КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 753/10476/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Сухомлінова С.М.
Суддя-доповідач: Парінов А.Б.
ПОСТАНОВА
Іменем України
08 вересня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Беспалова О.О., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 20 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернулася до суду з позовом до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просила суд:
- визнати дії відповідача щодо відмови їй у призначенні пенсії за вислугу років при наявності стажу у 25 років 6 місяців протиправними;
- зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати відповідні пенсійні нарахування за вислугу років згідно чинного законодавства України з 02.02.2016 року.
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 20 липня 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову - про задоволення позову.
Відповідно до ст. 197 КАС України апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 в період з 1977 року по 2016 рік працювала в системі позашкільної музичної освіти м. Києва, зокрема, на посаді викладача-концертмейстера у період з 18.09.1991 по 31.08.1992, з 01.09.1992 по 28.02.1993, з 01.09.1993 по 31.01.2011, з 01.02.2011 по 31.01.2016; та музичного працівника в період з 05.09.1988 по 17.09.1991.
02.02.2016 ОСОБА_3 звернулась до управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва, правонаступником якого є Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві, із заявою про призначення пенсії за вислугою років (а.с. 15).
Листом від 09.02.2016 відповідачем було відмовлено у призначенні пенсії з тих підстав, що у позивача відсутній стаж 25 років 6 місяців (а.с.16)., що необхідний для призначення відповідного виду пенсії.
Відмова обґрунтована тим, що відповідно до Закону України «Про освіту» дитяча школа мистецтв відноситься до позашкільних навчальних закладів, але посада викладача, концертмейстера, викладача-методиста не передбачена, тому немає підстав для зарахування до спеціального стажу періоду роботи на посаді викладача концертмейстера за періоди: з 18.09.1991 по 31.08.1992, з 01.09.1993 по 31.01.2011, з 01.09.1992 по 28.02.1993, з 01.02.2011 по 31.01.2016. Не підлягає зарахуванню і період роботи на посаді музичного працівника в дошкільному закладі з 05.09.1988 по 17.09.1991, оскільки розділом «Дошкільні заклади всіх типів» передбачено посаду музичного керівника.
Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернулася з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана відмова відповідача є законною та обґрунтованою, оскільки чинним законодавством України посада викладача концертмейстера не віднесена до посад, які надають право на призначення пенсії за вислугою років, то періоди роботи позивача на цій посаді з 18.09.1991 по 31.08.1992, з 01.09.1992 по 28.02.1993, з 01.09.1993 по 31.01.2011 та з 01.02.2011 по 31.01.2016 не можуть бути зараховані до педагогічного стажу роботи.
Перевіряючи наведений висновок суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Як вбачається з записів в трудовій книжці позивача, у спірні періоди ОСОБА_3 працювала на наступних посадах:
- у період з 05.09.1988 по 17.09.1991 - музичний працівник дошкільної установи № 778 м. Києва.
- у період з 18.09.1991 по 31.08.1992 - концертмейстер Будинку піонерів та школярів Харківського району м. Києва;
- у період з 01.09.1992 по 28.02.1993 - викладач хорового класу дитячої школи мистецтв № 4 м. Києва;
- у період з 01.09.1993 по 31.01.2011 - викладач хорового класу Дитячої школи мистецтв № 4 м. Києва;
- у період з 01.02.2011 по 31.01.2016 - викладач вокалу з правом концертмейстерської роботи Дитячої школи мистецтв № 4 м. Києва.
Зі змісту оскаржуваної відмови відповідача вбачається, що вказані періоди не зараховані до педагогічного стажу ОСОБА_3
Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про освіту» структура освіти включає в себе, в тому числі, позашкільну освіту, яка згідно ст. 38 цього ж Закону є частиною структури освіти і спрямовуються на розвиток здібностей, талантів дітей, учнівської та студентської молоді, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні. До позашкільних навчальних закладів належать: палаци, будинки, центри, станції дитячої, юнацької творчості, учнівські та студентські клуби, дитячо-юнацькі спортивні школи, школи мистецтв, студії, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, бібліотеки, оздоровчі та інші заклади (ст.39 Закону України «Про освіту»).
Згідно ч. 2 ст.54 Закону України «Про освіту» педагогічну діяльність у навчальних закладах здійснюють педагогічні працівники, у вищих навчальних закладах третього і четвертого рівнів акредитації та закладах післядипломної освіти - науково-педагогічні працівники.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про позашкільну освіту» та Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2011 №433, до позашкільних навчальних закладів відносяться початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші.)
Статтею 19 Закону України «Про позашкільну освіту», пунктом 25 Положення про позашкільний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2011 №433, встановлено, що учасниками навчально-виховного процесу в позашкільному навчальному закладі, зокрема, є педагогічні працівники, психологи, соціальні педагоги, бібліотекарі, спеціалісти, залучені до навчально-виховного процесу.
Відповідно до ч. 4 ст. 21 Закону України «Про позашкільну освіту» права, обов'язки та соціальні гарантії для педагогічних працівників позашкільного навчального закладу визначаються Конституцією України, Законом України «Про освіту», цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугою років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963 «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» посада викладача музичної школи та концертмейстера включені до переліку посад педагогічних працівників.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909 затверджений перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Дорученням Кабінету Міністрів України від 06 січня 1995 року № 397/21 за клопотанням Міністерства соціального захисту населення України від 01 лютого 1995 року № 01-3/133-02-2 дія постанови № 909 від 04 листопада 1993 року поширена на викладачів музичних, художніх, хорових, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання, без внесення змін до вказаної постанови.
Приміткою до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою КМ України від 04.11.1993 року № 909, визначено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 1 січня 1992 року, яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства, зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років. Так, згідно Переліку закладів, організацій та посад, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 17.12.1959 року №1397, було передбачено посаду викладача в музичній школі, яка належала до навчальних закладів та дитячих установ.
При вирішенні даного спору слід виходити не з формальної різниці між словами «педагог», «вчитель», «викладач», а з їх семантичного змісту та з урахуванням складових професії, яку вони визначать. Так, серед загальновживаних семантичних тлумачень зазначених слів педагог - це особа, яка веде викладацьку й виховну роботу або розробляє проблеми педагогіки; учитель (вчитель) - особа, яка навчає, викладає який-небудь навчальний предмет у школі; викладач - той, хто читає лекції, веде уроки в учбових закладах.
Отже, семантичний зміст визначень «педагог», «вчитель», «викладач» є тотожними між собою. Відповідно особи, що обіймають зазначені посади, фактично здійснюють аналогічні професійні функції.
Аналіз наведених норм в сукупності та визначення понять «педагог», «вчитель», «викладач» дають підстави стверджувати, що в даному випадку формальний підхід до різниці в зазначенні посади позивачки в трудовій книжці та посад, що передбачені Переліком закладів та установ освіти, охорони здоров'я і соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, не може позбавляти особу права на призначення пенсії за вислугу років.
За таких обставин, колегія суддів зазначає, що посади концертмейстера та викладача музичної школи підлягають включенню до педагогічних посад, а тому стаж позивача на цих посадах підлягає зарахуванню.
Стосовно висновку відповідача стосовно того, що період роботи позивача на посаді музпрацівника в дошкільному закладі з 05.09.1988 по 17.09.1991 не підлягає зарахуванню, оскільки розділом «Дошкільні заклади всіх типів» передбачено посаду музичного керівника, а не музичного працівника, колегія суддів встановила наступне.
З матеріалів справи вбачається, що у трудовій книжці ОСОБА_3 міститься запис про роботу позивача у вказаний період на посаді музичного працівника дошкільної установи № 778 м. Києва.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно з п. 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМ України від 12 серпня 1993 р. N 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Позивачем долучено до матеріалів справи довідку управління освіти Дарницької районної державної адміністрації № 867 від 19.02.2016, в якій зазначено, що ОСОБА_3 дійсно працювала музичним керівником дошкільного закладу № 778 Харківського району м. Києва з 05.09.1988 (наказ № 84, параграф 38 від 25.08.1988 по Харківському районному відділу освіти; наказ № 23 параграф 1 від 01.09.1988 по дошкільному закладу № 778) і звільнена з роботи 17.09.1991 (наказ № 88-к параграф 3 від 16.09.1991 по дошкільному закладу № 778) (а.с. 17).
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що у відповідача відсутні підстави для незарахування вказаного стажу роботи позивача на посаді музичного керівника.
З трудової книжки позивача вбачається, що позивач працювала на наступних посадах:
- з 04.10.1977 р. по 07.09.1978 р. - концертмейстер у Київському Палаці піонерів та школярів (Київській палац дітей та юнацтва);
- з 16.08.1981 р. по 23.08. 1982 р. - вчитель музики та співу Київської середньої школи №103;
- з 04.12.1985 р. по 11.09.1988 р. - концертмейстер народної хорової капели «Світоч» Київського будинку вчителя (Київській міській будинок вчителя);
- з 05.09.1988 р. по 17.09.1991 р. - музичний керівник дошкільної установи №778 м. Києва;
- з 18.09.1991 р. по 31.08.1992 р. - концертмейстер Будинку піонерів та школярів Харківського району м. Києва.
- з 01.09.1992 р. по 28.02.1993 р. - викладач хорового класу Дитячої школи мистецтв №4 м. Києва.
- з 01.09.1993 р. по 31.01.2011 р. - викладач хорового класу Дитячої школи мистецтв №4 м. Києва.
- з 01.02.2011 р. по 31.01.2016 р. - викладач вокалу з правом концертмейстерської роботи Дитячої школи мистецтв №4 м. Києва.
Згідно п. «е» ст.55 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають, серед іншого, працівники освіти після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи не менше ніж 25 років 6 місяців (на дати у проміжку між 01 квітня 2015 р. та 31 березня 2016 р.) за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабміном.
Спеціальний педагогічний стаж позивача становить більше 25 років 6 місяців, а, отже, ОСОБА_3 на час звернення до відповідача з відповідною заявою мала право на призначення пенсії на підставі п. «е» ст. 55 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».
Суд першої інстанції наведеного не врахував та прийняв рішення з помилковим застосуванням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Вимоги про зобов'язання Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати відповідні пенсійні нарахування за вислугу років згідно чинного законодавства України з 02.02.2016 року задоволенню не підлягають, оскільки призначення пенсії згідно з положеннями законодавства відноситься до дискреційних повноважень пенсійного органу.
У зв'язку з цим колегія суддів, враховуючи встановлення протиправності оскаржуваної відмови у призначення позивачу пенсії з урахуванням спеціального стажу, вважає за необхідне для захисту прав позивача вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача розглянути заяву ОСОБА_3 від 02.02.2016 про призначення пенсії повторно з урахуванням висновків, наведених у даній постанові.
Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно пп. 1. 3. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат зі сплати судового збору пропорційно до задоволених вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 41, 160, 197, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 20 липня 2016 року скасувати.
Прийняти нову постанову.
Адміністративний позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_3 у призначенні пенсії за вислугу років при наявності стажу у 25 років 6 місяців та дій щодо незарахування до спеціального стажу періоду роботи ОСОБА_3 на посаді викладача концертмейстера за періоди: з 18.09.1991 по 31.08.1992, з 01.09.1993 по 31.01.2011, з 01.09.1992 по 28.02.1993, з 01.02.2011 по 31.01.2016 та на посаді музичного працівника в дошкільному закладі з 05.09.1988 по 17.09.1991 протиправними.
Зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 02.02.2016 щодо призначення пенсії із здійсненням зарахування до спеціального стажу періоду роботи ОСОБА_3 на посаді викладача концертмейстера за періоди: з 18.09.1991 по 31.08.1992, з 01.09.1993 по 31.01.2011, з 01.09.1992 по 28.02.1993, з 01.02.2011 по 31.01.2016 та на посаді музичного працівника в дошкільному закладі з 05.09.1988 по 17.09.1991.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві 02225, м. Київ, вул. Каштанова, будинок 6, код ЄДРПОУ 40379527) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 (02068, АДРЕСА_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1158,42 грн. (одна тисяча сто п'ятдесят вісім гривень 42 коп.).
Постанова набирає законної сили з через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді О.О. Беспалов
І.Л. Желтобрюх
Головуючий суддя Парінов А.Б.
Судді: Желтобрюх І.Л.
Беспалов О.О.
Судове рішення № 61193284, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 08.09.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 753/10476/16-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: