Рішення № 61199634, 06.09.2016, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 433/1578/14-ц

Провадження № 22ц/782/454/16

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2016 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого Назарової М.В.,

суддів Украінцевої Л.Д., Лозко Ю.П.,

за участю секретаря Попової Т.А.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення

у цивільній справі за апеляційними скаргами ОСОБА_3 та ОСОБА_1

на рішення Троїцького районного суду Луганської області від 25 квітня 2016 року

у цивільній справі за позовомОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_4, третя особа Приватний нотаріус Малойван Ігор Іванович, про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання договору дарування недійсним та розподіл спільно набутого майна,

встановила:

Рішенням Апеляційного суду Луганської області від 02 серпня 2016 рішення Троїцького районного суду Луганської області від 25 квітня 2016 року змінено: зменшено суму стягнутої з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 у рахунок відшкодування 1/2 частини вартості автомобіля зі 112740 грн. до 63600 грн.

В іншій оскаржуваній частині рішення суду залишено без змін.

15.08.2016 року до Апеляційного суду Луганської області від відповідача ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, оскільки судом при ухваленні рішення не вирішено питання про розподіл судових витрат, в тому числі і понесених на розгляд справи у апеляційному суді.

У відповідності до ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 367 цього Кодексу; судом не вирішено питання про судові витрати. Суд ухвалює додаткове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням сторін. Їх присутність не є обов'язковою.

Заслухавши доповідача, представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_6, який підтримав заяву, дослідивши матеріали справи в межах вирішення зазначеного питання, колегія суддів доходить наступного.

Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.А якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що під час подачі апеляційної скарги відповідач ОСОБА_1 сплатив судовий збір в сумі 4287,36 грн. (т. 2. а.с. 144). Апеляційна скарга ОСОБА_1 була задоволена частково, проте Апеляційний суд Луганської області, ухвалюючи рішення, не вирішив питання про судові витрати, а саме: (4287,36 грн. /сума судового збору, сплаченого відповідачем за подачу апеляційної скарги/ х 412960 грн. / ? вартості спірного майна, визначена колегією суддів/ : 473167,85 грн. / ? вартості спірного майна, визначена позивачем з урахуванням автотоварозначого висновку щодо вартості автомобіля/ = 3741,82 грн.

З ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено:4287,36-3741,82 грн.= 545,54 грн.

Проте, оскільки позивачем під час оскарження ухвали суду від 17 лютого 2015 року сплачено судовий збір 121,80 грн. (т. 1 а.с. 51), вказану апеляційну скаргу задоволено (т. 1 а.с. 56), а позов є обгрунтованим, то до стягнення з позивача на користь відповідача належить: 545,54-121,80 грн. = 423,74 грн.

Пояснення представника відповідача щодо розподілення судового збору між сторонами навпіл, оскільки спірна квартира, що знаходиться в м. Луганськ, має неналежний технічний стан та фактично знецінена внаслідок антитерористичної операції, і поділу підлягає лише автомобіль, вартість якого колегією суддів визначена вдвоє менша порівняно із заявленою позивачем, не заслуговують з огляду на те, що вказані обставини судом не досліджувалися і не були предметом апеляційного перегляду, позивач не відмовлялася від позову в частині визнання квартири спільною сумісною власністю та її поділу.

Немає підстав для перерозподілу між сторонами суми судового збору 3654 грн., стягнутої з відповідача ОСОБА_1 на користь держави судом першої інстанції під час ухвалення рішення, оскільки відповідно до п.п. 1 ч. 2 ст. 3 закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подачі заяви), ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру встановлена у розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3-х розмірів мінімальної заробітної плати.

Зміна судового рішення та зменшення колегією суддів розміру компенсації за автомобіль з 112740 грн. до 63600 грн. не впливає на розмір судового збору, який підлягав сплаті під час подачі позову до суду і від сплати якого позивача було звільнено, оскільки у будь-якому випадку 1% від ціни позову є більшим за 3 розміри мінімальної заробітної плати (1218 грн. згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» х 3=3654 грн. - максимальна ставка).

Керуючись ст. 220 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

Заяву ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 423,74 грн.

Додаткове рішення набирає законної сили негайно, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після його проголошення.

Головуючий

Судді