Ухвала суду № 61194851, 08.09.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2016 року м. Київ К/800/35263/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючої судді - Васильченко Н.В.,

суддів: Сорока М.О., Смокович М.І.

провівши попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2015 року у справі № 814/1316/14 за позовом Єланецького районного центру зайнятості Миколаївської області до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

в с т а н о в и л а :

У травні 2014 року Єланецький районний центр зайнятості звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1, в якому просив стягнути суму заподіяної шкоди та штрафу в розмірі 31142,82грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 протягом періоду з 27.07.2012 року по 18.04.2013 року надавав до Єланецького районного центру зайнятості завідомо неправдиві довідки про нараховану та виплачену заробітну плату ОСОБА_2 внаслідок чого відповідачем було незаконно отримано дотацій на працевлаштування безробітного у загальній сумі 15571,41грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2015 року, позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Єланецького районного центру зайнятості суму заподіяної шкоди в розмірі - 15571,41грн. та штраф в сумі - 15571,41грн..

Не погоджуючись з ухваленими по справі судовими рішеннями ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та закрити провадження по справі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.07.2012 року між Єланецьким районним центром зайнятості та ФОП ОСОБА_1 укладено договір про працевлаштування безробітного ОСОБА_2

За умовами договору центр зайнятості надає підприємству дотацію на створення додаткового робочого місця для працевлаштування безробітного в розмірі витрат на заробітну плату, прийнятого за направленням державної служби зайнятості відповідно до Порядку надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних (Порядок).

На виконання умов договору, в період з липня 2012 р. по березень 2013 р. Єланецьким районним центром зайнятості перераховано позивачу дотацію на створення додаткового робочого місця для працевлаштування безробітного ОСОБА_2 на загальну суму 15571,41грн.

За результатами проведеної 18.04.2013 року Єланецький районний центр зайнятості перевірки щодо надання дотацій на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних та виконання умов договору, прокуратурою Єланецького району внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013160220000009 за ознаками правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що умови договору від 26.07.2012 року відповідачем не були виконані, а ОСОБА_2 працевлаштований не був. Оскільки в діяннях ОСОБА_1 не було складу кримінального правопорушення, а вбачаються ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ст.165-3КУПАП, слідчим кримінальне провадження закрито постановою від 5.03.2014р. (а.с.123-125). Постановою Єланецького районного центру зайнятості від 26.03.2014 р. № 1 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.165КУПАП та накладено штраф у розмірі 136 грн.

Відповідачем оскаржена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, однак постановою Єланецького районного суду Миколаївської області від 23.05.2014 року у задоволенні позову відмовлено. В судовому порядку встановлена вина ОСОБА_1 щодо невиконання умов договору про створення робочих місць та працевлаштування ОСОБА_2, та заподіяння шкоди, у вигляді отриманої дотації у розмірі 15571,41грн.

Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідачем кошти фонду отримані та використані із порушенням, а тому отриманні кошти у розмірі 15571,41гр. підлягають поверненню та додатково підлягає стягненню і штраф у розмірі отриманої суми 15571,41грн. З цього приводу, Єланецьким районним центром зайнятості видано наказ № 21 від 24.03.2014 р. «Про стягнення суми дотації, використаної з порушенням порядку та накладення штрафу стосовно відповідача відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного. Згідно ч. 3 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» у разі подання недостовірних відомостей, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, використання роботодавцем коштів Фонду з порушенням встановленого порядку роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду. Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» за порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду накладається штраф у розмірі наданої Фондом суми, використаної з порушенням.

Колегія суддів дійшла думки, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно дослідили обставини справи, вірно встановили характер спірних правовідносин та обґрунтовано застосував норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б призвели до ухвалення незаконних рішень судами першої та апеляційної інстанцій, не вбачається.

Згідно ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2015 року у справі № 814/1316/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 - 239-1 КАС України.

Судді: