Ухвала суду № 61194260, 06.09.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2016 року м. Київ К/800/15673/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Кошіля В.В.,

Степашка О.І.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2014

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2015

у справі № 804/16167/13-а

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2014, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2015, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 26.09.2013 № НОМЕР_1.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.05.2013, складено акт № 310/1/НОМЕР_2 від 23.08.2013, в якому зафіксовано порушення позивачем: п.164.1 ст.164, п.177.1, 177.2 ст.177, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, а саме: заниження суми оподатковуваного доходу за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, в результаті чого занижено податок на доходи з фізичних осіб за 2012 рік на суму 1151518,74 грн.

На підставі акта перевірки, 26.09.2013 відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0007821703, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 1 439 398,43 грн., в тому числі 1 151 518,74 грн. за основним платежем, 287 879,69 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Скасовуючи спірне податкове повідомлення-рішення, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п.177.1 ст.177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в п.167.1 ст.167 ПК Кодексу України.

Згідно із п. 164.1 ст.164 Податкового кодексу України базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту177.2 ст.177 та пункту 178.3 ст.178 цього Кодексу.

Відповідно до п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця. Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

Пунктом 177.3 статті 177 Податкового кодексу України визначено, що для фізичної особи-підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

У відповідності із п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як свідчать матеріали справи, позивач здійснює діяльність з оптової торгівлі автомобільними запчастинами.

ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська позивачу виданий патент на здійснення оптової торгівлі акумуляторами серії ТПБ №621920, що діє до 31.03.2016.

Протягом періоду, що перевірявся, позивач здійснював господарські операції щодо придбання акумуляторів з контрагентами ТОВ «ВЕСТА-ДНІПРО», ТОВ «ВЕСТА-ІНДАСТРІАЛ», ТОВ «ІН-ВЕСТА» та щодо продажу акумуляторів з контрагентами ТОВ «АВТОАКУМ», ТОВ «ТЕХКОМПЛЕКТ», ТОВ «БІЛД КОМПАНІ», ТОВ «ФОРЕСТ ТРЕЙД», ТОВ «Компанія «Ремелектросервіс», ПП «Кенгуру», ОСОБА_3, ПП «Промтехтрейд», ТОВ «АЛЬФА-ІНВЕСТ ПЛЮС», ТОВ «СТУДІЯ», ТОВ «ПРОМТОРГМАРКЕТ», ТОВ «КУРСІНВЕСТ», «КОМПАНІЯ «СЕЛЬТА», ТОВ «ІВМАР», ТОВ «ЕНЕРГОАВТОСТАРТ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЛИНКРУСТ», ТОВ «АФСО», ТОВ «АВТО-СИЛА», ТОВ «ДАЙКОР ТОРГ», ТОВ «ВАСГАРД», ТОВ «БРАВО СРЛ», ТОВ «БІОСТАР» та ТОВ «АКОПТ».

Господарські операції із зазначеними контрагентами підтверджені належним чином складеними первинними документами, зокрема, видатковими накладними, податковими накладними, банківськими виписками.

Як вірно зазначено судами, відсутність у видаткових накладних, наданих до перевірки, підписів про отримання товару не спростовує фактичного виконання господарських операцій з поставки позивачем товару своїм контрагентам за наявності інших доказів поставки товару, а відсутність товарно-транспортних накладних, дорожніх листів не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій.

Слід зазначити, що на момент укладення та реалізації договорів поставки контрагенти позивача (покупці) мали зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем із його контрагентами, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

З урахуванням наведеного, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку, що позивачем виконані всі умови для формування складу доходу з операцій поставки товару, у зв'язку з чим у відповідача були відсутні підстави для збільшення грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, а, відтак і прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів, не встановлено.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - відхилити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2015 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) В.В. Кошіль (підпис) О.І. Степашко