Ухвала суду № 61194627, 18.08.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" серпня 2016 р. м. Київ К/800/15564/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Олендера І.Я.

Приходько І.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Демонтаж котловани фундаменти будівництво»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2016 року

у справі № 826/16874/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Демонтаж котловани фундаменти будівництво»

до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2015 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Демонтаж котловани фундаменти будівництво» (далі - ТОВ «Демонтаж котловани фундаменти будівництво»; позивач) до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві; відповідач) задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000852201 від 30 березня 2015 року. Присуджено з Державного бюджету України на користь ТОВ «Демонтаж котловани фундаменти будівництво» понесені ним витрати зі сплати судового збору в розмірі 487,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2016 року апеляційну скаргу ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2015 року скасовано та прийнято нову - про відмову в задоволенні позову.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, позивач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2016 року та залишення без змін постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2015 року.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Демонтаж котловани фундаменти будівництво» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Астег» за період жовтень 2014 року, за результатами якої складено акт № 1527/26-52-22-01/36940568 від 10 березня 2015 року.

На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000852201 від 30 березня 2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 153 204,33 грн. (102 136,22 грн. - основний платіж, 51 068,11 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення товариством пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв'язку з неправомірним віднесенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні придбаних у ТОВ «Астег» послуг з надання автотранспорту, робіт з виготовлення арматурних каркасів на об'єктах, робіт з улаштування буроін'єкційних паль, з огляду на фіктивний характер проведених операцій.

Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган посилався виключно на відсутність у контрагента ТОВ «Демонтаж котловани фундаменти будівництво» майна, основних фондів та трудових ресурсів, необхідних для провадження фактичної господарської діяльності та виконання договірних зобов'язань перед позивачем.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції підтримав наведені доводи ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві та дійшов висновку про недоведеність платником реального характеру розглядуваних господарських операцій.

Колегія суддів із вказаним твердженням погодитись не може, виходячи з таких підстав.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання робіт (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, суд першої інстанції, на відміну від суду апеляційної інстанції, цілком обґрунтовано врахував долучені товариством до матеріалів справи акти надання послуг; акти приймання виконаних робіт; договірні ціни; довідки про вартість виконаних будівельних робіт типової форми КБ-3; змінні рапорти; акт приймання-передачі проектної документації; рапорт виготовлення каркасів; податкові накладні; банківські виписки; платіжні доручення; документи на підтвердження передачі придбаних у ТОВ «Астег» послуг та робіт Товариству з обмеженою відповідальністю «Спецбуд-Плюс», Приватному підприємству «Укрбалтбуд», Публічному акціонерному товариству «Трест «Київміськбуд-3» у рамках виконання договірних зобов'язань.

Судом, поміж іншого, перевірено наявність у контрагента позивача відповідної ліцензії Серії АЕ № 526290 на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, виданої Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 27 серпня 2014 року строком дії до 27 серпня 2017 року.

Податковим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені наведеними документами. Не поставлено контролюючим органом під сумнів і добросовісність ТОВ «Демонтаж котловани фундаменти будівництво» як платника податку на додану вартість, не представлено належних доказів на підтвердження можливої фіктивності його контрагента, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення товариством розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

В свою чергу, відсутність у ТОВ «Астег» матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в контрагента на праві оренди або лізингу.

Інших доводів на підтвердження фіктивного характеру взаємовідносин позивача з ТОВ «Астег» відповідачем не наведено.

А відтак, Окружний адміністративний суд м. Києва з огляду на недоведеність податковим органом недобросовісності платника в силу оформлення фіктивних операцій правомірно задовольнив заявлений ним позов.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції помилково скасував постанову суду першої інстанції, яка є законною та обґрунтованою.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Демонтаж котловани фундаменти будівництво» задовольнити.

Скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2016 року, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2015 року залишити в силі.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Демонтаж котловани фундаменти будівництво» витрати із сплати судового збору в розмірі 5 639,11 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Олендер І.Я.

Приходько І.В.