Ухвала суду № 61194274, 06.09.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" вересня 2016 р. м. Київ К/800/9461/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Кошіля В.В.,

Островича С.Е.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2014

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2015

у справі № 804/2627/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ост"

до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2014, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2015, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної зі сторін, які беруть участь у справі, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження, у відповідності до п.2 ч.1 ст.222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх податків та зборів при проведенні операцій з купівлі-продажу векселів, емітентом яких є ТОВ «Монтажбудстрой» за період з 01.10.2010 по час проведення перевірки, за результатами якої складено акт № 1106/04-61-22-4/32502029 від 06.12.2013, якою встановлено порушення позивачем пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 135.5.15 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, що призвело до заниження доходів у за 2011 рік на загальну суму 6 891 600 грн.

На підставі висновків вказаного акта перевірки, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005642204 від 20.12.2013, яким збільшено грошові зобов'язання позивача з податку на прибуток приватних підприємств у загальній сумі 8614500 грн., з яких збільшено грошове зобов'язання за основним платежем на суму 6891600 грн. та за штрафною (фінансовою) санкцією на суму 1722900 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що обставини, які не дають право на формування доходів та витрат за операціями з цінними паперами у відповідності до п.п.7.6.1 п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України, у даній справі не встановлено.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Матеріали справи свідчать, що перевіркою ТОВ «Торговий дім «Ост» встановлено здійснення товариством у перевіреному періоді операцій з купівлі-продажу цінних паперів (векселів), емітентом яких є ТОВ «Монтажбудстрой».

Судами встановлено, що за даними податкового обліку ТОВ «Торговий дім «Ост», операції з купівлі-продажу простих векселів, емітентом яких є ТОВ «Монтажбудстрой», включені в показники Додатку КЗ до рядка 01.4 декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік від 09.02.2011 та за 2-4 квартали 2011 року від 09.02.2012 № 95346.

Разом з тим, в ході проведеної перевірки відповідачем встановлено, що вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 07.11.2011 у кримінальній справі № 1-702/11, який набув чинності 23.11.2011, ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 27, ч.2 ст. 205 КК України. Відповідно до встановлених судом фактичних обставин вчиненого засудженою злочину, остання використовувала печатку та реквізити підконтрольного їй фіктивного суб'єкту підприємницької діяльності ТОВ «Монтажбудстрой» з метою зайняття незаконною підприємницькою діяльністю, направленою на умисне ухилення від сплати податків підприємствами контрагентами. ОСОБА_2, як директор ТОВ «Монтажбудстрой», ніякої фінансово-господарської діяльності не здійснювала, договорів на поставку продукції не підписувала, документів фінансово-господарської діяльності не складала і не підписувала.

Також податковий орган посилається на пояснення ОСОБА_2, директора ТОВ «Монтажбудстрой», згідно яких фактично до фінансово-господарської діяльності підприємства ТОВ «Монтажбудстрой» вона ніякого відношення не мала і не має. Договорів, бухгалтерської, податкової документації не складала і не підписувала.

З огляду на зазначене, податковим органом зроблено висновок, що векселі ТОВ «Монтажбудстрой» не мають властивостей, визначених ст. 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», і видані в порушення вимог ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні», а тому, відповідно до п.п. 14.1.244 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, не є товаром, а операції з купівлі-продажу векселів емітентом яких був ТОВ «Монтажбудстрой», здійснені ТОВ «Торговий дім «Ост», не є операціями з активами фондів в розумінні п.п. 4.2.8 п.4.2 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п. 136.1.9 п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України.

Відповідно, грошові кошти, отримані на розрахункові рахунки ТОВ «Торговий дім «Ост» від подальшого продажу вказаних векселів на суму 29963480 грн., є іншими доходами ТОВ «Торговий дім «Ост» в розумінні п.п.4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та пп.135.5.15 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 24.05.2016 у справі № П/808/58/14, статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. Первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

Відповідно до ч. 4, ч. 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі, щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам справи, з урахуванням чого встановити правомірність прийняття податковим органом спірного податкового повідомлення-рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2015 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) В.В. Кошіль (підпис) С.Е. Острович