Постанова № 61191578, 08.09.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2016 р. Справа № 805/2568/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 20 січня 2016 року № 000005/2102/НОМЕР_1 на суму 6800 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 заявлено позов до Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 20 січня 2016 року № 000005/2102/НОМЕР_1.

Позивач зазначає про протиправність рішення про застосування фінансових санкцій від 20 січня 2016 року № 000005/2102/НОМЕР_1 на суму 6800 грн., посилаючись на те, що постановою Іллічівского районного суду м. Маріуполя від 27 травня 2016 року № 264/1447/16-а була скасована постанова Адміністративної комісії Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 16 серпня 2015 року № 620, яка була винесена на підставі протоколу Жовтневого РВ ММУ ГУМВС України в Донецькій області від 29 липня 2015 року, відповідно до якого було прийнято оскаржуване рішення. 6 вересня 2016 року представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи без участі його представника.

Представник відповідача заперечує проти позову в повному обсязі, посилаючись на законність оскаржуваного рішення, оскільки правопорушення було зафіксовано у протоколі Жовтневого РВ ММУ ГУМВС України в Донецькій області від 29 липня 2015 року, до якого були додані пояснення неповнолітньої особи, та адміністративною комісією прийнята постанова про накладення штрафу на продавця, що знаходиться в трудових відносинах з позивачем, та якою безпосередньо був здійснений продаж алкогольного напою неповнолітній особі, що є підставою для застосування до позивача фінансових санкцій. 8 вересня 2016 року представник відповідача надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи документами.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець, включена до ЄДРПОУ за реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_1, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перебуває на обліку у Маріупольській обєднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області. Основним видом діяльності є роздрібна торгівля в спеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання субєктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Судом встановлено, що 20 січня 2016 року на підставі адміністративних матеріалів, а саме протоколу Жовтневого РВ ММУ ГУМВС України в Донецькій області від 29 липня 2015 року ДО № 22221, у якому зафіксовано правопорушення продавця ОСОБА_2, яка 29 липня 2015 року здійснила реалізацію алкогольного напою «Лонгер» ємкістю 0,5 л. неповнолітній ОСОБА_3 в магазині «Магніт» за адресою м. Маріуполь, проспект Металіргів, буд. 94, постанови Адміністративної комісії Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 16 серпня 2015 року № 620, пояснень ОСОБА_4, неповнолітньої ОСОБА_5, ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями від 16 квітня 2015 року № 05/81/14/0/А-113 та тютюновими виробами від 16 квітня 2015 року № 05/81/14/1/Т-109 з терміном дії з 17 квітня 2015 року по 17 квітня 2016 року, відповідачем прийняте рішення про застосування до позивача фінансових санкцій № 000005/2102/НОМЕР_1 відповідно до статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за порушення статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР, в частині продажу алкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років, в результаті чого до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 6800 грн. Дане рішення позивач отримала особисто 20 січня 2016 року, про що свідчить підпис у даному рішенні.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з підпунктом 1 частини 1 статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР, забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особами, які не досягли 18 років.

Згідно з абзацом 9 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень.

Відповідно до частини 4 статті 72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

16 вересня 2015 року Адміністративною комісією Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, розглянувши матеріали протоколу Жовтневого РВ ММУ ГУМВС України в Донецькій області від 29 липня 2015 року ДО № 22221, було встановлено, що 29 липня 2015 року о 11 год. 03 хв. ОСОБА_2, знаходячись в магазин «Магнит» здійснила продаж алкогольного напою «Лонгер» ємкістю 0,5 л. неповнолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що є порушенням частини 2 статті 156 Кодексу України про адміністративне правопорушення, була прийнята постанова № 620 відповідно до якою ОСОБА_2 визнано винною та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 29 лютого 2016 року звернулась до Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області з позовом до Адміністративної комісії Виконавчого комітету Маріупольської міської ради про визнання постанови Адміністративною комісії виконавчого комітету Маріупольської міської ради № 620 від 16 вересня 2015 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 156 КУпАП незаконним та скасувати його. Постановою Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27 травня 2016 року в адміністративній справі № 264/1447/16-а позовні вимоги ОСОБА_2 до Адміністративної комісії Виконавчого комітету Маріупольської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задоволено та визнано протиправною та скасовано постанову Адміністративної комісії Виконавчого комітету Маріупольської міської ради № 620 від 16 вересня 2015 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, за частиною 2 статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення. При прийнятті даного рішення суд ґрунтувався на тому, що в протоколі, складеному працівником міліції 29 липня 2015 року у відношенні ОСОБА_2, відсутні будь-які підписи особи, стосовно якої складено протокол, із зазначенням лише її відмови від підпису. Натомість в даному випадку з метою подальшого доведення факту відмови особи від підпису мають бути зазначені свідки, які б підтвердили даний факт. Проте таких свідків в протоколі зазначено не було, що унеможливило суду встановити факт дійсної відмови ОСОБА_2 від підпису під час складання протоколу та його отримання. Крім того суд зазначив, що до матеріалів справи було додано письмові пояснення ОСОБА_2, які також за твердженням ОСОБА_2 нею не давались працівникам міліції та від підпису яких вона не відмовлялась. Під час відмови ОСОБА_2 ставити підпис на власних письмових поясненнях також відсутні свідки таких подій. Крім того, в протоколі не було зазначено жодних відомостей про особу, якій було здійснено продаж алкогольного напою, що з огляду на зміст частини 2 статті 156 КУпАП є обовязковим, зокрема не відображено прізвище, імя, по-батькові особи, дату народження такої особи. Наявні в матеріалах справи письмові пояснення ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, не були прийняті судом до уваги, оскільки в порушення статті 270 КУпАП та статті 142 КАС України були надані працівнику міліції без присутності її законного представника (батьків), що з огляду на вік неповнолітньої особи, є порушенням встановленого порядку її допиту. Також згідно протоколу про адміністративне правопорушення та постанови Адміністративної комісії Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 16 вересня 2015 року встановлено факт продажу алкогольного напою «Лонгер», ємкістю 0,5 літрів, натомість в протоколі огляду та вилучення від 29 липня 2015 року, а також фіскальному чеку від 29 липня 2015 року відображено «Лонгер» ємкістю 0,33 літра. В будь-якому із вказаних первинних документів не відображено та не зафіксована достатня інформація, яка б свідчила про статус напою «Лонгер», як алкогольного, зокрема відсоток його міцності. Назва напою не є переконливим свідченням його алкогольності. Дане рішення суду набрало законної сили 21 червня 2016 року.

Отже, протокол від 29 липня 2015 року та постанова адміністративної комісії від 16 вересня 2015 року не є належними та допустимими доказами відповідно до статті 70 КАС України. Враховуючи той факт, що постановою Іллічівского районного суду м. Маріуполя від 27 травня 2016 року № 264/1447/16-а була скасована постанова Адміністративної комісії Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 16 серпня 2015 року № 620, яка була винесена на підставі протоколу Жовтневого РВ ММУ ГУМВС України в Донецькій області від 29 липня 2015 року, то спірне рішення про застосування фінансових санкцій від 20 січня 2016 року також підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, суд, оцінюючи всі докази за їх сукупністю, дійшов до висновку, що відповідач не довів правомірність спірного рішення в порядку частини 2 статті 71 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивачем сплачений судовий збір відповідно до квитанції від 25 липня 2016 року у сумі 551 грн. 20 коп.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 20 січня 2016 року № 000005/2102/НОМЕР_1 на суму 6800 грн. задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 20 січня 2016 року № 000005/2102/НОМЕР_1 про застосування фінансових санкцій у сумі 6800 грн.

Стягнути з Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 551 грн. 20 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 8 вересня 2016 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.