Рішення № 6119940, 25.02.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/7725.02.09 за позовом

до

про

Суддя

За участю представників сторін:

від позивача:

від відповідача:

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Картель преса»(надалі ТОВ «Картель преса») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Патерсон»(надалі ПП «Патерсон») про стягнення 20021,93 грн. основної заборгованості, 1353,70 грн. інфляційних витрат, 440,44 грн. 3 % річних та 1612,72 грн. пені.

В обґрунтування предявлених вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Картель преса»посилається на порушення відповідачем грошових зобовязань по оплаті товарів, поставлених за договором поставки № 93/07 від 26.02.2008 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.02.2009 р. порушено провадження у справі; призначено розгляд справи у судовому засіданні на 25.02.2009 р.; залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська передплатна агенція»третьою особою без самостійних вимог на предмет спору в порядку ст. 27 ГПК України; викликано для участі у розгляді справи представників сторін, яких зобовязано виконати певні дії.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Представник третьої особи також підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача на виклик суду не зявився, заявлених до нього вимог не спростував, відзиву в порядку ст. 59 ГПК України не подав.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, в т.ч. за адресою зазначеній в довідці про включення в ЄДРПОУ.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судового засідання, які долучено до матеріалів справи.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для вирішення справи по суті та є докази належного повідомлення відповідача про час і місце судового розгляду справи, то за таких обставин суд відповідно до ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути дану справу за наявними в ній матеріалами без участі вищезазначеного учасника судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 03.09.2007 р. між ТОВ «Всеукраїнська передплатна агенція»(надалі - Постачальник) та ПП «Патерсон»(надалі - Покупець) було укладено договір поставки товару № 93/07 (надалі Договір).

26 лютого 2008 року між ТОВ «Всеукраїнська передплатна агенція», ПП «Патерсон»та ТОВ «Картель преса»було укладено трьохсторонню угоду № 114/08 про заміну сторони в зобовязанні (надалі - Угода), відповідно до якої ТОВ «Всеукраїнська передплатна агенція»передає, а ТОВ «Картель преса»приймає відповідні права і обовязки, що належать ТОВ «Всеукраїнська передплатна агенція», як постачальник за Договором, укладеним між ТОВ «Всеукраїнська передплатна агенція»та ПП «Патерсон», а ПП «Патерсон»в свою чергу, приймає на себе виконання зобовязань, передбачених Договором для Покупця на користь ТОВ «Картель преса».

Укладений Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобовязується передати відповідачеві товар в асортименті та у кількості, зазначеній в заявці Покупця, а Покупець зобовязується прийняти вказаний товар і сплатити за нього визначену грошову суму.

Згідно п. 7.2 Договору, оплата товару повинна була відбуватися кожні 45 (сорок пять) банківських днів з моменту приймання Товару.

На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 33470,21 грн., що підтверджується видатковими накладними наявними в матеріалах справи: № РККП-01107 на суму 2923,00 грн.; № РККП-01108 на суму 435,60 грн.; № РККП-01109 на суму 2847,40 грн.; № РККП-01110 на суму 64,08 грн.; № РККП-01111 на суму 1592,00 грн.; № РККП-01112 на суму 21,60 грн.; № РККП-01113 на суму 748,48 грн.; № РККП-01115 на суму 473,27 грн.; № РККП-01117 на суму 2083,37 грн.; № РККП-01119 на суму 138,00 грн.; № РККП-01140 на суму 2060,85 грн.; № РККП-01141 на суму 506,05 грн.; № РККП-01142 на суму 1442,82 грн.; № РККП-01148 на суму 28,08 грн.; № РККП-01149 на суму 19,20 грн.; № РККП-01150 на суму 64,80 грн.; РККП-01225 на суму 2923,00 грн.; № РККП-01226 на суму 568,64 грн.; № РККП-01227 на суму 1526,20 грн.; № РККП-01235 на суму 177,06 грн.; № РККП-01236 на суму 112,92 грн.; № РККП-01237 на суму 144,84 грн.; № РККП-01344 на суму 2339,00 грн.; № РККП-01345 на суму 837,16 грн.; № РККП-01346 на суму 1614,40 грн.; № РККП-01354 на суму 112,86 грн.; № РККП-01356 на суму 80,04 грн.; № РККП-01424 на суму 1058,00 грн.; № РККП-01425 на суму 295,88 грн.; № РККП-01426 на суму 729,44 грн.; № РККП-01434 на суму 144,00 грн.; № РККП-01435 на суму 36,00 грн.; № РККП-01436 на суму 72,00 грн.; № РККП-01663 на суму 187,20 грн.; № РККП-01664 на суму 75,60 грн.; № РККП-01665 на суму 141,60 грн.; № РККП-01682 на суму 2824,00 грн.; № РККП-01683 на 2923,00 грн.; № РККП-01107 на суму 1117,97 грн.; № РККП-01684 на суму 1124,00 грн.

Як зазначає позивач в позовній заяві, остання передача товару відповідачу відбулася 20.03.2008 р., що підтверджується видатковою накладною № РККП-01684, а тому оплата товару зі сторони відповідача мала відбутися не пізніше 31.05.2008 р.

Розділом 6 Договору передбачено право Покупця повернути Постачальнику нереалізований товар, при цьому Постачальник зменшує розмір боргу на суму рівнозначну повернутого товару.

З моменту підписання Договору відповідач повернув позивачу нереалізований товар на суму 13448,28 грн.

За час дії Договору відповідач жодного разу не здійснив оплату реалізованого (неповернутого ) товару, а тому, заборгованість відповідача перед позивачем складає 20021,93 грн.

З метою досудового врегулювання спору, 12.05.2008 р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію з вимогою сплатити заборгованість. Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Враховуючи викладене, позивач належним чином виконав договірні зобовязання по передачі товару відповідачу в повному обсязі, що підтверджуються видатковими накладними наявними в матеріалах справи, підписаними уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплені печатками сторін.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 20021,93 грн. належним чином доведено, документально підтверджено і відповідачем не спростовано, отже, визнаний судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, прострочення відповідачем грошового зобовязання, позивач просить суд стягнути з відповідача 1353,70 грн. інфляційних витрат та 400,44 грн. 3% річних.

Перевіривши правильність розрахунку позивача, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягають стягненню відсотки річних та інфляційні витрати в заявленому розмірі.

Поряд з цим, позивач просить суд стягнути з відповідача 1612,72 грн. пені, посилаючись при цьому на п. 6 ст. 231 ГК України, відповідно до якого штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно зі ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Враховуючи те, що Договором не передбачено нарахування пені за прострочення виконання грошового зобовязання, суд відмовляє позивачу в задоволенні вимоги про стягнення пені.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на обидві сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 47, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Патерсон»(04205, м. Київ, просп. Оболонський, буд 23-А, код 32824928) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Картель преса»(01135, м. Київ, вул. Павлівська, 29, код 35254425) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 20021,93 грн. основного боргу, 1353,70 грн. інфляційних витрат, 400,44 грн. 3% проценти річних, 217,76 грн. державного мита 109,86 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Картель преса»(01135, м. Київ, вул. Павлівська, 29, код 35254425) з Державного бюджету України 98,39 грн. зайво сплачене державне мито.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяМ.М. Нарольський Дата підписання рішення: 03.03.2009 р.