Рішення № 61198511, 02.09.2016, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/2565/15-ц

2/583/27/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2016 року м. Охтирка

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого Мовчан Н.В., за участю секретаря Шаміладзе В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Охтирського міськрайонного суду Сумської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

05.08.2015 ТОВ «Порше Мобіліті» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ « Порше Мобіліті» основну суму боргу за кредитним договором № 50009857 від 12.08.2013 у розмірі 219931,34грн., збитки у розмірі 12712,50грн, штраф у розмірі 23794,39грн, пеню у розмірі 291,46грн, 3% річних у розмірі 291,31грн та інфляційні витрати у розмірі 1276,49грн, що разом складає 258297,49грн, шляхом звернення стягнення на транспортний засіб марки VW, модель Роlo Sedan, кузов НОМЕР_3, об'єм двигуна 1598куб.см., 2013р.в., заставною вартістю 127814,12грн, шляхом його вилучення на користь позивача та подальшого його продажу з публічних торгів.

Свої вимоги мотивує тим, що 12.08.2013 між ОСОБА_1 та ТОВ «Порше Мобіліті» укладено кредитний договір № 50009857, відповідно до якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредит в сумі 108642,00грн, що еквівалентно на дату укладення договору 13370,50 доларів США, строком на 60 місяців, зі змінною процентною ставкою, з цільовим призначенням для придбання автомобіля марки VW, модель Роlo Sedan, кузов НОМЕР_3, об'єм двигуна 1598 куб.см., 2013р.в., а відповідач зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути кредит у повному обсязі, а також сплатити проценти за використання кредиту та інші платежі відповідно до договору. Виконання зобов'язання відповідача за кредитним договором забезпечено заставою майна, відповідно до укладеного сторонами договору застави транспортного засобу , згідно якого ОСОБА_1 передано у заставу автомобіль марки VW, модель Роlo Sedan, кузов НОМЕР_3, об'єм двигуна 1598 куб.см., 2013р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1, заставною вартістю 127814,12 грн.

Протягом 2013-2014 років відповідач належним чином сплачував щомісячні платежі за кредитним договором. Крім того, у грудні 2013 відповідач здійснив переплату за щомісячним платежем, тому у грудні 2013 відповідачу направлено новий графік погашення кредиту, з урахуванням автоматичної рекалькуляції. В свою чергу відповідач продовжив здійснювати щомісячні платежі, що свідчить про те, що даний графік набрав чинності.

Однак, починаючи з лютого 2015 відповідач порушив зобов'язання за кредитним договором, сплачуючи щомісячні платежі з порушенням строків їх сплати, а з квітня 2015 взагалі припинив сплачувати щомісячні платежі. Станом 23.07.2015 у відповідача існує заборгованість перед позивачем за несплаченими платежами за договором на загальну суму 12544,76 грн. У зв'язку з систематичним невиконанням умов договору 28.05.2015 року позивачем направлено відповідачу вимогу (повідомлення) щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором, яка отримана відповідачем 11.06.2015. Згідно положень вимоги відповідач зобов'язаний повернути кредит протягом 30 календарних дні з моменту її отримання, тому останнім днем повернення кредиту є 12.07.2015року. Станом на 23.07.2015 сума кредиту, за виключенням заборгованості за щомісячними платежами, становить еквівалент в гривні 9356,53 доларів США (п. 21 Графіку погашення кредиту), таким чином сума кредиту, яка підлягає поверненню, з урахуванням курсу ПАТ «Креді Агріколь Банк» на дату подачі позову - 22,092грн за 1 долар США, становить 206704,46 гривень. Кількість днів прострочення сплати суми кредиту становить 12 днів (з 12.07.2015року по 23.07.2015року), тому розмір процентів за користування кредитними коштами становить 682,12грн. Загальна сума основного боргу за договором на дату складання позовної заяви становить 219931,34 грн.

Станом на 23.07.2015 заборгованість за договором відповідачем не сплачена, кредит не повернуто, враховуючи характер господарської діяльності позивача, він вимушений був звернутися до спеціалізованої організації, а саме до ТОВ «Орум», для супроводження процесу стягнення заборгованості за кредитним договором. Тому, посилаючись на ст.. 22 ЦК України та п.п. 6.3., 8.5. Умов кредитування позивач стверджує, що він поніс витрати згідно договору, укладеного між ним та ТОВ «Орум» в розмірі 593,75грн., що разом з ПДВ становить 712,50грн. Також позивач просить стягнути витрати у зв'язку зі зверненням до спеціалізованої організації ТОВ «Юридична фірма «Венер» для судового супроводження процесу стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет застави, а саме: підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості за Договором та представництвом інтересів в суді, які складають 10000,00грн, що разом з ПДВ становить 12000,00грн. Загальний розмір збитків завданих позивачеві у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем договору становить 12712,50грн. Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача штраф згідно п.8.2 кредитного договору в розмірі 20% від суми Кредиту, що становить 21728,40грн, та за п.8.3 Договору в розмірі 2065,99грн. Отже загальна сума штрафних санкцій становить 23794,39грн. Загальна сума пені, яка має бути сплачена відповідачем за порушення зобов'язань за Договором становить 291,46грн. Відповідно до ст. 625 ЦК України загальна сума 3% річних, що підлягає сплаті через невиконання Відповідачем грошових зобов'язань за Договором, складає 291,31грн. Загальна сума втрат від інфляційних процесів, що підлягають сплаті через невиконання відповідачем грошових зобов'язань за Договором, складає 1276,49грн. Таким чином, загальний розмір заборгованості складає 258 297,49грн, що і стало причиною звернення до суду.

Представники позивача Андрейків О.В. та Таран М.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, та просили їх задовольнити в повному обсязі, з підстав викладених в позові.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що поверненню підлягає сума кредиту 108642,00грн, а не еквівалент суми кредиту; поставив під сумнів чинність графіка погашення кредиту, який не підписаний відповідачем по справі; позивач ввів в оману відповідача щодо річної відсоткової ставки та сукупної вартості кредиту, а також зазначив, що при розрахунку боргу має використовуватись обмінний курс долара, а не курс купівлі-продажу, який надав позивач.Письмові заперечення на позов та виступ у дебатах у письмовому вигляді містяться в матеріалах справи. (т. 2 а.с. 56-59, 95-96)

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, підтримав виступ представника та пояснив, що спочатку сплачував кредит належним чином, а потім, коли зріс курс долара, не зміг в повному обсязі сплачувати виставлені позивачем рахунки. Вважає, що він винен позивачу суму кредиту, яка ним уже виплачена в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, надавши оцінку доказам по справі, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 12.08.2013 між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1, за участю поручителя ОСОБА_6, укладено кредитний договір № 50009857 (надалі - кредитний договір), відповідно до якого сума кредиту становить 108642,00 грн, еквівалент суми кредиту в дол. США 13370,50, курс обчислення - філія «КІБ» ПАТ «Креді Агріколь Банк», що дорівнює - 8,1255грн./долар США; процентна ставка 9,90% змінна ставка відповідно до ст.. 2.3. Загальних умов кредитування; строк кредиту 60 місяців; цільове призначення кредиту - придбання автомобіля марки Volkswagen, модель Polo Sedan, рік випуску 2013; спосіб надання кредиту - перерахунок коштів на рахунок ТОВ «Автомир». Договір між сторонами та за участю Поручителя - ОСОБА_6 складають цей кредитний договір, загальні умови кредитування, графік погашення кредиту, а також додаткові умови та інші документи, що можуть бути укладені або підписані Сторонами та Поручителем у відношенні кредиту. Усі платежі за Кредитним договором повинні бути сплачені у гривнях і підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквіваленту суми кредиту в доларах США, визначеному відповідно до ст. 1.3. загальних умов кредитування. (т. 1 а.с.13-22)

12.08.2013 між ОСОБА_1, та ТОВ «Порше Мобіліті» узгоджено та підписано графік погашення кредиту з 15.09.2013 по 15.08.2018, згідно якого сума платежу у розрахунковий період визначена в розмірі 283,43 долара США, та вказано, що усі платежі повинні бути сплачені в гривнях і підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквіваленту суми кредиту в доларах США, відповідно до п. 1.3.Загальних умов кредитування, що підтверджується копією графіку.(т. 1 а.с.24-25)

Загальні умови кредитування містяться в матеріалах справи (т. 1 а.с. 16-23)

Відповідно до п.п. 1.2., 1.3. Загальних умов кредитування позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Компанії Кредит та Додатковий кредит у повному обсязі, а також сплатити проценти за використання Кредиту та Додаткового кредиту, а також інших платежів відповідно до умов Кредитного договору. Сторони погоджуються, що кошти у повернення Кредиту та Додаткового кредиту Позичальником відображають справедливу вартість Кредиту та Додаткового договору на момент його видачі та забезпечують отримання компанією очікуваної станом на дату сплати таких коштів суми на основі діючого обмінного курсу валюти, як це погоджено Сторонами у Кредитному договорі.

Відповідно до п. 1.3.1. Загальних умов кредитування, розмір платежів, що підлягають сплаті позичальником у повернення кредиту та додаткового кредиту, визначено в еквіваленті іноземної валюти станом на робочий день, що передував дню укладення договору, у Графіку повернення кредиту, який є невід'ємною частиною цього договору. В подальшому позичальник сплачує платежі у повернення кредиту та додаткового кредиту відповідно до виставлених компанією рахунків у гривні; при цьому розмірі платежів розраховується шляхом застосування обмінного курсу за безготівковими операціями банку, назву якого зазначено у кредитному договорі, до еквівалентів платежів у іноземній валюті, вказаних у Графіку погашення кредиту; при цьому для розрахунку використовується обмінний курс, чинний станом на робочий день, що передує дню виставлення рахунка з урахуванням передбачених нижче особливостей. Позитивне або від'ємне значення різниці, яка виникла внаслідок зміни обмінного курсу іноземної валюти за безготівковими операціями, чинного станом на робочий день, що передує дню виставлення рахунка, та обмінного курсу за безготівковими операціями, станом на робочий день, що передував дню укладення кредитного договору, по відношенню до основної суми боргу та суми процентів вказаних у Графіку погашення кредиту, враховується як коригування суми процентів, що підлягають сплаті відповідно до умов цього кредитного договору. При цьому сума основної заборгованості за кредитним договором відображається в рахунках, наданих компанією, в українських гривнях відповідно до встановленого сторонами еквіваленту в іноземній валюті за обмінним курсом іноземної валюти за безготівковими операціями станом на робочий день, що передує дню укладення кредитного договору. Сторони погоджуються, що розрахункова сума процентів за відповідний період, після врахування позитивного або від'ємного значення курсової різниці, як зазначено вище, а також сума процентів, що підлягає сплаті за такий період, не можуть мати від'ємне значення. Якщо в період між датою виставлення рахунка та датою отримання суми, еквівалентної тій, що зазначена в такому рахунку, обмінний курс, який був використаний компанією, збільшиться більше ніж на 2 %, різниця, що виникла внаслідок такого збільшення, виплачується позичальником. Додатково позичальник зобов'язується компенсувати компанії витрати, що пов'язані зі сплатою податків з доходів фізичних осіб (або іншого аналогічного податку), у зв'язку з виникненням у позичальника доходу, пов'язаного зі змінами курсу іноземної валюти, прийнятої сторонами у кредитному договорі, по відношенню до української гривні.

Відповідно до п.1.4.2 Загальних умов кредитування, повернення кредиту здійснюється позичальником у повному обсязі в терміни, встановлені Графіком погашення кредиту, за винятком випадків, у яких цими Загальними умовами кредитування передбачено інші строки повернення кредиту (стаття 3).

Відповідно до п.1.4.3 Загальних умов кредитування, до 10 числа кожного місяця компанія надсилає позичальнику відповідні рахунки для сплати чергового платежу відповідно до Графіка погашення кредиту. Черговий платіж підлягає сплаті у строк відповідно до Графіка погашення кредиту. У разі, якщо позичальник не отримав рахунок для сплати чергового платежу, позичальник не пізніше ніж за 3 робочих дні до настання відповідного строку сплати платежу у повернення кредиту звертається до компанії за рахунком, в якому визначається розмір платежів у повернення кредиту. Компанія має право надсилати рахунки за поштовою адресою позичальника, а також електронною поштою, а позичальник зобов'язується забезпечити отримання рахунків та їх вчасну сплату.

Згідно із п. 1.6. Загальних умов кредитування передбачено забезпечення виконання зобов'язань позичальника по Кредитному договору заставою майна.

Пунктом 3.1.2. Загальних умов кредитування передбачена автоматична рекалькуляція (зменшення) суми кредиту у випадку здійснення Позичальником платежу протягом відповідного календарного місяця у сумі окремого платежу, що перевищує місячний платіж більше ніж на 1000,00грн. або дорівнює цій сумі. Компанія один раз на місяць здійснює перерахунок чергових платежів з повернення кредиту та сплати процентів та комісій. Та направляє Позичальнику новий Графік погашення кредиту. Такий Графік погашення кредиту вважається погодженим Позичальником та набирає чинності з моменту отримання коштів від Позичальника на підставі рахунку за наступний платіжний період , складеного з урахуванням часткового дострокового погашення Кредиту та / або Додаткового кредиту.

Пункти 3.2., 3.2.1. Загальних умов кредитування передбачають, що сторони погоджуються, що компанія має право визнати термін повернення кредиту та додаткового кредиту таким, що настав та/або вимагати дострокового розірвання кредитного договору у випадку порушення позичальником терміну сплати будь-якого чергового платежу (його частини) з повернення кредиту та/або додаткового кредиту відповідно до Графіка погашення кредиту та/або сплати плати за користування кредитом на строк щонайменше 1 календарний місяць.

Відповідно до п. 3.3. Загальних умов кредитування, позичальник зобов'язаний повернути компанії у повному обсязі суму кредиту та суду додаткового кредиту, плату за кредит та штрафні санкції, якщо такі підлягають застосуванню (сума до повернення розраховується компанією і вказується у повідомленні компанії) протягом 30-ти календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу позичальником. Якщо з будь-яких причин повідомлення не буде отримано, перебіг вказаного строку починається з дати відправлення цього повідомлення.

Відповідно до ч.1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Відповідно до умов Кредитного договору процентна ставка 9,90%, змінна відповідно до ст. 2.3 Загальних умов кредитування.

Відповідно до п. 2.3. Загальних умов кредитування якщо Сторони домовились про змінну процентну ставку, застосовуватимуться наступні правила. Графік погашення кредиту розраховуватиметься на основі змінної процентної ставки у розмірі трьохмісячної ставки EURIBOR, що публікується міжнародним інформаційним агентством Рейтерс (Reuters) та в інших засобах масової інформації, або оприлюднюється через інші загальнодоступні регулярні джерела (у випадку виникнення розбіжності пріоритет надаватиметься інформації, що публікується міжнародним інформаційним агентством Рейтерс (Reuters)) - якщо еквівалент Суми кредиту у Кредитному договорі виражено у Євро, та трьохмісячної ставки LIBOR, що публікується міжнародним інформаційним агентством Рейтерс (Reuters) та в інших засобах масової інформації, або оприлюднюється через інші загальнодоступні регулярні джерела (у випадку виникнення розбіжності пріоритет надаватиметься інформації, що публікується міжнародним інформаційним агентством Рейтерс (Reuters)) - у всіх інших випадках. Тому якщо трьохмісячна ставка EURIBOR/ LIBOR збільшиться у порівнянні з останнім коригуванням процентної ставки або, відповідно, датою надання Кредиту більше, ніж на 0,25 процентних пунктів, робиться аналогічне абсолютне коригування проценту (з додаванням абсолютної вартості такого збільшення до абсолютного розміру проценту) на дату виставлення рахунку. При цьому максимальний розмір збільшення процентної ставки визначається кон'юнктурою ринку, принципом формування ставки EURIBOR/ LIBOR та залежить від коливань вказаних ставок.

За п. 2.4. Загальних умов кредитування нарахування процентів здійснюється щомісячно, 15 числа поточного місяця. Період нарахування процентів починається з першого календарного дня місяця і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. Проценти нараховуються за методом « 30/360» (для цілей розрахунку один календарний місяць складається з 30 днів, при цьому умовно в році 360 днів). Проценти нараховуються на еквівалент суми Кредиту в іноземній валюті, яка залишається неповернутою, відповідно до Графіку погашення.

Судом встановлено, що на виконання умов кредитного договору позивачем перераховані грошові кошти в сумі 108642,00грн. на рахунок ТОВ «Автомир», щол підтверджується копією платіжного доручення № 50003957 від 14.08.2013року. (т. 1 а.с. 149)

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядок, що встановлені договором.

Відповідно до ст. ст. 1049, 1050 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-190 цс14 від 21 січня 2015 року.

Судом встановлено та не оспорюється сторонами по справі, що в період 2013-2014 років відповідач умови кредитного договору не порушував, у грудні 2013року допустив переплату місячного платежу, що призвело до зміни графіку погашення кредиту у бік зменшення, згідно якого сума платежу у розрахунковий період визначена в меншому розмірі - 281,56 долара США, який сторонами не підписано. (т. 1 а.с. 33-34)

Доводи представника відповідача про те, що вказаний графік не був належним чином узгоджений з ОСОБА_7 суд вважає безпідставними, оскільки як стверджує сам відповідач він належним чином сплачував рахунки протягом 2014року, тому відповідно до п. 3.1.2. Загальних умов кредитування визнав новий графік. Крім того, суд враховує, що новим графіком погашення кредиту зменшено розмір щомісячних платежів без зміни кінцевого терміну повернення кредиту, що не порушило прав позичальника.

Судом встановлено, що відповідач починаючи з лютого 2015 умови договору належним чином не виконав, припинив сплачувати щомісячні платежі починаючи з квітня 2015.

Відповідно до висновку судової економічної експертизи № 1312 від 23.05.2016: в обсязі наданих на дослідження матеріалів встановлено порушення зобов'язань ОСОБА_1 під час дії кредитного договору № 500009857 від 12.08.2013 в період лютий- травень 2015 року, та встановлено, що сума простроченої заборгованості станом на 19.05.2015 за кредитним договором № 500009857 від 12.08.2013 становить 12925,25 грн;(т. 1 а.с.227-238)

Станом на 23.07.2015 відповідачем не виконано зобов'язання зі сплати щомісячних платежів: частково не плачений щомісячний платіж за квітень 2015 в розмірі 6607,79 грн, строк виконання зобов'язання не пізніше 15.04.2015, та щомісячний платіж за травень 2015 в розмірі 5936,97 грн, строк виконання зобов'язання до 15.05.2015, що підтверджується копіями рахунків-фактур.(т. 1 а.с.37-38)

Позивач стверджує, що станом на 23.07.2015 року у Відповідача існує заборгованість перед Позивачем за несплаченими платежами по Кредиту за Договором на загальну суму 12 544,76 грн.

Суд, враховуючи висновки експертизи вважає доведеним те, що відповідач станом на 15.05.2015року мав прострочену заборгованість перед позивачем, оскільки позивач не скористався правом на збільшення позов них вимог, суд приймає розрахунок простроченої заборгованості, який визначений позивачем.

У зв'язку з систематичним невиконанням умов кредитного договору 28.05.2015 року Позивачем було направлено Вимогу (повідомлення) щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором вих. № 50009857 від 19.05.2015 року (надалі за текстом - «Вимога») з вимогою повернути суму Кредиту. Дана Вимога була направлена за місцем реєстрації Відповідача: 42700, АДРЕСА_1, та була отримана Відповідачем 11.06.2015 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0430600688930 (належним чином засвідчені копії вимоги та доказів її відправлення і отримання додаються). (т.1 а.с. 39-42)

29.05.2015року дана Вимога також була направлена за фактичним місцем проживання відповідача: 02094, АДРЕСА_2, однак не була ним отримана та даний лист повернувся Позивачу за закінченням встановленого терміну зберігання (належним чином засвідчені копії вимоги та доказів її відправлення додаються).(т.1 а.с. 43-47)

Згідно Вимоги Відповідач зобов'язаний був повернути Суму кредиту та сплатити заборгованість протягом 30 календарних днів з дати отримання вимоги.

Таким чином, враховуючи те, що Відповідачем Вимога була отримана 11.06.2015 року, останнім днем повернення Кредиту та заборгованості відповідно є 11.07.2015 року.

Станом на 23.07.2015 року сума Кредиту за Договором, за виключенням заборгованості - помісячними платежами, становить еквівалент в гривні 9 356,53 доларів США (що зазначено у рядку 21 Графіку погашення кредиту). Курс ПАТ «Креді Агріколь Банк» на дату підготовки позовної заяви складав 22,092 грн. за 1 долар США, що підтверджується копією довідки. (т. 1 а.с. 148).

Таким чином, сума Кредиту, яка підлягає поверненню становить: 9 356,53*22,092 = 206 704,46 гривень.

Згідно із умовами Кредитного договору № 50009857 від 12.08.2013 року процентна ставка становить 9,90%.

Враховуючи суму кредиту, яка підлягає поверненню - 206 704,46 грн., кількість днів прострочення сплати суми Кредиту - 12 днів (з 12.07.2015 року по 23.07.2015 року), суд погоджується з розрахунком, наведеним позивачем, згідно якого розмір процентів за користування кредитними коштами становить - 682,12 грн. (206 704,46*9,90 %* 12/360).

Враховуючи викладене, суд вважає доведеним, що загальна сума боргу зі сплати тіла кредиту та відсотків за користування, становить 219 931,34 грн.( 12 544,76 грн. + 206 704,46грн + 682,12 грн)

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, вимоги щодо стягнення неустойки за порушення умов договору, з таких підстав.

Згідно із п. 3 ч. 1. ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п.8.2. Загальних умов кредитування у разі порушення позичальником терміну повернення кредиту та/або додаткового кредиту, визначеного у ст.3.3 за винятком умов порушення Позичальником терміну сплати будь-якого чергового платежу з повернення Кредиту та /або Додаткового кредиту відповідно до Графіка погашення кредиту, передбаченої в статті 3.2.1, позичальник сплачує компанії штраф у розмірі 20% від суми кредиту.

Враховуючи, що факт порушення відповідачем терміну повернення кредиту суд вважає доведеним, суд дійшов до висновку про правомірність стягнення з відповідача штрафу, відповідно до п. 8.3. Загальних умов кредитування у розмірі 21728,40 грн. (108642грн *20%).

Крім того, відповідно до п.8.3. Загальних умов кредитування за кожен випадок порушення Позичальником умов статей 5.1.,5.2., 5.3., .5.4., 8.2. Позичальник сплачує Компанії штраф в українських гривнях у розмірі еквіваленту 15 Євро чи 20 дол. США відповідно до еквіваленту Суми кредиту та/або Додаткового кредиту у Кредитному договорі за обмінним курсом банку, зазначеного у Кредитному договорі на момент направлення Компанією першої вимоги щодо сплати, та відповідно у розмірі еквіваленту 20 Євро чи 25 дол. США в українських гривнях за направлення другої вимоги щодо сплати за обмінним курсом банку, зазначеного у Кредитному договорі на момент направлення Компанією такої вимоги, та у розмірі еквіваленту 25 Євро чи 30 дол. США в українських гривнях за направлення третьої вимоги щодо сплати за обмінним курсом банку, визначеного у Кредитному договорі на момент направлення Компанією такої вимоги (якщо Компанія вирішить надіслати таку третю вимогу).

Позивачем неодноразово надсилались відповідачу письмові вимоги про сплату заборгованості та сплату нарахованої пені і штрафів, що підтверджується відповідними листами, наявними в матеріалах справи. Однак, відповідачем дані листи залишено без відповіді та виконання.( т.1 а.с.73-78)

В судовому засіданні представник позивача Таран М.В. наголосив, що листа направлялись відповідачу по справі, у зв'язку з невиконанням ним п. 5.1 Загальних умов кредитування, який передбачає зобов'язання позичальника використовувати кредит відповідно до цільового призначення, та забезпечити його повернення та оплату за користування кредитом у повному обсязі на умовах договору.

Таким чином, судом встановлено, що через порушення відповідачем своїх зобов'язань, вказаних в статті 5.1 кредитного договору, застосовані штрафні санкції зокрема:

- штраф за направлення листа (3-го) щодо сплати заборгованості у розмірі 676,69 грн. відповідно до рахунку № 00257618 від 17.04.2015 року;

- штраф за направлення листа (3-го) щодо сплати заборгованості у розмірі 701,03 грн. відповідно до рахунку № 00259108 від 05.05.2015 року;

- штраф за направлення листа (3-го) щодо сплати заборгованості у розмірі 688,27 грн. відповідно до рахунку № 00263592 від 19.05.2015 року.

Враховуючи вимоги п. 8.3. Загальних умов кредитування, суд вважає доведеним правомірність стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 2 065,99 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що загальна сума штрафних санкцій, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 становить 23 794.39 грн.

Суд погоджується з доводами позивача щодо вимог в частині стягнення пені, з огляду на таке.

Відповідно до п. 8.1. Загальних умов кредитування у разі порушення Позичальникомм терміну оплати будь- якого чергового платежу з повернення Кредиту відповідно до Графіка погашення кредиту, Позичальник сплачує Компанії пеню у розмірі 10% (десяти відсотків) річних від суми заборгованості за кожний день прострочення до моменту повного погашення заборгованості включно.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що за порушення терміну оплати чергового платежу з повернення кредиту відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню:

-за період з 15.04.2015 по 23.07.2015 (99 днів прострочення)- розмір заборгованості становить 6607,79 грн, розмір пені 10%-179,22 грн,

-за період з 15.05.2015 по 23.07.2015 (69 днів прострочення)- розмір заборгованості становить 5936,97 грн, розмір пені 10%-112,23 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що загальна сума пені, що підлягає стягненню з відповідача складає 291,46 грн.

Суд частково погоджується з позовними вимогами в частині стягнення коштів згідно із ст.625 ЦК України.

У листі від 01.07.2014 р. «Аналіз практики застосування ст. 625 Цивільного кодексу України в цивільному судочинстві» зазначено, що неустойка має подвійну правову природу. До настання строку виконання зобов'язання неустойка є способом його забезпечення, а в разі невиконання зобов'язання перетворюється на відповідальність, яка спрямована на компенсацію негативних для кредитора наслідків порушення зобов'язання боржником.

Водночас формулювання ст. 625 ЦК, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів. За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду України від 6 червня 2012 р. у справі N 6-49цс12, від 24 жовтня 2011 р. у справі N 6-38цс11). Отже, проценти, передбачені ст. 625 ЦК, не є штрафними санкціями (постанова Верховного Суду України від 17 жовтня 2011 р. у справі N 6-42цс11).

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до роз'яснень у п.18 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 № 5 за змістом ст.552, ч.2 ст.625 ЦК України, 3 % річних - є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання. Ця позиція підтверджується практикою Верховного Суду України (постанова від 29.05.2013 у справі № 6-39цс13).

Отже, за порушення умов кредитного договору щодо своєчасного виконання грошового зобов'язання з відповідача підлягає стягнення 3% річних від простроченої суми у розмірі 291,31 грн.:

- за період з 15.04.2015 по 23.07.2015(99 днів прострочення) сума прострочення 6607,79грн. -53,77грн;

- за період з 15.05.2015 по 23.07.2015(69 днів прострочення) сума прострочення 5936,97грн -33,67грн,

- за період з 11.07.2014 по 23.07.2015 (12 днів прострочення), сума прострочення 206 704,46 грн -203,87грн.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 192 ЦК іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Разом з тим, незалежно від фіксації еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, згідно з частинами 1 та 2 ст. 533 ЦК грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Таким чином, індексації внаслідок знецінення підлягає тільки грошова одиниця України, а іноземна валюта, яка була предметом договору позики, індексації не підлягає. Така правова позиція неодноразово підтверджена рішеннями Верховного Суду України, в яких зазначено, що індекс інфляції - це показник, який характеризує динаміку загального рівня цін. Ціни в України встановлюються в національній валюті, тому зазначена норма ЦК може застосовуватися лише у випадку прострочення грошового зобов'язання у гривні (Рішення ВСУ від 28.03ґ2012 р. у справі № 6-36736вов10 та ухвала ВСУ по справі № 6-5426св08 від 27.05.2009 р.).

Отже норми ч. 2 ст. 625 ЦК щодо сплати боргу з урахування встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов'язання, яке визначене у гривні.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 1 276,49 грн. - інфляційних витрат за невиконання грошових зобов'язань не підлягають задоволенню, оскільки у Графіку погашення кредиту розмір чергових платежів визначався в іноземній валюті, а розмір чергового платежу у рахунку встановлювався відповідно до обмінного курсу долара на час сплати.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно із п.п. 6.3., 8.5. Загальних умов кредитування, у разі неналежного виконання позичальником та/або поручителем зобов'язань за цим договором, компанія має право вживати необхідних, на розсуд компанії, заходів для забезпечення прав компанії, в тому числі, але не виключно, направляти повідомлення, іншим чином контактувати з позичальником. Витрати компанії за такі дії підлягають відшкодуванню позичальником у повному обсязі. Збитки, заподіяні у зв'язку з неналежним виконанням кредитного договору, повинні бути відшкодовані винною стороною у повному обсязі, понад передбачені штрафні санкції.

Судом встановлено, що між ТОВ «Порше Мобіліті» та ТОВ «Орум» укладено колекторський договір від 29.03.2011.(т.1 а.с. 48-55).

Відповідно акту № 02-0415 здачі прийняття робіт ТОВ «Орум» (Виконавець) та ТОВ «Порше Мобіліті» (Замовник) виконавцем було надано юридично-консультаційні послуги у справі ОСОБА_1. Загальна вартість послуг без ПДВ складає 300,00 грн. Відповідно акту № 02-0615 здачі прийняття робіт ТОВ «Орум» (Виконавець) та ТОВ «Порше Мобіліті» (Замовник) уклали цей акт про таке: Виконавцем було надано юридично-консультаційні послуги у справі ОСОБА_1. Загальна вартість послуг без ПДВ складає 293,75 грн. (т. 1 а.с. 57-61).

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що рахунки по сплаті боргу за кредитним договором за червень-липень 2015року не формувались та не відправлялись, оскільки після направлення вимоги про повернення кредиту програма блокує формування нових рахунків.

Відповідач в судовому засіданні пояснив, що він сплачував кредит на підставі рахунків, які надходили йому на електронну пошту. Однак документів на підтвердження того ким вони сформовані та коли, в порушення вимог ст..ст. 10, 60 ЦПК України не надав.

Разом з тим, в актах здачі - прийняття робіт вказано, що ОСОБА_1 сплачував кошти на погашення кредитної заборгованості в сумах : 19.06.2015 року в сумі 2350,00грн., та 15.07.2015р. - 2350,00грн., що підтверджується і копіями квитанціями наданими відповідачем. (т. 1 а.с. 190)

Таким чином, суд вважає, що розмір збитків завданих позивачеві у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем кредитного договору становить 712,50 грн. , які підлягають стягненню, витрати позивача згідно договору про надання юридичних послуг, укладеного з ТОВ «Юридична фірма Вернер і Партнери» суд розцінює як витрати на правову допомогу, яка підлягає відшкодуванню в порядку ст.ст. 88-89 ЦПК України.

Суд вважає доцільним звернути стягнення на предмет застави, з таких підстав.

Судом встановлено, що на виконання п. 1.6. Загальних умов кредитування в забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між ОСОБА_1 та ТОВ «Порше Мобіліті» укладено договір застави транспортного засобу № 50009857 від 13.08.2013, відповідно до якої ОСОБА_1, передав у заставу автомобіль марки Volkswagen, модель Polo Sedan, рік випуску 2013, об'єм двигуна 1598, реєстраційний номер НОМЕР_1 з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, заставна вартість - 127814,12грн.(т. 1 а.с.29-32)

Пунктом 2.1.1 договору застави обумовлено, що у разі невиконання Заставодавцем зобов'язань за Договором, зазначеним в п. 1.3 цього Договору - задовольнити за рахунок предмету застави свої вимоги у порядку, зазначеному в розділі 5 цього Договору (шляхом звернення стягнення на предмет застави), у повному обсязі, включаючи основну суму боргу, проценти за користування кредитом, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання, неустойки.

Відповідно до договору застави заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, а якщо його вимога не буде задоволена протягом 10 робочих днів з дня направлення заставодержателем відповідного повідомлення, звернути стягнення на предмет застави у випадках, зазначених в п. 4.1 договору застави.

Відповідно до п. 5.3.3 договору застави у випадку невиконання (або часткового невиконання) заставодавцем своїх зобов'язань перед заставодержателем за кредитним договором та за цим договором, нотаріус на вимогу заставодержателя здійснює виконавчий напис на цьому договорі. Заставодержатель направляє повідомлення про перехід власності та застосування застереження про добровільну передачу предмету застави заставодержателю.

Відповідно до п. 1.6 Загальних умов кредитування виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором забезпечується заставою майна відповідно до укладеного сторонами договору застави, а також усім майном позичальника, на яке може бути звернено стягнення за законодавством України. Сторони можуть домовитися про надання позичальником додаткових засобів забезпечення зобов'язання за кредитним договором, в тому числі застави іншого майна та поруки третіх осіб.

Зазначене право, відповідно до норм закону та умов договору, є одним з засобів захисту прав кредитора, яке здійснюється за вибором заставодержателя.

Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 та 6 статті 20 Закону України «Про заставу» встановлено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що позичальник та заставодавець є однією особою, суд вважає за можливе стягнути з відповідача суму боргу за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Згідно із ч.1, ч. 3 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать, зокрема, витрати на правову допомогу.

Відповідно ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків, надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Згідно із ст.1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" - розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Судом встановлено, що між ТОВ «Порше Мобіліті» та ТОВ «Юридична фірма Вернер і Партнери» укладено договір про надання юридичних послуг № 24/2010 від 15.10.2010 року та додаткова угода № 43 до Договору про надання юридичних послуг № 24/2010 від 15.10.2010 року, додаткова угода № 220 від 15.10.2010, згідно п. 2.3 якого сторони домовилися, що на стадії розгляду справи у суді першої інстанції загальна вартість послуг Виконавця становить 10000,00грн без ПДВ.(т.1 а.с.62-72)

Згідно із п.п.47,48 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17.10.2014, право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013). Витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 42, 56 ЦПК). Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України від 20 грудня 2011 року № 4191-VI «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 79, статтях 84, 88, 89 ЦПК. Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Під час судового розгляду справи, в обґрунтування наявності витрат на правову допомогу позивачем надано договір про надання юридичних послуг від 15.10.2010, укладений між ТОВ «Порше Мобіліті» та ТОВ «Юридична фірма Вернер і Партнери»(т.1а.с.62-72), рахунком- фактурою№ 392 від 04.08.2015 на суму 10000,00 грн, без ПДВ. (т. 1 а.с. 115-116).

Згідно договору про надання юридичних послуг, окрім участі в судовому засіданні, вчиняли інші процесуальні дії поза судовим засіданням.

Судом встановлено, що представниками Андрейків О.В., ОСОБА_9, Таран М.В. надавалась правова допомога під час участі в судовому засіданні, а саме: 07.09.2015 з 14:45год. по 15:12год тривалістю 27хв., 05.10.2015 з 15:04 год. по 15:20 год.- тривалістю 16 хвилин, 10.11.2015 з 13:11год. по 14:36 год.- тривалістю 1 год. 25 хв., 29.07.2016 з 13:33 по 15:47 год.- тривалістю 2 год. 14 хв., 17.08.2016 з 09:31 по 09:41год- тривалістю 10 хв., 02.09.2016 з 13:35 по 13:49 тривалістю 16 хв., що підтверджується журналами судового засідання по даній справі.

Враховуючи характер спірних правовідносин, ступінь складності справи та необхідний і фактично наданий фахівцем в галузі права обсяг правової допомоги, виходячи з принципів розумності, виваженості і справедливості, часу витраченого на участь у судовому засіданні, а саме всього витрачено на участь у судових засіданнях 4 години 48хв. та 2 год. суд відводить на проведення консультації, та складання процесуальних документів зазначених у договір про надання юридичних послуг та наданих до матеріалів справи.

З огляду на викладене, суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути 15 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі в судовому засіданні, що становить 206 грн. 70 коп. за годину роботи.

З урахуванням загального часу витраченого представниками по наданню юридичної допомоги, та враховуючи, що позовні вимоги складали 258297,49грн, задоволені частково в сумі 245021,00грн, що становить 99,48% розміру позовних вимог, тому судові витрати підлягають відшкодуванню наступним чином: витрати по наданню правової допомоги у розмірі 1398,25грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2450, 16 грн, які повинні бути стягнуті із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Порше мобіліті».

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88-89, 212-215 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» заборгованість за кредитним договором № 50009857 від 12.08.2013р. у загальному розмірі 245021 (двісті сорок п'ять тисяч двадцять одну) грн 00коп., в тому числі, основна сума боргу у розмірі 219931,34грн., збитки у розмірі 712,50грн., штраф у загальному розмірі 23794,39грн., пеню у розмірі 291,46 грн., 3% річних у розмірі 291,31 грн., шляхом звернення стягнення на транспортний засіб марки Volkswagen, модель Роlo Sedan, реєстраційний номер НОМЕР_1, колір сірий, кузов НОМЕР_3, об'єм двигуна 1598 куб.см., рік випуску 2013р., заставною вартістю 127814,12грн., шляхом його вилучення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» та подальшого його продажу з публічних торгів.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2450 (дві тисячі чотириста п'ятдесят ) грн. 16 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 1398 (одна тисяча триста дев'яносто вісім) грн. 25 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено 07 вересня 2016року.

Суддя

Охтирського міськрайонного суду

Сумської області Н.В. Мовчан