Рішення № 61185618, 06.09.2016, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/1548/16-ц

Провадження № 2/500/1645/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2016 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді Грубіян Л.І,

при секретарі Матвійчук Н.Ф.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства «ОСОБА_2 та Омега» про стягнення заборгованості-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Селянського (фермерського) господарства «ОСОБА_2 та Омега» про стягнення заборгованості за орендну плату в натуральній формі у вигляді 1070 кг озимої пшениці та 100 кг соняшнику. Позовні вимоги обгрунтовані тим, йому на праві власності належать земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Комишівської сільської ради площею 0,722 га (кадастровий номер-5122082000:01:003:0390), 0,641 га (кадастровий номер - 5122082000:01:002:0457) та 0,831 га (кадастровий номер- 5122082000:01:001:0459). Зазначає, що земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Комишівської сільської ради площею 0, 831 га перебуває в оренді, інші земельні ділянки він обробляє самостійно. Вказує на те, що Селянське (фермерське) господарство «ОСОБА_2 та Омега» засіяло вказані земельні ділянки, однак за користування земельними ділянками передало йому лише 230 кг озимої пшениці.

У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що в 2014 році до нього звернувся з проханням ОСОБА_1 щодо посіву зернових культур на його земельних ділянках. Після збору врожаю, він розрахувався з ним за оренду однієї земельної ділянки в розмірі 750 кг зерна. За одну земельну ділянку, не заперечує, що і другу земельну ділянку він засіяв, але в звязку з тим, що вказана знаходиться в болотистій місцевості, вона поросла комишем і він не зміг зібрати врожай, тому за другу ділянку нічого не дав, зерна в нього немає, за згодою ОСОБА_3 може дати йому диван або що інше домашнє майно. В останнє судове засідання відповідач не з'явився.

Допитані свідки пояснили: ОСОБА_4, - що ОСОБА_1 весною 2014 року звернувся до нього з проханням засіяти земельну ділянку кукурудзою, коли з зерном на міні тракторі приїхали на поле то побачили, що воно вже засіяне, згодом ОСОБА_1 вияснив, його ділянку самовільно засіяв ОСОБА_5 власник Селянського (фермерського) господарства «ОСОБА_5 та Омега»., про що з заявою звернувся в міліцію, зі слів ОСОБА_1М, після цього ОСОБА_5 дав частково зерно за одну ділянку, а за другу відмовляється. Тиждень тому ОСОБА_5 приходив до нього та питав чи дійсно він піде свідком по справі ОСОБА_1

ОСОБА_3 пояснив, що на той час він був головою сільради, до нього звернувся ОСОБА_1, по допомогу, пояснивши що ОСОБА_5 засіяв без його згоди земельну ділянку, а зараз не бажає розрахуватись з ним за зібраний врожай на вказаній земельні ділянці, від порадив звернутись до суду. Крім цього як сільський житель знає, що на сусідніх з ОСОБА_3 земельних ділянках зібрано нормальний врожай, а саме директор сільгоспкооперативу «Наталка», ОСОБА_6 надав довідку, що врожай ярового ячменю в 2014 році становив 28 центнерів з гектару.

Вислухавши пояснення осіб, які приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд на підставі фактів, встановлених у судовому засіданні, дійшов наступного висновку.

Частина 1 ст.11 ЦПК України визначає, що суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.2 ст.762 ЦК України, плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Стаття 610 ЦК Українипередбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

У судовому засіданні встановлено, ОСОБА_1 на праві власності належать земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Комишівської сільської ради площею 0,722 га (кадастровий номер-5122082000:01:003:0390), 0,641 га (кадастровий номер- 5122082000:01:002:0457) та 0,831 га (кадастровий номер- 5122082000:01:001:0459), що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №9090006, виданого 20.09.2006 року.

Відповідно до рапорту та висновку Ізмаїльського відділу ГУ МВС України в Одеській області від 29.04.2015 року, згідно пояснень директора Селянського (фермерського) господарства «ОСОБА_5 та Омега» ОСОБА_7, в 2014 році до нього звернувся з проханням ОСОБА_1 щодо посіву зернових культур на його земельних ділянках. Після збору врожаю, директор Селянського (фермерського) господарства «ОСОБА_5 та Омега» ОСОБА_7 розрахувався за оренду однієї земельної ділянки в розмірі 750 кг зерна.

Дані обставини не спростовувалися у судовому засіданні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, що у відповідності ч.1 ст.61 ЦПК України не підлягає додатковому доказуванню.

На підставі вищезазначеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки договір був усний, ОСОБА_7, визнавав зобовязання тільки на видачу 750 кг пшениці то підлягають стягненню 750 кг озимої пшениці за оренду другої земельної ділянки, стосовно більшої кількості пшениці чи видачі соняшникового насіння нічим не підтверджено, то ці вимоги задоволенню не підлягають.

При вирішення питання щодо судових витрат суд керується загальними правилами ст.88 ЦПК України і стягує з відповідача судовий збір на користь держави в розмірі 551 грн. 20 коп.

Керуючись ст. ст.10,11,60,61,79,84,88,208,209,212,213,214,215,218 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства «ОСОБА_5 та Омега» про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «ОСОБА_5 та Омега», ідентифікаційний код юридичної особи 31710493, на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, 750 кг озимої пшениці.

В іншій частині відмовити.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «ОСОБА_5 та Омега» на користь держави судовий збір в розмірі 551 грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: ОСОБА_8