Ухвала суду № 61195050, 07.09.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

07 вересня 2016 року м. Київ К/800/20950/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Моторний О.А.

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.12.2015

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2016

у справі № 826/25372/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Інрайс Девелопмент”

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.08.2016 касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, у зв’язку з порушенням вимог ч. 4 ст. 214, ч. 5 ст. 213 КАС України (не порушено питання про поновлення пропущеного строку звернення із касаційною скаргою, до касаційної скарги не доданий документ про сплату судового збору) залишено без руху, відмовлено скаржнику в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги – 30 днів з моменту отримання копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Проте, станом на день винесення даної ухвали, недоліки зазначеної касаційної скарги усунуті не в повному обсязі.

Так, в межах строку, наданого для усунення недоліків касаційної скарги, скаржником надіслано суду касаційної інстанції обґрунтоване клопотання про поновлення пропущеного строку звернення із касаційною скаргою та надіслано клопотання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору, в якому зазначено про відсутність у податкового органу коштів, передбачених бюджетом на його сплату.

Оскільки, Закон України «Про судовий збір» в чинній редакції, положень щодо звільнення суб’єктів владних повноважень від сплати судового збору не містить, а обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення чи відстрочення сплати судового збору, суд приходить до висновку, що клопотання податкового органу задоволенню не підлягає.

З урахуванням того, що недоліки, визначені ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.08.2016, скаржником не усунені у повному обсязі, касаційна скарга підлягає поверненню.

Згідно з ч. 3 ст. 214 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Частиною 6 статті 108 КАС України встановлено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 108, 165, 214 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві в задоволенні клопотання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.12.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2016 повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 235-238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Моторний