Рішення № 61202705, 06.09.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 212/9991/15-ц 22-ц/774/1847/К/16

Справа № 212/99912015-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження №22-ц/774/1847/К/16 суддя Чайкін І.Б.

Категорія - 50 ( ІІІ ) Суддя-доповідач - Зубакова В.П.

РІШЕННЯ

Іменем України

06 вересня 2016 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Бондар Я.М., Соколан Н.О.

за участю секретаря - Євтодій К.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 27 липня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання.

Особи, які беруть участь у розгляді справи:

відповідач ОСОБА_2,

позивач ОСОБА_3, -

В С Т А Н О В И Л А:

14 грудня 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, посилаючись на те, що вони з відповідачем є батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який навчається на першому курсі бюджетного відділення Криворізького економічного інституту Криворізького національного університету. Син є інвалідом дитинства та отримує стипендію у розмірі 540,00 грн. на місяць, якої не вистачає для забезпечення його всім необхідним. Дохід позивачки становить 1 200,00 грн. на місяць, що не забезпечує у повній мірі потреби сина, а відповідач, маючи постійний дохід, не надає добровільно допомогу на його утримання.

Просила суд: стягнути щомісячно на її користь з відповідача аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_4 строком до 30.06.2019 року, тобто до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення дитиною 23-річного віку.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 27 липня 2016 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на період навчання в розмірі 1/8 частини з усіх видів доходу, починаючи з 14.12.2015 року до закінчення навчання, тобто до 30 червня 2019 року.

Рішення в частині стягнення аліментів на період навчання в межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.

Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 551,20 грн. на користь держави.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду, посилаючись на те, що він не має можливості надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітнього сина. Так, відповідач є пенсіонером і його єдиним доходом є пенсія у розмірі 1 739,65 грн., тоді як син отримує щомісяця стипендію у розмірі 900,00 грн. Крім того, відповідач зазначає, що із майна він має лише однокімнатну квартиру, яка є непридатною до проживання, однак він приживає у квартирі у зв'язку з відсутністю коштів на ремонт. Його фінансовий стан є незадовільним, про що свідчить заборгованість по аліментам та комунальним платежам.

Заслухавши суддю-доповідача, відповідача ОСОБА_2, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, позивача ОСОБА_3, яка заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила її відхилити, залишивши без змін рішення суду першої інстанції, як законне та обгрунтоване, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6).

ОСОБА_4 проживає разом з матір'ю ОСОБА_3 та являється інвалідом дитинства (а.с. 7,9).

З 11 серпня 2015 року ОСОБА_4 є студентом факультету менеджменту та міжнародної економіки денної форми навчання за державним замовленням Криворізького економічного інституту Державного вищого навчального закладу «Криворізький національний університет». Строк навчання по 30.09.2019 року (а.с. 8).

Задовольняючи позовні вимоги позивача та стягуючи з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 на період його навчання в розмірі 1/8 частини з усіх видів заробітку (доходу), починаючи з 14.12.2015 року, і до закінчення навчання, суд першої інстанції виходив з майнового стану сторін, обов`язку батьків утримувати своїх повнолітніх дітей за умови навчання в учбовому закладі, та наявності у відповідача можливості надавати допомогу саме у такому розмірі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_2 аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на період його навчання, що повністю узгоджується з приписами ч. 1 ст. 199 СК України.

Проте з висновком суду щодо визначеного розміру аліментів, який підлягає стягненню на користь позивача, колегія суддів не погоджується з наступних підстав.

Покладаючи на відповідача обов'язок зі сплати аліментів на користь позивача на утримання спільного повнолітнього сина, суд першої інстанції виходив з факту досягнення ОСОБА_4 повноліття й продовження ним навчання, при цьому визначаючи розмір аліментів, що підлягає стягненню з відповідача, суд не встановив й не врахував обставини, що мають значення по справі, в тому числі й те, чи має можливість відповідач сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.

Так, відповідно до ч.1 ст. 200 СК України, при визначенні розміру аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, суд враховує обставини, зазначені у ст. 182 СК України, а саме: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст. 200 СК України, при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Як вбачається з матеріалів справи, повнолітній ОСОБА_4 є студентом факультету менеджменту та міжнародної економіки денної форми навчання за державним замовленням Криворізького економічного інституту Державного вищого навчального закладу «Криворізький національний університет» та період з 01 серпня 2015 року по 30 червня 2016 року він отримав стипендію у загальному розмірі 9 053,47 грн. (а.с. 67-68).

Крім того, ОСОБА_4 являється інвалідом дитинства та, зі слів матері ОСОБА_3, щомісячно отримує пенсію у розмірі 1 130,00 грн., тобто його середньомісячний дохід становить близько 1 953,00 грн.

Позивач ОСОБА_3 працює соціальним працівником КУ «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) у Саксаганському районі та розмір її сукупного місячного доходу становить 2221,54 грн. (а.с. 10). Крім того, позивач отримує щомісяця пенсію у розмірі 1 200, 00 грн.

Відповідач ОСОБА_2 є пенсіонером за віком та отримує пенсію у розмірі 1 739,65 грн. (а.с. 70), із якої щомісячно проводиться стягнення у розмірі 20% в рахунок погашення заборгованості по аліментам (а.с. 74).

Відповідач ОСОБА_2 в апеляційній скарзі останній зазначив, що він, являючись пенсіонером, вже тривалий час не працює та має боргові зобов'язання, як зі сплати аліментів, так і зі сплати комунальних платежів (а.с. 72-73).

Колегія суддів вважає такі доводи апеляційної скарги прийнятними, адже позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів, у розумінні ст.ст. 58-60 ЦПК України, для спростування тверджень відповідача щодо відсутності у нього можливості надавати допомогу на утримання повнолітньої дитини у визначеному судом розмірі.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності у відповідача коштів у зв'язку з проведенням ремонту, колегія суддів відхиляє, як такі, що не мають правого значення для вирішення даного спору.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_2 не має можливості надавати матеріальне утримання у розмірі 1/8 частини від доходу своєму повнолітньому сину ОСОБА_4, який отримує стипендію і пенсію, а також має право на утримання від матері - ОСОБА_3

У зв'язку з викладеним, колегія суддів змінює рішення суду першої інстанції на підставі п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, та зменшує розміру аліментів, стягнутих з відповідача на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 з 1/8 до 1/10 частини всіх видів доходу.

В іншій частині рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального закону.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.3 ч.1 ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 27 липня 2016 року в частині встановленого розміру аліментів змінити.

Зменшити розмір аліментів, стягнутих з ОСОБА_2 на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який продовжує навчання з 1/8 частини з усіх видів його заробітку до 1/10 частини з усіх видів його заробітку щомісячно.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: