Ухвала суду № 61199930, 30.08.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/4168/15-к Номер провадження 11-кп/786/699/16Головуючий у 1-й інстанції Микитенко В. М. Доповідач ап. інст. Гонтар А. А.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого - судді Гонтар А.А.

суддів: Кисіля А.М., Лісіченко Л.М.

з секретарем судового засідання Бондар М.О.

з участю

прокурора Пархоменка А.В.

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015170040000174 відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого

за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 08.06.2016 року,-

В С Т А Н О В И ЛА:

Цим вироком ОСОБА_2 засуджено :

-за ч. 2 ст. 185 КК України 3 роки позбавлення волі;

-за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України 3 роки позбавлення волі;

-за ч. 3 ст. 185 КК України 3 роки позбавлення волі.

Згідно ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки і 1 місяць.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Київського районного суду м. Полтави від 30.09.2015 року, більш суворим за цим вироком, остаточно призначено покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі.

Частково задоволено цивільні позови та стягнуто з ОСОБА_2 на користь потерпілих: ОСОБА_4 8 5750 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 2000 грн. моральної шкоди; ОСОБА_5 1882,00 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 2000 грн. моральної шкоди; на користь ОСОБА_6 3994,25 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 4664,88 грн..

Вирішено питання щодо речових доказів.

Обвинувачений ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі просить вирок суду змінити в частині призначеного покарання, застосувати ст. 69 КК України та засудити його на 2 роки і 6 місяців позбавлення волі. Крім того, просить скасувати вирок в частині стягнення з нього на користь держави 4664,88 грн. витрат на залучення експерта.

Вважає, що суд першої інстанції при винесенні вироку не врахував тяжкий стан його здоров'я, скрутне матеріальне становище, яке підштовхнуло його на вчинення злочинів, наявність на утриманні старенької матері, повне визнання вини, щире каяття і сприяння розкриттю злочинів, часткове відшкодування матеріальної та моральної шкоди потерпілим, задовільну характеристику за місцем його проживання.

Інші учасники судового провадження вирок суду не оскаржили.

Згідно вироку суду в період часу з 20.01.2015 року по 18.08.2015 року ОСОБА_2, повторно, таємно викрав майно потерпілих:

ОСОБА_7 на загальну суму 338,98 грн.;

ОСОБА_8 на загальну суму 1090,86 грн.;

ОСОБА_9. на загальну суму 1124 грн.

ОСОБА_10 на загальну суму1361,98 грн.

ОСОБА_11 на загальну суму 2002,42 грн.

ОСОБА_12 на загальну суму 1444 грн.

ОСОБА_13 на загальну суму 553,29 грн.

ОСОБА_4 на загальну суму 1756,40 грн.

ОСОБА_14 на загальну суму 1006,63 грн.

ОСОБА_15 на загальну суму 1419,74 грн.

ОСОБА_16 на загальну суму 1762,99 грн.

ОСОБА_17 на загальну суму 405 грн.

ОСОБА_18 на загальну суму 877,02 грн.

ОСОБА_19 на загальну суму 5137,18 грн.

ОСОБА_20 на загальну суму 7000 грн.

ОСОБА_21 на загальну суму 1500 грн.

ОСОБА_22 на загальну суму 1597,57 грн.

ОСОБА_14 на загальну суму 569 грн.

ОСОБА_23 на загальну суму 4571,79 грн.

ОСОБА_24 на загальну суму 1113,5 грн.

ОСОБА_25 на загальну суму 690,2 грн.

ОСОБА_26 на загальну суму 1000 грн.

ОСОБА_27 на загальну суму 1236,69 грн.

ОСОБА_28 на загальну суму 1781,72 грн.

ОСОБА_29 на загальну суму 2420 грн.

ОСОБА_30 на загальну суму 1170 грн.

ОСОБА_31 на загальну суму 1536,40 грн.

ОСОБА_32 на загальну суму 948,88 грн.

ОСОБА_33 на загальну суму -5057 грн.

ОСОБА_34 на загальну суму 15950 грн.

ОСОБА_35 на загальну суму 2423,12 грн.

ОСОБА_5 на загальну суму 1121,32 грн.

ОСОБА_36 на загальну суму 6470,46 грн.

Крім того, в період часу з 16.01.2015 року по 11.08.2015 року ОСОБА_2, повторно, шляхом проникнення в інше приміщення,таємно викрав майно потерпілих:

ОСОБА_37 на загальну суму 4988,10 грн.

ОСОБА_38 на загальну суму 267,90 грн.

ФОП ОСОБА_39 на загальну суму 4920,79 грн.

ОСОБА_40 на загальну суму 3229,12 грн.

ОСОБА_6 на загальну суму 3994,25 грн.

ОСОБА_41 на загальну суму3404 грн.

ФОП ОСОБА_42 на загальну суму13862 грн.

ОСОБА_42 на загальну суму 7450 грн.

ОСОБА_43 на загальну суму 5245,68 грн.

ОСОБА_43 на загальну суму 6243,45 грн.

ОСОБА_44 на загальну суму4619,53 грн.

ОСОБА_45 на загальну суму 2450 грн.

ОСОБА_46 на загальну суму 776,23 грн.

ОСОБА_47 на загальну суму 2435 грн.

ОСОБА_48 на загальну суму 3064 грн.

ОСОБА_49 на загальну суму 21151,21 грн.

ОСОБА_50 на загальну суму 3942 грн.

ОСОБА_51 на загальну суму 3777,95 грн.

ОСОБА_52 на загальну суму 6550 грн.

Таким чином, протягом зазначеного періоду часу обвинувачений ОСОБА_2 вчинив 52 епізоди крадіжок в результаті яких викрав майно потерпілих на загальну суму 180 809,35 грн., яким розпорядився на власний розсуд.

Крім цього, 01.04.2015 року ОСОБА_2 повторно, шляхом проникнення до кіоску, таємно намагався викрасти майно ФОП ОСОБА_53 на загальну суму 236,6 грн., але не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками приватної служби охорони «Антарес».

Крім цього, 23.07.2015 року ОСОБА_2 повторно, шляхом пошкодження замків проник до автомобіля потерпілого ОСОБА_54 звідки таємно намагався викрасти майно потерпілого на загальну суму 1300 грн., але не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий потерпілим в салоні вказаного автомобіля.

Заслухавши доповідь судді-доповідача; обвинуваченого ОСОБА_2 та в його інтересах захисника ОСОБА_3 на підтримання доводів апеляційної скарги; прокурора Пархоменка А.О., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги; дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів дійшла такого.

Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, за які він засуджений, ґрунтуються на зібраних у справі доказах, які ніким з учасників судового розгляду не оспорюються. У відповідності до зібраних по справі доказів, дії ОСОБА_2 кваліфіковані судом за ч.2,3 ст.185, ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України.

Згідно ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах поданих апеляційних скарг.

Як вбачається зі змісту вироку, при призначенні покарання суд врахував, що ОСОБА_2 вчинив середні та тяжкі злочини, збитки по яких частково відшкодовані шляхом повернення викраденого майна. Також суд врахував особу винного, який неодноразово судимий (згідно вступної частини вироку ОСОБА_2 має 16 судимостей), ніде не працює, перебуває під диспансерним наглядом з приводу психічних та поведінкових розладів внаслідок комбінованого вживання опіоїдів, канабіоїдів, алкоголю, має синдром залежності з 1996 року, а також страждає рядом тяжких захворювань та є інвалідом 2 групи.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого суд визнав рецидив злочинів по відношенню до злочинів, що не утворюють повторності (повторність є однією з кваліфікуючих ознак інкримінованих ОСОБА_2 крадіжок).

Належним чином обґрунтувавши своє рішення, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів не можливе без ізоляції ОСОБА_2 від суспільства.

Колегія суддів вважає, що суд належним чином обґрунтував вид і розмір покарання призначеного ОСОБА_2, які повністю відповідають вимогам ст.65 КК України.

З огляду на те, що суд призначив ОСОБА_2 мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.3 ст.185 КК України, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про те, що наведені ним обставини можуть бути підставою для пом'якшення йому покарання за цей злочин із застосуванням ст.69 КК України.

Призначивши покарання за кожен злочин із сукупності, суд визначив остаточне покарання за сукупністю злочинів на підставі ч.1 ст.70 КК України. При цьому, колегія суддів вважає, що з урахуванням кількості епізодів злочинної діяльності суд, керуючись вимогами закону про кримінальну відповідальність правильно застосував принцип часткового складання призначених покарань.

Оскільки злочини ОСОБА_2 вчинені до постановлення вироку Київського районного суду м. Полтави від 30.09.2015 року, при визначенні остаточного покарання суд також правильно застосував положення ч.4 ст.70 КК України та поглинув менш суворе покарання більш суворим покаранням, призначеним оскаржуваним вироком.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційних вимог обвинуваченого та пом'якшення призначеного судом покарання.

Частиною 2 ст.124 КПК України визначено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

З матеріалів кримінального провадження щодо ОСОБА_2 вбачається, що витрати на залучення експерта документально підтверджені. Відтак, доводи апелянта щодо скасування вироку в частині стягнення з нього вище зазначених процесуальних витрат є безпідставними.

Таким чином, під час апеляційного розгляду не встановлено підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого.

Керуючись ч.2 ст.376, статтями 404, 407,418 КПК України колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Октябрського районного суду м. Полтава від 08.06.2016 року щодо ОСОБА_2 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення ухвали апеляційного суду, а засудженим який тримається під вартою в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

С У Д Д І :

ГОНТАР А.А. КИСІЛЬ А.М. ЛІСІЧЕНКО Л.М.