Постанова № 61199458, 08.09.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 748/1547/16-п Головуючий у 1 інстанції Майборода С. М. Провадження № 33/795/201/2016 Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2016 року місто Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області в складі: судді апеляційного суду Шахової О.Г., з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1, захисника - адвоката Авраменка Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 18 серпня 2016 року,

ВСТАНОВИВ:

Цією постановою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1, не працює, інвалід 3 групи 1 категорії,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП та застосувано до нього адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн.

Постановлено стягнути з останнього на користь держави судовий збір у розмірі 275 грн. 60 коп.

Як встановив суд, 15 липня 2016 року о 12 годині 49 хвилин ОСОБА_1 в с.Количівка Чернігівського району по вул. Тракторна, виїждаючи автомобілем ЗАЗ-110307, державний номерний знак НОМЕР_1, з двору заднім ходом, для забезпечення безпеки дорожнього руху не переконався, що це буде безпечно, не звернувся за допомогою до інших учасників дорожнього руху, в наслідок чого здійснив наїзд на цегляний паркан по вул.Тракторній, 9, власником якого є ОСОБА_3 Транспорний засіб отримав механічні пошкодження, постраждалих осіб немає. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 10.9 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Окрім того, 15 липня 2016 року о 12 годині 49 хвилин ОСОБА_1 в с.Количівка Чернігівського району по вул. Тракторна керував автомобілем ЗАЗ-110307, державний номерний знак НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, не стійка хода, не чітка мова). Від проходження медичного огляду для встановлення стану алкогольного сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та закрити провадження по справі.

В обґрунтування зазначає, що транспортним засобом не керував, не був учасником дорожнього руху, а отже і не є суб'єктом відповідних адміністративних правопорушень. Стверджує, що 15 липня 2016 року він домовився з сусідом ОСОБА_4 , зі соєю дружиною ОСОБА_5 та її донькою ОСОБА_6 поїхати на автомобілі на відпочинок. Так як у нього поганий зір, автомобіль із двори вигоняв ОСОБА_4. Останній залишив автомобіль на виїзді із його двора і пішов закрити будівлю. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 сіли в автомобіль, після чого авто покотилось в бік паркану ОСОБА_3 В цей час він підійшов до машини, щоб витягнути ключі, але першим підійшов сусід ОСОБА_3 і почав сваритись. Ці обставини підтвердять свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Вислухавши пояснення апелянта, свідків, думку захисника, дослідивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що остання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, проте, в даному випадку, судом першої інстанції не в повній мірі дотримані наведені вимоги закону.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримав подану апеляційну скаргу та показав, що Правил дорожнього руху не порушував та транспортним засобом не керував. Зазначає, що у зв'язку з поганим зором 15 липня 2016 року на його прохання сусід ОСОБА_4 вигнав його автомобіль із двору та повинен був відвезти його, дружину ОСОБА_5 та її доньку ОСОБА_6 на відпочинок до річки Десна. Як він потім дізнався, ОСОБА_4, виїхавши із двору, залишив автомобіль на виїзді, заглушивши його, і пішов до себе додому у справах. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з дитиною сіли в автомобіль, після чого транспортний засіб покотилось в бік паркану ОСОБА_3 та вдарився в бетонну огорожу. В цей час він вийшов зі двору, побачив що сталося і хотів витягти ключі із замку запалення, але його попередив ОСОБА_3, витягши їх і почав сваритися, викликати поліцію. Приїхали працівники поліції, щось писали та складали, пояснень від нього не відбирали та не пропонували розповідати, як все було. Від підпису в протоколі він не відмовлявся, так як в його присутності він не складався. Відмовився їхати на медичне освідування, так як учасником події не був і не керував транспортним засобом.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції показав, що десь місяць-півтора тому, на прохання сусіда ОСОБА_1, сів за кермо його авто, оскільки у останнього поганий зір. Виїхавши з його двору, заглушивши транспортний засіб та поставивши його на ручник, пішов у справах додому. Через деякий час повернувся та побачив розбитий паркан ОСОБА_3 і працівників міліції. Того дня ОСОБА_1 автомобілем НОМЕР_2, не керував, а за кермом транспортного засобу знаходився він.

В судовому засіданні апеляційного суду свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили, що 15 липня 2016 року, в денний час, на прохання ОСОБА_1 транспортним засобом керував ОСОБА_4 Коли останній залишив автомобіль біля двору та повернувся по якихось справах додому, то транспортний засіб покотився та в'їхав у сусідський паркан.

Показання вказаних свідків апеляційний суд приймає до уваги та вважає їх достовірними, оскільки матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом та порушив інкриміновані йому Правила дорожнього руху.

Інспектор Ващенок В.П., який склав протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1, потерпілий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином. З врахуванням вказаних обставин апеляційний суд переглядає адміністративну справу в межах наявних у справі доказах.

Вищевказані докази у своїй сукупності свідчать про відсутність в діях ОСОБА_1 порушення вимог ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, так як він учасником даної транспортної події не був і не керував даним транспортним засобом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, оцінивши вищенаведені докази, суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушень, передбачених ст. 124, а в такому разі і ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 294, 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 18 серпня 2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч . 1 ст. 130 КУпАП, - скасувати, провадження по справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу даних правопорушень.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О. Г. Шахова