Рішення № 61188589, 23.08.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/2615/16-ц Головуючий у І інстанції Подрєзова Г. О.Провадження № 22-ц/780/4255/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 29 23.08.2016

РІШЕННЯ

Іменем України

23 серпня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді: Гуля В.В.,

суддів: Іванової І.В., Воробйової Н.С.,

при секретарі: Тимошевській С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на поховання, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, мотивуючи тим, що 22.03.2015року помер її племінник ОСОБА_4, якого вона доглядала до смерті. Поховання племінника здійснила за власні кошти, хоч у нього є дочка відповідачка у справі, яка відмовилася надавати кошти на поховання свого батька. Посилаючись на зазначені обставини, просила стягнути на її користь матеріальну шкоду згідно ст.. 1166 ЦК України в розмірі 7000грн., яка складається з витрат на ритуальні послуги 3428грн., згідно рахунку замовлення № 013047 від 23.03.2015року, витрат на поминки 2800грн., згідно рахунку - фактури № КА00000001 від 23.03.2015року, витрат на продукти згідно фіскального чеку від 23.03.2015року на суму 600грн.. А також просила стягнути моральну шкоду в розмірі 20000 грн.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2016 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування витрат на поховання 6828 грн. та на користь держави судовий збір в розмірі 551,20 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати в звязку з порушенням норм матеріального та процесуального права і позов задовольнити частково.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 22.03.2015року помер ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 24.03.2015року серії 1-ОК № 333753, виданим Відділом ДРАЦС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області.

Дочкою померлого ОСОБА_4 є відповідачка - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мала прізвище, ім»я та по батькові, записані у свідоцтві про народження від 06.12.1983року, 1У - БК № 462888 виданим міським ЗАГС м. Біла Церква :«Івахненко Валентина Олегівна» .

Також, судом встановлено, що на момент смерті ОСОБА_4 працював на підприємстві Українського товариства сліпих «Білоцерківський УТОС» ливарником та 22.03.2015року був виключений зі списків працівників підприємства у зв»язку зі смертю, що підтверджується копією трудової книжки ОСОБА_4

Відповідно до довідки Білоцерківське учбово - виробниче підприємство «УТОС» від 18.05.2016року № 45 ОСОБА_2 отримала кошти від фонду соціального страхування в сумі 2200грн. на поховання свого батька ОСОБА_4 у квітні 2015року.

Витрати на ритуальні послуги склали 3428грн., згідно рахунку замовлення №013047 від 23.03.2015року, витрати на поминки 2800грн., згідно рахунку фактури №КА00000001 від 23.03.2015року, витрати на продукти згідно фіскального чеку від 23.03.2015року на суму 600грн.

Встановивши вказані обставини, суд прийшов до висновку, що на поховання ОСОБА_4 померлого 23.03.2015року, позивачкою ОСОБА_3 витрачено власні грошові кошти, які підтверджені належними доказами, в тому числі письмовими рахунками, фіскальним чеком , всього на суму : ( 3428 + 2800+ 600)=6828грн. тому визнав позов обґрунтованим і задовольнив його повністю.

Такий висновок суду не повністю відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ст. 1232 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобовязані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд, лікування та поховання.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» визначено, що поховання померлого-це комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.

Таким чином стягнуті судом витрати на організацію та проведення поминальних обідів в сумі 3400, 13 грн. безпідставно, оскільки ці витрати не передбачені законом.

При цьому, допитана свідок ОСОБА_5 показала, що 1900 грн. у день похорон 23.03.2015 року були передані позивачу від колективу, де працював померлий і вказана обставина визнана позивачем.

Таким чином ці гроші не можуть вважатися особистими грошами позивача, які витрачені на поховання у звязку з чим вони судом також стягнуті безпідставно.

За таких обставин в цій частині рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні даних вимог.

Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2016 рокускасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на поховання задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування витрат на поховання 1528 гривень 00 копійок.

В решті позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на поховання відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів

Головуючий

Судді