Ухвала суду № 61192619, 09.09.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

№1-кс/760/12242/16

№760/15444/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09. 09. 2016 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Бобровник О. В., при секретарі Яковенко Н. К., за участю прокурора Кубишкіної С. С., захисника ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Солом'янського УП ГУ НП в м. Києві Нечипорук П. Д., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №9 м. Києва Кубишкіною С. С. - про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженецю міста Одеса, українецю, громадянину України, офіційно не працюючому, не одруженому, раніше судимому (08.10.2009 року Жмеринським міським судом Вінницької області за ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 186 КК України до 4 року 7 місяця позбавлення волі, 27.02.2013 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 353 КК України до 4 року 6 місяця позбавлення волі, звільнений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 29.06.2016 року умовно-достроково на невідбутий строк покарання 1 рік 5 місяців 10 днів позбавлення волі), зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 приватний будинок,

у кримінальному провадженні №12016100090010468 від 08.09.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий Солом'янського УП ГУ НП в м. Києві Нечипорук П. Д. за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури №9 м. Києва Кубишкіною С. С. звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні №12016100090010468 від 08.09.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Слідчий обґрунтовуючи клопотання посилався на те, що ОСОБА_2, маючи не зняту та непогашену в законному порядку судимість, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та вчинив повторно умисний корисливий злочин, а саме 08.09.2016 приблизно о 14.00 проходячи біля будинку № 6 по вулиці Єреванській в м. Києві, помітивши навпроти себе раніше незнайому ОСОБА_5, яка в цей час рухалась перед ним, тримаючи в руці пакет з продуктами гаманцем, вирішив повторно відкрито викрасти чуже майно.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_2, накинув на голову капюшон, для того щоб приховати обличчя та підбіг з заді до ОСОБА_5, шляхом ривка відкрито викрав у потерпілої ОСОБА_5 з пакета, який був в її руці, жіночий гаманець, чорного кольору вартістю 200 гривень, в якому знаходились грошові кошти в сумі 89 грн. дві дисконтні картки з супермаркетів, які матеріальної цінності не представляють, а всього відкрито викрав чуже майно на загальну суму 289 гривень. Відкрито викравши чуже майно ОСОБА_2 з місця вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном зник.

09.09.2016 року ОСОБА_2, пред'явлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.

В діях ОСОБА_2, вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 2 ст. 186 КК України.

Таким чином, є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин, який відповідно до ч. 2 ст. 186 КК України карається позбавленням волі на строк від чотирьох до шести років.

Слідчий в поданому клопотанні зазначав, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_2, покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

В зв'язку із зазначеним слідчий просив про задоволення клопотання.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного у вигляді тримання під вартою та просив про задоволення клопотання.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували проти обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили слідчого суддю обрати відносно підозрюваного більш м'який вид запобіжного заходу не пов'язаний з триманням під вартою.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_2, маючи не зняту та непогашену в законному порядку судимість, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та вчинив повторно умисний корисливий злочин, а саме 08.09.2016 приблизно о 14.00 проходячи біля будинку № 6 по вулиці Єреванській в м. Києві, помітивши навпроти себе раніше незнайому ОСОБА_5, яка в цей час рухалась перед ним, тримаючи в руці пакет з продуктами гаманцем, вирішив повторно відкрито викрасти чуже майно.

Так, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_2, накинув на голову капюшон, для того щоб приховати обличчя та підбіг з заді до ОСОБА_5, шляхом ривка відкрито викрав у потерпілої ОСОБА_5 з пакета, який був в її руці, жіночий гаманець, чорного кольору вартістю 200 гривень, в якому знаходились грошові кошти в сумі 89 грн. дві дисконтні картки з супермаркетів, які матеріальної цінності не представляють, а всього відкрито викрав чуже майно на загальну суму 289 гривень. Відкрито викравши чуже майно ОСОБА_2 з місця вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном зник.

Вбачається, що підозрюється ОСОБА_2 раніше судимий, а саме 08.10.2009 року Жмеринським міським судом Вінницької області за ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 186 КК України до 4 року 7 місяця позбавлення волі, 27.02.2013 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 353 КК України до 4 року 6 місяця позбавлення волі, звільнений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 29.06.2016 року умовно-достроково на невідбутий строк покарання 1 рік 5 місяців 10 днів позбавлення волі.

Встановлено, що 09.09.2016 року ОСОБА_2, пред'явлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.

В діях ОСОБА_2, вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 2 ст. 186 КК України.

Вина ОСОБА_2, підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення; протоколом огляду місця події від 08.09.2016 року; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_5, від 08.09.2016 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 08.09.2016 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 08.09.2016; іншими матеріалами в їх сукупності.

Таким чином, є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин, який відповідно до ч. 2 ст. 186 КК України карається позбавленням волі на строк від чотирьох до шести років.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_2, покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Окрім того вбачається, що у підозрюваного ОСОБА_2 відсутні міцні соціальні зв'язки, і останній вчинив кримінальне правопорушення під час терміну умовно дострокового звільнення, ніде не працює, а вчинений злочин є корисливий, що свідчить про можливість переховуватись та продовжити вчиняти злочини майнового характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Однак, враховуючи обставини, що підозрюваний ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк від чотирьох до шести років та відноситься до категорії тяжкого злочину вбачається, що існують всі підстави вважати, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду і вчиняти інші кримінальні правопорушення, а тому застосування більш м'яких запобіжних заходів вбачається недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, зважаючи на те, що прокурором під час розгляду даного клопотання було доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2 вчинений без застосування насильства чи погрози його застосування, не спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави йому раніше не обирався, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_2, його майновий стан, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України у розмірі 50 розмірів мінімальних заробітних плат, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірною для нього.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного декілька обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися з місця проживання, а саме: АДРЕСА_1 приватний будинок, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 192-194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, рахувати з 14 год. 00 хв. 08. 09. 2016 року.

Дата закінчення дії ухвали про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - 14 год. 00 хв. 06. 11. 2016 року.

Розмір застави визначити у межах 50 розмірів мінімальних заробітних плат, що становить 68 900 грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самою підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва: Банк УДК м. Києва, МФО 820019, депозитний рахунок 37319001004186, отримувач Солом'янський районний суд міста Києва, Код ЄДРПОУ 02896762, та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися з місця проживання, а саме: АДРЕСА_1 приватний будинок, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, строк дії яких встановити протягом 60 днів з моменту внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської місцевої прокуратури №9 м. Києва.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя: Бобровник О. В.