Постанова № 61207675, 09.09.2016, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №668/4320/16-а

Пров. №2-а/766/54/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2016 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі: головуючого судді Ус О.В., секретар Ханіков І.І., з участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача Доценка С.М., представника управління Патрульної поліції у м. Херсоні Департаменту патрульної поліції України Замостного О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщені зали судового засідання міського суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до інспектора патрульної поліції Управління патрульної поліції м Херсона рядового поліції Досенко Сергія Миколайовича, Управління Патрульної поліції у м. Херсон Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_4, звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову ПС3 №058937 від 06.03.2016 року у справі про адміністративне правопорушення за якою він притягнутий до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП з накладенням на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн., винесену інспектором патрульної поліції рядовим поліції Досенко С.М., провадження у справі закрити. В обґрунтування зазначив, що 06.03.2016 року він керував транспортним засобом автомобілем Дачія "Логан", державний номер НОМЕР_1, з метою незагороджування проїзду для інших транспортних засобів, здійснив стоянку на краю тротуару, навпроти будинку №12 по вулиці Ушакова у м. Херсоні, при цьому для проходу пішоходів залишився вільний тротуар, біля трьох метрів. Близько 19-20 годин, до позивача під'їхали працівники поліції і поліцейський Досенко С.М. звинуватив його у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого п.п. "в" п. 15.10 Правил дорожнього руху, а саме, що для руху пішоходів залишилось менше 2-х метрів вільного тротуару. З інкримінованим правопорушенням позивач був не згодний, однак його доводи не вислуховувались, а відразу поліцейським було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення ПС 3 №058937, якою накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.

Вважає дії інспектора незаконними, оскільки позивач не був чітко і детально проінформований про інкриміноване йому правопорушення, позивач не мав ні часу, ні можливості для підготовки свого захисту, поліцейський не збирав жодного документу, не опитував свідків, позивачу не надали можливості письмово викласти свої заперечення. Вимірювань щодо відстані від стоянки автомобіля та тротуаром інспектором не проводилось. Зупинку позивач здійснив на краю тротуару, тому, на думку позивача відсутній склад адміністративного правопорушення.

Представником співвідповідача - Управління Патрульної поліції у м. Херсоні Департаменту патрульної поліції України (далі за текстом - УПП у м.Херсоні ДПП України), подані заперечення на адміністративний позов, який УПП у м.Херсоні ДПП України не визнає в повному обсязі. Згідно заперечень на позов, 06.03.2016 року о 19-20 год. поліцейським патрульної поліції сержантом поліції у складі екіпажу №202 під час патрулювання виявлено автомобіль НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, який здійснив стоянку на тротуарі, де для пішоходів залишилось менше ніж два метри, який знаходиться по проспекту Ушакова біля автобусної зупинки для громадського транспорту, чим порушив п. 15.10 "в" Правил дорожнього руху. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, поліцейським патрульної поліції Досенко С.М. складено постанову у справі про адміністративне правопорушення ПС3 №058937 від 06.03.2016 року та надано позивачеві для ознайомлення, при цьому роз'яснивши права та зміст відповідних статей, де позивач засвідчив надані йому роз'яснення прав. За результатами розгляду адміністративної справи до ОСОБА_4 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмір 255,00 грн., шляхом винесення постанови, яку позивач підписав. при винесенні постанови, ОСОБА_4 про жодні обставини, які б пом'якшували відповідальність не повідомляв, йому роз'яснено положення ст.ст. 268, 307, 308, 287-289 КУпАП, ст.ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України. Вчинене адміністративне правопорушення позивач визнає, що підтверджене відеозаписом з нагрудної відеокамери поліцейського патрульної служби Досенко С.М.. на якому ОСОБА_4 підтверджує, що він здійснив стоянку свого автомобіля на тротуарі, де для проходу пішоходів залишилось менше ніж два метри, зафіксовано стоянку автомобілю з порушенням вимог Правил дорожнього руху. Оскаржувана постанова винесена з дотриманням вимог чинного законодавства, уповноваженою на те особою, під час винесення постанови позивач був ознайомлений зі своїми правами, встановлено факт наявності правопорушення.

Відповідачем поліцейським роти №1 Досенко С.М. подані до суду пояснення, відповідно до яких зазначив, що ним було складено оскаржувану постанову, відповідно до якої притягнуто ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за порушення п. 15.10 "в" Правил дорожнього руху. Позивачеві роз'яснювались права, ОСОБА_4 підтвердив факт вчинення ним зазначеного правопорушення, що підтверджено відеозаписом з нагрудної відеокамери поліцейського.

В судовому засіданні представник позивача позов в повному обсязі та надав пояснення, аналогічні викладеним у позові. Зазначив, що ОСОБА_4 була здійснена зупинка на тротуарі біля будинку № 13 по вулиці Ушакова в м. Херсоні, місця для пішоходів було достатньо, поліцейський вимірювань щодо відстані автомобіля та пішохідної доріжки не робив, в постанові взагалі зазначе6но що здійснив зупинку на пішохідному переході.

Представник патрульної поліції в судовому засіданні позов не визнав, вважав його необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає, оскільки інспектор поліції діяв в межах своїх повноважень відповідно до вимог діючого законодавства.

Відповідач Досенко С.М. в судовому засіданні підтримав поданні співвідповідачем заперечення та свої пояснення, просив відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши доводи учасників процесу, дослідив матеріали справи, встановив наступне.

06 березня 2016 року поліцейським 1 роти УПП у м. Херсоні Досенко С.М. винесено постанову серії ПС3 № 058937 від 06.03.2016 року, в якій зазначено, що 06.03.2016 року о 19-20 год. в м.Херсоні по проспекту Ушакова водій ОСОБА_4 керував транспортним засобом DACIA LOGAN державний номер НОМЕР_1, здійснив зупинку та стоянку на пішохідному переході для проходу пішоходів залишилось менше ніж 2 метри, чим порушив п.п. 15.10 "в" Правил дорожнього руху України. Зазначеною постановою ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. (арк. справи 9).

Згідно п. 15.10 "в" Правил дорожнього руху, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року «Про правила дорожнього руху» стоянка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З досліджених судом відеозаписів з нагрудної камери, наданих відповідачем, що мають найменування файлів вбачається, що позивач, керуючи транспортним засобом DACIA LOGAN здійснював стоянку на тротуарі, що вочевидь заважало проходу пішоходів, усі заперечення позивача вислуховувалися, він мав можливість та надавав заперечення, при цьому посилався на ПДР, які тримав у раці та зачитував відповідні норми. Також позивач мав можливість скористатися в тому числі правовою допомогою, але не просив час для цього, ні у якому пригніченому стані не перебував, а ситуація викликала у нього забаву. Про роз'яснення позивачеві його прав, в тому числі, передбачених ст. 268 КУпАП свідчить його підпис в постанові про адміністративне правопорушення.

Звертаючись з даним адміністративним позовом до суду, позивач посилається, як на підставу для визнання протиправною та скасування зазначеної постанови на відсутність в його діях складу правопорушення, оскільки ним була здійснена зупинка на тротуарі біля будинку, для пішоходів залишилось біля 2 метрів, перешкод для їх руху позивач не здійснював; вимірювань відстані місця для пішоходів поліцейськими не здійснювались.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, як людина, що безпосередньо брала участь у досліджуваному діянні, має будь-які відомості про нього, користується правом надавати докази. Не завжди показання протоколюються, фіксуються у вигляді пояснень, вони можуть сприйматися, репродукуватися і в усній формі. Задля доказування своєї невинуватості або приведення обставин, що пом'якшують вину, особа має право заявляти клопотання про виклик і допит свідків, про призначення експертизи, про видачу довідок та інших документів.

Слід зазначити, що постанова про адміністративне правопорушення за приписами ст. 283 КУпАП України повинна містити в тому числі опис обставин, установлених при розгляді справи,зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення.

Оскарженою постанову встановлено, що позивач керуючи транспортним засобом здійснив зупинку та стоянку на пішохідному переході. В судовому засіданні встановлено, не оспорюється сторонами, що фактично була здійснена стоянка на тротуарі. Тобто, позивач притягнутий до відповідальності за зупинку та стоянку на пішохідному переході, які він не здійснював.

Оскільки диспозиція ст. 122 ч.1 КУпАП є бланкетною, яка відсилає до норм, викладених у Правилах дорожнього руху України, то зазначення того чи іншого пункту ПДР України у протоколах про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124 КУпАП, є виконанням вимог ст. 283 КУпАП про необхідність зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

При розгляді справи по суті судом встановлено, що обставини справи, встановлені посадовою особою при складенні постанови не відповідають нормі на яку вказує посадова особа як на порушення, тому постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.2 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно ч.1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Вирішуючи питання стосовно застосування ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд бере до уваги, що в рішенні Європейського Суду з прав людини по справі «Бендерський проти України (Заява № 22750/02 параграф 42), суд нагадує, що відповідно до практики, яка відображає принцип здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлині обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом.

За змістом частини 4, 5 ст.11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний зв'язок, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень, з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органів місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення(ч.1 ст.71 КАС України).

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позиція сторін має бути визначеною юридично і доведеною безспірними доказами, якими в даній справі є конкретні документи та матеріали.

Разом з цим, на думку суду позиція відповідача у даній справі не є доведеною, оскільки не підтверджена належними та допустимим доказами.

Враховуючи відсутність Постанов з питання сплати судового збору при поданні адміністративного позову особою, яка оскаржує притягнення її до адміністративної відповідальності Верховного Суду України, виходячи з практики Вищого адміністративного суду України, судів апеляційної інстанції суд вважає необхідним повернути позивачеві суму сплаченого ним судового збору в розмірі 551,21 грн. з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України від 08.07.2011 р. № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI), який набрав чинності з 1 листопада 2011 року.

Відповідно до положень статті 3 і статті 5 Закону № 3674-VI особи, які оскаржують постанову у справі про адміністративне правопорушення, не віднесені до кола суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом не належать до об'єктів, за подання яких судовий збір не справляється.

ОднакЗакон № 3674-VI не містить застережень про те, що закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Законом діють у частині, що не суперечать йому, а лише доручає Кабінету Міністрів України протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям цього Закону (пункт 1 частини третьої статті 10 Закону України "Про судовий збір").

Таким чином, відносини щодо звільнення від сплати судового збору врегульовуються не тільки статтею 5 Закону № 3674-VI, яка не містить вичерпного переліку пільг щодо сплати судового збору, а й іншими законами України.

Так, частиною четвертою статті 288 КУпАП, норми якої є спеціальними порівняно з нормами Закону № 3674-VI встановлено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Отже, за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір не сплачується у порядку та розмірах, установлених Законом України № 3674-VI.

Таким чином, враховуючи вищевказане, відсутність від відповідача наданих безспірних доказів правомірності власних дій та вчинення позивачем правопорушення, зокрема порушення відстані стоянки автомобіля, повно та всебічно з'ясувавши обставини в адміністративній справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

В частині вимог позивача щодо стягнення з відповідача судових витрат у вигляді витрат на правову допомогу, суд вважає недоведеними з огляду на наступне. Відповідно до ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011 № 4191-VI розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Частиною 2 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата) відноситься до умов, що визначаються в договорі про надання правової допомоги.

В даному випадку факт надання позивачу правової допомоги підтверджений укладеним між ним та адвокатом договором про надання правової допомоги від 09.03.2016 року, актом приймання передачі виконаної юридичної допомоги (арк. справи 15, 17), однак сам договір не містить порядок обчислення гонорару, тобто самим договором це не погоджено Крім того, суду не надано доказів здійснення позивачем сплати послуг адвоката. Тобто, документальне підтвердження здійснення позивачем витрат на правову допомогу відсутня, внаслідок чого витрати на правову допомогу відшкодуванню не підлягають.

Постанова в повному обсязі виготовлена 12 вересня 2016 року.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 49, 51, 69, 71, 158, 159, 160, 161, 162, 171-2 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_4 до інспектора патрульної поліції Управління патрульної поліції м Херсона рядового поліції Доценка Сергія Миколайовича, Управління Патрульної поліції у м. Херсон Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії ПС3 № 053987 від 06.03.2016 року по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_7 за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 гривень.

Зобов'язати УДКСУ у м.Херсон повернути ОСОБА_4 сплачений судовий збір в сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) грн. 60 коп. за квитанцією № 0.0.517008078.1 від 10 березня 2016 року.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду з подачею апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини 3 статті 160 КАС України, а також прийняття постанови в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги. Якщо апеляційна скарга не була подана протягом десяти днів, постанова суду набуває чинності після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяО. В. Ус