Рішення № 61207309, 06.09.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6525/16

Головуючий у першій інстанції Поліщук І. О. Доповідач Бабій А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді Бабія А. П.

суддів Варикаші О. Д., Станкевича В. А.

при секретарі Желєзнові В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до держави Україна в особі Державної казначейської служби України, прокуратури Одеської області, треті особи Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі, про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органу, що здійснює досудове розслідування, прокуратури та суду, за апеляційними скаргами ОСОБА_2 в особі ОСОБА_3; першого заступника прокурора Одеської області; Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19. 07. 2016 р.,

в с т а н о в и л а:

26. 02. 2016 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, треті особи Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, управління Державної казначейської служби у м. Одесі, прокуратури Одеської області, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду, уточнивши який, просив стягнути з державного бюджету України шляхом безспірного списання з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на його користь 280080 грн. на відшкодування завданої майнової шкоди та 942666 грн. в рахунок компенсації завданої моральної шкоди.

В обгрунтування своїх вимог вказав, що з червня 2001 р. він проходив службу в органах Державної податкової служби, остання посада з 2007 р. - старший оперативний уповноважений відділу боротьби з суб'єктами господарювання, які мають ознаки фіктивності і незаконним відшкодуванням податку на додану вартість відділу податкової міліції Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області та має спеціальне звання майора податкової міліції.

Зазначив, що його незаконно було притягнуто до кримінальної відповідальності, затримано, завдано тілесних ушкоджень під час затримання, кримінальна справа, а потім вже кримінальне провадження стосовно нього тривалий час перебувала в провадженні прокуратури, спрямовувалися до суду, який ухвалив обвинувальний вирок, який було скасовано апеляційним судом Одеської області і в решті решт кримінальне провадження відносно нього закрито з реабілітуючих підстав.

Посилався на те, що на день затримання мав заробітну плату у розмірі 3000 грн., таким чином за час незаконного притягнення позивача до кримінальної відповідальності, незаконного перебування під слідством та судом він втратив заробіток у розмірі 280080 грн. (3000 х 93 місяці). Цю суму позивач заявив в якості відшкодування матеріальної шкоди та просив стягнути на його користь за рахунок коштів державного бюджету України.

Заявлену до відшкодування моральну шкоду у розмірі 942666 грн. ОСОБА_2 обґрунтовував тим, що незаконне та довготривале притягнення його до кримінальної відповідальності порушило нормальні стосунки з оточуючими його людьми, очорнило та принизило в очах всіх близьких його людей, викликало недовіру в родичів, співробітників, поклало пляму на його репутацію. Багато знайомих змінило своє відношення до нього не в кращу сторону, але самим болючим був удар по його сімейному життю. Після незаконного затримання, необґрунтованого притягнення до кримінальної відповідальності, стосунки з дружиною різко погіршилися, вона втомилися від безкінечних відвідань суддів, прокурорів, слідчих, сім'я розпалася, шлюб розірвано, через зазначені обставини він став рідше бачити сина. Протягом певного часу позивач підтримував фактичні сімейні стосунки з іншою жінкою, але і вона не витримала тривалого його перебування під слідством та судом і вони припинили сімейне життя. Далі позивач вказує, що особливо тяжким ударом факт незаконного притягнення його до відповідальності виявився для його батьків, які разом з ним дуже хвилювалися від постійної несправедливості. Батьки є особами похилого віку, мають певну добру репутацію та певне коло знайомих в місті, отже це оточення також було обізнано про його притягнення до кримінальної відповідальності, що відображалося на його моральному стані. Також позивач зазначає, що тривалий час не працює, вимушений заробляти на життя випадковими мізерними заробітками, іноді прохати гроші в батьків - пенсіонерів, що є принизливим для нього, як для людини з двома вищими освітами. На протязі майже восьми років він був позбавлений звичайного людського покою, стану душевної врівноваженості, перебував в постійному напруженні, в пригніченому і приниженому стані, постійно очікуючи або виклику до слідчого, або перебуваючи в стані очікування чергового судового засідання. Визначаючи розмір заподіяної йому моральної шкоди позивач вказує, що виходить з наступного: незаконне переслідування в кримінальному провадженні тривало майже 8 років, він жодного разу не визнавав себе винним, наводив переконливі та обґрунтовані факти, які доводили його невинуватість, а тому грошова компенсація у зазначеному вище розмірі можливо в деякій мірі зменшити вплив негативних наслідків незаконних дій прокурорів, слідчих, суддів.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 19. 07. 2016 р. частково задоволено позов ОСОБА_2 до держави Україна в особі Державної казначейської служби України, прокуратури Одеської області, за участю третіх осіб - Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі, про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органу, що здійснює досудове розслідування та прокуратури.

Стягнуто на користь ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі 213036,31 грн., моральну шкоду в розмірі 500000 грн. за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України.

В апеляційних скаргах:

-ОСОБА_2. в особі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду в частині часткового задоволення позову про відшкодування моральної шкоди та ухвалити в цій частині нове рішення про повне задоволення позову та стягнути з держави Україна в особі Державної казначейської служби за рахунок коштів державної казначейської служби України за рахунок коштів державного бюджету України 942666 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності та затримання на користь ОСОБА_2 з посиланням на те, що внаслідок незаконних дій прокуратури, суду, що тривали 7 років 9 місяців, позивачу завдано матеріальну та моральну шкоду, розмір якої обгрунтовано у справі, а суд, знизивши розмір компенсації відшкодування моральної шкоди з 942666 грн. до 500000 грн., не навів цьому переконливих мотивів прийняття такого рішення;

-перший заступник прокурора Одеської області просить рішення суду в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 500 тис. грн. змінити, зменшивши суму відшкодування, вважаючи з урахуванням вимог закону та судової практики, критично віднестися до пояснень та свідків позивача, які є його родичами та колишнього колеги щодо наявності моральних страждань через їх недоведеність, і, що сума моральної шкоди є значно завищеною, в тому числі вказуючи, що з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати в розмірі 1450 грн. та перебування позивача під вартою, слідством, судом на протязі 7 років 9 місяців розмір відшкодування моральної шкоди становить 134850 грн.;

-Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області в особі його представника ставиться питання про скасування рішення суду як незаконного та необгрунтованого і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2. в повному обсязі з тих підстав, що Державна казначейська служба України є окремою юридичною особою, самостійно несе відповідальність за своїмі зобов'язаннями, ніяких прав та законних інтересів позивача не порушувала, здійснює казначейське обслуговування Державного бюджету України, а не уособлює Державний бюджет України або державу, вважає, що позивач не дотримав, встановленого законом порядку визначення розміру завданої йому шкоди, позивач має довести, що заробітна плата була б ним одержана у разі продовження трудової діяльності і тільки неправомірні, на його думку, дії стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати дохід і, що у нього не було можливості виконувати іншу роботу у цей період; вважає, що суд не встановив причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідачів та фізичними та моральними стражданнями, на які посилався позивач і позивачем не підтверджено факту заподіяння йому моральної шкоди у розмірах, вказаних у позовній заяві, і розмір моральної шкоди необгрунтовано завищено та не враховано вимоги розумності і справедливості. Вказується, що необгрунтованість рішення може спричинити істотну шкоду Державному бюджету України.

В судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 підтримали доводи своєї апеляційної скарги та не визнали інші апеляційні скарги; прокурор Коваль О. В. підтримав доводи апеляційної скарги першого заступника прокурора Одеської області, не визнав апеляційну скаргу подану в інтересах ОСОБА_2 та погодився з апеляційною скаргою представника Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області; а Костюк М. А., представник Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, підтримав доводи апеляційної скарги в інтересах Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області.

Відповідно до ст. 305 ЦПК України неявка в судове засідання інших осіб, які брали участь у справі, не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши доводи скарги і перевіривши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного.

Вказаний у рішенні суду першої інстанції висновок суду першої інстанції в частині стягнення майнової шкоди відповідає вимогам закону та є доведеним, а в частині стягнення моральної шкоди щодо визначення її розміру, в якій вона підлягає стягненню, не в повній мірі відповідає вимогам закону.

Судом встановлено, що 14. 03. 2008 р. старшим слідчим прокуратури Одеської області Бойко О. Г. винесена постанова про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження, згідно з якою порушено кримінальну справу у відношенні працівників відділу податкової міліції ДПІ Комінтернівського району Одеської області завідуючого сектором ОСОБА_6 та старшого оперуповноваженого ОСОБА_2 за ознаками злочину передбаченого ст. 368 ч. 2 КК України - отримання хабару посадовою особою, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням хабару.

14. 03. 2008 р. ОСОБА_2 був затриманий слідчим прокуратури Одеської області в порядку статей 106, 115 КПК України (в редакції 1961 року).

Постановою Приморського районного суду м. Одесі від 17. 03. 2008 р. відмовлено у обранні стосовно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і цього ж дня 17. 03. 2008 р. обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.

ОСОБА_2 утримувався під вартою три дні у період з 14. 03. 2008 р. по 17. 03. 2008 р.

17. 03. 2008 р. старшим слідчим прокуратури Одеської області винесена постанова про відсторонення обвинуваченого ОСОБА_2 від посади старшого оперуповноваженого відділу боротьби з суб'єктами господарювання, які мають ознаки фіктивності, та незаконним відшкодуванням ПДВ відділу податкової міліції Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області на період провадження досудового розслідування та судового розгляду справи.

Наказом № 236-0 від 21. 03. 2008 р. Державної Податкової адміністрації в Одеській області «Про відсторонення від займаної посади ОСОБА_2.» визначено, що ОСОБА_2 - майор податкової міліції, відсторонений від займаної посади старшого оперуповноваженого відділення боротьби з суб'єктами господарювання, що мають ознаки фіктивності, та незаконним відшкодуванням ПДВ відділу податкової міліції Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області з 17. 03. 2008 р.; на період відсторонення ОСОБА_2 від займаної посади припинити виплату грошового утримання відповідно до наказу ДПА України від 07. 02. 2001 р. № 43 «Про затвердження Положення про виплату грошового утримання особам начальницького складу податкової міліції за час перебування в розпорядженні ДПА України, відстороненим від виконання службових обов'язків (посади) особам, підданим арешту та за час перебування під арештом, а також стосовно видачі грошових атестатів при звільненні та переміщенні по службі».

Вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 29. 05. 2012 р. ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 368 КК України та призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади у правоохоронних органах терміном на три роки, а також з позбавленням спеціального звання майора податкової міліції і на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування покарання з випробувальним терміном на три роки, запобіжний захід - підписку про невиїзд залишено до набрання вироком чинності.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 26. 03. 1013 р. скасовано вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 29. 05. 2012 р. у відношенні ОСОБА_6 та ОСОБА_2 і справа направлена прокурору Одеської області для проведення додаткового розслідування.

Скасовуючи вирок суду від 29. 05. 2012 р., апеляційний суд звернув увагу, що ні орган досудового розслідування, ні суд не забезпечили повноту, всебічність та об'єктивність в процесі провадження досудового та судового слідства, досудове та судове слідство є одностороннім, неповним а тому вирок підлягає скасуванню, а справа направленню прокурору Одеської області для провадження додаткового розслідування.

З набранням чинності новим КПК (2012 року) відомості про відповідне правопорушення внесені до ЄРДР № 420131700000000154 від 11.04.2013 року і обвинувальний акт спрямовано для розгляду до Суворовського районного суду м. Одеси.

Вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 25. 03. 2015 р. ОСОБА_2 по звинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України визнано невинним і за недоведеністю вчинення даного кримінального правопорушення - виправдано.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 16. 07. 2015 р. вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 25. 03. 2015 р. скасовано і справа направлена на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, міри запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 і ОСОБА_2 залишені раніше обрані - ОСОБА_6 - у вигляді застави, а ОСОБА_2 - підписку про невиїзд.

Ухвалою судді Суворовського районного суду м. Одеси від 13. 11. 2015 р. обвинувальний акт з доданими до нього документами по обвинуваченню ОСОБА_6 та ОСОБА_2 за ст. 368 ч. 2 КК України повернуто прокурору Одеської області для усунення недоліків протягом розумного строку.

25. 12. 2015 р. прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадження прокуратури Одеської області Серафімов-Шуміловський С. В., розглянувши матеріали досудового розслідування кримінального провадження № 420131700000000154, відомості про яке внесено до ЄРДР 11. 04. 2013 р. за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст.368 КК України, виніс постанову згідно з якою кримінальне провадження № 420131700000000154, відомості про яке внесено до ЄРДР 11. 04. 2014 р.у за підозрою ОСОБА_6 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Скасовано запобіжний захід обраний стосовно ОСОБА_2 17. 03. 2008 р. ухвалою Приморського районного суду м. Одеси у вигляді підписки про невиїзд і постанову слідчого прокуратури Одеської області від 17. 03. 2008 р. про відсторонення ОСОБА_2 від займаної посади у відділі податкової міліції Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області.

Як вбачається з мотивувальної частини вищезазначеної постанови, приймаючи рішення про закриття справи прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Одеської області встановив, що аналіз отаманих під час досудового слідства доказів, свідчить про їх недостатність для доведення у суді вини ОСОБА_6 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 368 КК України.

Таким чином, під час досудового слідства не встановлено достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та всі можливості їх отримання вичерпані, у зв'язку з чим кримінальне провадження закрито на підставі п. 3 ч.1 ст.284 КПК України.

Згідно ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

За положеннями ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.

За ст. 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» підлягає відшкодуванню в повному обсязі шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

Згідно статті 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» громадянинові відшкодовуються (повертаються):

1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій;

2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт;

3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином;

4) суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги;

5) моральна шкода.

Згідно із ч. ч. 5, 6 ст. 4 цього Закону відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

При визначенні розміру моральної шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, суд повинен визначити ступінь страждань, заподіяних громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами поміркованості, розумності, справедливості.

Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 цього Закону відшкодування шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

У п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31. 03. 2005 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподаткованим мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати, що діють на час розгляду справи.

22. 01. 2016 р. ОСОБА_2 звернувся до прокурора Одеської області з заявою, в якій вказує, що 22. 12. 2015 р. було закрито сфальсифіковану відносно нього кримінальну справу на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України і, що дана справа була закрита після спливу 8 років після незаконного порушення, а тому на протязі всіх років він був незаконно обмежений в своїх правах, гарантованих ст. 43 Конституції України, а саме - права на працю та на своєчасну оплату цієї праці, але незважаючи нате, що справа була закрита за реабілітуючих підстав в своїх правах він не поновлений і кожний день сума завданої шкоди збільшується.

Враховуючи вищевикладене, а також керуючись ст. 11 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди завданої громадянину незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду», просив: 1) роз'яснити порядок відновлення його порушених прав; 2) відновити його на займаній посаді; 3) відновити безперервний трудовий стаж; 4) визначити суму матеріальної шкоди, завданої йому внаслідок незаконних дій співробітників досудового слідства, прокуратури та суду (з врахуванням індексації на теперішній час), а саме, суму невиплаченої заробітної плати, включаючи оклад, премію, відпускні та інші платежі за вісім років незаконного кримінального переслідування; 5) визначити розмір моральної шкоди; винести подання про виділ визначених вище грошових коштів до Головного управління казначейської служби України в Одеській області.

16. 02. 2016 р. заступником прокурора Одеської області А. Добросердовим ОСОБА_2 направлено відповідь, що його звернення розглянуті, однак, ст. 1 вказаного Закону України «Про порядок відшкодування шкоди завданої громадянину незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду» вказує, що підлягає відшкодуванню шкода завдана громадянинові внаслідок: незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного взяття та тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи інших процесуальних дій, що обмежують права громадянина, незаконного застосування арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафів, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», іншими актами законодавства, а прокурором під час закриття кримінального провадження № 420131700000000154 за підозрою ОСОБА_6, ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України випадків вчинення незаконних дій органом досудового розслідування не встановлено.

Як вбачається з довідки про грошове забезпечення, виданої начальником Комінтернівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області за № 615/15-17-05-01-10 від 29. 02. 2016 р., майор податкової міліції, якій працював на посаді старшого оперуповноваженого відділу боротьби з суб'єктами господарювання, які мають ознаки фіктивності, і незаконним відшкодуванням податку на додану вартість відділу ПМ Комінтернівської ОДПІ ОСОБА_2 на день відсторонення від займаної посади згідно наказу ДПА в Одеській області від 21. 03. 2008 р. № 236-о «Про відсторонення від займаної посади ОСОБА_2, складає: посадовий оклад - 1092,00 грн.; оклад за спеціальним званням - 125,00 грн.; відсоткова надбавка за вислугу 25 % - 304,25 грн.; набавка за високі досягнення у праці 50% відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09. 03. 2006 р. № 268 - 760,63 гривні на місяць, а усього 2281,88 грн.

На підставі встановлених фактичних обставин та наведених правових положень суд першої інстанції правильно та обґрунтовано прийшов до висновку, що позивачу за рахунок держави має бути відшкодовано заробіток у вигляді грошового забезпечення, який він втратив внаслідок незаконних дій із розрахунку 2281,88 грн. за місяць за період з дня відсторонення від посади (17. 03. 2008 р.) по день закриття справи (25. 12. 2015 р.), тобто за 93 місяці 12 днів в загальній сумі - 213036,31 грн.

У той же час, зважаючи на те, що визначений судом першої інстанції розмір компенсації моральної шкоди не у повній мірі відповідає засадам розумності, поміркованості та справедливості, та враховуючи характер вимушених змін позивача у життєвих і виробничих стосунках, які він зазнав у зв'язку із тривалим кримінальним провадженням та необхідністю відновлення попереднього стану, колегія суддів важає за необхідне змінити рішення апеляційного суду, зменшивши розмір компенсації моральної шкоди з 500 тис. грн. до 300 тис. грн.

За таких обставин, з урахуванням положень ст. ст. 303, 307, 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції належить змінити в частині стягнення моральної шкоди, визначивши її розмір, який підлягає стягненню на користь ОСОБА_2,в сумі 300 тис грн., а в іншій частині рішення суду належить залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 304, 307 ч. 1, 309, 313, 314, 317, 319, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19. 07. 2016 р. змінити в частині стягнення моральної шкоди, визначивши її розмір, який підлягає стягненню на користь ОСОБА_2,в сумі 300000 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Судове рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області А. П. Бабій

О. Д. Варикаша

В. А. Станкевич