Ухвала суду № 61194569, 18.08.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2016 року м. Київ К/800/23167/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Бухтіярової І.О.

Олендера І.Я.

за участю секретаря судового засідання: Савченко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області

на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2014 року

у справі № 2а/2570/1368/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхо-будівельне управління № 14»

до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2014 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхо-будівельне управління № 14» (далі - ТОВ «Шляхо-будівельне управління № 14»; позивач) до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області; відповідач) задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000432320 від 19 січня 2012 року та № 0000422320 від 19 січня 2012 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 801 700,00 грн. за основним платежем. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Шляхо-будівельне управління № 14» судовий збір у розмірі 2 146,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2014 року та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити постановлені у справі судові рішення без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Шляхо-будівельне управління № 14» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2010 року по 30 вересня 2011 року, за результатами якої складено акт № 3789/23/30731879 від 28 грудня 2011 року.

Перевіркою, зокрема, встановлено порушення товариством пункту 150.1 статті 150, пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) з огляду на безпідставне неврахування при формуванні показників податкової звітності з податку на прибуток за другий - третій квартали 2011 року висновків акту камеральної перевірки № 632/15-124 від 22 вересня 2011 року та прийнятого на його підставі податкового повідомлення-рішення № 0015221510 від 04 жовтня 2011 року про зменшення ТОВ «Шляхо-будівельне управління № 14» суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 14 025 730,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки та з огляду на вказане порушення контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000432320 від 19 січня 2012 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 6 192 251,00 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0000422320 від 19 січня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 801 700,00 грн. за основним платежем.

За наслідками адміністративного оскарження, названі акти індивідуальної дії залишено без змін.

Задовольняючи позов повністю, суди попередніх інстанцій цілком об'єктивно врахували постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2012 року у справі № 2а/2570/756/2012, залишену без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року, якою податкове повідомлення-рішення № 0015221510 від 04 жовтня 2011 року визнано нечинним.

Відповідно до частин 3, 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Згідно з частиною 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

При цьому за загальними правилами прийнятий податковим органом акт індивідуальної дії скасовується судом з моменту його прийняття, такий акт не створює для платника будь-яких правових наслідків.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2014 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Бухтіярова І.О.

Олендер І.Я.