Ухвала суду № 61194549, 30.08.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

УХВАЛА

Іменем України

"30" серпня 2016 р. №К/800/16956/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Голубєвої Г.К., Сіроша М.В., секретар судового засідання - Іванов Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постановуЛьвівського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2016 у справі №809/262/16 за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1доДержавної податкової інспекції у Рожнятівському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській областіпроскасування рішення про застосування фінансових санкцій,- ВСТАНОВИВ:

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.04.2016 позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення про застосування фінансових санкцій Державної податкової інспекції у Рожнятівському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області № 000003/09/11/220/1970807745 від 16.02.2016.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2016 у даній справі скасовано постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.04.2016 та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким залишити в силі рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, що постанову було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В письмовому запереченні на касаційну скаргу відповідач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права в цій частині, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.01.2016 відповідачем проведена фактична перевірка господарської одиниці магазину «Зодіак», що розташований по вул. Українська, 5 в смт. Брошнів-Осада, Рожнятівського району, де позивач здійснює свою підприємницьку діяльність, про що 03.02.2016 складено акт (довідку) №090012 про порушення позивачем пункту 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та Постанови КМУ № 957 від 30.10.2008 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних цін на окремі види алкогольних напоїв», а саме не забезпечено відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій на суму 0,80 грн. та згідно Z-звітів № 914 від 05.01.2016, № 915 та № 920 від 06.01.2016 реалізовано горілку «Гетьман» 0,5 л міцністю 40% по ціні 27,50 грн. за цінами нижчими від мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін.

За наслідками перевірки, що викладені у висновках вищевказаного акту, 16.02.2016 відповідачем винесено рішення №000003/09/11/220/1970807745, яким на підставі частини 2 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 10000 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з недоведеності відповідачем факту здійснення позивачем роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін на такі напої, оскільки показники фіскальних звітних чеків № 914 від 05.01.2016, № 915 та № 920 від 06.01.2016 або контрольних стрічок не можуть свідчити про вчинення позивачем порушення податкового законодавства.

Скасовуючи рішення суду першої інстанцій та відмовляючи в позові, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що складені акт про скасування помилково проведеної через РРО номенклатури товар, пояснення продавця та акт зняття залишків товару не спростовують факт продажу горілки «Гетьман» за ціною нижчою від встановленої мінімальної оптово-відпускної або роздрібної ціни на такі напої, а свідчать про спосіб ухилення від притягнення до відповідальності за порушення ч.2 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Судова колегія касаційної інстанції не погоджується з позицією суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Частиною 10 статті 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» надано Кабінету Міністрів України право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

Розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв установлено згідно з додатком постановою Кабінету Міністрів України за № 957 від 30.10.2008 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», а також встановлено, що з 01.09.2015 мінімальна роздрібна ціна на горілку 0,5 л 40% становить 54,9 грн., а на 0,25 л 40% - 27,45 грн.

Пунктом 11 частини 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що суб'єкти господарювання повинні проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Судом першої інстанції було встановлено, що в магазині «Зодіак», де позивач здійснює свою підприємницьку діяльність, встановлено ціну за одиницю пляшки горілки «Гетьман» ємкістю 0,5 л 40% - 55,00 грн. та ємкістю 0,25 л 40% - 27,50 грн. За вказаними цінами і проходила реалізація даних алкогольних напоїв.

При цьому, позивач придбавав пляшку горілки «Гетьман» ємкістю 0,5 л. по ціні в розмірі 40,68 грн., а пляшку ємкістю 0,25 л. - 21,12 грн.

Під час кодування продавцем магазину товару була зроблена помилка в кодуванні об'єму горілки «Гетьман» таким чином, що при кодуванні горілки ємкістю 0,25 л пропущено цифру « 2». 17.01.2016 продавцем ОСОБА_2 виявлено дану помилку, про що на підставі пояснення 18.01.2016 складено акт про скасування помилково проведеної через РРО номенклатури товару.

З огляду на встановлені судом першої інстанції обставини, судова колегія касаційної інстанції вважає цілком об'єктивними його висновки про, що продавець ОСОБА_2 фактично продала 05.01.2016 одну пляшку та 06.01.2016 дві пляшки горілки «Гетьман» ємкістю 0,25 л, а не 0,5 л по ціні 27,50 грн., по-перше, з тих підстав, що позивач отримував алкогольні напої по цінах, які були вищими від мінімальних цін, а тому реалізація цих напоїв по цінах, нижчими від цін придбання, є збитковою для позивача. По-друге, факт допущення механічної помилки підтверджується актом про скасування помилково проведеної через РРО номенклатури товару, поясненнями продавця та актом зняття залишків товару, які помилково не були враховані судом апеляційної інстанції.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи при перевірці відповідачем не встановлений факт продажу горілки «Гетьман» ємкістю 0,5 л по ціні 27,50 грн., а лише виявлені фіскальні чеки, у якому зазначена ємкість горілки «Гетьман» в розмірі 0,5 л по ціні 27,50 грн.

Підсумовуючи вищевикладене, суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що судом апеляційної інстанції помилково скасовано рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, яке прийнято на підставі повного та всебічного дослідження обставин справи з дотриманням вимог законодавства.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Зважаючи на викладене, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а помилково скасована постанова суду першої інстанції - залишенню в силі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 221, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

2. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2016 скасувати та залишити в силі постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.04.2016.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.