Постанова № 61191653, 05.09.2016, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2016 рокум. Ужгород№ 807/2202/15

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І.

при секретарі судового засідання Шмідзен І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІО-К" до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 5 вересня 2016 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови. Постанова в повному обсязі складена 6 вересня 2016 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СІО-К" (далі позивач, ТОВ "СІО-К"), в особі представника ОСОБА_1, звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою (а.с.4-14) до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі відповідач, Ужгородська ОДПІ), якою просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Ужгородської ОДПІ від 23.07.2015 року № НОМЕР_1 (про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 47973,00 грн.) та від 07.09.2015 року № НОМЕР_2 (про збільшення суми грошового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 41368,00 грн.).

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що основою винесення оскаржених в судовому порядку податкових повідомлень-рішень Ужгородською ОДПІ стали припущення працівника податкового органу щодо відсутності факту проведення ТОВ "Сіо-К" господарських операцій з ТОВ УІФ "ОСОБА_2 Дніпро", в результаті чого встановлено порушення пп.14.1.36 п.14.1 ст. 14, п.44.1 ст.44, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, як наслідок, збільшення суми грошового зобовязання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 41368,00 грн., та п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.1 ст.201, п.200.1, п.200.4 ст.200 ПК України, як наслідок зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 47973,00 грн., що на думку позивача, є протиправним та не відповідає вимогам податкового законодавства.

5 вересня 2016 року представником позивача до суду подано заяву, якою просить, у відповідності до ч.3 ст. 124 КАС України розглянути справу в порядку письмового провадження без участі представника та врахувати всі аргументи та доводи, що були наведені у адміністративному позові, додатках до нього, поясненнях та клопотаннях, відтак, розгляд справи проведено за відсутності представника позивача на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Відповідач надав суду заперечення проти позову (лист Ужгородської ОДПІ від 15.10.2015 року, а.с.161-164), згідно якого не погоджується з вимогами адміністративного позову, вважає їх безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки, перевіркою встановлено, що у звязку із відсутністю первинних документів (акті приймання-передачі) пиломатеріалів), довіреностей на отримання пиломатеріалів, товарно-транспортних накладних) та у звязку з встановленими перевіркою розбіжностями щодо документального оформлення господарських операцій із ТОВ УІФ "ОСОБА_2 Дніпро", зокрема, розбіжності щодо адреси постачальника та адреси фактичного завантаження товару, у звязку з відсутністю можливості фактичного постачання ТОВ "УІФ "ОСОБА_2 Дніпро" пиломатеріалів (відсутність персоналу, складських приміщень, основних фондів), а також, враховуючи надані директором ТОВ "УІФ "ОСОБА_2 Дніпро" покази, наданими для перевірки документами не підтверджено факт проведення ТОВ "Сіо-К" господарських операцій з ТОВ "УІФ "ОСОБА_2 Дніпро".

В судове засідання представник відповідача не зявився, про причини неявки суд не повідомив, при цьому, суд констатує, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення судової кореспонденції. Відтак, судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідача про дату, час і місце судового розгляду даної адміністративної справи, та у відповідності до ч. 4 ст. 128 КАС України, справа розглянута за відсутності представника відповідача, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову, виходячи з наступного:

Проведеною Ужгородською ОДПІ позаплановою виїзною перевіркою ТОВ "Сіо-К" з питань правильності формування податкового кредиту з ПДВ та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Українсько-ізраїльська фірма "ОСОБА_2 Дніпро" за період з 01.01.2010 року по 31.12.2014 року встановлено, що ТОВ "Сіо-К" в порушення пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України занизило податок на прибуток на 30935,00 грн. (в т.ч. за IV квартал 2012 року - на 20138 грн., за 2013 рік - на 10797 грн.), завищило суму бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок на 31982,00 грн. (в т.ч. за листопад 2012 року - на 20617,00 грн., за лютий 2013 року - на 11365,00 грн.).

На підставі складеного акту № 339/07-14-22-0/22101670, Ужгородською ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 25.07.2015 року № НОМЕР_1, яким на підставі пп.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201. ст.201, п.200.1, п.200.4 ст.200, п. 123.1 ст.123 Податкового кодексу України зменшено на 31982,00 грн. суму бюджетного відшкодування ПДВ та застосовано 15991,00 грн. штрафної санкції та податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3, яким на підставі пп.54.3.2 п.54.3 ст.54, пп.14.1.36, п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України визначено до сплати 30935,00 грн. податку на прибуток підприємства (в т.ч. за IV квартал 2012 року - 20138,00 грн., за 2013 рік 10797,00 грн.) та з посиланням на п. 123.1 ст.123 Податкового кодексу України застосовано 15467,50 грн. штрафної санкції (30935*50%), в т.ч. за IV квартал 2012 року застосовано 10069,00 грн. штрафної санкції (20138*50%), за 2013 рік застосовано 5398,50 грн. штрафної санкції (10797*50%).

Рішенням Головного управління ДФС України в Закарпатській області прийнятим за розглядом первинної скарги ТОВ "Сіо-К" (від 27.08.2015 року № 1719/10/07-16-10-04-44), скасовано, зокрема податкове повідомлення-рішення Ужгородської ОДПІ від 23.07.2015 року № НОМЕР_3 про визначення до сплати податку на прибуток підприємств у розмірі 46402,50 грн. в частині 5034,50 грн. штрафної санкції.

Ужгородською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.09.2015 року № НОМЕР_2 про збільшення суми грошового зобовязання з податку на прибуток на 41368,00 грн.

ТОВ "Сіо-К" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом про визнання протиправними та скасування в судовому порядку податкових повідомлень-рішень Ужгородської ОДПІ від 23.07.2015 року № НОМЕР_1 та від 07.09.2015 року № НОМЕР_2.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, зокрема, актом Ужгородської ОДПІ від 10.07.2015 року № 339/07-14-22-0/22101670, перевіркою виявлено порушення позивачем пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження підприємством податку на прибуток на загальну суму 30935,00 грн., в тому числі, за IV квартал 2012 року в сумі 20138,00 грн. та за 2013 рік в сумі 10797 грн. та п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201. ст.201, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, встановлено завищення суми ПДВ, що підлягала бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок в сумі 31982,00 грн., в тому числі, по деклараціях: за листопад 2012 року ПДВ в сумі 20617,00 грн., за лютий 2013 року ПДВ в сумі 11365,00 грн.

В тому числі, податковою перевіркою встановлено факт фінансово господарських відносин ТОВ "Сіо-К" з ТОВ "Українсько-ізраїльська фірма "ОСОБА_2 Дніпро".

Так, згідно договору купівлі-продажу від 01.10.2012 року № 23 між ТОВ "Сіо-К" (Покупець) в особі директора ОСОБА_3 та ТОВ "Українсько-ізраїльська фірма "ОСОБА_2 Дніпро" (Продавець) в особі директора ОСОБА_4, предметом останнього є передача у власність Покупця 100 м.куб. пиломатеріалів дубових 1-го сорту та мікс сортів (1.2) в місяць з їх оплатою Покупцем.

Для перевірки ТОВ "Сіо-К" надало пояснення щодо фінансово-господарських взаємовідносин між ТОВ "Сіо-К" та ТОВ "Українсько-ізраїльська фірма "ОСОБА_2 Дніпро" за період з 01.01.2010 року по 31.12.2014 року, в яких зазначило, що при виборі постачальника підприємство керується багатьма факторами такими як цінова пропозиція, обсяги поставок, якість сировини, її сортність тощо. Пошук та вибір постачальника підприємством на конкурсній основі проводиться керівником підприємства. Договори на поставку лісоматеріалів має право підписувати лише директор підприємства. Договори між ТОВ "Сіо-К" та ТОВ "Українсько-ізраїльська фірма "ОСОБА_2 Дніпро" підписував директор ТОВ "Сіо-К" в смт. Великий Березний. Відповідно до умов договору, пиломатеріали постачаються з умовою про їх доставку на склад покупця. Завантаження пиломатеріалів здійснювалось на складі постачальника без представника підприємства. Приймання матеріалів по якості та кількості здійснювалось приймальником лісу на складі підприємства.

Позивачем надано видаткові накладні, виписані від імені ТОВ "Українсько-ізраїльська фірма "ОСОБА_2 Дніпро" на загальну суму 273399,30 грн. (без ПДВ).

Перевіркою встановлено, що ТОВ "СІО-К" до складу податкового кредиту з ПДВ включило 54679,86 грн. по податкових накладних, виписаних від імені ТОВ "Українсько-ізраїльська фірма "ОСОБА_2 Дніпро" (на яких значиться підпис ОСОБА_4, з номенклатурою товару: пиломатеріали дубові обрізні або передоплата за пиломатеріали дубові обрізні) від 16.10.2012 року, 18.10.2012 року, 26.10.2012 року та від 25.01.2013 року № 26 (ПДВ становить - 8333,33 грн.), від 31.01.2013 року № 26 (ПДВ становить 3031,75 грн.). Однак, податкові накладні від 25.01.2013 року № 26 та від 31.01.2013 року № 26 у ТОВ "СІО-К" відсутні.

Крім того, ТОВ "СІО-К" подало до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних), в якій зазначило контрагента ТОВ "Українсько-ізраїльська фірма "ОСОБА_2 Дніпро" та сума податку на додану вартість 11365,08 грн.

Перевіркою встановлено, що відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_4 від 24.12.2012 року (в рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР № 32013110000000275 від 12.11.2013 року за фактом легалізації (відмивання) доходів одержаних злочинним шляхом, за ознаками кримінального провадження передбаченого ч.3 ст.209 Кримінального кодексу України), останній значився директором ТОВ "Українсько-ізраїльська фірма "ОСОБА_2 Дніпро", фінансово-господарську діяльність не вів, чим займається товариство йому невідомо, де знаходиться товариство йому невідомо, договори з контрагентами не готував, не підписував податкові накладні, видаткові накладні, акти виконаних робіт, не готував та не підписував інші документи, що стосуються фінансово-господарської діяльності товариства. Товарно-матеріальних цінностей від імені ТОВ "Українсько-ізраїльська фірма "ОСОБА_2 Дніпро" не реалізовував. В ході досудового розслідування встановлено, що ряд фізичних осіб, одним з яких є ОСОБА_4, використовували ряд фірм, зокрема ТОВ "Українсько-ізраїльська фірма "ОСОБА_2 Дніпро" для проведення діяльності, що спрямована на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

У відповідь на письмовий запит Ужгородської ОДПІ від 26.06.2015 року № 1747/10/07-14-22-0 ТОВ "Сіо-К" не надало для перевірки сертифікати про походження лісоматеріалів, які згідно п.3.5 договору від 01.10.2010 року № 23 мали б бути в наявності у товариства.

В той же час, надало акти здачі-приймання робіт на транспортування пиломатеріалів, укладені між перевізником ФОП ОСОБА_5 та ТОВ "Сіо-К" від 20.10.2012 року № 0416, від 27.10.2012 року № 0423, від 15.11.2012 року № 0448, від 07.12.2012 року № 0493, від 28.01.2013 року № 0010 на перевезення вантажу з м. Ружин (Житомирська обл.) - смт. В. Березний.

У вказаних актах здачі-приймання робіт на транспортування пиломатеріалів відсутня інформація щодо подорожніх листів до автомобілів, доручень, номенклатури та кількості перевезеної продукції, та інших обов'язкових реквізитів. У вищенаведених актах відсутня інформація щодо вантажовідправника продукції (ТОВ "Українсько-ізраїльська фірма "ОСОБА_2 Дніпро").

Також, для перевірки ТОВ "Сіо-К" не надало документи, які свідчили б про приймання лісопродукції на складі постачальника, як це передбачено п. 3.4 договору від 01.10.2010 року № 23 ФОП ОСОБА_5, його працівниками або уповноваженими особами.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, згідно з інформацією з ІС "Податковий блок" податкова адреса ТОВ "Українсько-ізраїльська фірма "ОСОБА_2 Дніпро" - м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, буд. 39/а.

Однак, відповідно до актів від 19.03.2013 року № 1736/22-710/31384822, від 29.04.2013 року № 2505/22-710/31384822, складених ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про неможливість проведення перевірки ТОВ "Українсько-ізраїльська фірма "ОСОБА_2 Дніпро" з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за листопад 2012 року та грудень 2012 року, у товариства відсутні основні засоби та складські приміщення. Встановлено, що офіс ТОВ "Українсько-ізраїльська фірма "ОСОБА_2 Дніпро" не знаходиться за податковою адресою (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, буд. 39/а).

Як зазначено в акті перевірки від 19.03.2013 року № 1736/22-710/31384822, в підтвердження відсутності наявності активів надіслано запити: до бюро технічної інвентаризації (від 15.11.2012 року за № 35011/10/22-710), відділу земельних ресурсів (від 15.11.2012 року за № 35007/10/22-710). Управління Держкомзему у м. Дніпропетровськ в листі від 29.11.2012 року № 11/11-363 зазначило, що інформація щодо виготовлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки на замовлення юридичної особи, та реєстрації їх в державному земельному кадастрі, відсутня. КП "Дніпропетровське міське бюро технічної інвентаризації ДОР в листі від 29.11.2012 року № 16094 зазначило, що станом на 28.11.2012 року згідно вказаного коду ЄДРПОУ відомості про реєстрацію права власності по м. Дніпропетровську (зона обслуговування КП "ДМБТІ" ДОР), в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (введено в дію 01.02.2003 року) за ТОВ "Українсько-ізраїльська фірма "ОСОБА_2 Дніпро" відсутні.

Згідно звіту 1-ДФ "Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку" за І квартал 2013 року на ТОВ ТОВ "Українсько-ізраїльська фірма "ОСОБА_2 Дніпро" рахується 1 особа. Відповідно до вказаних актів перевірок податковим органом не підтверджено здійснення ТОВ ТОВ "Українсько-ізраїльська фірма "ОСОБА_2 Дніпро" господарської діяльності за місцем реєстрації товариства.

Перевіркою встановлено, що згідно бази даних "Податковий блок" Автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів в ТОВ ТОВ "Українсько-ізраїльська фірма "ОСОБА_2 Дніпро" відсутні контрагенти, що зареєстровані в Житомирській області, від яких останнє могло б орендувати складські або виробничі приміщення.

Відповідно ж до п. 3.6 договору купівлі-продажу від 01.10.2012 року № 23 між ТОВ "Сіо-К" та ТОВ "Українсько-ізраїльська фірма "ОСОБА_2 Дніпро", сторони узгодили, що товар який постачається постачальником, закупається ним безпосередньо від державних лісгоспів, наявність інших посередників у ланцюгу постачання від первинного виробника товару не допускається. Згідно бази даних "Податковий блок" Автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів у податковому кредиті ТОВ "Українсько-ізраїльська фірма "ОСОБА_2 Дніпро" відсутня інформація щодо придбання товарно-матеріальних цінностей від державних лісгоспів.

Перевіркою встановлено, що відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних в ТОВ "Українсько-ізраїльська фірма "ОСОБА_2 Дніпро" відсутні зареєстровані податкові накладні, що свідчать про придбання ним пиломатеріалів. Згідно зареєстрованих податкових накладних товариство придбало паливно-мастильні матеріали, шини для автомобілів, тканину тощо.

Перевіркою за результатами аналізу декларацій по податку на прибуток та податку на додану вартість ТОВ "Українсько-ізраїльська фірма "ОСОБА_2 Дніпро" встановлено, що собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) за IV квартал 2012 року становить 68076,00 грн., тоді як, обсяг придбання товарів (робіт, послуг) відповідно до Декларацій по податку на додану вартість (без податку на додану вартість за аналогічний період становить 8377582,00 грн., що може свідчити про те, що ТОВ "Українсько-ізраїльська фірма "ОСОБА_2 Дніпро" здійснювало діяльність направлену на формування податкового кредиту та надання податкової вигоди для інших підприємств.

В декларації по податку на прибуток за IV квартал 2012 року ТОВ "Українсько-ізраїльська фірма "ОСОБА_2 Дніпро" в рядку "дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг))" зазначено 73782,00 грн., тоді як, лише ТОВ "Сіо-К" придбало пиломатеріалів за IV квартал 2012 року на загальну суму 216573,90 грн., що може свідчити про відсутність та формальність задекларованих ТОВ "Українсько-ізраїльська фірма "ОСОБА_2 Дніпро" операцій з реалізації пиломатеріалів.

Як встановлено перевіркою, у зв'язку із відсутністю первинних документів (актів приймання-передачі пиломатеріалів, довіреностей на отримання пиломатеріалів, товарно-транспортних накладних) та у зв'язку з встановленими перевіркою розбіжностями щодо документального оформлення господарських операцій із ТОВ "Українсько-ізраїльська фірма "ОСОБА_2 Дніпро", зокрема розбіжності щодо адреси постачальника та адреси фактичного завантаження товару, у зв'язку з відсутністю можливості фактичного постачання ТОВ "Українсько-ізраїльська фірма "ОСОБА_2 Дніпро" пиломатеріалів (відсутність персоналу, відсутність складських приміщень, відсутність основних фондів), а також враховуючи надані директором ТОВ "Українсько-ізраїльська фірма "ОСОБА_2 Дніпро" покази, наданими для перевірки документами не підтверджено факт проведення ТОВ "Сіо-К" господарських операцій з ТОВ "Українсько-ізраїльська фірма "ОСОБА_2 Дніпро".

Згідно п.1.1 ст. 1 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755 VI (діє з 1 січня 2011 року, далі ПК України), ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст. 134 ПК України, у цьому розділі (розділ III "Податок на прибуток підприємств" ПК України) об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст. 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст. ст. 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених ст. 152 цього Кодексу.

Згідно пп.4.1.27 п.4.1 ст. 4 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансові звітність в Україні" від 16.07.99 року № 996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року № 88 (зареєстрованого в Мінюсті України 05.06.95 року за № 168/704), первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пунктів 2.15, п. 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

У розумінні пп. 14.1.36 ПК п.14.1 ст. 14 України - господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Обов'язковими ознаками господарської діяльності (згідно наведених приписів ГК України та ПК України) є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої. (При цьому, сформульоване в ГК України визначення господарської діяльності є загальним і має застосовуватися в усіх випадках, а визначення, наведене в ПК України, - лише у сфері дії цього Закону з урахуванням загального визначення). Виходячи з наведеного, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Згідно ч.1, ч.4 ст.180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Згідно ч.1 ст.627, ч.1 ст. 628, ст.629 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. З Закону України від 08.09.2005 року № 2860-ІV "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів" реалізація суб'єктами підприємницької діяльності лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, крім передбачених статтею 2 цього Закону, допускається за наявності сертифіката про походження лісоматеріалів.

Згідно п.2 ст.3, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення - господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.15, п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за №168/704) первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (пп.1.14.181 п.14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно п.198.1. ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Відповідно до п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги встановлені в судовому засіданні обставини, що підтверджені належними та допустимими доказами, суд приходить висновку, що підписані директором ТОВ "Українсько-ізраїльська фірма "ОСОБА_2 Дніпро" податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту виписані від імені особи, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими т підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними. Відтак, такі податкові накладні не можуть бути підставою для декларування податкового кредиту за наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність надання послуг та поставки товарів; за відсутності інших достатніх та належних доказів, які б підтверджували реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких задекларовано податковий кредит за спірними господарськими операціями, самі по собі накладні не підтверджують право позивача на їх формування, а відтак, правомірним є нарахування грошових зобовязань з ПДВ та податку на прибуток спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем доведено як правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, так і правомірність дій щодо його прийняття, в зв'язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими, суперечать вимогам закону та не відповідають обставинам справи, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами та задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

У відповідності до ч. 2 ст. 94 КАС України та в зв'язку з відсутністю судових витрат відповідача, судові витрати на користь Ужгородської ОДПІ не стягуються та за рахунок бюджету не компенсуються.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 71, 86, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "СІО-К" до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень відмовити.

2. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст.186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя ОСОБА_6