Ухвала суду № 61187126, 21.06.2016, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер № 201/8020/16-к

Номер провадження 1-кп/201/294/2016

УХВАЛА

21 червня 2016 року м. Дніпропетровськ

вул. Паторжинського, 18а

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

Головуючого - судді Ополинської І.Г.,

при секретарі Геліч Н.В.,

за участю прокурора Киричка В.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 19травня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016040010000091 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України 30 травня 2016 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 19травня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016040010000091 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

В підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_2 висловила думку про можливість призначення судового розгляду за наданим суду обвинувальним актом, при цьому, заявила клопотання про повернення застави, внесеної ОСОБА_3 29 березня 2016 року на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 березня 2016 року, мотивуючи свою позицію тим, що оскільки строк дії ухвали суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно її підзахисного закінчився, то і застава підлягає поверненню.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника, вважав за можливе призначити судовий розгляд за наданим суду обвинувальним актом та просив суд задовольнити клопотання про повернення застави.

В підготовчому судовому засіданні прокурор Киричок О.В. висловив думку про можливість призначення судового розгляду за наданим суду обвинувальним актом, при цьому, заперечував проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_2, вважаючи його необґрунтованим, мотивуючи свою позицію тим, що під час досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_1 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави у розмірі, достатньому для забезпечення виконання останнім обовязків, покладених на нього у разі внесення застави, яким ОСОБА_1 скористався. Додав, що на даний момент вирішення питання про повернення застави є передчасним, оскільки розгляд даного кримінального провадження перебуває лише на стадії підготовчого судового засідання і справу не розглянуто по суті.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт і додані до нього матеріали, суд приходить до висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі зазначеного обвинувального акту, з наступних підстав.

Так, під час підготовчого судового засідання не були встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьоїстатті 314 КПК України, наданий суду обвинувальний акт відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, ст. 291 цього кодексу та підстав для повернення його прокурору не має.

Отже, у відповідності до п. 5 ч.3ст. 314 КПК України, суд приходить до висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі зазначеного обвинувального акту, судовий розгляд здійснювати одноособово у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська за участю прокурора, обвинуваченого та захисника.

Вирішуючи клопотання захисника ОСОБА_2 про повернення застави, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши письмове клопотання захисника і додані до нього документи, приходить до висновку, що воно не ґрунтується законі, є передчасним та таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Відповідно до ст. 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Отже, питання щодо повернення внесеної застави відповідно до вимог ст. 182 КПК України вирішується судом під час ухвалення судового рішення, з урахуванням вимог ч. 8, 9, 10, 11 цієї статті.

Відповідно до ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 25 березня 2016 року відносно ОСОБА_1 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23 травня 2016 року із правом внесення обвинуваченим або іншою фізичною чи юридичною особою застави у розмірі 496 080 (чотириста девяносто шість тисяч вісімдесят) гривень.

Відповідно до зазначеної ухвали суду ОСОБА_3 внесена застава у розмірі 496 080 (чотириста девяносто шість тисяч вісімдесят) гривень, що підтверджується копією листа Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області №997/16 від 30 березня 2016 року та копією квитанції №0.0.528225226.1 від 29 березня 2016 року, що свідчить про те, що обвинувачений ОСОБА_1 скористався своїм правом на внесення застави, у звязку із чим, був звільнений з під варти.

При цьому, в ухвалі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 березня 2016 року встановлено, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою, є 23 травня 2016 року, а строк дії запобіжного заходу у виді застави, у разі її внесення, не встановлений.

Отже, доводи сторони захисту про необхідність повернення застави через закінчення строку дії ухвали слідчого судді стосовно запобіжного заходу є непереконливими і такими, що суперечать змісту наданої ухвали слідчого судді, а тому не можуть бути прийняті судом до уваги.

Враховуючи те, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України перебуває на стадії підготовчого судового засідання і не розглянутий по суті, суд вважає, що підстави для повернення застави на даний момент відсутні, оскільки питання щодо повернення внесеної застави відповідно до вимог ст. 182 КПК України вирішується судом під час ухвалення судового рішення з урахуванням вимог ч. 8, 9, 10, 11 цієї статті.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що клопотання захисника ОСОБА_2 про повернення застави не ґрунтується на законі і не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 182, 203, 314-316, КПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання захисника про повернення застави відмовити.

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному 19травня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016040010000091 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Судовий розгляд здійснювати одноособово у відкритому судовому засіданні вприміщенні Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська 29 червня 2016 року о 12 годині 00 хвилин.

В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого та захисника.

Повний текст ухвали буде проголошено учасникам судового провадження о 16 годині 00 хвилин 23 червня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.Г. Ополинська