Ухвала суду № 61188476, 09.09.2016, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/11865/15-ц

Провадження № 2/369/2945/16

У Х В А Л А

іменем україни

09 вересня 2016 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючої судді Ковальчук Л.М., при секретарі Рябець А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3, про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї для примусового виконання рішення суду,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду знаходиться дана цивільна справа.

Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_4подала до суду заяву про забезпечення позову, посилаючись на те, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 45284869 від 07 жовтня 2015 року квартира АДРЕСА_1 зареєстрована на праві власності за ОСОБА_3. Відчуження ОСОБА_3 вказаної квартири може утруднити виконання рішення суду.

Враховуючи викладене, представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_4просила забезпечити позов шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_5 заяву про забезпечення позову підтримав та просив її задовольнити.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинні бути зазначені причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно розяснень п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3, про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї для примусового виконання рішення суду, в якому просила виділити ОСОБА_2 в натурі ? частину квартири АДРЕСА_2 для звернення стягнення на неї для примусового виконання рішення Києво-Святошинського районного суду від 03 липня 2014 року по справі 369/3527/14-ц.

Згідно наявного в матеріалах справи витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 06 травня 2010 року вбачається, що ОСОБА_3 на праві приватної власності належить квартира № 37, яка розташована по вул. Вітянська, будинок 11-а в м. Вишневе, Києво-Святошинського району Київської області, на підставі договору купівлі-продажу № 3838 від 30 квітня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6.

В поданій заяві про забезпечення позову представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_4 посилається на те, що позивачем заявлено позов про виділення відповідачу в натурі ? частини квартири АДРЕСА_1 для звернення стягнення на неї, з метою примусового виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 липня 2014 року по справі 369/3527/14-ц про стягнення на користь позивача боргу в розмірі 251693 грн. 09 коп. Також, у своїй заяві представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_4 посилається на те, що ОСОБА_3 може відчужити вказане нерухоме майно, що утруднить або призведе до неможливого виконання судового рішення.

Враховуючи, що квартира АДРЕСА_1, на яку представник позивача просив накласти арешт, є предметом даного спору, і невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, суд дійшов висновку, що заява представника позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 151, 152, 153 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_3, яка належить на праві власності ОСОБА_3.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня винесення ухвали або отримання копії ухвали.

Суддя Л.М. Ковальчук