Ухвала суду № 61200691, 09.09.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/11151/16-к

Провадження № 11-сс/779/170/2016

Категорія ст. 183 КПК України

Слідчий суддя у 1 інстанції Хоростіль Р. В.

Суддя-доповідач Повзло В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Повзло В.В.,

суддів Фіцака Т.Д., Стефурака Є.М.

з участю секретаря Пославської О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02.09.2016 року про обрання відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою,

за участю: прокурора Мельника В.М.

захисника ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_2

в с т а н о в и л а :

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати як необґрунтовану внаслідок істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, постановити нову ухвалу, якою обрати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів та визначити заставу у розмірі 2414 мінімальних заробітних плат, що становить 3500300 грн. В обґрунтування своїх доводів посилається на те, що слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, проте суддя не мотивував своїх висновків щодо визначення, обраного ним, розміру застави у виді 180 мінімальних заробітних плат. Апелянт вважає, що з урахуванням особи підозрюваного ОСОБА_2, який тривалий час працює на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1, займає відповідальне становище, вчинив тяжкий корупційний злочин, покарання за який передбачає позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, що, на думку апелянта, є винятковими обставинами, та застава обрана слідчим суддею не здатна забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та запобігти наявним ризикам. Також посилається на те, що слідчим суддею не прийнятий до уваги той факт, що по справі не проведено в повній мірі досудового слідства, не встановлено повне коло можливих свідків, та визначення розміру застави у виді 2414 мінімальних заробітних плат не дасть можливості підозрюваному спілкуватись зі свідками та впливати на них.

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02.09.52016 року задоволено клопотання слідчого у кримінальному провадженні, застосовано щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з визначенням розміру застави - 180 (сто вісімдесят) мінімальних заробітних плат в сумі 248040 (двісті сорок вісім тисяч сорок) гривень.

Мотивуючи своє рішення, слідчий суддя послався на те, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні вказаного вище злочину підтверджується протоколом обшуку від 01.09.2016р., протоколами допиту свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 від 30.08.2016р., свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від 01.09.2016р. Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищувати та приховувати або спотворити речі, документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків вчиненого ним злочину. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 за інкримінований злочин, характер та обставини його вчинення, слідчий суддя дійшов висновку, що визначення застави в сумі 3500300грн. - 2414 мінімальних заробітних плат, в достатній мірі не обґрунтовано, такий її розмір буде завідомо непомірним для підозрюваного ОСОБА_2 та суперечитиме практиці Європейського суду з прав людини в цій категорії справ.

Під час апеляційного розгляду:

- прокурор підтримав доводи апеляційної скарги, наполягав на застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів з визначенням застави у розмірі 2414 мінімальних заробітних плат;

- захисник ОСОБА_9 заперечувала з приводу поданої апеляційної скарги, вважала її необґрунтованою, оскільки прокурором не доведені ризики, а також є необґрунтованою в частині щодо помірності розміру заставу, яку він пропонує обрати;

- підозрюваний ОСОБА_2 заперечував з приводу апеляційної скарги, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, врахувати його стан здоров'я та той факт, що він віддав закордонний паспорт на зберігання до міграційній служби.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали провадження, обговоривши доводи й мотиви апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, ухвалу слідчого судді належить залишити без змін з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що слідчий звернувся з клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого покликався на те, що ОСОБА_2, працюючи на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1, будучи працівником правоохоронного органу, службовою особою, наділеною повноваженнями представника влади, яка займає відповідальне становище, діючи умисно, починаючи з серпня 2016 року вимагав і 01.09.2016р. одержав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 500 доларів США, що згідно курсу НБУ на момент одержання становить 13307,97грн., за сприяння у вирішенні питання щодо працевлаштування ОСОБА_5 у виправну колонію №41 (м. Коломия) або установу виконання покарань №12 (м. Івано-Франківськ) Управління державної пенітенціарної служби України в Івано-Франківській області.

01.09.2016 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (а.п. 10-11).

Підозра у вчиненні ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, на думку слідчого є обґрунтована та повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.

Матеріалами клопотання зазначено, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; обіймаючи керівну посаду в державної установі може знищувати та приховувати або спотворити речі, документи які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків вчиненого ним злочину; іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню використовуючи при цьому набуті ним зав'язки з кримінальними елементами під час перебування його на вищевказаній посаді; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти злочин, в якому підозрюється, оскільки є працівником (службовцем) Державної пенітенціарної служби та являється першим заступником начальника управління Державної пенітенціарної служби у Івано-Франківській області, тому з метою запобігання вказаним ризикам, на думку слідчого є необхідність в застосуванні щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування до останнього більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Відповідно до ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Висновок слідчого судді про наявність достатніх підстав для тримання ОСОБА_2 під вартою відповідає вимогам ст.ст. 176, 177, 178, 183 КПК України, які регулюють вирішення питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підставою для такого запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 є обґрунтована підозра у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Так, з матеріалів провадження вбачається, що відомості про вчинені злочини внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.08.2016 року за №42016140400000095.

ОСОБА_2 обґрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, відповідальність за яке передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Із змісту ухвали слідчого судді вбачається, що сторона обвинувачення навела переконливі доводи того, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти спробі підозрюваного здійснити дії передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто можливість: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищувати та приховувати або спотворити речі, документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків вчиненого ним злочину.

Слідчій суддя при прийнятті рішення взяв до уваги характеризуючи особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров'я та майновий стан, наявність міцних соціальних зв'язків, наявність постійного місця проживання та роботи, його репутацію, а також відсутність судимості.

Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді в цій частині.

За таких обставин слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню виникненню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, з врахуванням даних про його особу, відповідно до вимог кримінального процесуального закону обґрунтовано прийняв рішення про застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано визначив розмір застави, посилаючись на вимоги ч. 5 ст. 182, ч. 4 ст. 183 КПК України.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, а відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

На думку колегії суддів, слідчий суддя правильно взяв до уваги при прийнятті рішення про визначення розміру застави щодо ОСОБА_2 практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 за інкримінований злочин, характер та обставини його вчинення.

Доводи апеляційної скарги про необґрунтований розмір застави, та необхідність застосування застави у більших розмірах, у зв'язку із тим, що ОСОБА_2 тривалий час працює на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1, займає відповідальне становище, є безпідставні та непереконливими.

Колегія суддів вважає запропонований прокурором розмір застави - 2414 мінімальних заробітних плат, що становить 3500300 грн., є явно непомірним та належним чином, з урахуванням змісту повідомлення про підозру ОСОБА_2, та даних про його особу,- немотивованим.

Також колегія суддів, при прийнятті рішення, враховує той факт, що відповідно до довідки першого заступника начальника Управління держаної міграційної служби України в Івано-Франківській області ОСОБА_10 за №12353 від 06.09.2016 року, виданий паспорт громадянина України на виїзду за кордон громадянина ОСОБА_2, взятий на зберігання, а також стан здоров'я ОСОБА_2, про що надана виписка з його медичної картки, його сімейний та майновий стан.

На думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про розмір застави - 180 (сто вісімдесят) мінімальних заробітних плат, що становить 248040 грн., що є достатнім для мети забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_2 покладених на нього обов'язків під умовою звернення внесених коштів в дохід держави в разі невиконання цих обов'язків.

Колегією суддів не встановлено, та прокурором не наведено переконливих доводів щодо наявності виключних випадків, за наявності яких може бути встановлена застава у розмірі 2414 мінімальних заробітних плат, що становить 3500300 грн.

Застава у зазначених судом першої інстанції межах здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні злочину, покладених на неї обов'язків.

З огляду на наведене, підстав для скасування ухвали слідчого судді колегія суддів не вбачає, внаслідок чого апеляційну скаргу належить залишити без задоволення.

Керуючись вимогами ст.ст. ст.ст. 376, 404, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора, залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02.09.2016 року про обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного західу у виді тримання під вартою на строк 60 днів, з визначенням розміру застави - 180 (сто вісімдесят) мінімальних заробітних плат в сумі 248040 (двісті сорок вісім тисяч сорок) гривень, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий В.В. Повзло

Судді Т.Д. Фіцак

Є.М. Стефурак