Постанова № 61191535, 05.09.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2016 р. Справа №805/2469/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В.,

за участю секретаря судового засідання Лазник І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішень від 28 липня 2016 року, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 25 липня 2016 року

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 за дов.від 29.08.2016р.

від відповідача: ОСОБА_3 за дов. від 29.08.2016р.

ВСТАНОВИВ:

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 заявлено позов до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування повністю податкового повідомлення-рішення від 28 липня 2016 року № НОМЕР_1, за порушення глави 4 пункту 176.2 статті 176 ПК України, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на доходи фізичних осіб що сплачений податковими агентами із доходів платника податку у вигляді з/п в сумі 11716 грн. 53 коп., в тому числі за податковим зобовязанням в розмірі 2730 грн. 63 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями 8985 грн. 90 коп., рішення № НОМЕР_2 від 28 липня 2016 року на підставі частини 10 пункту 2 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за період з 1 січня 2011 року по 13 липня 2016 року, яким вирішено застосувати штрафну санкцію в розмірі 3613 грн. 85 коп., рішення № НОМЕР_3 від 28 липня 2016 року за порушення підпункту 11.7 пункту 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності вирішено застосувати до мене штрафну санкцію в розмірі 3060 грн., вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 25 липня 2016 року № Ф-004981300, відповідно до якої необхідно сплати суму недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообовязкове державне соціальне страхування в сумі 18069 грн. 26 коп., рішення № НОМЕР_4 від 28 липня 2016 року за порушення і на підставі пункту 3 частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» яким застосовано до мене штрафні санкції в розмірі 9034 грн. 63 коп. та пеню в розмірі 14628 грн. 31 коп. а всього на суму 23662 грн. 94 коп. податкового повідомлення-рішення від 28 липня 2016 року № НОМЕР_5, за порушення пункту 176.2 статті 176 ПК України, яким визначено грошове зобовязання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, військового збору, пені в розмірі 348 грн. 26 коп., в тому числі за податковим зобовязанням в розмірі 202 грн. 76 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 145 грн. 50 коп.

Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення від 28 липня 2016 року № НОМЕР_1, рішення від 28 липня 2016 року № НОМЕР_2, рішення від 28 липня 2016 року № НОМЕР_3, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 25 липня 2016 року № Ф-004981300, рішення від 28 липня 2016 року № НОМЕР_4, податкове повідомлення-рішення від 28 липня 2016 року № НОМЕР_5, які були прийняті на підставі акту перевірки від 25 липня 2016 року № 293/13/НОМЕР_6 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, посилаючись на необґрунтованість висновків акту перевірки.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, вважає доводи позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а також вважає, податкове повідомлення-рішення від 28 липня 2016 року № НОМЕР_1, рішення від 28 липня 2016 року № НОМЕР_2, рішення від 28 липня 2016 року № НОМЕР_3, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 25 липня 2016 року № Ф-004981300, рішення від 28 липня 2016 року № НОМЕР_4, податкове повідомлення-рішення від 28 липня 2016 року № НОМЕР_5 прийняті відповідно до норм діючого законодавства та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстроване як фізична особа-підприємець за ідентифікаційним номером НОМЕР_6, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 8 серпня 2001 рок серії В00 № 196072.

З 14 по 20 липня 2016 року відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування а сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 1 липня 2013 року по 13 липня 2016 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за період з 1 січня 2011 року по 13 липня 2016 року, правильності нарахування та своєчасності сплати військового збору за період з 3 серпня 2014 рок по 13 липня 2016 року, за результатами якої був складений акт від 25 липня 2016 року № 293/13/НОМЕР_6.

За результатами перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем підпункту 164.1.1 пункту 164.1 статті 164, підпункту 164.2.1 пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.1.1, 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України в частині не нарахування і неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб у сумі 2730 грн. 63 коп. з нарахованої найманій особі ОСОБА_4 заробітної плати, пункту 51.1 статті 51, пункту 176.2 б статті 176 Податкового кодексу України, в частині відображення достовірних відомостей щодо фактичної виплати заробітної плати працівникам у податкових розрахунках за формою 1-ДФ за II-IV квартал 2013року, І-ІІІ квартал 2014 року (шість податкових звітних періодів), пункту 51.1 статті 51, пункту 176.2 б статті 176 Податкового кодексу України, в частині не надання до податкового органу податкових розрахунків за формою 1-ДФ за IV квартал 2014року, IV квартал 2015року та І-ІV квартал 2016 року (сім податкових звітних періодів), підпункту 4 пункту 2 статті 6 Закону України № 2464 в частині не подання ОСОБА_1 звітності, передбаченої Законом, по найманій особі ОСОБА_4 (звітів про суми нарахованої заробітної застрахованих осіб і суми нарахованого єдиного внеску) за період з 01 січня 2011 року по 13 липня 2016 року, пункту 2 пункту 8 статті 9 Закону України № 2464 в частині неутримання, не нарахування та несплата єдиного ОСОБА_1 по найманій особі ОСОБА_5 за січень 2011 року - червень 2016 року у сумі 18085 грн. 10 коп., у тому числі з січня 2011року по грудень 2014 року 10061 грн. 30 коп., з січня 2015 по червень 2016 року 8023 грн. 80 коп., порушення вимог підпункту 162.1.3 пункту 162.1 статті 162, підпункту 164.1.1 пункту 164.1 статті 164, підпункту 168.1.1 пункту 168 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України в частині не нарахування та неперерахування військового збору у розмірі 202 грн. 76 коп., нарахованого (виплаченого) протягом серпня-червня 2016 року по найманій особі ОСОБА_4

За висновками акту перевірки відповідачем були прийняті податкове повідомлення-рішення від 28 липня 2016 року № НОМЕР_1, в результаті чого позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на доходи фізичних осіб, на загальну суму 11716 грн. 53 коп., з яких за основним платежем на суму 2730 грн. 63 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 8985 грн. 90 коп. за порушення пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, від 28 липня 2016 року № НОМЕР_5, в результаті чого позивачу визначено суму грошового зобовязання з податків та зборів, у тому податку на доходи фізичних осіб, пені 340 грн. 26 коп., з яких за основним платежем на суму 202 грн. 76 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 145 грн. 50 коп. за порушення пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності від 28 липня 2016 року № НОМЕР_3, в результаті чого до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 3060 грн. за порушення підпункту 11.1 пункту 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464, рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 28 липня 2016 року № НОМЕР_2, в результаті чого до позивача застосовано штрафні санкції у вигляді штрафу у розмірі 84 грн. 53 коп. за період з 1 січня 2011 року по 13 липня 2016 року та нарахування пені у розмірі 3613 грн. 85 коп. за порушення пункту 2 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Також судом встановлено, що 25 липня 2016 року відповідачем була складена спірна вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0004981300, відповідно до якої станом на 25 липня 2016 року заборгованість зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені становить 18069 грн. 26 коп. відповідно до статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464.

З пояснень представника відповідача та письмових заперечень судом встановлено, що усі спірні рішення та спірна вимога про сплату боргу прийняті відповідачем у звязку із встановленими порушеннями під час перевірки, повязаної з поданням заяви ОСОБА_5, за результатами якої був складений акт від 25 липня 2016 року.

Відповідно до пункту 31.1 статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з пунктом 31.3 статті 31 Податкового кодексу України строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом «а» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Норма підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України передбачає, що, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Згідно з пунктом 54.2 статті 54 Податкового кодексу України грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з положеннями пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України не нарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідно до пункту 2 статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі Закон № 2464-VI) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з підпунктом 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частини 8 статті 9 Закон № 2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому статті 4 Закону № 2464-VI, а саме фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту), дипломатичні представництва і консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами календарний рік.

З пояснень представника відповідача та наказу про проведення документальної позапланової перевірки від 7 липня 2016 року підставами для проведення позапланової документальної перевірки став підпункт 78.1.13 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 78.1.13 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: 78.1.13. у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.

Як вбачається з акту перевірки, при перевірці, крім заяви ОСОБА_4, відповідачем було використано наступні документи: облікова картка платника податків, відомості з ЦБД ДРФО ДФС України, договори на оренду нежитлового приміщення зі Степанівським сільським споживчим товариством Олександрівської райспоживспілки, довідка Степанівського сільського споживчого товариства про сплату ОСОБА_1 орендної плати в касу, технічний паспорт на магазин за адресою с. Ново-Іверське, вул.. Гірнича, 16а, заяви місцевих мешканців с. Ново-Іверське.

Дослідивши надані сторонами письмові докази, суд дійшов висновку, що жодний первинний документ не підтверджує наявність трудових правовідносин між позивачем та громадянкою ОСОБА_4, так само як і отримання нею будь-якого доходу саме від позивача. Судом встановлено, що фактично єдиним доказом у спірних правовідносинах та єдиним документом, на підставі якого відповідачем був донараховані податки, єдиний внесок та застосовані штрафні (фінансові) санкції, є заява ОСОБА_4 та письмові пояснення громадян - мешканців с. Ново-Іверське. Суд зазначає, що норми діючого законодавства з питань оподаткування та нарахування єдиного внеску не передбачають права податкового органу на донарахування податків, внесків лише зі слів фізичних осіб, як усних, так і у письмовому вигляді, без підтвердження викладених фактів первинними документами платника податків, зборів. Фактично всі висновки податкового органу (відповідача у справі) здійснені на підставі припущень, не ґрунтуються на первинних документах, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, що є недопустимим у податкових правовідносинах.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність спірних рішень від 28 липня 2016 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4, № НОМЕР_5, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 25 липня 2016 року № Ф-004981300 в порядку частини 2 статті 71 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 3307 грн. 26 коп. відповідно до квитанції від 3 серпня 2016 року.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішень від 28 липня 2016 року, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 25 липня 2016 року задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Добропільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 28 липня 2016 року № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на доходи фізосіб на загальну суму 11716 грн. 53 коп., № НОМЕР_5, яким збільшено суму грошового зобовязання з військового збору на загальну суму 348 грн. 26 коп., рішення про застосування штрафних санкцій від 28 липня 2016 року № НОМЕР_2 на загальну суму 3613 грн. 85 коп., № НОМЕР_3 на загальну суму 3060 грн., та № НОМЕР_4 на загальну суму 23662 грн. 94 коп., вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25 липня 2016 року № Ф-004981300 на суму 18069 грн. 26 коп.

Стягнути з Добропільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 3307 грн. 26 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 5 вересня 2016 року. Постанова у повному обсязі складена 9 вересня 2016 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.