Постанова № 61192667, 12.08.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2016 року (14:39) м. Київ 361/1439/16-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., за участю представника позивача ОСОБА_1 та представника відповідача (Головного управління Національної поліції в Київській області) Дорошенка М.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Київській області та Атестаційної комісії №1 Головного управління Національної поліції в Київській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Суть спору: ОСОБА_3 звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, у якому просив суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Київській області №66 о/с від 16.02.2016 в частині звільнення ОСОБА_3 зі служби в поліції на підставі пп.5 п.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію»;

- поновити ОСОБА_3 на посаді інспектора Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_3 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, а саме з 16.02.2016 по дату поновлення на службі;

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 11.05.2016 адміністративну справу передано за предметною підсудністю на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

За результатом автоматизованого розподілу справа передана на розгляд судді Дудіну С.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.06.2016 прийнято адміністративну справу до провадження Київського окружного адміністративного суду.

Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Броварський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Київській області та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.07.2016 було залучено до участі у справі в якості другого відповідача Атестаційну комісію №1 Головного управління Національної поліції в Київській області.

04.08.2016 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про зміну позовних вимог від 04.08.2016 (вх.№12081/16 від 04.08.2016), у якій позивач просить суд доповнити прохальну частини позовної заяви вимогою наступного змісту: "Визнати неправомірним та скасувати рішення Атестаційної комісії №1 Головного управління Національної поліції в Київській області, оформлене протоколом, щодо ОСОБА_3 в частині його невідповідності займаній посаді, звільнення зі служби в поліції через його невідповідність".

У судовому засіданні 10.08.2016 вказана заява була прийнята судом, про що було постановлено усну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до журналу судового засідання.

Отже, розгляд справи здійснюється з урахуванням доповнених позовних вимог.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив про те, що наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 16.02.2016 за наслідками проведеної атестації його було звільнено з посади інспектора Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області з підстав, визначених п.5 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність).

На думку позивача, його звільнення є протиправним, оскільки атестування було проведено без дотримання вимог Законів України "Про Національну поліцію" та "Про професійний розвиток працівників", а також Інструкції про проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 17.11.2015 № 1465.

Так, зокрема, позивач зауважив про те, що Атестаційною комісією №1 Головного управління Національної поліції в Київській області під час прийняття рішення не було зазначено про те, яким саме критеріям, що встановлені в п. 16 Інструкції №1465, не відповідає ОСОБА_3

Крім того, позивач зазначив, що висновок Атестаційної комісії №1 Головного управління Національної поліції в Київській області не містить інформації про те, в чому саме полягає службова невідповідність позивача, яка унеможливлює його роботу в органах Національної поліції.

Позивач вважає, що при прийнятті висновку про службову невідповідність атестаційна комісія розглянула матеріали поверхнево та упереджено, не врахувала, що він характеризується виключно з позитивного боку, має високі показники службової діяльності, належний рівень теоретичних знань, фізичної підготовки.

Також, на думку позивача, рішення про його службову невідповідність було прийнято Атестаційною комісією №1 Головного управління Національної поліції в Київській області з перевищенням своїх повноважень, оскільки воно суперечить вимогам Закону України «Про професійний розвиток працівника». Так, зокрема, позивач зауважив про те, що в рішенні відповідача зазначено, що ОСОБА_3 не відповідає займаній посаді, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, у той час як відповідно до положень Закону України «Про професійний розвиток працівників» до повноважень атестаційної не належить, зокрема, надання висновку про звільнення працівника.

Головне управління Національної поліції в Київській області, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначило про те, що наказом ГУ НП в Київській області №1 о/с від 07.11.2015 позивача було взято на службу за окремим порядком та призначено на посаду тимчасового штату, а тому подальше атестування для нього є обов'язковим.

Відповідач зауважив про те, що правомірність висновків щодо невідповідності ОСОБА_3 займаній посаді підтверджена рішенням Апеляційної атестаційною комісії, яка переглядала оспорюване рішення. Так, зокрема, відповідач зазначив про те, що у протоколі засідання апеляційної атестаційної комісії зазначено про те, що у позивача відсутні необхідні професійні знання законодавства, що регламентує діяльність на займаній посаді та будь-яка інша мотивація для продовження служби в органах Національної поліції, окрім як покращення матеріального становища.

Також, відповідач вказав на те, що у випадку наявності у ОСОБА_3 сумнівів щодо кваліфікації членів апеляційної атестаційної комісії, він мав право заявити відвід голові та членам атестаційної комісії, проте таким правом він не скористався, що, на думку відповідача, свідчить про відсутність у позивача сумнівів щодо компетентності членів такої комісії та, відповідно, про правомірність прийняття рішення, яким підтверджено встановлену Атестаційною комісією №1 Головного управління Національної поліції у Київській області службову невідповідність позивача.

Присутній у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Присутній у судовому засіданні представник Головного управління Національної комісії у Київській області проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у задоволені позову.

Атестаційна комісія №1 Головного управління Національної поліції в Київській області та Броварський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать телефонограми з текстами повісток про виклик до суду, у судове засідання не з'явились, про причини неявки суду не повідомили.

Частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутністю представника відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, з 15.12.1998 проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 01.04.2014 на посаді старшого інспектора, що підтверджується витягом з послужного списку б/н б/д та трудової книжки серії АС №084 381 від 02.02.1988.

16 вересня 2015 року Кабінет Міністрів України у зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України «Про Національну поліцію» постановив ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства внутрішніх справ та утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції України.

Як вбачається з витягу з послужного списку позивача, наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 07.11.2015 № 1о/с відповідно до пунктів 9 та 12 Розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_3 (А-052828), як прибулого з Міністерства внутрішніх справ України, призначено з присвоєнням спеціального звання майор поліції в порядку переатестування на посаду інспектора (за рахунок посади старшого інспектора) Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.

18.11.2015 наказом Головного управління Національної поліції в Київській області № 10 було затверджено Положення про атестаційну комісію Головного управління Національної поліції в Київській області.

23.11.2015 Головним управлінням Національної поліції в Київській області прийнято наказ № 16 про проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Київській області та створення атестаційних комісій згідно з додатками 1-4 до наказу.

Як вбачається зі змісту вказаного наказу, управлінню кадрового забезпечення ГУ НП в Київській області доручено скласти списки поліцейських, які підлягають атестуванню; скласти атестаційні листи на поліцейських.

Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 21.12.2015 №68 внесено зміни до наказу від 23.11.2015 №16 в частині створення та затвердження персонального складу атестаційних комісій Головного управління Національної поліції в Київській області.

Судом встановлено, що на виконання наказу ГУ НП в Київській області від 23.11.2015 №16 з урахуванням відповідних змін, у складі ГУ НП в Київській області були створені Атестаційні комісії 1-6, персональний склад яких затверджений додатками 1-6 до наказу ГУ НП в Київській області від 21.12.2015 № 68.

З матеріалів справи вбачається, що 04.01.2016 Атестаційною комісією №1 ГУ НП в Київській області за результатами співбесіди з позивачем було прийнято рішення, оформлене протоколом №15.00000014.185 від 04.01.2016, про невідповідність ОСОБА_3 займаній посаді, і рекомендовано звільнити його зі служби в поліції через службову невідповідність.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, не погодившись з висновками атестаційної комісії, звернувся до Апеляційної атестаційної комісії північного регіону зі скаргою від 14.01.2016, у якій просив вказану комісію скасувати висновок Атестаційної комісії №1 ГУ НП в Київській області про службову невідповідність займаній посаді та звільнення зі служби в поліції через службовку невідповідність та прийняти новий об'єктивний висновок.

За результатами розгляду вказаної скарги, Атестаційною комісією північного регіону скаргу позивача було відхилено скаргу ОСОБА_3, про що було прийнято рішення, оформлене протоколом ОП №21/01/16-01 від 21.01.2016.

З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням Національної поліції в Київській області було прийнято наказ від 16.02.2016 № 66 о/с, яким ОСОБА_3 відповідно до пункту 5 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність) було звільнено зі служби в поліції у запас Збройних сил України (з постановкою на військовий облік).

Судом встановлено, що підставою для звільнення позивача слугував атестаційний лист ОСОБА_3 б/н від 21.01.2016 з висновками атестаційної комісії.

Не погоджуючись з висновками Атестаційної комісії щодо службової невідповідності та наказом про звільнення, позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення, наказу та зобов'язання вчинити певні дії, з приводу чого суд зазначає наступне.

02.07.2015 Верховна Рада України прийняла Закон України «Про Національну поліцію» (далі -Закон №580-VІІІ), який набрав чинності 07.11.2015.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону №580-VІІІ поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Згідно з ч. 1 ст. 48 Закону №580-VІІІ призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у статті 47 цього Закону.

Статтею 47 Закону №580-VІІІ встановлено, що призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України. У разі проведення конкурсу для визначення кандидата для призначення на відповідну посаду призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції згідно з номенклатурою посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України, та відповідно до результатів конкурсу.

Пунктом 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580-VІІІ передбачено, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Згідно пункту 10 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VІІІ працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Таким чином, працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою або шляхом проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Судом встановлено, що на підставі особистої заяви ОСОБА_3 наказом ГУ НП в Київській області від 07.11.2015 № 1 о/с позивача без проведення конкурсу призначено на посаду інспектора (за рахунок посади старшого інспектора) Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.

Отже, позивач прийнятий на службу до поліції на умовах, визначених пунктом 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580-VІІІ, шляхом видання наказу про призначення за його згодою.

Статтею 58 Закону №580-VІІІ передбачено, що призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту.

У зв`язку з цим, суд не приймає до уваги твердження Головного управління Національної поліції в Київській області про те, що позивач призначений на посаду інспектора виключно до тимчасового штату Броварського районного відділу поліції, оскільки докази протилежного суду надані не були.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580-VІІІ видання наказу про призначення є самостійною і достатньою підставою для призначення колишніх працівників міліції на посади, створені в структурі Національної поліції України.

Вказаний пункт Закону №580-VІІІ не передбачає процедури переатестування колишніх працівників міліції на предмет відповідності посаді як під час прийняття, так і після такого прийняття під час подальшого проходження служби в поліції.

Натомість мету та підстави атестування поліцейських визначено у ст. 57 Закону №580-VІІІ.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону №580-VІІІ атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Частиною 2 ст. 57 Закону №580-VІІІ встановлено, що атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Суд зазначає, що наведені у ч. 2 ст. 57 Закону №580-VІІІ підстави для проведення атестування є вичерпними. Метою проведення атестування із будь-яких зазначених вище підстав є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення особи на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.

Кожна з зазначених трьох підстав для проведення атестування повинна бути зв'язана з певними передумовами, зокрема, атестування яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність повинне бути зумовлене існуванням реальних підстав до звільнення, як то неналежне виконання службових обов'язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби тощо.

Досліджуючи зміст наказу ГУ НП в Київській області від 23.11.2015 №16 «Про проведення атестування та створення атестаційний комісій» суд встановив, що цей наказ не містить посилань на підстави для атестування поліцейських, передбачених ч. 2 ст. 57 Закону №580-VІІІ.

Як вбачається з заперечень відповідача, підставою проведення атестування ОСОБА_3 не було призначення його на вищу посаду чи переміщення на нижчу посаду. Також не було обставин, які б свідчили про невідповідність позивача займаній посаді, зокрема, в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби тощо.

Відповідачем було зауважено про те, що атестування ОСОБА_3 було проведено у порядку атестації усіх поліцейських ГУ НП в Київській області з метою оцінки їх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри, що відповідає частині 1 статті 57 Закону №580-VІІІ.

Однак, наведені підстави для призначення атестування суд оцінює критично, оскільки мета атестування, закріплена у частині першій згаданої статті, не утворює самостійну підставу для проведення атестування і перебуває у системному взаємозв'язку з вичерпними підставами, визначеними у частині другій статті 57 Закону №580-VІІІ.

Закон №580-VІІІ не передбачає проведення атестування без настання обставин, визначених частиною 2 статті 57 Закону №580-VІІІ.

Закріплену у частині 1 статті 57 Закону №580-VІІІ мету атестування відповідач необґрунтовано розцінив як самостійну і достатню підставу для проведення атестування поліцейських, серед яких був і позивач, з ціллю визначення можливості їх звільнення через службову невідповідність, хоча наявності конкретних передумов (порушення порядку і правил несення служби тощо) для призначення атестування у такому контексті відповідач не довів.

За викладених обставин, суд вважає, що позивача було протиправно та безпідставно включено до списку поліцейських, які підлягають атестуванню.

Разом з цим, надаючи правову оцінку рішенню Атестаційної комісії, оформленому протоколом №15.000014.185 від 04.01.2016, про невідповідність позивача займаній посаді, суд зазначає наступне.

Порядок атестування поліцейських, яке проводиться в апараті Національної поліції України, територіальних (міжрегіональних) органах (закладах, установах) Національної поліції України (далі - органи поліції) визначений Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ від 17.11.2015 № 1465, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.11.2015 за № 1445/27890 (далі - Інструкція №1465).

Інструкція № 1465 розроблена відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», визначає порядок атестування поліцейських, яке проводиться в апараті Національної поліції України, територіальних (міжрегіональних) органах (закладах, установах) Національної поліції України (далі - органи поліції) з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Пунктом 2 розділу І Інструкції №1465 встановлено, що керівники всіх рівнів зобов'язані забезпечити атестування на високому організаційному та правовому рівні з додержанням принципу відкритості (крім випадків, установлених законом) та об'єктивності в оцінці службової діяльності поліцейських, які атестуються.

Розділом ІV Інструкції №1465 визначений порядок організації, підготовки, проведення атестування.

Згідно з п. 11 розділу IV Інструкції №1465 атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.

Відповідно до п. 3 розділу IV Інструкції №1465 атестаційні листи на поліцейських складають безпосередні керівники.

За змістом пп. 7-9 Розділу ІV Інструкції №1465 керівники, які складають атестаційний лист, зобов'язані: 1) ознайомитися з вимогами цієї Інструкції; 2) проаналізувати проходження служби, професійну та спеціальну підготовку, а також конкретні показники служби поліцейського; 3) вивчити матеріали (характеристики) на осіб, які відряджені до державних (міждержавних) органів, установ та організацій із залишенням на службі в поліції; 4) на підставі всебічного вивчення особистих, професійних та ділових якостей поліцейського, який атестується, заповнити атестаційний лист за формою, визначеною в додатку 1 до цієї Інструкції.

В атестаційному листі зазначаються такі відомості про поліцейського, який атестується: 1) результати службової діяльності згідно з функціональними обов'язками; 2) дисциплінованість, принциповість у вирішенні службових питань, уміння будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатність працювати над усуненням особистих недоліків, авторитет у колективі та серед населення; 3) прагнення до вдосконалення службової діяльності, почуття особистої відповідальності, стійкість моральних принципів, сміливість, рішучість, організованість, здатність контролювати власні емоції, поведінка поза службою; 4) володіння іноземними мовами; 5) культура в службі та ставлення до підвищення свого освітнього та культурного рівнів; 6) стан здоров'я та фізична підготовленість, уміння володіти табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, здатність переносити психофізичні навантаження та труднощі служби; 7) основні найбільш характерні та істотні недоліки в службовій діяльності та особистій поведінці; 8) інші дані, які, на думку керівника, заслуговують на увагу для більш повної характеристики підлеглого; 9) результати проходження підвищення кваліфікації.

Прямі керівники зобов'язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з'ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Атестаційний лист після розгляду прямими керівниками передається на розгляд до атестаційної комісії.

Відповідно до п. 10 Розділу ІV Інструкції №1465 з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест), та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийнятті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

Згідно з п. 11 Розділу ІV Інструкції №1465 атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.

Пунктом 12 Розділу ІV Інструкції №1465 встановлено, що за рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.

Атестаційна комісія за підписом голови має право робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується.

Атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність (п. 15 Розділу ІV Інструкції №1465).

При цьому, відповідно до п. 16 Розділу ІV Інструкції №1465 атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Отже, враховуючи зміст вказаних положень Інструкції №1465, суд дійшов висновку про те, що атестування поліцейських фактично включає два етапи: тестування та співбесіду.

Тестування передбачає професійний тест (тест на знання законодавчої бази) та тест на загальні здібності та навички.

Суд звертає увагу на те, що Інструкція №1465 не містить конкретного порядку проведення співбесіди, у той же час, виходячи з її змісту та мети атестування можна стверджувати, що під час співбесіди Атестаційна комісія повинна розглянути атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського; оцінити ділові, професійні, особисті якості поліцейського, його освітній та кваліфікаційний рівень, а також з'ясувати відповідність особи поліцейського критеріям, визначеним пунктом 16 Розділу ІV Інструкції №1465, для чого поліцейському, який проходить атестування, можуть ставитись питання.

Згідно з пп. 20-23 Інструкції усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення. У протоколі за результатами атестування серед іншого зазначається один із висновків, зазначених у пункті 15 цього розділу. Протоколи засідань атестаційної комісії підписуються головою, секретарем, присутніми на її засіданні членами комісії.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.01.2016 Атестаційною комісією №1 Головного управління Національної поліції в Київській області у складі голови - Худецької Ольги Ігорівни (Інтернет видання «Інсайдер»), секретаря - Фалько Ірини Вікторівни (Управління патрульної служби м. Києва), членів комісії Ярмишка Антона Сергійовича (Управління патрульної служби м. Києва) та Комісаренка Сергія Павловича (Департамент кадрового забезпечення апарату Національної поліції) було проведено співбесіду з ОСОБА_3, за результатами якої було оформлено протокол №15.00000014.185 від 04.01.2016.

У вказаному протоколі відображено, що членами атестаційної комісії №1 ГУ НП в Київській області під час проведення атестування ОСОБА_3 було досліджено наступні документи:

- атестаційний лист;

- декларацію про доходи;

- послужний список (форма 1);

- інформаційну довідку;

- висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади»;

- інформацію з відкритих джерел.

Відповідно до вказаного протоколу членами атестаційної комісії позивачу були поставлені питання, які стосувались професійної діяльності поліцейського та мотивації щодо подальшого проходження служби в Національній поліції та інше.

Проте, суд звертає увагу на те, що вказаний протокол не містить переліку відповідних питань на відповідей на них.

Розглянувши вказані матеріали, заслухавши відповіді позивача на поставлені запитання та врахувавши результати тестування, Атестаційна комісія №1 ГУ НП в Київській області прийняла рішення, що ОСОБА_3 займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Водночас протокол Атестаційної комісії №1 ГУ НП в Київській області не містить мотивів, якими комісія керувалась під час прийняття такого рішення, зокрема, посилань на обставини, що свідчать про недостатній рівень теоретичних знань та професійних якостей позивача, чи інші дані, які б свідчили про його низький професійний потенціал; невідповідність позивача оновленим вимогам суспільства до професії поліцейського, інших обставин, що свідчать про несумісність особи позивача посаді, яку він займає.

Натомість з атестаційного листа та інших матеріалів, які були предметом дослідження атестаційної комісії слідує, що позивач характеризується виключно позитивно, безпосередні начальники позивача вважають його таким, що відповідає займаній посаді.

Вказані матеріали не дають підстав для висновку, що позивач має незадовільні показники з критеріїв, встановлених п. 16 Розділу ІV Інструкції №1465, а саме, що позивач неналежним чином виконує свої посадові обов'язки, має низькі результати службової діяльності, недостатній рівень теоретичних знань та професійних якостей, незадовільну фізичну підготовку.

Так, відповідно до атестаційного листа, складеного першим заступником начальника Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Скиданом М.В., за період служби в органах внутрішніх справ та в займаній посаді ОСОБА_3 зарекомендував себе позитивно. До виконання службових обов'язків ставиться сумлінно. У роботі суворо дотримується законності. Нормативні акти, накази і вказівки МВС України вивчає та уміло використовує їх у практичній повсякденній роботі.

При вирішенні службових питань ОСОБА_3 не рахується з особистим часом, спроможний виділити головне в роботі. ОСОБА_3 відзначається витримкою, цілеспрямованістю, вмінням доводити розпочату справу до логічного завершення, правильно розподіляє та використовує свій робочий час. На зауваження реагує належним чином.

З початку 2015 року під час проходження служби на займаній посаді старшого інспектора з АП ВДАІ з обслуговування Броварського району, майором поліції ОСОБА_3 було виявлено 210 порушень ПДР, а саме: 18-керувань транспортним засобом (ТЗ) в нетверезому стані, 192 інші порушення.

ОСОБА_3 в стройовому відношенні підтягнутий. Фізично розвинений добре. Табельною вогнепальною зброєю та спецзасобами володіє добре. Заліки зі службової підготовки склав.

Згідно висновку прямого керівника - начальника Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, Янчинського О.В., ОСОБА_3 займаній посаді відповідає.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що інформації з відкритих джерел, посилання на які міститься у протоколі, відповідачем не надано.

Таким чином, попри посилання в протоколі №15.00000014.185 від 04.01.2016 року на дослідження Атестаційною комісію №1 ГУ НП в Київській області інформації з відкритих джерел, остання під час прийняття рішення щодо позивача не розглядалася та не враховувалася, адже будь-які докази протилежного відповідачем, всупереч вимогам статті 71 КАС України, суду надані не були.

Також, позивач зауважив про те, що Атестаційна комісія не з'ясовувала у нього характеру та обсягу його функціональних обов'язків під час проходження служби в органах внутрішніх справ та поліції, не встановлювала результатів службової діяльності та рівня теоретичних і практичних знань у контексті займаної ним посади.

Так, згідно наданих позивачем пояснень, більшість з поставлених йому при проведенні співбесіди запитань не стосувалося його професійної діяльності (зокрема, питання щодо розміру заробітної плати; щодо того, чи брав позивач хабарі; наявність або відсутність фактів притягнення до адміністративної відповідальності тощо).

Крім того, у судовому засіданні 10.08.2016 був допитаний в якості свідка ОСОБА_3. Вказана особа була повідомлена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та за відмову від давання показань з непередбачених законом підстав.

Позивач повідомив суду про те, що під час проведення співбесіди були присутні не 4 особи, як зазначено в протоколі №15.00000014.185 від 04.01.2016, а 3 члена атестаційної комісії №1. Зокрема, позивач зауважив про те, що під час проведення атестації секретар атестаційної комісії Фалько І.В. була відсутня.

Викликані судом в якості свідків голова комісії Худецька Ольга Ігорівна, секретар комісії Фалько Ірина Вікторівна та члени комісії Ярмишко Антон Сергійович та Комісаренко Сергій Павлович до суду не з'явилися, пояснення щодо порядку проведення атестування позивача та критеріїв, як при цьому враховувалися, а також щодо процедури проведення з позивачем співбесіди не надали.

Суд зазначає, що зміст протоколу №15.00000014.185 від 04.01.2016 не дає підстав вважати, що атестаційною комісією рішення про службову невідповідність ОСОБА_3 приймалось на підставі повного та всебічного розгляду всіх матеріалів, що були надані до атестування, і що за результатами розгляду цих матеріалів були встановлені обставини, що свідчать про невідповідність особи позивача критеріям, визначеним пунктом 16 Розділу ІV Інструкції №1465.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, які б спростували наведені у атестаційному листі ОСОБА_3 факти про його достатню кваліфікацію і професійні навички.

Так, зокрема, суд звертає увагу на те, що за насідками проходження тестування ОСОБА_3 отримав 44 бали з тесту на загальні здібності та навички та 32 бали з тесту на знання законодавчої бази. При цьому, згідно з п. 10 Розділу ІV Інструкції № 1465, мінімальний бал за кожен тест складає 25 балів.

Отже, позивачем за результатами проходження атестування було набрано достатню кількість балів, що на думку суду, свідчить про професійну компетентність ОСОБА_3

Відповідно до частини 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи відповідачем не було надано належних та допустимих доказів, які підтверджують те, що отримані позивачем під час тестування бали свідчать про професійну невідповідність позивача.

Суд також вважає необхідним зазначити, що процедура проведення співбесіди, як етапу атестування, повинна бути достатньо прозорою з метою забезпечення того, щоб і сама особа, яка проходить співбесіду, керівники органів поліції, які реалізовують її результати та суд, перевіряючи законність проведеного атестування, могли з'ясувати фактичні підстави, покладені в основу прийнятого атестаційною комісією рішення.

Оскільки негативне рішення атестаційної комісії тягне за собою правові наслідки у вигляді звільнення особи зі служби через службову невідповідність, таке рішення, незалежно від форми його оформлення (протокол, окремий акт), повинно бути мотивованим, детальним і повним, відображати усі суттєві обставини, що мали вплив на його прийняття.

Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

В Рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У Рішенні від 27.09.2010 по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Проте з матеріалів справи, всебічно та повно досліджених судом, неможливо встановити, яким саме критеріям не відповідав позивач, що в сукупності призвело до прийняття рішення про службову невідповідність.

У той же час, досліджені судом матеріали, що були на розгляді атестаційної комісії, характеризують позивача виключно з позитивного боку, свідчать про його високий професійний рівень.

Крім того, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що процедура проведення атестації позивача не відповідає вимогам Закону України «Про професійний розвиток працівників» від 12.01.2012 №4312-VI (далі-Закон №4312), з огляду на наступне.

Відповідно до ст.1 Закону №4312 працівник - фізична особа, яка працює за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі та організації незалежно від форми власності та виду діяльності або у фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю.

Вказаним Законом встановлені загальні вимоги щодо професійного розвитку працівників, у тому числі, тих які працюють в установах державної форми власності, тобто в і органах Національної поліції також.

Статтею 1 Закону №4312 встановлено, що атестація працівників - процедура оцінки професійного рівня працівників кваліфікаційним вимогам і посадовим обов'язкам, проведення оцінки їх професійного рівня.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону №4312 роботодавці можуть проводити атестацію працівників.

Згідно із ч.11 ст.11 Закону №4312 засідання атестаційної комісії вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менш як дві третини її складу.

У той же час, відповідно до п.14 Інструкції №1465 засідання атестаційної комісії вважається правомочним за умови участі в її роботі не менше половини від її складу.

Отже, в даному випадку нормативними актами різної юридичної сили містять суперечливі положення щодо визначення кількісного складу атестаційної комісії, за яким атестаційна комісія вважається правомочною, що свідчить про наявність правової колізії.

Суд зазначає, що за загальнотеоретичними правилами для подолання ієрархічних колізій при суперечності правових норм застосовується колізійний принцип lex superior derogat inferiori (лат. «вищий за силою закон відміняє закон, нижчий за силою»). Колі зійний принцип lex superior ґрунтується на закономірностях побудови ієрархічної системи законодавства та принципі законності, який у тому числі передбачає, що норми акта нижчестоящого органу не повинні суперечити нормам акта вище стоящого органу, а отже, у випадку колі зії саме норма акта вищестоящого органу і повинна бути застосована. Таким чи ном, колізійний принцип lex superior варто розглядати як конкретизацію принципу законності в правозастосовній сфері.

Зазначений принцип правозастосування закріплений і в Кодексі адміністративного судочинства України, частина 4 статті 9 якого проголошує, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Враховуючи те, що Закон №4312 має вищу юридичну силу, ніж Інструкція №1465, суд дійшов висновку про те, що при встановлені правомочності атестаційної комісії проводити засідання має братись до уваги саме положення п.11 ст.11 Закону №4312. Отже, засідання атестаційної комісії вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менш як дві третини її складу.

Відповідно до Додатку №1 до наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 21.12.2015 №68, до складу Атестаційної комісії №1 входять: голова комісії - Балан Р.О., секретар комісії - Фалько І.В. та члени комісії: Ярмишко А.С., Худецька О.І., Агасанов Р.В. та Комісаренко С.П. Отже, до складу вказаної комісії входить 6 осіб.

Як зазначено вище, допитаним у судовому засіданні 10.08.2016 в якості свідка ОСОБА_3 було повідомлено про те, що під час проведення атестації позивача були присутні не 4 члена комісії, як вказано в протоколі №15.00000014.185 від 04.01.2016, а 3 особи. Зокрема, позивач зауважив про те, що під час проведення атестації секретар атестаційної комісії Фалько І.В. була відсутня.

З урахуванням цього, суд дійшов висновку про те, що 04.01.2016 під час проведення в рамках атестації співбесіди з позивачем засідання атестаційної комісії №1 було неправомочним у зв'язку з відсутністю достатньої кількості членів такої комісії, а саме: присутністю лише 3 осіб - Худецької Ольги Ігорівни, Ярмишка Антона Сергійовича та Комісаренка Сергія Павловича, що свідчить про відсутність повноважень на прийняття цією комісією будь-яких рішень.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.13 Закону №4312 атестаційна комісія приймає рішення про відповідність або невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі.

У разі прийняття рішення про невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі комісія може рекомендувати роботодавцеві перевести працівника за його згодою на іншу посаду чи роботу, що відповідає його професійному рівню, або направити на навчання з подальшою (не пізніше ніж через рік) повторною атестацією. Рекомендації комісії з відповідним обґрунтуванням доводяться до відома працівника у письмовій формі (ч.3 ст.13 Закону №4312).

Суд звертає увагу на те, що рішення відповідача, оформлене протоколом №15.00000014.185 від 04.01.2016, містить висновок, зокрема, що необхідності звільнення позивача із займаної посади через службову невідповідність, що, на думку суду, суперечить вищенаведеним положенням Закону №4312 та свідчить про протиправність вказаного рішення.

Враховуючи все викладене в сукупності, суд дійшов висновку, що рішення Атестаційної комісії №1 ГУ НП в Київській області, оформлене протоколом №15.000014.185 від 04.01.2016, про те, що ОСОБА_3 займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, не ґрунтується на вимогах Закону України «Про національну поліцію», Закону України «Про професійний розвиток працівників» та Інструкції №1465, прийняте атестаційною комісією без урахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття, та без уповноваженого складу такої комісії, що свідчить про протиправність цього рішення.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що спірне рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Щодо вимог позивача про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Київській області №66 о/с від 16.02.2016 в частині звільнення позивача зі служби в поліції у запас Збройних сил (з постановкою на військовий облік) за статтею 77 п. 1 пп.5 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність), суд зазначає наступне.

Пунктом 24 Розділу ІV Інструкції № 1465 встановлено, що за результатами атестування висновки, зазначені в протоколі атестаційної комісії, заносяться до атестаційного листа, який підписується головою та секретарем комісії та в місячний строк направляється до керівника, якому надано право на призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції.

Відповідно до п. 28 Розділу ІV Інструкції № 1465 керівники органів поліції, яким надано право призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, зобов'язані через 15 календарних днів з дня підписання атестаційного листа з висновками, визначеними підпунктом 3 або 4 пункту 15 цього розділу, забезпечити його виконання шляхом видання відповідного наказу.

Отже, атестаційний лист, у якому міститься висновок атестаційної комісії про невідповідність особи поліцейського займаній посаді, підлягає обов'язковому виконанню шляхом видання наказу про звільнення з підстав, визначених пунктом 5 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність).

Оскільки судом визнано протиправним та скасовано рішення Атестаційної комісії №1 ГУ НП в Київській області, оформлене протоколом №15.000014.185 від 04.01.2016, яке слугувало єдиною підставою для видання наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 16.02.2016 №66 о/с про звільнення позивача зі служби в поліції, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про визнання зазначеного наказу протиправним та його скасування.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Отже, враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується протиправність звільнення позивача із служби в поліції, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вимог позивача в частині поновлення його на тій посаді та у тому органу, в якому він був протиправно звільнений, а саме: на посаді інспектора Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.

Щодо вимог позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд звертає увагу на таке.

Частиною 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Пленум Верховного Суду України у п. 6 Постанови «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 №13 зазначив про те, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Верховний Суд України у постанові від 14.01.2014 (справа № 21-395а13) зазначив, що суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку.

Відповідно до ч.1 ст.244-1 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Згідно з ч.2 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок №100).

Згідно з пунктом 1 цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується, зокрема, у випадку вимушеного прогулу.

Пунктом 2 Порядку №100 встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Відповідно до абз.3 п. 3 Порядку № 100 усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Як вбачається з довідки Головного управління Національної поліції в Київській області №56 від 07.04.2016, загальна сума нарахованого позивачу грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по січень 2016 року становить 11 880, 00 грн., у тому числі за грудень 2015 року - 5940, 00 грн. та за січень 2016 року - 5940,00 грн.

При цьому, кількість відпрацьованих позивачем днів за грудень 2015 року складає 31 день, за січень 2016 року - 31 день, загалом 62 календарних дня.

Таким чином, середньоденне грошове забезпечення позивача становить 191,61 грн. (11 880,00 грн./62) за 1 календарний день.

Суд зазначає, що період вимушеного прогулу позивача складає 178 днів та обраховується починаючи з першого дня після звільнення - з 17 лютого 2016 року по день прийняття рішення суду про поновлення позивача на роботі, тобто по 12 серпня 2016 року.

Враховуючи, що кількість днів вимушеного прогулу складає 178 днів, середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню на його користь з відповідача, становить 34 106,58 грн. (178 дн. х 191,61грн.).

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів та обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Згідно з пунктуом 2 частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Враховуючи зазначене суд вважає за необхідне постанову суду в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді інспектора Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області та в частині стягнення з Головного управлінні Національної поліції в Київській області суми середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах одного місяця в розмірі 5и940,00 грн. допустити до негайного виконання.

У судовому засіданні 12.08.2016 були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Повний текст постанови складений та підписаний 17.08.2016.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Атестаційної комісії № 1 Головного управління Національної поліції в Київській області, оформлене протоколом №15.00000014.185 від 04.01.2016, про визнання ОСОБА_3 таким, що не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

3.Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 16.02.2016 № 66 о/с в частині звільнення майора поліції ОСОБА_3 (М-052828), інспектора Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області зі служби в поліції у запас Збройних сил (з постановкою на військовий облік) за статтею 77, п. 1, пп. 5 Закону України "Про Національну поліцію" (через службову невідповідність).

4.Поновити ОСОБА_3 (М-052828) на посаді інспектора Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.

5.Стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області (01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 15, ідентифікаційний код 40108616) на користь ОСОБА_3 (07400, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 17.02.2016 по 12.08.2016 в розмірі 34106 (тридцять чотири тисячі сто шість) грн. 58 коп. без урахування обов'язкових податків та зборів.

6.Допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_3 (М-052828) на посаді інспектора Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.

7.Звернути до негайного виконання постанову суду в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Київській області (01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 15, ідентифікаційний код 40108616) на користь ОСОБА_3 (07400, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суми середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах одного місяця в розмірі 5940 (п'ять тисяч дев'ятсот сорок гривень) грн. 00 коп. без урахування обов'язкових податків та зборів.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.