Постанова № 61203818, 05.09.2016, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/3242/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2016 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Малінова О.С.,

за участю секретаря Поварніциній А.С.,

представника відповідача Бусела В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Костянтинівка справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до першого заступника начальника Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області Чепракової Олени Василівни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

06 липня 2016 року позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії АА № 218695 від 14 червня 2016 року, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вказаною постановою її було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 2550,00 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 165-1 КУпАП. Адміністративний матеріал по цьому правопорушенню був розглянутий без її повідомлення та участі, що є порушенням ст. 268 КУпАП. Позивач працює головним бухгалтером ТОВ «ТД «Лідер». Стягнення на неї було накладено у зв'язку із несвоєчасною та не в повному обсязі сплатою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Законом України від 02.09.2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі Закон № 1669), який є діючим, суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції звільнено від сплати єдиного соціального внеску. Вважає, що оскаржувана постанова винесена незаконно та підлягає скасуванню у зв'язку з відсутністю в її діях вини та порушення норм права. Просить суд скасувати зазначену постанову.

У судове засідання позивачка не з'явилась з поважних причин, підтримав позивні вимоги у письмовій заяві на адресу суду, прохаючи також розглянути справу за її відсутності.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, надав письмові заперечення, згідно яких контролюючим органом була встановлена несплата єдиного внеску на підставі чого було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно позивачки для участі у складанні якого та вирішення питання позивачка не з'явилась. Вказаний протокол був направлений на адресу підприємства. Позивачка також не з'явилась на розгляд справи тому постановою від 14.06.2016 року ОСОБА_2 була притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 165-1 КУпАП у вигляді штрафу. Також зазначив, що у відповідності до пункту 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, підставою для звільнення платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є заява такого платника, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку, або за місцем його тимчасового проживання не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції, яка позивачкою не подана. Крім того позивачкою не надано сертифікат Торгово-промислової палати України про наявність обставин непередбаченої сили (форс-мажору), які підстави для звільнення від відповідальності (а.с. 18-22).

Дослідивши подані позивачкою та представником відповідача документи та матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, вислухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясував всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд встановив.

Позивачка ОСОБА_2 працює на посаді головного бухгалтера ТОВ «ТД «ЛІДЕР» що визнається сторонами. 14 червня 2016 року заступником начальника Костянтинівської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області Чепраковою О.В. відносно позивача було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серія АА № 218695 за порушення п.8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі за текстом - Закону), - несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за березень 2016 року в сумі 16152,72 грн. та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 165-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 2550 грн. (а.с.4). Підставами для притягнення позивача до адміністративної відповідальності були встановлені контролюючим органом порушення строків сплати єдиного внеску на підставі чого було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача від 02.06.2016 року.

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності накладення адміністративного стягнення за порушення строків сплати ЄСВ.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 8 липня 2010 року (далі - Закон № 2464-VI).

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI (тут і надалі Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI в редакції, чинної станом на час виникнення спірних правовідносин) платниками єдиного внеску є: роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Обов'язком платника єдиного внеску у розумінні положень Закону № 2464-VI є своєчасність, повність нараховування, обчислення та сплата єдиного внеску.

Згідно ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

У відповідності до ч. 12 ст. 9 даного Закону єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до вимог ст. 25 цього Закону у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів та підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення.

Факт несвоєчасної сплати єдиного внеску з порушенням строку на 1 день визнається сторонами і додаткового доказування не потребує.

Разом із цим, згідно п. 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI, тимчасово на період дії особливого правового режиму, визначеного Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», зупиняється застосування до платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася (або проводиться) антитерористична операція, норм статей 25 (Заходи впливу та стягнення) і 26 (відповідальність за порушення цього Закону) цього Закону.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення Ради національної безпеки України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення антитерористичної операції (АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VII період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р, затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, у якому, серед інших населених пунктів, зазначено м. Костянтинівка, де зареєстровані позивач та відповідач.

Як вже зазначалося судом, відповідно до п. 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI, платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції. Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Суд не враховує заперечення представника відповідача щодо неподання позивачем вказаної заяви, оскільки заява подається платником до фіскального органу у відповідності до зазначеного пункту вказаного Закону у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Тобто, зобов'язання з виконання обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI, що виникли у період проведення АТО, можуть бути покладені на платника лише після встановлення факту неподання вищезазначеної заяви до податкового органу до закінчення терміну тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Суд зазначає, що станом на день розгляду даної справи судом (05 вересня 2016 року) АТО триває, як тривала і станом на 14 червня 2016 року (дата прийняття спірної постанови).

Також суд не враховує заперечення відповідача в частині ненадання позивачем сертифікату Торгово-промислової палати України про підтвердження наявності форс-мажорних обставин, оскільки вказана норма передбачена загальним законом, у той же час під час вирішення даного спору слід керуватись нормою спеціального закону - «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме вищенаведеним п. 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI яким умовою для звільнення від відповідальності за порушення вимог цього Закону є перебування на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Необхідність надання платником єдиного внеску сертифікату ТПП України цим Законом не передбачена.

Відповідно до п.п. 20.1.41 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: складати стосовно платників податків - фізичних осіб та посадових осіб платників податків - юридичних осіб протоколи про адміністративні правопорушення та виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення у порядку, встановленому законом.

Згідно вимог ст. 234-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, органи доходів і зборів розглядають справи про адміністративні правопорушення щодо порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ст. 165-1). Від імені органів доходів і зборів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники органів доходів і зборів та їх заступники.

Відповідно до вимог п. 3 ст. 288 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими Кодексом України про адміністративні правопорушення. Отже у разі незгоди з постановою про притягнення до адміністративної відповідальності, встановлено законодавче право її оскарження до суду.

Відповідно до вимог ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 цього кодексу; 3) про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених ст. 247 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю зокрема у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Зазначені обставини не були враховані відповідачем при винесенні спірної постанови, що призвело до безпідставного притягнення позивача до адміністративної відповідальності за умов відсутності в його діях вини, як обов'язкового елементу складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_2. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст. 293 КУпАП, керуючись ст.ст. 158-163, 167, 171-2 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_2 до першого заступника начальника Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області Чепракової Олени Василівни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Постанову серії АА № 218695 від 14 червня 2016 року, винесену першим заступником начальника Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області Чепраковою Оленою Василівною про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 165-1 КУпАП - скасувати.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку Донецького Апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя