Ухвала суду № 61194237, 06.09.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2016 року м. Київ К/800/17511/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Сіроша М.В.

Юрченко В.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року та постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2016 року по справі № 821/354/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРІДОМ ФАРМ БЕКОН» до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФРІДОМ ФАРМ БЕКОН» звернулось до суду з позовною заявою до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування рішення області щодо відмови у підтвердженні статусу позивача як платника єдиного податку IV групи на 2016 рік; зобов'язання підтвердити позивачу відповідний статус платника єдиного податку IV групи на 2016 рік; зобов'язати внести до Єдиного державного реєстру платників єдиного податку відомості щодо позивача як платника єдиного податку IV групи на 2016 рік та надати відповідний витяг з Єдиного державного реєстру платників єдиного податку.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач у 2015 році мав статус платника єдиного податку IV групи, що підтверджується витягом з реєстру платників єдиного податку ДПІ у місті Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області № 2070/10/21-03-15-04-30 від 04.03.2015 року.

Рішенням №1442/10/21-03-15-04-30 від 23.02.2016 року відповідач відмовив позивачу в реєстрації платника єдиного податку четвертої групи на 2016 рік, обґрунтовуючи тим, що станом на 01.01.2016 року має податковий борг по єдиному податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка с/г товаровиробництва за попередній податковий борг дорівнює або перевищує 75 відсотків в сумі 945,78 грн.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся до суду з позовними вимогами про його скасування, та зобов'язання відповідача підтвердити позивачу статус платника єдиного податку IV групи на 2016 рік, внести до Єдиного державного реєстру платників єдиного податку відомості про позивача як платника єдиного податку IV групи на 2016 рік та надати витяг з Єдиного державного реєстру платників єдиного податку.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пунктів 291.3, 291.4 глави 1 розділу ХІV Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку, зокрема, до четвертої групи належать сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

В силу пп.295.9.1 п.295.9 ст.295 Податкового кодексу України платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Відповідно до пп.298.8.1 п.298.8 ст.298 ПК України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Слід зазначити, що спір щодо подання позивачем усіх необхідних документів для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку, між сторонами відсутній.

Що стосується посилань представника відповідача на наявність заборгованості по сплаті податків як підставу для відмови для підтвердження статусу платника єдиного податку позивача, слід зазначити наступне.

Заборгованість позивача виникла через некоректну роботу програми електронної звітності M.E.DOC, в результаті арифметичної помилки при автоматичному розрахунку підсумкових показників при заповненні уточнюючих податкових декларацій з фіксованого сільськогосподарського податку, а саме: - внаслідок збільшення площі земельної ділянки на 9,08 га, що відбулося в звязку з укладенням нового Договору оренди землі з орендодавцем ОСОБА_4, договір від 10.07.2015 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, інд. номер: НОМЕР_4 від 31.07.2015 року, через електронну звітність M.E.DOC до Генічеської ОДПІ ГУ ДФС (Іванівське відділення) 30.12.2015 року була надана податкова декларація з фіксованого сільськогосподарського податку - уточнююча, порядковий номер 4, Реєстраційний номер документу: НОМЕР_1. В зазначеній декларації (порядковий номер 4), відбулися зміни у рядку 1.1.2 - збільшення на 9,08 га площі земельної ділянки до 68,4816 га. В попередній уточнюючій Податкової декларації з фіксованого сільськогосподарського податку, порядковий номер 3, Реєстраційний номер документу: НОМЕР_2, рядок 1.1.2 дорівнював 59,4016 га.

В результаті автоматичного розрахунку програмою M.E.DOC підсумкових показників, в податковій декларації з фіксованого сільськогосподарського податку № 4, виникла арифметична помилка при заповненні зобовязання з Єдиного податку 4 групи, донарахування зобовязання по рядку 5 нараховано до збільшення податкового зобовязання на 2015 рік пройшло у сумі 1936,83 грн., що на 1399,60 гривень більш від суми зобовязання яке необхідно було бути донараховано. Надлишкове нарахування зобов'язань виникло в звязку з тим, що в програмі M.E.DOC в формах податкової звітності відбуваються автоматичні перерахунки розрахунків підсумкових показників по податках за серпень-вересень 2015 року, з урахуванням зміни площі земельної ділянки на 9,08 га, податкові зобовязання з Єдиного податку 4 групи фактично необхідно було збільшити на суму 537,23 грн.

Це було виявлено лише у січні 2016 року та виправлено 04.02.2016 року в уточнюючій податковій декларації з фіксованого сільськогосподарського податку, порядковий номер 5, Реєстраційний номер документу: НОМЕР_3.

Зважаючи на те, що згідно з пунктом 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, та керуючись пунктом 1 статті 9 Закону, про те що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і того, що всі основні показники податкової декларації з фіксованого сільськогосподарського податку - уточнююча, порядковий номер 4, реєстраційний номер документу НОМЕР_1, були заповнені на основі даних та підтверджуються первинними документами, та відповідають даним бухгалтерського обліку, а основним принципом бухгалтерського обліку, згідно зі статтею 4 Закону є превалювання сутності над формою, згідно якого операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх форми та зважаючи на те, що програмний продукт електронна звітність M.E.DOC не належить позивачу і позивач не є розробником цього продукту, а отже не може нести відповідальність за недосконалості в її роботі.

Податковий борг виник 30.12.2015 року та був погашений 05.01.2016 року, що підтверджується довідкою по запиту користувача про стан розрахунків з бюджетом станом на 06.01.2016 року.

Виходячи із спірних правовідносин та обставин, що виникли, слід зазначити, що сума заборгованості є незначною, а сплата 05.01.2016 року свідчить про добросовісність платника податків.

Крім того, слід відмітити, що механізм виникнення даної недоїмки та граничний строк сплати не дозволили позивачу у строк до 01.01.2016 року погасити таку заборгованість, оскільки позивач був необізнаний про існуючий борг у сумі 945,78 грн.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області відхилити.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року та постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2016 року по справі № 821/354/16 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підпис Сірош М.В. підпис Юрченко В.П.