Постанова № 61194367, 08.09.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2707/16 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.

Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 вересня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Карпушової о.В., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Лебедєвій Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 - представника позивача ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильної катастрофи про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2016 року ОСОБА_4 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильної катастрофи , в якому просив суд:

Визнати протиправними дії Комісії з розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу, осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у видачі посвідчення гр. ОСОБА_4 серії «Г»

Зобов'язати Комісію з розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи видати посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС серії «А» гр. ОСОБА_4.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2016 року у задоволенні адміністративного позову повністю відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням ОСОБА_3 - представником позивача ОСОБА_4 подано апеляційну скаргу, у якій представник просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2016 року та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права та надано невірну правову оцінку діям відповідача щодо правомірності прийняття рішення про видачу посвідчення гр.. ОСОБА_4 серії «Г».

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, ознайомившись із наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, виходив з того, що позивач дійсно є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, однак він не працював у зоні відчуження, а був направлений на цілодобове чергування по дезактивації транспорту на пункті спеціального оброблення, що знаходиться в с. Демидів, тобто в зоні радіоекологічного контролю, а відтак підстав для видачі йому посвідчення серії «А» відсутні.

З таким висновком суду першої інстанції не погоджується колегія суддів апеляційної інтонації, виходячи з наступного.

Так, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, гр. ОСОБА_4 21.12.2015 року звернувся до Управління праці та соціального захисту населення деснянської районної м. Києві державної адміністрації із заявою щодо направлення документів на розгляд Комісії для розгляду питання, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та видачі відповідного посвідчення 2 категорії серії «А».

До заяви були додані наступні документи:

Наказ заводу «Ленінська кузня» від 24.07.1986 року №453 про направлення ОСОБА_4 для несення цілодобового чергування по дезактивації транспорту на пункті спеціального оброблення в с. Демидів;

Довідка заводу «Ленінська кузня» №815/252 від 14.12.2015 року, згідно якої ОСОБА_4 був безпосередньо був зайнятий на роботах, передбачених постановою ЦК КПСС «Совет Министров СССР и ВЦСПС от 29 декабря 1987 года №1497-378 и постановлением Совета Министров СССР и ВЦСПС от 05.06.1986 года №665-195», які дають права на державну пенсію на пільгових умовах у відповідності до списку №1 та його заробітна плата з 01.08.1986 року по 15.08.1986 року становила 286 руб. 56 коп.

19 січня 2016 року на засіданні Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи було вирішено, що на підставі представлених документів встановити ОСОБА_4 статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи серії «Г» та видати посвідчення відповідної категорії.

Встановивши обставини справи, колегія суддів апеляційної інстанції переходить до визначення правового регулювання спірних правовідносин та оцінки наявних доказів.

Так, основним нормативно-правовим актом, що визначає статус учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС є Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII).

Вказаний закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території (ст. 1 Закону № 796-XII).

Згідно ст. 9 Закону № 796-XII особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є:

1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;

2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Статтею 10 Закону № 796-XII визначено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

В той же час, вказана стаття містить примітку, що до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Згідно з п.2 ст. 14 Закону для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи:

2) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження:

- з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів;

- з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів;

- у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи;

- евакуйовані у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття);

- особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, - категорія 2.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51 затверджено «Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Порядок №51).

У відповідності до п. 5 вказаного порядку учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 року до 31 грудня 1986 року від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 1 до 14, у 1988 - 1990 роках - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році, віднесеним до категорії 3, видаються посвідчення зеленого кольору, серія А. При цьому у посвідченні на правій стороні по діагоналі зліва направо ставиться штамп фарбою червоного кольору «Перереєстровано» і на вільному місці виконується запис про дату перереєстрації. Починаючи з 1 жовтня 1998 року зазначене посвідчення без такого штампу вважається недійсним. Посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» і «Постраждалий від Чорнобильської катастрофи» (категорії 1, 2, 3 серії А) без відмітки про перереєстрацію, передбачену у абзаці першому пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1997 року № 135 (Офіційний вісник України, 1997 р., число 6, с. 68, число 34, с. 7; 1998 р., № 19, ст. 681), з тимчасовими вкладками затвердженого цією постановою зразка для осіб, які станом на 1 жовтня 1998 року не отримали відповідної довідки у Державному галузевому архіві Міністерства оборони, вважаються чинними до 1 травня 1999 року.

При цьому, до пунктів дезактивації техніки і санітарної обробки населення належать пункти у межах сіл Діброви Поліського, Дитяток і Старих Соколів Іванківського районів, на аеродромах Чернігівського вищого військового училища льотчиків у місті Чернігові і селі Малійках Чернігівського району Чернігівської області та пункт дезактивації залізничного транспорту на станції Вільча Поліського району.

Так, ОСОБА_4 до розгляду комісії подав наступні документи, які наявні в матеріалах адміністративної справи: наказ заводу «Ленінська кузня» від 24.07.1986 №453 про направлення його для несення цілодобового чергування по дезактивації транспорту на пункті спеціального оброблення в с. Демидів; довідку заводу «Ленінська кузня» №815/252 від 14.12.2015 (далі - довідка).

Згідно довідки заводу «Ленінська кузня» №815/252 від 14.12.2015 остання видана позивачу про те, що він був безпосередньо був зайнятий на роботах, передбачених постановою ЦК КПСС «Совет Министров СССР и ВЦСПС от 29 декабря 1987 №1497-378 и постановлением Совета Министров СССР и ВЦСПС от 05.06.1986 №665-195», які дають права на державну пенсію на пільгових умовах у відповідності до списку №1 та його заробітна плата з 01.08.1986 року по 15.08.1986 року становила 286 руб. 56 коп.

Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 №106 затверджено перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення, згідно з додатком № 1.

Відповідно до додатку №1 до вказаної вище постанови с. Демидів є населеним пунктом віднесеним до зони посиленого радіоекологічного контролю за соціально-економічним фактором.

З огляду на вищевикладене та враховуючи вимоги законодавства, які діяли на час виникнення спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що у відповідності зі ст. 10 Закону, учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які працювали не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. При цьому Законом не передбачено, що вказані пункти обробки повинні знаходитись саме у зоні відчуження, а перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

В даному випадку ж суд першої інстанції помилково зазначив, що оскільки пункт спеціального оброблення с. Демидів не знаходиться безпосередньо у зоні відчуження, а знаходиться у зоні посиленого радіоекологічного контролю за соціально-економічним фактором, то, відповідно Відповідач правомірно видав ОСОБА_4 посвідчення ліквідатора наслідків ЧАЕС серії «Г».

Крім того, суд апеляційної інстанції додатково зауважує, що в матеріалах справи міститься посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, яке було видано Дніпровським районним виконавчим комітетом м. Києва 23.01.1991 року серії «А» НОМЕР_1.

У зв'язку з тим, що позивач у вказаному пункті працював з 01 серпня 1986 року до 15 серпня 1986 року, а отже не менше 5 календарних днів, і цей пункт є у вказаному переліку, судом першої інстанції прийнято необґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позову.

Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження, оскаржувана постанова прийнята відповідно з порушенням норм матеріального та процесуального права, не враховано всі обставини справи, тому існують підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Згідно до статті 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254, 265 КАС України, колегія суддів. -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - представника позивача ОСОБА_4 на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2016 року - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2016 року - скасувати, прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_4 до Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильної катастрофи про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Комісії з розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу, осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у видачі посвідчення гр. ОСОБА_4 серії «Г»

Зобов'язати Комісію з розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи видати посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС серії «А» гр. ОСОБА_4.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді О.В. Карпушова

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Кучма А.Ю.

Карпушова О.В.