДРЕСА_5:
- ОСОБА_8, адреса: АДРЕСА_6; тел.: НОМЕР_7;
- ОСОБА_9, адреса: АДРЕСА_7; тел.: НОМЕР_8.
залучено до участі у праві, в якості третьої сторони без самостійних вимог, - реєстраційну службу Кагарлицького районного управління юстиції у Київській області, адреса: Київська область, м. Кагарлик, вул. Кооперативна, буд. № 19.
21.10.2014 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_8 до ОСОБА_11, третя особа, - Ставівська сільська рада Кагарлицького району Київської області про визнання права власності на спадкове нерухоме майно, (Том № 1, а.с., 58 - 62), в якій позивачі просили суд винести рішення, яким:
- визнати за ОСОБА_2, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 в порядку спадкування за законом після смерті матері, - ОСОБА_21 право власності за кожним на 1/3 частку спадкового нерухомого майна, а саме:
- будинку за адресою: АДРЕСА_2 із господарськими спорудами;
- земельної ділянки площею 0,25 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_2
- стягнути із ОСОБА_11 на користь позивача ОСОБА_2 сплачений судовий збір.
Автоматизованою системою документообігу для слухання даної справи на підставі ч. 3 ст. 11 - 1 ЦПК України був визначений суддя Кагарлицького районного суду Київської області Кириченко В.І., (Том № 1, а.с., 122).
18.11.2014 року представником відповідача по вищевказаній справі, - ОСОБА_4 заявлено відвід головуючому по справі, - судді Кириченко В.І., ( Том № 1, а.с., 132).
18.11.2014 року Кагарлицьким районним судом винесено ухвалу, якою заяву про відвід судді Кириченку В.І., - задоволено, справу направлено до канцелярії Кагарлицького районного суду Київської області для передачі в установленому порядку іншому судді, ( Том № 1, а.с., 136).
Автоматизованою системою документообігу суду для слухання даної справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В.
21.11.2016 року Кагарлицьким районним судом було винесено ухвалу, (Том № 1, а.с., 163 - 165), якою:
- справу за позовом ОСОБА_11 до ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Стайківської сільської ради Кагарлицького району Київської області, третя особа, - державна реєстраційна служба Кагарлицького РУЮ Київської області, про визнання права власності на 1\4 обов»язкову частку спадкового майна, справа № 368\1979\14 - ц, провадження № 2\368\596\14, об»єднано в одне провадження з справою за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_8 до ОСОБА_11, третя особа, - Стайківська сільська рада Кагарлицького району Київської області, про визнання права власності на спадкове нерухоме майно, справа № 368\2049\14 - ц, провадження № 2\368\618\14.
Об»єднаній справі присвоєно, - справа № 368\1979\14 - ц, провадження № 2\368\596\14.
11.12.2014 року Кагарлицьким районним судом винесено ухвалу, (Том № 1, а.с., 199 - 201), якою:
- провадження у справі № 368\1979\14 - ц, провадження № 2\368\596\14 за позовною заявою ОСОБА_11 до ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Стайківської сільської ради Кагарлицького району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, - реєстраційна служба Кагарлицького районного управління юстиції Київської області, про визнання права власності на 1\4 обов»язкову частку спадкового майна та позовом ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_8 до ОСОБА_11, третя особа, - Стайківська сільська рада Кагарлицького району Київської області, про визнання права на спадкове нерухоме майно, - зупинено до набрання законної судовим рішенням в справі за заявою ОСОБА_11 про встановлення факту родинних відносин, справа № 368\2338\14 - ц, провадження № 2 - о\368\43\14.
24.03.2015 року Кагарлицьким районним судом винесено ухвалу, (Том № 1, а.с., 212 - 214), якою:
Провадження у цивільній справі № 368\1979\14 - ц, провадження 2\368\20\15 за позовом ОСОБА_11 до ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Стайківської сільської ради Кагарлицького району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, - реєстраційна служба Кагарлицького районного управління юстиції Київської області, про визнання права власності на 1\4 обов»язкову частку спадкового майна та позовом ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_8 до ОСОБА_11, третя особа, - Стайківська сільська рада Кагарлицького району Київської області, про визнання права на спадкове нерухоме майно, - відновлено.
Призначити справу до розгляду.
06.04.2015 року Кагарлицьким районним судом у цивільній справі № 368/594/15 - ц винесено ухвалу, (Том № 2, а.с., 5), якою:
- цивільну справу за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_2, ОСОБА_24, ОСОБА_25, Стайківської сільської ради Кагарлицького району Київської області, третя особа без самостійних вимог, - відділ державної реєстрації прав на нерухоме майно реєстраційної служби Кагарлицького РУЮ у Київської області про встановлення факту прийняття спадщини, - передано до канцелярії Кагарлицького районного суду для об»єднання з цивільною справою № 368/1979/14 - ц за позовом ОСОБА_11 до Стайківської сільської ради, про визнання права власності на ? обов»язкову частку спадкового майна.
06.04.2015 року Кагарлицьким районним судом у цивільній справі № 368/595/15 - ц винесено ухвалу, (Том № 2, а.с., 6), якою:
- цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_2, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_7, Стайківської сільської ради Кагарлицького району Київської області, третя особа без самостійних вимог, - відділ державної реєстрації прав на нерухоме майно реєстраційної служби Кагарлицького РУЮ у Київської області про встановлення факту прийняття спадщини, - передано до канцелярії Кагарлицького районного суду для об»єднання з цивільною справою № 368/1979/14 - ц за позовом ОСОБА_11 до Стайківської сільської ради, про визнання права власності на ? обов»язкову частку спадкового майна.
06.04.2015 року Кагарлицьким районним судом у цивільній справі № 368/574/15 - ц винесено ухвалу, (Том № 2, а.с., 7), якою:
- цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_2, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_7, Стайківської сільської ради Кагарлицького району Київської області, третя особа без самостійних вимог, - відділ державної реєстрації прав на нерухоме майно реєстраційної служби Кагарлицького РУЮ у Київської області про встановлення факту прийняття спадщини, - передано до канцелярії Кагарлицького районного суду для об»єднання з цивільною справою № 368/1979/14 - ц за позовом ОСОБА_11 до Стайківської сільської ради, про визнання права власності на ? обов»язкову частку спадкового майна.
08.04.2015 року Кагарлицьким районним судом винесено ухвалу, (Том № 2, а.с., 10 - 13), якою:
- справу за позовом ОСОБА_11 до ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Стайківської сільської ради Кагарлицького району Київської області, третя особа, - державна реєстраційна служба Кагарлицького РУЮ Київської області, про визнання права власності на 1\4 обов»язкову частку спадкового майна, та позовом ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_8 до ОСОБА_11, третя особа, - Стайківська сільська рада Кагарлицького району Київської області, про визнання права власності на спадкове нерухоме майно, справа № 368\2049\14 - ц, об»єднано в одне провадження з справами за позовом:
- ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_2, ОСОБА_24, ОСОБА_9, ОСОБА_7, Стайківської сільської ради, третя особа без самостійних вимог - відділ державної реєстрації прав на нерухоме майно реєстраційної служби Кагарлицького РУЮ у Київській області про встановлення факту прийняття спадщини, справа № 368\574\15 - ц;
- ОСОБА_7 до ОСОБА_11, ОСОБА_2, ОСОБА_24, ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_6 Стайківської сільської ради, третя особа без самостійних вимог - відділ державної реєстрації прав на нерухоме майно реєстраційної служби Кагарлицького РУЮ у Київській області про встановлення факту прийняття спадщини, справа № 368\594\15 - ц;
- ОСОБА_3 до ОСОБА_11, ОСОБА_2, ОСОБА_24, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_6 Стайківської сільської ради, третя особа без самостійних вимог - відділ державної реєстрації прав на нерухоме майно реєстраційної служби Кагарлицького РУЮ у Київській області про встановлення факту прийняття спадщини, справа № 368\595\15 - ц.
Об»єднаній справі присвоєно № 368\1979\14 - ц, провадження № 2\368\20\15.
13.05.2015 року Кагарлицьким районним судом Київської області винесено ухвалу, ( Том № 2, а.с., 49 - 50), якою:
- провадження у справі № 368\1979\14 - ц, провадження № 2\368\20\15, за позовом ОСОБА_11 до ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Стайківської сільської ради Кагарлицького району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, - реєстраційна служба Кагарлицького районного управління юстиції Київської області, про визнання права власності на 1\4 обов»язкову частку спадкового майна та позовом ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_8 до ОСОБА_11, третя особа, - Стайківська сільська рада Кагарлицького району Київської області, про визнання права на спадкове нерухоме майно, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини, - на підставі п. 1 ч. 1 ст. 201 ЦПК України зупинено до залучення у справі в якості позивачів правонаступника ОСОБА_11.
14.04.2016 року Кагарлицьким районним судом винесено ухвалу, (Том № 2, а.с., 69 - 70), якою:
- провадження у цивільній справі ОСОБА_11 до ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Стайківської сільської ради Кагарлицького району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, - реєстраційна служба Кагарлицького районного управління юстиції Київської області, про визнання права власності на 1\4 обов»язкову частку спадкового майна та позовом ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_8 до ОСОБА_11, третя особа, - Стайківська сільська рада Кагарлицького району Київської області, про визнання права на спадкове нерухоме майно, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини, - відновлено.
Призначено справу до розгляду.
10.05.2016 року Кагарлицьким районним судом винесено ухвалу, ( Том № 2, а.с., 77 - 79), якою:
- залучено до участі в справі № 368\1979\16 - ц, провадження № 2\368\8\16, за позовом ОСОБА_11 до ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Стайківської сільської ради Кагарлицького району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, - реєстраційна служба Кагарлицького районного управління юстиції Київської області, про визнання права власності на 1\4 обов»язкову частку спадкового майна та позовом ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_8 до ОСОБА_11, третя особа, - Стайківська сільська рада Кагарлицького району Київської області, про визнання права на спадкове нерухоме майно, в якості позивача, - ОСОБА_26, ІНФОРМАЦІЯ_6, адреса: АДРЕСА_1, тел.: (097) 467 - 61 - 89.
08.06.2016 року Кагарлицьким районним судом винесено ухвалу, ( Том № 2, а.с., 97 - 98), якою:
- замінено неналежну сторону по справі - Відділ державної реєстрації прав на нерухоме майно реєстраційної служби Кагарлицького районного управляння юстиції Головного управління юстиції у Київській області на Сектор державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Центра надання адміністративних послуг Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області, адреса: 09200, Київська область, м. Кагарлик, вул.. Незалежності, 1.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1:
- позовні вимоги первинного позову підтримала, посилаючись на обставини, які викладені в мотивувальній частині позовної заяви, ( том № 1, а.с., 2- 4);
- заперечувала проти позову ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_8 до ОСОБА_11, третя особа, - Стайківська сільська рада Кагарлицького району Київської області про визнання права на спадкове нерухоме майно;
- підтримала позови ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини.
Представник позивача ОСОБА_4:
- позовні вимоги первинного позову підтримав, посилаючись на обставини, які викладені в мотивувальній частині позовної заяви, ( том № 1, а.с., 2- 4);
- заперечував проти позову ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_8 до ОСОБА_11, третя особа, - Стайківська сільська рада Кагарлицького району Київської області про визнання права на спадкове нерухоме майно;
- підтримав позови ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини.
В судовому засіданні відповідачка первинного позову ОСОБА_2:
- заперечувала проти позову ОСОБА_1 до ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Стайківської сільської ради Кагарлицького району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - сектор державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг Кагарлицької РДА в Київській області, про визнання права власності на ? обов»язкову частку спадкового майна.;
- підтримала свій позов та позов ОСОБА_9, ОСОБА_8 до ОСОБА_11, третя особа, - Стайківська сільська рада Кагарлицького району Київської області, про визнання права на спадкове нерухоме майно.;
- заперечувала проти позовів ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини.;
- представник відповідача ОСОБА_5:
- заперечувала проти позову ОСОБА_1 до ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Стайківської сільської ради Кагарлицького району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - сектор державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг Кагарлицької РДА в Київській області, про визнання права власності на ? обов»язкову частку спадкового майна.;
- підтримала позов ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_8 до ОСОБА_11, третя особа, - Стайківська сільська рада Кагарлицького району Київської області, про визнання права на спадкове нерухоме майно.;
- заперечувала проти позовів ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини.;
Суд, вислухавши сторін по справі та інших учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку щодо відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Стайківської сільської ради Кагарлицького району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - сектор державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг Кагарлицької РДА в Київській області, про визнання права власності на ? обов»язкову частку спадкового майна, часткового задоволення позову ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_8 до ОСОБА_11, третя особа, - Стайківська сільська рада Кагарлицького району Київської області, про визнання права на спадкове нерухоме майно, відмови в задоволенні позову ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини, обґрунтовуючи своє рішення наступним.
Отже, обґрунтування судом рішення в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Стайківської сільської ради Кагарлицького району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - сектор державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг Кагарлицької РДА в Київській області, про визнання права власності на ? обов»язкову частку спадкового майна, часткового задоволення позову ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_8 до ОСОБА_11, третя особа, - Стайківська сільська рада Кагарлицького району Київської області, про визнання права на спадкове нерухоме майно,
Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні, та застосування до них норм матеріального та процесуального права.
Підсудність.
Згідно ч. 1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред»являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Зглядаючись на позовні вимоги сторін по справі, предметом позову слугує нерухоме майно, яке входить спадкову масу, - житловий будинок, який розміщено за адресою: АДРЕСА_2.
Відповідно, дана справа підсудна Кагарлицькому районному суду Київської області, як суду першої інстанції загальної юрисдикції.
Далі, що стосується фактичних обставин справи.
Отже, предметом спору є спадкова маса, до складу якої входять:
- житловий будинок, який розміщено за адресою: АДРЕСА_2;
- земельна ділянка площею 0,25 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2
Отже, первинними спадкодавцями по даній справі є ОСОБА_13, та його дружина, - ОСОБА_12, які за життя були подружжям.
Той факт, що за життя ОСОБА_13 та ОСОБА_12 були подружжям, сторонами по справі не оскаржується, а тому суд приходить до висновку щодо того, що до даного факту можливо застосувати положення ч. 1 ст. 61 ЦПК України, та, відвід, даний факт не підлягає доказуванню.
Згідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Слід зазначити, що обов'язок щодо доказування не є безмежним.
Відповідно, визнання, - повідомлення стороною чи іншими особами, що беруть участь у справі, обставин, що підтверджують наявність чи відсутність фактів, які за законом повинні доводити друга сторона чи інші особи.
Процесуальним наслідком визнання в цивільному процесі однією зі сторін факту встановленим є набуття фактом безспірного характеру і звільнення другої сторони від його доказування.
Проте, визнання певної обставини звільняє від обов'язку її доказування лише тоді, коли її визнали інша сторона, треті особи, представники сторін та третіх осіб. Якщо хоча б хтось з числа цих осіб, які беруть участь у справі обставину не визнає, вона потребує доказування.
Визнання здійснюється в попередньому або в судовому засіданні шляхом надання суду відповідних пояснень.
Відповідно, зглядаючись на вищевказану норму права, суд вважає факт того, що ОСОБА_13 та ОСОБА_12 були подружжям, в судовому засіданні набув безспірного характеру, так як позивач ОСОБА_11 у первинному позові, та відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Стайківська сільська рада Кагарлицького району Київської області, в судовому засіданні не заперечували даного факту, а, навпаки, підтверджували наявність такого факту.
Далі, за життя первинними спадкодавцями, - ОСОБА_13 та ОСОБА_12 був побудований житловий будинок у 1960 році.
Даний факт, на думку суду, підтверджується належним та допустимим доказом в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України, - технічним паспортом на житловий будинок індивідуального житлового фонду, який розміщено за адресою: АДРЕСА_2.
Паспорт складено 07.10.2011 року Кагарлицьким БТІ.
Згідно вищевказаного паспорту спірний житловий будинок по даній справі побудований в 1960 році.
Окрім вищевказаного, факт того, що даний спірний житловий будинок був побудований в 1960 році, підтверджується преюдиційними фактами:
- в рішенні колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 22 квітня 2014 року в справі № 2 - 65/12, ( Том № 1, а.с., 10), вказано, що спірний житловий будинок з господарськими будівлями був побудований у 1960 році батьками апелянта ОСОБА_11 та ОСОБА_21
- в Ухвалі колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 липня 2014 року, якою вищевказане рішення апеляційного суду Київської області від 22 квітня 2014 року залишено без змін, вказано, що спірний житловий будинок був побудований у 1960 році ОСОБА_13, ОСОБА_12, які були подружжям, та належав їм на праві спільної сумісної власності.
Отже, вищевказані факти, встановлені судами вищевказаних інстанцій, на думку суду, мають преюдиційне значення для вирішення даного спору.
Так, згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Отже, преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили.
Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб'єктивними і об'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішення у такій справі правовідносини.
Суб'єктивними межами є те, що в двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об'єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням чи вироком суду.
Преюдиційні обставини є обов'язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені невірно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень.
Отже, спірний житловий будинок, яки розташовано за адресою: АДРЕСА_2 належав покійним спадкодавцям ОСОБА_13 та ОСОБА_12, (подружжю) на праві спільної сумісної власності.
На той час Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затвердженою заступником Міністра комунального господарства Української PCP 31.01.1966 року, і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13.12.1995 № 56.
Зазначена Інструкція передбачала державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Проте, виникнення права власності на будинки, споруди, не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності Цивільним кодексом України та Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Таку позицію висловив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 16.0.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування».
При цьому, пункт 4 вищевказаної Інструкції передбачав обов'язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ, в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (пункт 20 цієї Інструкції).
Погосподарські книги були особливою формою статистичного обліку, що здійснювався в Україні (УРСР) із 1979 року.
Тобто, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності (абзац сорок другий підпункту 3.1 вищезгаданого листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ).
У період чинності зазначеної Інструкції державна реєстрація нерухомого майна в сільській місцевості не проводилась (абзац десятий підпункту 3.3 згаданого листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ).
Абзацом тридцять четвертим підпункту 3.1 вищезгаданого листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ передбачено, що при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків.
Будівництво Спадкового будинку було закінчене у 1962 році, що підтверджується відповідним записом у погосподарській книзі цього будинку.
Таким чином, відповідно до вищевказаних вимог чинного законодавства та наявних документів, право власності на Спадковий будинок існувало у ОСОБА_13 і ОСОБА_12, спадкодавців по даній справі, відповідно, спірний житловий будинок належав спадкодавцям на праві спільної сумісної власності.
Право приватної власності на Спадковий будинок підтверджено відповідними записами у погосподарських книгах.
Із записів погосподарських книг також вбачається що господарство, в складі якого був і Спадковий будинок, належало до суспільної групи робочий двір. Ця обставина також встановлена вказаною ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 липня 2014 року.
Згідно з записами у по господарських книгах Стайківської сільської ради Кагарлицького району Київської області головою двору у 1963 - 1964 роках був саме ОСОБА_13, (Том № 2, а.с., 28).
У подружжя ОСОБА_13 та ОСОБА_12 були четверо дітей:
1. ОСОБА_11.
Той факт, що ОСОБА_11 є рідним сином ОСОБА_13 та ОСОБА_12 підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_9, яке видане 03 березня 1949 року в с. Стайки Кагарлицького району Київської області, (Том № 1, а.с., 5), в якому вказано, що ОСОБА_28 народився ІНФОРМАЦІЯ_19 року в с. Стайки Кагарлицького району Київської області, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження 24 грудня 1948 року зроблено відповідний запис за № 61.
В графі «батько» зазначено первинного спадкодавця по даній справі, - ОСОБА_29.
В графі «мати» зазначена первинний спадкодавець по даній справі, - ОСОБА_12.
Крім того, факт того, що ОСОБА_23 рідний син ОСОБА_13 та ОСОБА_12 підтверджується рішенням Кагарлицького районного суду від 26 грудня 2014 року (про встановлення факту, що має юридичне значення), в справі № 368/2338/14 - ц, (Том № 1, а.с., 204), ухвала про виправлення описки, (Том № 1, а.с., 226).
ОСОБА_11 помер ІНФОРМАЦІЯ_28 року, що підтверджується актовим записом № 7894 від 07.05.2015 року, що складений відділом реєстрації смертей у м. Києві.
По смерті ОСОБА_11 заведено спадкову справу № 12/2015 від 25.06.2015 року.
Спадкова справа відкрилася по заяві ОСОБА_30, 1977 року народження, (сина), та ОСОБА_31, 1977 року народження, які відмовилися від прийняття спадщини користь дружини померлого, - ОСОБА_26, 1952 року народження, ОСОБА_26 подала заяву про прийняття спадщини.
Вищевказані факти підтверджуються листом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу № 125/02 - 14/2015, (Том № 2, а.с., 57).
10.02.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу видано свідоцтво про право на спадщину за законом, ( Том № 2, а.с., 62), спадкова справа № 12/2015, зареєстрована в реєстрі за № 77, на ім»я ОСОБА_26, яка є дружиною покійного ОСОБА_11.
10 травня 2016 року Кагарлицьким районним судом винесено ухвалу, (Том № 2, а.с., 77 - 79), якою залучено (замінено первісного позивача ОСОБА_11.) в якості позивача спадкоємця ОСОБА_11, - ОСОБА_26
2. ОСОБА_32, ІНФОРМАЦІЯ_9. В другому шлюбі, - ОСОБА_43, померла у 1998 році у віці 63 роки в с. Стайки Кагарлицького району Київської області.
3. ОСОБА_45, ІНФОРМАЦІЯ_4, померла у 1998 році.
4. ОСОБА_21, ІНФОРМАЦІЯ_5, померла ІНФОРМАЦІЯ_20 року.
Факт того, що ОСОБА_21 є рідною дочкою первинних спадкодавців по даній справі, - підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_10, яке видане 24 квітня 1975 року Кагарлицьким райвідділом ЗАГС Київської області, в якому зазначено, що ОСОБА_21 ОСОБА_38 народилася ІНФОРМАЦІЯ_21 року в с. Стайки Кагарлицького району Київської області, про що в книзі реєстрації актів про народження 24 квітня 1975 року зроблено запис за № 98.
В графі «батько» зазначено первинного спадкодавця по даній справі, - ОСОБА_29.
В графі «мати» зазначена первинний спадкодавець по даній справі, - ОСОБА_12.
У ОСОБА_21 було четверо дітей:
1. ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_10.
Той факт, що ОСОБА_9 є рідним сином ОСОБА_47, підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_22, яке видане 1 лютого 1964 року Стайківською сільською радою Кагарлицького району Київської області, (Том № 1, а.с., 66), в якому зазначено, що ОСОБА_9 народився НОМЕР_12 року в с. Стайки Кагарлицького району Київської області, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження 20 січня 1963 року зроблено відповідний запис за № 6.
В графі «мати» зазначена ОСОБА_46.
2. ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_11.
Той факт, що ОСОБА_8 є рідним сином ОСОБА_47, підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_11, яке видане 29 квітня 1966 року Стайківською сільською радою Кагарлицького району Київської області, (Том № 1, а.с., 67), в якому зазначено, що ОСОБА_8 народився ІНФОРМАЦІЯ_22 року в с. Стайки Кагарлицького району Київської області, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження 24 березня 1966 року зроблено відповідний запис за № 11.
В графі «мати» зазначена ОСОБА_46.
3. ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_12.
Той факт, що ОСОБА_20 є рідним сином ОСОБА_47, підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_13 яке видане 06 травня 1983 року Стайківською сільською радою Кагарлицького району Київської області, (Том № 1, а.с., 68), в якому зазначено, що ОСОБА_20 народився ІНФОРМАЦІЯ_24 року в с. Стайки Кагарлицького району Київської області, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження 14 жовтня 1969 року зроблено відповідний запис за № 14.
В графі «мати» зазначена ОСОБА_46.
Проте, ІНФОРМАЦІЯ_23 року ОСОБА_20 помер.
Даний факт підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_14, яке видане 21 вересня 2010 року виконкомом Стайківськоїх сільської ради Кагарлицького району Київської області, в якому зазначено, що ОСОБА_20 помер ІНФОРМАЦІЯ_23 року у віці 40 років, про що в Книзі реєстрації смертей 21 вересня 2010 року зроблено відповідний актовий запис за № 42.
Місце смерті, - Україна, Київська область, м. Біла Церква.
Проте, ОСОБА_20 ІНФОРМАЦІЯ_23 року помер, дітей на мав, тому спадкова справа не заводилася.
Даний факт підтверджується письмовою відповіддю Кагарлицької районної державної нотаріальної контори № 936/01 - 165 від 30.06.2016 року, в якій вказано, що щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_23 року ОСОБА_20 спадкова справа в нотаріальній конторі не відкривалася.
4. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_13.
факт, що ОСОБА_2 є рідною дочкою ОСОБА_47, підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_15, яке видане 18 серпня 1989 року в с. Стайки Кагарлицького району Київської області, Том № 1, а.с., 69), в якому вказано, що ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_25 року в с. Стайки Кагарлицького району Київської області, про що в книзі реєстрації актів про народження зроблено запис за № 10.
В графі «мати» зазначена ОСОБА_46.
Отже, ОСОБА_13, який є первинним спадкодавцем по даній справі, помер у 1964 році.
Записи у погосподарських книгах підтверджують, що після смерті ОСОБА_13 власником Спадкового будинку стала його дружина, - ОСОБА_12, зокрема, саме вона у 1971-1973 роках була головою двору.
Проте, первинний спадкодавець по даній справі, - ОСОБА_12 померла ІНФОРМАЦІЯ_26 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_16, яке видане12 квітня 1979 року Стайківською сільською радою Кагарлицького району Київської області, (Том № 1, а.с., 63), в якому зазначено, що ОСОБА_33 померла ІНФОРМАЦІЯ_27 року, про що зроблено відповідний актовий запис за № 16.
Місце смерті, - с. Стайки Кагарлицького району Київської області.
Як встановлено судом в судовому засіданні, на час смерті первинного спадкодавця, - ОСОБА_12, з нею проживала лише одна дитина, - дочка ОСОБА_21, інші діти, як - то ОСОБА_11, ОСОБА_32, ОСОБА_45, на час смерті матері на час смерті спільно з нею не проживали, відповідно, спадщину не приймали в установленому законом порядку.
Той факт, що після смерті спадкодавця, - ОСОБА_12 з нею проживала лише її дочка, - ОСОБА_21 також підтверджується обставинами, на які вказує позивач ОСОБА_11 в мотивувальній частині своєї позовної заяви, окрім того такий факт не заперечують інші сторони по справі, тому до даного факту суд застосовує знову ж таки положення ч. 1 ст. 61 ЦПК України.
Крім того, такий факт підтверджується довідкою № 735, виданою 24.06.2016 року Стайківською сільською радою Кагарлицького району Київської області, (Том № 2, а.с., 140), в якій вказано, що ОСОБА_21 фактично прийняла спадщину після смерті матері, - ОСОБА_12 шляхом охорони та утримання спадкового житлового будинку в належному технічному і санітарному стані на протязі шести місяців з дня відкриття спадщини, обробітку земельної ділянки.
Отже в даному випадку слід використовувати відповідні правила ЦК УРСР, в частині спадкового права на підставі п. 1 ППВС України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування».
Так згідно вищевказаної норми права відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинний на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини.
З матеріалів справи вбачається, ( Том № 1, а.с., 63), ОСОБА_12 померла ІНФОРМАЦІЯ_27 року, відповідно, відповідно до прикінцевих та перехідних положень ЦК України на вказані правовідносини поширюється дія ЦК України в редакції 1963 року.
Так, в даному випадку слід застосувати наступні норми ЦК УРСР в редакції 1963 року, - розділ VІІ, - «спадкове право».
Згідно ст. 524 ЦК УРСР спадкування здійснюється по закону і по заповіту.
Як встановлено в судовому засіданні, та не оспорюється сторонами по справі, ОСОБА_12 за життя заповіт не склала, тому спадкування після її смерті слід здійснювати по закону.
Згідно ст. 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.
Відповідно, днем відкриття спадщини після ОСОБА_12 є день її смерті, - ІНФОРМАЦІЯ_26 року, (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_16, яке видане12 квітня 1979 року Стайківською сільською радою Кагарлицького району Київської області, Том № 1, а.с., 63).
Згідно ст. 526 ЦК УРСР місцем відкриття спадщини є постійне місце проживання спадкодавця.
Отже, місцем відкриття спадщини померлої ОСОБА_12 є: Київська область с. Стайки Кагарлицького району Київської області.
Згідно ст. 527 ЦК УРСР спадкоємцями можуть бути особи, які знаходилися живими до моменту смерті спадкодавця, а також діти померлої особи, які були зачаті та народилися після смерті спадкодавця.
Згідно ст. 529 ЦК УРСР при спадкування по закону спадкоємцями першої черги є в рівних долях діти ( в тому числі усиновлені), чоловік чи дружина, батьки (усиновлювачі) померлого.
Відповідно, судом в судовому засіданні встановлено, що після смерті ОСОБА_12 із спадкоємців першої черги по закону були:
1. ОСОБА_11, помер ІНФОРМАЦІЯ_28 року.
2. ОСОБА_32, ІНФОРМАЦІЯ_9. В другому шлюбі, - ОСОБА_43, померла у 1998 році у віці 63 роки в с. Стайки Кагарлицького району Київської області.
3. ОСОБА_49, ІНФОРМАЦІЯ_4, померла у 1998 році.
4. ОСОБА_21, ІНФОРМАЦІЯ_5, померла ІНФОРМАЦІЯ_20 року.
Проте, зглядаючись на обставини справи, встановлені судом в судовому засіданні, суд вважає, що спадщину після смерті ОСОБА_12 прийняла лише ОСОБА_21, а інші діти, - ОСОБА_11, ОСОБА_32, ОСОБА_48 спадщину не прийняли з огляду на наступне.
Згідно ст. 548 ЦК УРСР для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою.
Прийнята спадщина визнається таким, що належить спадкоємцю з часу відкриття спадщини.
Згідно ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо:
1. якщо він фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном;
2. якщо він подав в державну нотаріальну контору по місцю відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Отже, як встановлено в судовому засіданні, на час смерті первинного спадкодавця по даній справі, - ОСОБА_12, що померла ІНФОРМАЦІЯ_27, спільно із нею проживала лише її донька, - ОСОБА_21, разом із трьома своїми синами, - ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_34.
Інші діти, що, до речі не оспорюється учасниками процесу, - ОСОБА_11, ОСОБА_32, ОСОБА_45, спільно з спадкодавцем, - ОСОБА_12 не проживали, спільного господарства з нею не вели.
У відповідності до вимог чинного на той час Цивільного кодексу Української PCP, зокрема, частин першої статті 548 і 549 цього Кодексу, ОСОБА_21, яка є матір»ю ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_34, ОСОБА_2, прийняла спадщину після смерті ОСОБА_12, оскільки вона фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, адже, як встановлено судом вище, на час смерті матері, - ОСОБА_12, проживала разом із нею у Спадковому будинку, була у ньому прописаною, доглядала за матір'ю, спадковим будинком та присадибною земельною ділянкою, у тому числі сплачувала житлово-комунальні послуги, страхувала Спадковий будинок, тощо.
Факт прийняття ОСОБА_21 спадщини після померлої ОСОБА_12 підтверджується, зокрема:
- довідкою № 735, виданою 24.06.2016 року Стайківською сільською радою Кагарлицького району Київської області, (Том № 1, а.с., 140), в якій вказано, що ОСОБА_21 фактично прийняла спадщину після смерті матері, - ОСОБА_12 шляхом охорони та утримання спадкового житлового будинку в належному технічному і санітарному стані на протязі шести місяців з дня відкриття спадщини, обробітку земельної ділянки;
- аналогічною довідкою № 644 від 15.07.2014 року, (Том № 1, а.с. 79);
- записами у погосподарських книгах Спадкового будинку, (Том № 1, а.с., 80 - 89), з яких вбачається, що у 1977-1979 роках головою сім'ї була ОСОБА_12, первинний спадкодавець, а членами її сім»ї були, - дочка, - ОСОБА_21 та троє її синів, - ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_34;
- страховими свідоцтвами про добровільне страхування будівель (домашнього майна), що збереглися, (Том № 1, а.с., 94 - 106).
Отже, зглядаючись на вищевказані встановлені факти, суд приходить до висновку щодо того факту, що ОСОБА_21 одноособово прийняла спадщину після смерті своєї матері, - ОСОБА_12 шляхом фактичного вступу в управління та володіння житловим будинком, який розміщено за адресою: АДРЕСА_2 так як дані факти підтверджуються належними та допустимими доказами, які судом наведені вище.
Напроти, суд вважає, що інші діти, а саме, ОСОБА_11, ОСОБА_32, ОСОБА_50, спадщину після померлої ОСОБА_12 не прийняли, зокрема, відмовилися, так як фактично не вступили в управління чи володіння спадковим майном, - житловим будинком, який розміщено за адресою: АДРЕСА_2 не подавали в державну нотаріальну контору на протязі шести місяців з моменту смерті ОСОБА_12 заяви про прийняття спадщини, що передбачено ст. 553 ЦК УРСР.
Так, згідно ст. 553 ЦК УРСР спадкоємець вважається таким, що відмовився від спадщини, який не здійснив ні одну з дій, які свідчать про прийняття спадщини (ст. 549 ЦК УРСР).
Далі, ІНФОРМАЦІЯ_29 року ОСОБА_21 померла.
Даний факт підтверджується свідоцтвом про смерть серії - НОМЕР_17, яке видане ІНФОРМАЦІЯ_20 року Стайківською сільською радою Кагарлицького району Київської області, в якому зазначено, що ОСОБА_21 померла ІНФОРМАЦІЯ_20 року у віці 57 років, про що в книзі реєстрації актів про смерть ІНФОРМАЦІЯ_20 року зроблено запис за № 55.
Місце смерті, - с. Стайки Кагарлицького району Київської області.
На час смерті ОСОБА_21 спадкова маса складалася з житлового будинку, який розміщено за адресою: АДРЕСА_9
Даний факт підтверджується довідкою № 2016, виданою 24.06.2016 року виконкомом Стайківської сільської ради Кагарлицького району Київської області, в якій вказано, що ОСОБА_21 до дня своєї смерті проживала у власному будинку по АДРЕСА_8 підстава, - о/рахунок № НОМЕР_18 погосподарської книги № 7 за 1996 - 2000 роки.
Отже в даному випадку, тобто після смерті ОСОБА_21, слід використовувати відповідні правила ЦК УРСР, в частині спадкового права на підставі п. 1 ППВС України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування».
Так згідно вищевказаної норми права відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинний на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини.
Так, в даному випадку слід застосувати наступні норми ЦК УРСР в редакції 1963 року, - розділ VІІ, - «спадкове право».
Згідно ст. 524 ЦК УРСР спадкування здійснюється по закону і по заповіту.
Як встановлено в судовому засіданні, та не оспорюється сторонами по справі, ОСОБА_21 за життя заповіт не склала, тому спадкування після її смерті слід здійснювати по закону.
Згідно ст. 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.
Відповідно, днем відкриття спадщини після ОСОБА_21 є день її смерті, - ІНФОРМАЦІЯ_29 року.
Згідно ст. 526 ЦК УРСР місцем відкриття спадщини є постійне місце проживання спадкодавця.
Отже, місцем відкриття спадщини померлої ОСОБА_21 є: Київська область с. Стайки Кагарлицького району Київської області.
Згідно ст. 527 ЦК УРСР спадкоємцями можуть бути особи, які знаходилися живими до моменту смерті спадкодавця, а також діти померлої особи, які були зачаті та народилися після смерті спадкодавця.
Згідно ст. 529 ЦК УРСР при спадкування по закону спадкоємцями першої черги є в рівних долях діти ( в тому числі усиновлені), чоловік чи дружина, батьки (усиновлювачі) померлого.
Відповідно, судом в судовому засіданні встановлено, що після смерті ОСОБА_21 із спадкоємців першої черги по закону були:
1. ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_10.
2. ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_11.
3. ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_12.
Проте, ІНФОРМАЦІЯ_23 року ОСОБА_20 помер, дітей на мав, тому спадкова справа не заводилася.
4. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_13.
Зглядаючись на обставини справи, встановлені судом в судовому засіданні, суд вважає, що спадщину після смерті ОСОБА_21 прийняли її діти, - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_10, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_11, ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_12, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_13, з огляду на наступне.
Згідно ст. 548 ЦК УРСР для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою.
Прийнята спадщина визнається таким, що належить спадкоємцю з часу відкриття спадщини.
Згідно ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо:
1. якщо він фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном;
2. якщо він подав в державну нотаріальну контору по місцю відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Як встановлено судом в судовому засіданні, на час смерті ОСОБА_21 спільно із нею проживали її діти, - ОСОБА_34 і ОСОБА_2.
Інші діти - ОСОБА_8 і ОСОБА_9 хоча і не проживали разом із матір»ю, проте постійно допомагали їй та своїм братові і сестрі, адже сестра, - ОСОБА_2, була ще неповнолітньою, (15 з половиною років), і ОСОБА_21 важко було самій доглядати дітей, Спадковий будинок, присадибну ділянку, сплачувати усі необхідні податки та інші платежі.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що діти ОСОБА_35, - ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_34 та ОСОБА_2 прийняли спадщину після смерті їхньої матері, - ОСОБА_21, яка складається із Спадкового будинку, так як вони фактично вступили в управління та володіння спадковим майном, проте, заперечує проти того факту, що вони успадковують земельну ділянку площею 0,25га,
Факт прийняття спадщини ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_34 та ОСОБА_2 підтверджується:
- довідкою № 2016, виданою 24.06.2016 року Стайківською сільською радою Кагарлицького району Київської області, (Том № 2, а.с., 141), в якій вказано, що ОСОБА_9 фактично прийняв спадщину після смерті матері, - ОСОБА_21 шляхом охорони та утримання спадкового житлового будинку в належному технічному і санітарному стані на протязі шести місяців з дня відкриття спадщини, обробітку присадибної ділянки;
- довідкою № 734, виданою 24.06.2016 року Стайківською сільською радою Кагарлицького району Київської області, (Том № 2, а.с., 142), в якій вказано, що ОСОБА_8 фактично прийняв спадщину після смерті матері, - ОСОБА_21 шляхом охорони та утримання спадкового житлового будинку в належному технічному і санітарному стані на протязі шести місяців з дня відкриття спадщини, обробітку присадибної ділянки;
- довідкою № 732, виданою 24.06.2016 року Стайківською сільською радою Кагарлицького району Київської області, (Том № 2, а.с., 143), в якій вказано, що ОСОБА_20 фактично прийняв спадщину після смерті матері, - ОСОБА_21 шляхом охорони та утримання спадкового житлового будинку в належному технічному і санітарному стані на протязі шести місяців з дня відкриття спадщини, обробітку присадибної ділянки;
- довідкою № 731, виданою 24.06.2016 року Стайківською сільською радою Кагарлицького району Київської області, (Том № 2, а.с., 142), в якій вказано, що ОСОБА_2 фактично прийняла спадщину після смерті матері, - ОСОБА_21 шляхом охорони та утримання спадкового житлового будинку в належному технічному і санітарному стані на протязі шести місяців з дня відкриття спадщини, обробітку присадибної ділянки;
- погосподарськими книгами спадкового будинку.
Так, із погосподарських книг Спадкового будинку видно, що у 1980-1982 роках сім»я складалась із спадкодавця, - ОСОБА_21 та трьох її синів (ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_20), у 1983-1987 роках зазначена сім'я збільшилася ОСОБА_2;
При цьому, необхідно зазначити, що ІНФОРМАЦІЯ_30 ОСОБА_34 помер, дітей не було, дружини не було, спадкова справа не заводилася.
- квитанціями про оплату комунальних послуг, - електроенергії, ( Том № 1, а.с., 107).
Зглядаючись на вищевказане, суд приходить до висновку, що відповідачі по справі, - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_10, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_11, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_13, успадковують в рівних частках, а саме, по 1/3 частині спадкове майно після померлої ОСОБА_21, яке складається з житлового будинку, який розміщено за адресою: АДРЕСА_2
Отже, щодо даного спору слід застосувати наступні норми матеріального права.
Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
З наведених норм чинного законодавства України та фактичних обставин справи випливає, що за даних обставин право позивачів ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_2 на отримання спадщини за законом порушено, а тому повинно бути поновлено на підставі рішення суду.
Відповідно до п. 1 ППВС України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, - спадкові відносини регулюються Цивільним Кодексом України, Законами України від 2 вересня 1993 року № 3425 - ХІІ «Про нотаріат», від 23 червня 2005 року № 2709 - ІV «Про міжнародне приватне право», іншими законами, а також прийнятими відповідно до них підзаконними нормативно - правовими актами.
Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності надувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» обов»язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, а саме, - право власності на нерухоме майно.
Згідно ч. 7 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», ( в редакції Закону № 5037 - VІ від 04.07.2012 року), державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого набувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.
Таким чином, станом на даний час зареєструвати в установленому Законом порядку право власності покійної ОСОБА_21 на будинок неможливо, в зв»язку з смертю особи, якій фактично належало нерухоме майно, так як згідно ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється в момент смерті, тому спадкодавець, відповідно, не може самостійно зареєструвати своє право власності на нерухоме майно чи уповноважити другу особу здійснити вказану вище дію.
Згідно п. 4.15. «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», який затверджено наказом Міністерства Юстиції України №296/5 від 22 лютого 2012 року, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правоустановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», в разі смерті фізичної особи, підставою для реєстрації прав, що посвідчують виникнення речових прав на нерухоме майно, є рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.
Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Зглядаючись на вищевказані факти, обставини, викладені судом, суд вважає, що задоволення позову ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_2 з підстав, та в порядку, вказаних вище судом, повністю виключає задоволення позову ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3.
Так, свою відмову в задоволенні позовів ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3 суд обґрунтовує наступним.
Так, позивачі, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, обґрунтовуючи свої вимоги, вказують, що кожен із них має право на частку у спадковому будинку, розташованому по АДРЕСА_2 оскільки їх матері, як спадкоємці першої черги успадкували від своїх батьків ОСОБА_13 і ОСОБА_12 по 1/4 частці даного будинку.
При цьому, Позивачі зазначають, що після вступу у шлюб їх матері проживали разом із своїми сім'ями окремо від своїх батьків (ОСОБА_13 і ОСОБА_12) і на час смерті зазначених батьків у спадковому будинку залишилася проживати наймолодша із сестер ОСОБА_21 (тобто, - ОСОБА_21).
Сім'ями Позивачів спадковий будинок використовувався виключно як дача для відпочинку лише влітку.
Слід зазначити, що сам факт родинних відносин не свідчить про прийняття спадщини спадкоємцем, адже відповідно до частини першої статті 548 ЦК УРСР, ( який діяв на момент відкриття спадщини, та норми якого слід застосовувати в даному випадку), для прийняття спадщини необхідно було, щоб спадкоємець її прийняв. А згідно частин першої та другої статті 549 вказаного Кодексу визналося, що спадкоємець прийняв спадщину:
- якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;
- якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У зв'язку із наведеним, у відповідності до вимог чинного на той час Цивільного кодексу Української PCP, зокрема, частин першої статті 548 і 549 цього Кодексу, спадщину після смерті ОСОБА_12, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_31, прийняла її донька ОСОБА_21, оскільки вона фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, адже, як встановлено судом вище, вона на час смерті матері проживала разом із нею у Спадковому будинку, була у ньому прописаною, доглядала за матір'ю, Спадковим будинком та присадибною земельною ділянкою, у тому числі сплачувала житлово-комунальні послуги, страхувала Спадковий будинок тощо.
Факт прийняття ОСОБА_21 спадщини підтверджується, зокрема, відповідними довідками Стайківської сільської ради Кагарлицького району Київської області, записами у погосподарських книгах Спадкового будинку та окремими страховими свідоцтвами про добровільне страхування будівель (домашнього майна) та свідоцтвами про добровільне страхування домашнього майна, що збереглися (копії наявні у матеріалах справи).
Зокрема, із погосподарських книг Спадкового будинку видно, що:
- у 1977-1979 роках головою сім'ї була ОСОБА_12, а членами сім'ї: її донька ОСОБА_21 та троє її синів (ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_34);
- у 1980-1982 роках сім'я складалась із ОСОБА_21, яка стала її головою, та трьох її синів (ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_34).
Таким чином, сам факт наявності родинних стосунків між спадкодавцем і спадкоємцями (у даному випадку: мама і її четверо дітей) не свідчить про прийняття усіма дітьми спадщини після смерті матері, адже необхідним було, щоб спадкоємець прийняв спадщину, що, як встановлено судом, та обґрунтовано вище, у даному випадку зробила лише одна донька спадкодавця - ОСОБА_21, яка фактично вступила в управління спадковим майном, про що вказано вище.
В той же час, на момент смерті ОСОБА_12 матері Позивачів у передбачений статтею 549 ЦК УРСР термін не подавали державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяв про прийняття спадщини та не вступили фактично в управління або володіння спадковим майном, тобто вони не прийняли спадщину після смерті ОСОБА_12.
Таким чином, у Позивачів відсутні правові підстави для визнання за їх матерями фактів прийняття спадщини та за Позивачами права власності на частину спадкового майна, а їх позовні вимоги є необґрунтованими, що є підставою для відмови в задоволенні позовів.
Відповідно, для зручності розуміння обставин справи, судом приводиться схематично спадкова трансмісія в даній цивільній справі.
Що ж стосується відмови в задоволенні позовних вимог позивачів ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_2 щодо визнання за ними права власності на земельну ділянку, то така відмова обгрунтовується наступним.
Так, спадковий будинок розташований на земельній ділянці загальною площею 0,25 га, та який розміщена за адресою: АДРЕСА_2
Дійсно, мати ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_2, - ОСОБА_21 05.01.1994 зверталася до Стайківської Ради народних депутатів Кагарлицького району Київської області із заявою про передачу їй у приватну власність цієї земельної ділянки, (Том № 1, а.с., 108).
Проте, в матеріалах справи міститься лише архівний витяг з протоколу двадцять першої сесії двадцять першого скликання від 02 квітня 1994 року Стайківської сільської ради народних депутатів, (Том № 1, а.с., 110), в якому вказано, що питання щодо передачу у приватну власність земельної ділянки в с. Стайки гр. - ці ОСОБА_21 слухалося, проте, рішення щодо передачі земельної ділянки відсутнє, що не дає суду законної підстави визнавати земельну ділянку такою, яка входить до спадкової маси спадщини після ОСОБА_21, що, звісно ж, є підставою для відмови в задоволення позову ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_2 щодо визнання за ними права власності на спадкове майно, - вищевказаної земельної ділянки.
Відповідно, суд вважає, що відповідачі первинного позову, - ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_2 всупереч вимогам ст.ст. 10, 57 - 60 ЦПК України не надали суду доказів того, що спірна земельна ділянка належала на праві приватної власності померлій ІНФОРМАЦІЯ_29 року спадкодавцю ОСОБА_21, та після її смерті на цю земельну ділянку відкрилася спадщина, тобто, що вона ввійшла до складу спадкового майна, як зазначено в позові вищевказаних осіб.
Враховуючи вищевикладене, керуючись Постановою Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», Постановою Пленуму Верховного суду України № 20 від 22.12.1995 р. «Про судову практику у справах за позовами про захист права власності», ст. ст. 328, 392, 1223, 1261, 1265, 1270, 1272 Цивільного кодексу України, ст. 158 Земельного кодексу України, ст. ст. 3, 15, 118, 119, 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8 ОСОБА_9, Стайківської сільської ради Кагарлицького району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - сектор державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг Кагарлицької РДА в Київській області, про визнання права власності на ? обов»язкову частку спадкового майна, - відмовити.
Позов ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_8 до ОСОБА_11, третя особа, - Стайківська сільська рада Кагарлицького району Київської області, - задовольнити частково:
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_14, уродженкою село Стайки Кагарлицького району Київської області, паспорт серії НОМЕР_19, виданий 9 лютого 2000 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в порядку спадкування за законом після смерті матері, - ОСОБА_21, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_20 року, свідоцтво про смерть серії І - НОМЕР_17, яке видане ІНФОРМАЦІЯ_20 року Стайківською сільською радою Київської області, право власності на 1/3 частку спадкового нерухомого майна, - будинку, який розташовано за адресою: АДРЕСА_2, технічний паспорт на житловий будинок індивідуального житлового фонду від 07.10.2011 року.
Визнати за ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_16, уродженцем с. Стайки Кагарлицького району Київської області, паспорт серії НОМЕР_20, виданий 18 квітня 1997 року Ржищівським МВМС ГУМВС України в Київській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, в порядку спадкування за законом після смерті матері, - ОСОБА_21, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_20 року, свідоцтво про смерть серії І - НОМЕР_17, яке видане ІНФОРМАЦІЯ_20 року Стайківською сільською радою Київської області, право власності на 1/3 частку спадкового нерухомого майна, - будинку, який розташовано за адресою: АДРЕСА_2, технічний паспорт на житловий будинок індивідуального житлового фонду від 07.10.2011 року.
Визнати за ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_18, уродженцем с. Стайки Кагарлицького району Київської області, паспорт серії НОМЕР_21, виданий 20 травня 1996 рокуУкраїнським МВМ Обухівського РВ ГУ МВС України в Київській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, в порядку спадкування за законом після смерті матері, - ОСОБА_21, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_20 року, свідоцтво про смерть серії І - НОМЕР_17, яке видане ІНФОРМАЦІЯ_20 року Стайківською сільською радою Київської області, право власності на 1/3 частку спадкового нерухомого майна, - будинку, який розташовано за адресою: АДРЕСА_2, технічний паспорт на житловий будинок індивідуального житлового фонду від 07.10.2011 року.
В решті позову, - відмовити.
В задоволенні позову ОСОБА_6 про встановлення факту прийняття спадщини, - відмовити.
В задоволенні позову ОСОБА_7 про встановлення факту прийняття спадщини, - відмовити.
В задоволенні позову ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини, - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України.
Суддя: О.В. Закаблук
Судове рішення № 61211516, Кагарлицький районний суд Київської області було прийнято 19.07.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 368/1979/14-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: