Постанова № 61191780, 07.09.2016, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/11017/15-а

Провадження №2-а/461/180/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2016 м.Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Зубачик Н.Б.,

секретаря судових засіданьОСОБА_1,

за участю:

представників позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_5,

представника третьої особи ОСОБА_6,

представника третьої особи ОСОБА_7,

представника третьої особи ОСОБА_8,

представника третьої особи ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду адміністративну справу за позовом Обєднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу, Представництва Американського Обєднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу до Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, ОСОБА_10 житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: ОСОБА_11 Міністрів України; ОСОБА_12 культури України; ОСОБА_13 охорони культурної спадщини Львівської обласної державної адміністрації; Відділ Держгеокадастру у м. Львові, ОСОБА_12 оборони України та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_13 охорони історичного середовища Львівської міської ради; ОСОБА_14 підприємство «Виробничо-реставраційний комбінат похоронного обслуговування», ТзОВ БК «Львівська мрія», Автогаражний кооператив «Зірка», ДП МО України «ЛЗЗК», Гаражно-будівельний кооператив №1, АТ ЗТ фірми «Львів - Петроль», ГО Товариство автомобілістів «Вогник» , ВАТ НВП «Каскад», ВАТ ЛЗ «Автонавантажувач», ПП «2000-Престиж», ТзОВ «Автотранс-Електрон» про визнання дій та бездіяльності протиправною та зобовязання до вчинення дій

ВСТАНОВИВ:

Об'єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу та представництво Американського Об'єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу звернулись до суду з позовом до Львівської міської ради, виконавчого комітету Львівської міської ради, ОСОБА_10 житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: ОСОБА_11 Міністрів України; ОСОБА_12 культури України; ОСОБА_13 охорони культурної спадщини Львівської обласної державної адміністрації та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_13 охорони історичного середовища Львівської міської ради про визнання незаконними дій щодо невиконання вимог розпорядження ОСОБА_11 Міністрів України №604-р від 20.07.1998р. «Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України», а саме, не взяття на облік місць давніх поховань - Нового Юдейського кладовища; не вжиття заходів, спрямованих на організацію, обстеження*, та вивчення території Нового юдейського кладовища XIX ст. на вул. Єрошенка у м. Львові; зобов'язання виконати вимоги розпорядження КМУ №604-р від 20.07.1998р.; не замовлення проекту землеустрою з організації та встановлення меж території історико-культурного призначення - «ОСОБА_15 кладовище, XIX, вул. Єрошенка», в порядку визначеному постановою КМУ № 1094 від 25 серпня 2004 p.; визнання незаконними дій щодо відмови у замовленні проекту землеустрою та ненаданні дозволу Представництву Американського Об'єднання комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу на замовлення проекту землеустрою з організації та встановлення меж території історико-культурного призначення - «ОСОБА_15 кладовище, XIX, вул. Єрошенка», в порядку визначеному постановою КМУ № 1094 від 25 серпня 2004 p.; зобов'язання замовити розробку проекту землеустрою з організації та встановлення меж території історико-культурного призначення - «ОСОБА_15 кладовище, XIX ст., вул. Єрошенка», в порядку визначеному постановою КМУ № 1094 від 25 серпня 2004 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_15 кладовище відкрите в серпні 1855 року. 16.10.1969 року рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради депутатів трудящих №522 обєднано території Янівського та Єврейського кладовищ. Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів №268 закрито Янівське кладовище та заборонено захоронення на ньому. Зазначає, що питання збереження місць давніх поховань є предметом обєктом охорони, захищене міжнародним і національним законодавством, яким на органи місцевого самоврядування та їх виконавчі комітети покладено обовязок щодо їх дослідження та збереження. Стверджує, що дії та бездіяльність відповідачів порушують права та інтереси позивачів, вимоги земельного та цивільного законодавства, законодавства з питань охорони культурної спадщини, а також вимог міжнародного права. Відповідно до укладеної угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки, сторони взяли на себе зобовязання щодо охорони та збереження культурної спадщини, права сприяти охороні та збереженню культурної спадщини, доступу до неї громадськості. Відповідно до умов угоди кладовища, поховання жертв репресій тоталітарних режимів визначені обєктами культурної спадщини, які підлягають збереженню та охороні. Також стверджує, що відповідно до розпорядження КМУ органи місцевого самоврядування та державної влади зобовязані взяти на облік місця, де залишилися сліди давніх поховань, організувати їх обстеження та вивчення, провести роботу з вивчення стану закритих кладовищ, у тому числі кладовищ національних меншин, продовжувати здійснювати заходи щодо облаштування цих місць, їх утримання та збереження, не допускати проведення будівельних робіт у місцях, де залишилися сліди давніх поховань та на території закритих кладовищ. Окрім того зазначає, що позивачі неодноразово зверталися до відповідачів з вимогою виготовити проект землеустрою, однак останніми у такому клопотанні відмовлено у звязку з відсутністю підстав розроблення проекту землеустрою зазначеної території. Вказують на те, що присвоєння Новому Юдейському кладовищу статусу памятки історико-культурної спадщини є неможливим без розроблення проекту землеустрою з організації та встановлення меж цих територій. Окрім того, покликаються на те, що підставою для виготовлення документації із землеустрою є рішення повноважного органу, відсутність такого позбавляє позивача можливості виготовити таку документацію самостійно. Вважають, що зазначені вимоги зазначеного розпорядження КМУ не виконанні, єврейське кладовище не обстежено, межі не вивчено, на облік не взято, заходів, спрямованих на облаштування цього місця, його утримання та збереження відповідачами не вжито. З метою присвоєння Новому Юдейському кладовищі статусу памятки культурної спадщини та віднесення його території до земель історико-культурного призначення, необхідно розробити та затвердити проект землеустрою. Просять позов задоволити.

У судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_2 уточнив позовні вимоги, а саме підстави такого позову. Зазначив, що територія сучасного Янівського цвинтаря визначена державним актом, не є дослідженою, у порядку визначеному законом, межі в натурі, на місцевості не винесені, про що свідчить відсутність акту виносу меж в натуру. Також, такі документи не містять висновку санітарно-епідеміологічних органів, висновку органу охорони культурної спадщини. Зазначає, що територія єврейського кладовища є як в межах, так і поза межами сучасного Янівського кладовища. Стверджує, що земельна ділянка на вул. Єрошенка біля існуючого Янівського цвинтаря, де є територія Нового єврейського цвинтаря, передана в оренду для забудови без попереднього проведення дослідження. Окрім того, додатково пояснив, що питання щодо утримання, збереження та охорони всіх кладовищ вирішується згідно вимог Закону «Про поховання та похоронну справу» в установленому порядку органами місцевого самоврядування. Позовні вимоги підтримав, просив такі задоволити.

Представники позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_16 у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили такі задоволити з підстав, викладених в уточненій позовній заяві.

Представник відповідачів ОСОБА_17 міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради у судове засідання не зявився, однак через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без його участі. Подав письмові заперечення, у яких зазначив, що вжиття заходів, передбачених постановою КМУ від 20.07.1998 року №604-р не поширюються на органи місцевого самоврядування чи їх виконавчі органи, тому позовні вимоги щодо невиконання Львівською міською радою та її виконавчим комітетом вимог вищевказаного розпорядження вважає безпідставними. Окрім того зазначає, що кладовище на вул. Єрошенка не занесене до Державного реєстру нерухомих памяток України, відтак земельна ділянка не належить до земель історико-культурного призначення. Вважає, що долучені до позовної заяви паспорт та облікова картка обєкта культурної спадщини є неналежними та не допустимими, оскільки такі не підписані, та у таких відсутній охоронний номер, дата і номер рішення, відповідно до яких обєкт взято на облік. Стверджує, що межі земельної ділянки по вул. Шевченка, 128 в тому числі і єврейського кладовища встановлені на місцевості, а відтак правові підстави для розроблення відповідачем проекту землеустрою відсутні. Також зазначила, що позивачі не зверталися у Львівську міську раду із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а відтак останній відповіді не надавав. Вважає безпідставними твердження позивачів про відсутність погоджень та висновків перед видачею державного акту., оскільки передача в постійне користування земельної ділянки не передбачає її забудову, тому відсутня необхідність отримання зазначених висновків. Просить у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_10 житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради ОСОБА_5 у судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечив, оскільки вважає, що у даній справі він є неналежним відповідачем.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_13 охорони історичного середовища Львівської міської ради у судове засідання не зявилась, про причини неявки суд не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів ОСОБА_11 Міністрів України ОСОБА_7 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала письмові пояснення, де просила позов задоволити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_18 «БК Львівська мрія» - ОСОБА_6 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив. Надав суду письмові заперечення, відповідно до яких для прийняття Львівською міською радою рішення про надання згоди на розробку проекту землеустрою та розробку такого проекту необхідною є згода землекористувача цієї земельної ділянки, тобто ТзОВ «БК Львівська мрія», яка не надавала таку згоду. Зазначив, що до компетенції суду не входить зобовязання відповідача приймати на сесії будь-яке конкретне рішення. Окрім того, стверджує, що в паспорті, наданим позивачами, не вказано, що вищевказана памятка є зареєстрована, а відтак не можна вважати, що вона відповідає критеріям, і може вважатися культурною памяткою згідно чинного законодавства. Також зазначає, що з наданого суду містобудівного обґрунтування вбачається, що на спірній земельній ділянці не було поховань та належних й допустимих доказів такого поховання позивачами не надано. Зазначає, що межі земельної ділянки по вул. Шевченка, 128, на якій розміщене єврейське кладовище, встановлені та визначені. На підставі викладеного просить у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ГО «Товариство Автолюбителів «Вогник» - ОСОБА_8 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, просив у такому відмовити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_18 «Автотранс-Електрон» - ОСОБА_19 у судовому засіданні щодо вирішення спору по суті поклався на розсуд суду у звязку з тим, що їх права у даному спорі не зачіпаються.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_12 культури України, ОСОБА_13 охорони культурної спадщини Львівської обласної державної адміністрації, Відділ Держгеокадастру у м. Львові, ОСОБА_12 оборони України, а також треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_14 підприємство «Виробничо-реставраційний комбінат похоронного обслуговування», Автогаражний кооператив «Зірка», ДП МО України «ЛЗЗК», Гаражно-будівельний кооператив №1, АТ ЗТ фірми «Львів - Петроль», ВАТ НВП «Каскад», ВАТ ЛЗ «Автонавантажувач», ПП «2000-Престиж» явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення сторін та їх представників, оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд вважає, що адміністративний позов необхідно задоволити частково виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про охорону культурної спадщини» органами управління у сфері охорони культурної спадщини є спеціально уповноважені органи, до яких віднесені органи охорони культурної спадщини місцевого самоврядування.

Обов'язки із забезпечення охорони, планування та впорядкування територій місць поховання, в силу вимог ч.5 ст.8, ст.31, ч.2 ст.23 Закону України «Про поховання та похоронну справу», покладено на органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи.

Статтею 3 цього Закону визначено, що правову основу діяльності в галузі поховання становлять Конституція України, цей Закон, інші закони України, міжнародні договори України тощо. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною ОСОБА_3 України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про поховання померлих, застосовуються норми міжнародного договору.

Відповідно до Міжурядової Угоди, укладеній між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки "Про охорону та збереження культурної спадщини" від 04.03.1994 p., - кладовища, похований жертв репресій тоталітарних режимів визначені об'єктами культурної спадщини, які підлягають до збереження та охороні в цілях і рамках цієї Угоди. Сторони (Україна та США) взяли на себе зобов'язання щодо виконання умов даної Угоди.

Поняття "культурна спадщина", в межах цієї Угоди, означає культові заклади, місця історичного значення, пам'ятники, кладовища та меморіали загиблим, а також архівні матеріали, які мають до цього відношення.

Відповідно до ч.2 ст.2 ЗУ «Про охорону культурної спадщини», до історичних об'єктів культурної спадщини відносяться окремі поховання та некрополі, місця масових поховань померлих, визначні місця, пов'язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів.

Розпорядженням КМУ від 20 липня 1998 р. № 604-р органи державної влади зобов'язано: взяти на облік місця, де залишилися сліди давніх поховань, організувати їх обстеження та вивчення. А на органи місцевого самоврядування (нарівні з державними органами) покладено обов'язок по проведенню роботи з вивчення стану закритих кладовищ, у тому числі кладовищ національних меншин; здійсненню заходів щодо облаштування цих місць, їх утримання та збереження; не допусканню проведення будівельних робіт у місцях, де залишилися сліди давніх поховань, та на території закритих кладовищ.

Виконання зазначеного розпорядження КМУ № 604-р, а саме віднесення об'єктів (в тому числі кладовищ) до історичних об'єктів культурної спадщини проводиться в порядку визначеному ЗУ «Про охорону культурної спадщини» та «Порядку обліку об'єктів культурної спадщин» затвердженого наказом ОСОБА_12 культури України №158 від 11.03.2013 p. Стаття 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та ст.2 «Порядку обліку об'єктів культурної спадщини» затвердженого наказом ОСОБА_12 культури України №158 від 11.03.2013р. визначено, що тільки органи охорони культурної спадщини обласних, районних адміністрацій та виконкомів міських, селищних рад населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, виконують функції замовника та укладають з цією метою контракти на виявлення, дослідження об'єктів культурної спадщини з метою визначення наявності та культурної цінності об'єкта культурної спадщини, а також одержання нової інформації про ці об'єкти.

Постановою KM України від 26 липня 2001 p. №878 «Про затвердження Списку історичних населених місць України», м. Львів занесене до Списку історичних населених місць України. Таким чином, саме на відповідачів покладено обов'язок по проведенню роботи з вивчення стану закритих кладовищ, у тому числі кладовищ національних меншин; здійсненню заходів щодо облаштування цих місць, їх утримання та збереження, а також по виконанню функцій замовника при укладенні контрактів на виявлення, дослідження об'єктів культурної спадщини з метою визначення наявності та культурної цінності об'єкта культурної спадщини в тому числі Нового юдейського кладовища,XIX ст., вул. Єрошенка у м. Львові.

Відповідно до п.2.3 «Порядку обліку об'єктів культурної спадщини» затвердженого наказом ОСОБА_12 культури України №158 від 11.03.2013 р.: «На виявлені об'єкти культурної спадщини складається облікова картка об'єкта культурної спадщини, коротка історична довідка, акт технічного стану об'єкта (пам'ятки) культурної спадщини». Таким чином, належним виконанням відповідачами свого обов'язку по вивченню стану закритих кладовищ, у тому числі кладовищ національних меншин, яким є «ОСОБА_15 юдейське кладовище, XIX ст., вул. Єрошенка», є саме виконання функцій замовника по складанню облікової картки, короткої історичної довідки, акта технічного стану. Долучені до матеріалів справи облікова картка та коротка історична довідка на «ОСОБА_15 юдейське кладовище» складені на замовлення позивача - Представництва американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу, а не відповідачів (як це передбачено Порядком обліку об'єктів культурної спадщини затвердженого наказом ОСОБА_12 культури України №158 від 11.03.2013р.), а отже не є належними та допустимими доказами в розумінні ст. 70 КАС України. Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що позивачі неодноразово звертались до відповідачів з заявами про вчинення дій щодо організації, обстеження та вивчення «Нового юдейського кладовища», однак відповідачами жодних дій вчинено не було.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про підставність позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності Львівської міської ради та Виконавчого комітету Львівської міської ради щодо невиконання вимог розпорядження ОСОБА_11 Міністрів України № 604-р від 20.07.1998 року «Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України», а саме: невжиття заходів, спрямованих на організацію обстеження та вивчення території Нового юдейського цвинтаря ХІХ ст. на вул. Єрошенка у м. Львові.

Відповідно до п.10.3 рекомендацій Вищого адміністративного суду України, викладених у постанові Пленуму від 20.05.2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», у разі визнання судом неправомірними дій чи бездіяльності відповідача суд може зобов'язати його вчинити чи утриматися від вчинення певних дій у спосіб, визначений чинним законодавством, яким може бути захищено/відновлено порушене право.

Відтак, задоволенню також підлягає вимога позивача щодо зобов'язання Львівської міської ради та її Виконавчого комітету виконати вимоги розпорядження ОСОБА_11 Міністрів України № 604-р від 20.07.1998 року «Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України», а саме: вжити заходи, спрямовані на організацію обстеження та вивчення території Нового юдейського цвинтаря ХІХ ст. на вул. Єрошенка у м. Львові.

Що стосується інших позовних вимог, то в цій частині суд приходить до висновку про відсутність підстав для їх задоволення з огляду на наступне.

Як вже зазначалось вище, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти напідставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Право розпорядження землями комунальної власності, прийняття рішень з питань земельних правовідносин, відповідно до вимог п.34 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.12 Земельного кодексу України, віднесено до компетенції органів місцевого самоврядування.

Згідно п.1 п.п. 39, 37 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування» прийняття рішення про віднесення міських земель до земель історико-культурного призначення є виключною компетенцією міської ради.

Відповідно до п.2 Порядку розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення (затверджений Постановою КМУ №1094 25.08.2004 p.): «2. Проект землеустрою розробляється на підставі:

-рішення сільської, селищної, міської ради, обласної, районної, Київської або Севастопольської міської держадміністрації, до повноважень якої належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок;

-договору, укладеного між землевласником, землекористувачем та розробником проекту землеустрою;

-судового рішення.»

Таким чином, як надання дозволу на розробку проекту землеустрою, так і замовлення проекту землеустрою можливе лише на підставі рішення колегіального органу - Львівської міської ради, а до компетенції суду не входить зобов'язання відповідача приймати на сесії будь-яке конкретне рішення, оскільки суд не вправі перебирати на себе повноваження, віднесені до компетенції органів місцевого самоврядування.

В той же час, відповідно до ч. 2 ст.11 КАС України, суд не вбачає підстав для виходу за межі позовних вимог та самостійного зобовязання компетентного органу (установи) розробити проект землеустрою та/або надання позивачеві дозволу на виготовлення такого проекту.

Отже, позовні вимоги щодо зобов'язання відповідачів замовити розробку проекту землеустрою з організації та встановлення меж території історико-культурного призначення - «ОСОБА_15 кладовище, XIX, вул. Єрошенка», в порядку визначеному постановою КМУ № 1094 від 25 серпня 2004 p., задоволенню не підлягають.

Поряд з цим, підстави для виготовлення відповідачами проекту землеустрою з організації та встановлення меж кладовища відсутні, оскільки землі кладовища не віднесені до земель історико-культурного призначення.

Відповідно до рішення №522 від 16.10.1969 р. виконавчого комітету Львівської міської ради депутатів трудящих об'єднано території Янівського та Єврейського кладовищ та створено єдину службу по експлуатації Янівського кладовища.

Ухвалою №395 Львівської міської ради від 17.04.2003 р. «Про користування комунальним підприємством «Виробничо-реставраційнийкомбінат похоронного обслуговування» земельною ділянкою на вул. Шевченка, 128 у м.Львові» земельна ділянка площею 32,3338 га на вул. Шевченка,128 передана у постійне користування КП «Виробничо-реставраційний комбінат похоронного обслуговування» для обслуговування цвинтаря «Янівське кладовище». На підставі зазначеної ухвали КП «Виробничо- реставраційний комбінат похоронного обслуговування» було видано державний акт на право постійного користування землею, в якому нанесено та описано межі вказаної земельної ділянки і суміжні землекористувачі. Виготовлення зазначеного державного акта здійснювалось на підставі технічної документації на землекористування (реєстраційний номер 1649) у відповідності до вимог п.1.13 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, що затверджена Наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах 04.05.99 p. №43 (яка діяла на момент виготовлення зазначеного державного акта).

Таким чином, сучасні межі «Янівського кладовища» (до складу якого у 1969 році включена і територія Єврейського кладовища) визначені і встановлені.

Відповідно до витягу протоколу засідання Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини у Львівській області при відділі охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської ОДА (далі Консультативна рада) від 04.02.2016 р. Консультативною радою, у відповідності до вимог Порядку обліку об'єктів культурної спадщини затвердженого наказом ОСОБА_12 культури України №158 від 11.03.2013 р., було вирішено: «схвалити подану документацію, рекомендувати внести об'єкт - ОСОБА_15 юдейське кладовище, XIX ст. на вул. Єрошенка у Львові до Переліку щойно виявлених пам'яток історії в сучасних межах кладовища».

Згідно п.3.2 та п.3.5 Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженого наказом ОСОБА_12 культури України №158 від 11.03.2013р.: «3.2. За результатами оцінки виявлених об'єктів культурної спадщини оформлюється протокол, в якому зазначається, яким саме критеріям відповідає (не відповідає) кожен об'єкт культурної спадщини.

Протокол є підставою для занесення (незанесення) об'єкта культурної спадщини до Переліку об'єктів культурної спадщини (далі - Перелік), який ведеться за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку.

3.5. Про занесення об'єкта культурної спадщини до Переліку і набуття ним правового статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у 30-денний строк рекомендованим листом з повідомленням про вручення направляють власнику цього об'єкта або уповноваженому ним органу (особі) письмове повідомлення за формою згідно з додатком З до цього Порядку, про що здійснюється відповідний запис в журналі обліку видачі повідомлень про занесення об'єктів до Переліку об'єктів культурної спадщини за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.»

Докази внесення об'єкту - ОСОБА_15 юдейське кладовище, XIX ст. на вул. Єрошенка у Львові до Переліку об'єктів культурної спадщини, відсутні.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини»: «пам'ятка культурної спадщини (далі - пам'ятка) - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України;».

Докази внесення об'єкту - ОСОБА_15 юдейське кладовище, XIX ст. на вул. Єрошенка у Львові до Державного реєстру нерухомих пам'яток України суду не надані.

Відтак, судом встановлено, що на момент розгляду даної справи, об'єкт - ОСОБА_15 юдейське кладовище, XIX ст. на вул. Єрошенка у Львові - не набув статусу об'єкта культурної спадщини, а Консультативною радою лише погоджено включення цього об'єкта до Переліку щойно виявлених пам'яток історії в сучасних межах кладовища. Державним актом на право постійного користування землею, що виданий комунальному підприємству «Виробничо-реставраційний комбінат похоронного обслуговування», встановлено та визначено межі Янівського кладовища (до складу якого у 1969 році включена і територія Єврейського кладовища),

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання неправомірною бездіяльності Львівської міської ради та її виконавчого комітету щодо не замовлення проекту землеустрою з організації та встановлення меж території історико-культурного призначення - «ОСОБА_15 кладовище, XIX, вул. Єрошенка», в порядку визначеному постановою КМУ № 1094 від 25 серпня 2004 p., та про визнання незаконними дій щодо відмови у замовленні проекту землеустрою та ненаданні дозволу Представництву Американського Об'єднаний комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу на замовлення проекту землеустрою з організації та встановлення меж території історико-культурного призначення - «ОСОБА_15 кладовище, XIX, вул. Єрошенка», в порядку визначеному постановою КМУ № 1094 від 25 серпня 2004 p., є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Окрім того, судом встановлено, що позивачем - Представництвом Американського Обєднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу сплачено судовий збір у розмірі 3654,00 грн. Оскільки позовні вимоги задоволено частково, суд вважає за необхідне відповідно до ст.94 КАС України з відповідачів ОСОБА_17 міської ради та Виконавчого комітету Львівської міської ради стягнути судовий збір у розмірі 913,50 грн. з кожного. Іншу частину судового збору необхідно залишити за позивачем.

Враховуючи викладене, керуючись розпорядженням КМУ № 604-р, ЗУ «Про охорону культурної спадщини», ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.19 Конституції України, ст.12 ЗК України, ст.ст.3, 7-12, 71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Обєднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу, Представництва Американського Обєднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу до Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, ОСОБА_10 житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: ОСОБА_11 Міністрів України; ОСОБА_12 культури України; ОСОБА_13 охорони культурної спадщини Львівської обласної державної адміністрації; Відділ Держгеокадастру у м. Львові, ОСОБА_12 оборони України та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_13 охорони історичного середовища Львівської міської ради; ОСОБА_14 підприємство «Виробничо-реставраційний комбінат похоронного обслуговування», ТзОВ БК «Львівська мрія», Автогаражний кооператив «Зірка», ДП МО України «ЛЗЗК», Гаражно-будівельний кооператив №1, АТ ЗТ фірми «Львів - Петроль», ГО Товариство автомобілістів «Вогник» , ВАТ НВП «Каскад», ВАТ ЛЗ «Автонавантажувач», ПП «2000-Престиж», ТзОВ «Автотранс-Електрон»про визнання дій та бездіяльності протиправною та зобовязання до вчинення дій задоволити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Львівської міської ради та Виконавчого комітету Львівської міської ради щодо невиконання вимог розпорядження ОСОБА_11 Міністрів України № 604-р від 20.07.1998 року «Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України», а саме в частині невжиття заходів, спрямованих на організацію обстеження та вивчення території Нового юдейського цвинтаря ХІХ ст. на вул. Єрошенка у м. Львові.

Зобов'язати Львівську міську раду та Виконавчий комітет Львівської міської ради виконати вимоги розпорядження ОСОБА_11 Міністрів України № 604-р від 20.07.1998 року «Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України», а саме: вжити заходи, спрямовані на організацію обстеження та вивчення території Нового юдейського цвинтаря ХІХ ст. на вул. Єрошенка у м. Львові.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Львівської міської ради на користь Представництва Американського Обєднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу (код ЄДРПОУ 21720365) судовий збір у розмірі 913,50 грн.

Стягнути з Виконавчого комітету Львівської міської ради на користь Представництва Американського Обєднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу (код ЄДРПОУ 21720365) судовий збір у розмірі 913,50 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м. Львова шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Зубачик Н.Б.