Ухвала суду № 61193529, 09.09.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа 810/1108/16

Суддя доповідач Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

09 вересня 2016 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Ключкович В.Ю., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Держпродспоживслужби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Держпродспоживслужби у Київській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року, у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.

Не погоджуючись з даною постановою, Головне управління Держпродспоживслужби у Київській області 02.09.2016 подало апеляційну скаргу із заявою про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, яке обґрунтоване відсутністю фінансування на сплату судового збору. Крім того апелянтом разом з апеляційною скаргою подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно до ч.4 ст.189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, копію оскаржуваної постанови від 10.05.2016 представником відповідача отримано 16.06.16, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.58.), тобто останнім днем подання апеляційної скарги є 26.06.16.

Звертаючись повторно до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою від 02.09.2016, апелянтом не сплачено судовий збір у відповідному розмірі.

Порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" від 14 липня 2011 року № 3674-VI.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 року N 484-VIIІ, який набув чинності 01.09.2015 року, внесені зміни до Закону України "Про судовий збір", зокрема ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", встановлено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду, розмір судового збору складає 110 відсотків ставки, що підлягає сплаті при подані позовної заяви.

Частиною 1 цієї статті Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Таким чином, апелянт повинен сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року в розмірі 1515,80 грн. (1378,00 грн. *110%)

Реквізитами Київського апеляційного адміністративного суду для сплати судового збору за подачу апеляційних скарг є: Р/Р 31211206781007, Банк отримувача: ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ-38004897, МФО 820019, Код класифікації доходів бюджету: 22030001, Символ звітності -206, Призначення платежу: Судовий збір Київський ААС, пункт таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору, ПІБ позивача, номер справи. Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі м. Києва.

Вирішуючи заяву апелянта про відстрочення сплати судового збору, враховуючи відсутність фінансування, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1 ст.88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно із ч. 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Враховуючи вищенаведене, підставою для відстрочення сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони. Відстрочення особи від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Не зважаючи на пряму норму закону, Кабінетом Міністрів України не забезпечено фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору. Однак, невиконання урядом закону не може бути поважною причиною для подачі апеляційної скарги через три місяці після отримання постанови, адже цим порушуються права особи, яка звернулась до суду за захистом своїх прав і яка сподівається на швидке виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

В пунктах 46, 47 рішення Європейського суду з прав людини від 29.01.2016 у справі Устименко проти України підкреслено, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

З моменту отримання постанови, Головне управління Держпродспоживслужби у Київській області мало достатньо часу для вирішення питання сплати судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що 23.06.2016 апелянтом подано апеляційну скаргу на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року, яку ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 року залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору за подачу апеляційної скарги. В подальшому, ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 11.08.2016 апеляційну скаргу повернуто апелянту, у зв»язку з несплатою судового збору у розмірі, який вказаний в ухвалі суду КААС від 06.07.2016 року.

Ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 року про залишення апеляційної скарги без руху та 11.08.2016 року про повернення апеляційної скарги в касаційному порядку не оскаржено.

Оскільки вказані ухвали суду від 06.07.2016 р. та 11.08.2016 р. позивачем не оскаржувались, а дана апеляційна скарга, яка повторно подана до КААС 02.09.16 р., тобто з пропуском 10-ти денного строку на апеляційне оскарження, тому доводи апелянта щодо пропуску строку подачі апеляційної скарги не можуть бути визнані судом як поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

Апелянтом не надано та матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження неплатоспроможності апелянта або неможливості здійснення платежів по сплаті судового збору, у зв'язку з чим заява апелянта про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову не підлягає.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, а причини пропуску на апеляційне оскарження визнані за неповажними, тому у відповідності до ст.189 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а апелянту необхідно надати строк для усунення недоліків.

Керуючись ч.4 ст. 189 КАС України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви Головного управління Держпродспоживслужби у Київській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби у Київській області - залишити без руху.

Роз»яснити апелянту, що протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою в якій вказати інші підстави для поновлення строку.

У разі неусунення недоліків у вищезазначений строк, до апеляційної скарги будуть застосовані наслідки визначені ч.3,4 ст.189 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя В.Ю. Ключкович