Рішення № 61192, 31.07.2006, Господарський суд Закарпатської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

31.07.2006 Справа № 2/124

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Девілон”, м. Київ

До відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Старий Уж”, магазин „Вопак”, м. Ужгород

Про стягнення суми 7306,39грн. заборгованості по оплаті за відпущену продукцію, в тому числі 7267,25грн. основного боргу та 38,14грн. трьох відсотків річних, а також 1200грн. витрат по сплаті послуг адвоката

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача –

від відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ: товариством з обмеженою відповідальністю „Девілон”, м. Київ заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю „Старий Уж”, магазин „Вопак”, м. Ужгород про стягнення суми 7306,39грн. заборгованості по оплаті за відпущену продукцію, в тому числі 7267,25грн. основного боргу та 38,14грн. трьох відсотків річних, а також 1200грн. витрат по сплаті послуг адвоката.

Позивач просить позовні вимоги задоволити в повному обсязі по мотивах, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість матеріалами справи. Зокрема, у підставу своїх доводів вказує на порушення відповідачем строків здійснення оплати вартості поставленого товару, що завдає збитків підприємству та є підставою для застосування до відповідача неустойки за невиконання своїх зобов’язань. Також заявив про стягнення з відповідача суми витрат, що складаються з 1200грн. витрат на послуги адвоката та судових витрат (суми державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу). У підтвердження своїх доводів надав докази, що підтверджують одержання адвокатських послуг та факту оплати цих послуг.

Відповідач явку уповноваженого представника на засідання суду не забезпечив, вимоги ухвали суду не виконав, письмово викладеної позиції щодо заявлених позовних вимог не представив, у зв’язку з чим, справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами. Ухвала про порушення провадження у справі від 15.06.2006р. надіслана на адресу відповідача, що зазначена в позовній заяві рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового листа та відділенням поштового зв’язку повернута на адресу господарського суду Закарпатської області з відміткою про вручення.

Вивчивши матеріали справи , в тому числі додатково подані позивачем, суд встановив:

На підставі усної домовленості товариство з обмеженою відповідальністю „Девілон” (позивач) протягом 2005 року відпустив товариству з обмеженою відповідальністю „Старий Уж” товарно-матеріальні цінності на загальну суму 35504,19грн. за відповідними видатковими накладними, що додані позивачем до матеріалів позовної заяви (арк. справи 12-32). Відповідач на підставі видаткової

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 31.07.2006р. по справі №2/124

накладної №27431 від 10.10.2005р. повернув позивачу товар на суму 1167грн. та частково сплатив за отриману продукцію на суму 27068,94грн.

Позивач вказує на порушення відповідачем строків здійснення оплати за отриману продукцію, у зв’язку з чим 16.03.2005р. надіслав відповідачу вимогу за №29 про здійснення оплати, яка повинна була бути оплачена протягом семи днів з моменту її отримання відповідачем. Просить взяти до уваги той факт, що матеріалами справи підтверджується факт передачі відповідачу продукції за видатковими накладними, які були видані відповідачу при посвідчені отримання товару наявною печаткою та відсутність проведення відповідачем платежів після підтвердження факту отримання продукції та отримання відповідної вимоги.

Позов підлягає задоволенню в повному обсязі з таких підстав:

Згідно вимог статті 173 Господарського кодексу України (далі –ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу вимог статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з договору або інших підстав визначених законодавством. Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться. Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Листом №29 від 16.03.2006р. позивач в порядку статті 530 ЦК України надіслав відповідачу вимогу про здійснення оплати за отриману продукцію, яка залишена відповідачем без відповідного реагування.

Позивачем факт порушення відповідачем зобов’язань в частині здійснення своєчасного та повного розрахунку за придбану продукцію належним чином підтверджується наявними у справі матеріалами. Зокрема, позивачем подано докази про те, що за період поставки відповідач не в повному обсязі провів розрахунок за переданий товар, внаслідок чого сума основного боргу складає 7268,25грн. та підлягає стягненню в повному обсязі (позивачем підтверджено та відповідачем не спростовано).

Крім того, статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, якщо законом або договором не встановлений інший розмір

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 31.07.2006р. по справі №2/124

процентів. Таким чином, заявлена позивачем до стягнення сума 38,14грн. інфляційних втрат за період прострочення виконання зобов’язання підлягають стягненню в повному обсязі.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 7306,39грн. заборгованості по оплаті за відпущену продукцію, в тому числі 7267,25грн. основного боргу та 38,14грн. трьох відсотків річних, що складає суму позовних вимог (позивачем належним чином доведено, а відповідачем не спростовано).

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Позивачем у підтвердження своїх витрат надано суду договір за №15/2005 від 01.08.2005р. на юридичне обслуговування, який підписаний від імені позивача –директором Сірий Р.В. та суб’єктом підприємницької діяльності Норик Миколою Володимировичем, який діє на підставі свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю №2713/10 від 25.11.2004р., копію якого також надано суду. Актом від 26.04.2006р. та випискою банку з особового рахунку від 27.04.2006р.позивачем підтверджується факт отримання консультаційних послуг за договором №15/2005 від 01.08.2005р. та здійснення оплати суми таких послуг в розмірі 1200грн.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, вимоги позивача про відшкодування судових витрат в розмірі 1200грн. витрат по сплаті послуг адвоката, 102грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 48, 49, 75, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути товариства з обмеженою відповідальністю „Старий Уж”, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Генерала Свободи, 9-Б (рах. №26000301202009 в ПІБ м. Ужгород, МФО 312163, код ЄДРПОУ 32511033) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Девілон”, м. Київ, Машинобудівна, 44 (рах. 260063012665 в АБ „Старокиївський банк” м. Києва, МФО 321488, код ЄДРПОУ 30178883) суму 7306,39грн. заборгованості по оплаті за відпущену продукцію, в тому числі 7267,25грн. основного боргу та 38,14грн. трьох відсотків річних, а також суму 1200грн. витрат по сплаті послуг адвоката, 102грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.Ф. Ремецькі