Ухвала суду № 61187739, 05.09.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/1017/16 Справа № 201/11156/16-к Слідчий суддя - Антонюк О.А. Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2016 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Васецької В.В.,

суддів Власкіна В.М., Коваленка В.Д.,

за участю секретаря Зичкової К.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні, в залі апеляційного суду, апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3; фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, Садове товариство «Зоря», буд.178,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч.2 ст.15 ч.4 ст.190, ч.2 ст.28 ч.4 ст.358, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014040000000872 від 04 грудня 2014 року,

на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 серпня 2016 року,

за участю прокурора Солдатова І.М., захисника адвоката ОСОБА_4, підозрюваного ОСОБА_3,

В апеляційній скарзі захисник підозрюваного просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою обрати відносно його підзахисного запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги, захисник вказує на те, що обраний слідчим суддею запобіжний захід є занадто суворим, що в ході розгляду питання про застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу прокурором не було надано жодного доказу наявності ризиків, передбаченого ст. 177 КПК України.

Поряд з цим, захисник зазначає, що підозрюваний є не судимою особою, має постійне місце реєстрації та проживання, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення економічного характеру. Наявність родини та постійного місця реєстрації, вказують на налагоджені міцні соціальні звязки та свідчать про відсутність будь-яких даних про наявність ризиків. Крім того, її підзахисний хворіє на тяжке захворювання цукровий діабет (2 тип).

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 серпня 2016 року відносно ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Крім того, слідчим суддею було визначено розмір застави 9900500 грн. підозрюваному.

Мотивуючи ухвалене рішення, слідчий суддя посилався на те, що підозра ОСОБА_3 у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень проти власності, , є обґрунтованою, а ризики, передбачені п.п. 1,2,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, - реальними. Також слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу було враховано тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, вік, стан здоровя, майновий стан підозрюваного, розмір майнової шкоди, у якій підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.

За таких, обставин, з урахуванням даних про особу підозрюваного, а також тяжкості вчиненого ним кримінальних правопорушень, слідчий суддя дійшов висновку, що обрання іншого більш мякого запобіжного заходу не зможе запобігти вказаним ризикам.

Заслухавши суддю доповідача, доводи захисника, який підтримав апеляційну скаргу, міркування підозрюваного, який підтримав позицію свого захисника, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Колегією суддів встановлено, що в провадженні прокуратури Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014040000000872 від 04 грудня 2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч.2 ст.28 ч.4 ст.358, ч. 4 ст. 190, ч.2 ст.15 ч.4 ст.190 КК України.

11 серпня 2016 року ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.4 ст.358, ч. 4 ст. 190, ч.2 ст.15 ч.4 ст.190 КК України.

Так, дослідивши матеріали апеляційної скарги та кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.4 ст.358, ч. 4 ст. 190, ч.2 ст.15 ч.4 ст.190 КК України, а визначений судом першої інстанції ризики, передбачені п. 1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України є реальними.

Колегія суддів зазначає, що обраний запобіжний захід відносно підозрюваного узгоджується також з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду у справі за скаргою «Москаленко проти України», де зазначено, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Також вказано, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», колегія суддів, вважає обґрунтованим висновок слідчого судді першої інстанції про необхідність обрання щодо підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш мяких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення встановленого судом ризику, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону і правовими позиціями ЄСПЛ.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Мюррей проти Об'єднаного Королівства" зазначив, що факти, які викликають підозру, не обовязково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для предявлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою, що визначено в рішенні Європейського суду за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії».

З огляду на викладене, та з урахуванням тяжкості покарання, що загрожує особі у разі доведеності його винуватим у кримінальному правопорушенні, вік, стан здоровя, майновий стан підозрюваного, розмір великої майнової шкоди , у якій підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини. даних про особу підозрюваного, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано прийняв рішення про необхідність застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді триманняпід вартою.

Також, колегія суддів вважає, що розмір застави слідчим суддею визначено у відповідності з вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України.

Крім того, посилання захисника на наявність постійного місця проживання підозрюваного, міцних соціальних звязків, позитивної характеристики, наявності ряду хвороб, хоча і мають місце, однак самі по собі не є підставою для обрання більш мякого запобіжного заходу, а враховуються в сукупності з іншими обставинами у кримінальному провадженні.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких сторона захисту просить скасувати ухвалу суду, не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

У зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, яка зміні або скасуванню з викладених в апеляції мотивів не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 183, 405, 422 КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 серпня 2016 року щодо застосування міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду :

__ __ ____ ОСОБА_1 ОСОБА_5 ОСОБА_6