Ухвала суду № 61191752, 07.09.2016, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

07.09.2016 ЄУН № 337/3024/16-к

Провадження №2/337/1495/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2016 року м. Запоріжжя

Суддя Хортицького районного суду міста Запоріжжя Бредун Д.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Відділ приватизації державного житла Запорізької міської ради, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання приватизації недійсною, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання права власності на майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

визнати частково недійсною приватизацію квартири АДРЕСА_1;

визнати частково недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1;

визнати за ним право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 у звязку з гарантованим правом на безоплатну приватизацію майна;

визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, на квартиру АДРЕСА_1.

Згідно ч.1 ст. 122 ЦПК України суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.

Однак, вказана вище позовна заява підлягає залишенню без руху як така, що подана з порушенням п.п.2, 4 ч.2, ч.5 ст. 119 ЦПК України.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог.

За ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог.

Сторони є вільним у розпорядженні своїми правами, однак особа, що звертається до суду, повинна визначитись і обрати чіткий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, перелік яких міститься у частині 2 статті 16 ЦК України.

У позові ОСОБА_1 просить визнати частково недійсною приватизацію квартири, свідоцтво про право власності на квартиру, а також визнати за ним право власності на частину квартири в порядку приватизації майна, та на частину квартири в порядку спадкування за законом. Однак ці позовні вимоги належним чином не конкретизовані, та позивачем чітко не вказано в яких саме частинах він просить визнати недійсною приватизацію квартири, свідоцтво про право власності на квартиру, а також на яку частину квартири він просить визнати за ним право власності в порядку спадкування.

При цьому суд наголошує, що цивільні справи розглядаються в межах заявлених позивачем вимог, і відповідно до обраного ним способу захисту. Застосувати будь-який інший спосіб захисту, на який не посилається позивач, чи вийти за розмір заявлених позовних вимог, суд не має права. Натомість прийняте за результатами розгляду справи рішення, повинно бути чітким, зрозумілим, і таким, яке можливо звернути до виконання.

Крім того, позовна заява підлягає залишенню без руху як така, що подана з порушенням п.4 ч.2, ч.5 ст. 119 ЦПК України, а саме позивачем не вірно визначено ціну позову, та не сплачено судовий збір в належному розмірі.

Суд не погоджується із заявленою позивачем ціною позову і вартістю вимог майнового характеру в сумі 152452,50 гривень.

Так у позові ОСОБА_1 заявляє 2 вимоги немайнового характеру (визнання частково недійсною приватизацію квартири, свідоцтва про право власності на квартиру), та 2 вимоги майнового характеру (визнання права власності на частину квартири в порядку приватизації майна, та на частину квартири в порядку спадкування за законом.

Згідно ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві обєднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Також п.13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року №10 вказує, якщо в позовній заяві обєднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, повязані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).

Однак ОСОБА_1, заявляючи 2 вимоги немайнового характеру, сплатив судовий збір лише за однією такою вимогою.

Крім того, п.13 вищевказаної Постанови Пленуму наголошує, якщо в позовній заяві обєднано кілька самостійних вимог майнового характеру, повязаних між собою, то, враховуючи, що обєктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог (пункт 10 частини першої статті 80 ЦПК). При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

За п.16 вищевказаної Постанови Пленуму, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

При цьому, відповідно до Закону України «Про судовий збір», за подання позову майнового характеру фізична особа повинна сплатити судовий збір в розмірі 1 відсотку ціни позову (вартості майна, на яке позивач просить визнати право власності).

Відповідно до долученої до позову довідки про вартість майна, квартира АДРЕСА_2 коштує 609810 гривень.

ОСОБА_1 просить визнати за ним право власності на 1/2 частину квартири в порядку приватизації майна, і відповідно судовий збір за цією вимогою повинен становити 3049,05 гривень, а також, на невизначену позивачем частку квартири в порядку спадкування за законом, судовий збір за якою повинен дорівнювати одному відсотку вартості цієї частки.

Зазначені вимоги ОСОБА_1 не дотримані, та судовий збір у належному розмірі не сплачено.

Згідно ч.1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Керуючись ст.ст. 80, 119, 121, 209-210 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Відділ приватизації державного житла Запорізької міської ради, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання приватизації недійсною, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання права власності на майно, залишити без руху.

Повідомити ОСОБА_1 про необхідність виправити зазначені недоліки позову протягом 3 (трьох) днів з дня отримання цієї ухвали, підтвердження чого, надати суду.

Копію ухвали надіслати позивачу, розяснивши, що судовий збір за несплаченими позовними вимогами (одна позовна вимога немайнового характеру, а також однин відсоток вартості нерухомого майна, на яке позивач просить визнати за собою право власності, з урахуванням вже сплачених позовних вимог майнового характеру в сумі 1524,53 гривні) може бути сплачений в будь-якій установі банку за наступними реквізитами: отримувач: УДКСУ у Хортицькому районі м.Запоріжжя, 22030001, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38025414, рахунок отримувача: 31219206700008, банк отримувача: УДК у Хортицькому районі м.Запоріжжя ГУДКСУ у Запорізькій області, код банку отримувача: 813015, код класифікації доходів бюджету: 22030001, призначення платежу: «судовий збір», код ЄДРПОУ суду 37408374.

Розяснити ОСОБА_1 що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу, з всіма доданими до неї документами, що однак не буде перешкоджати повторному зверненню до суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.С. Бредун