Ухвала суду № 61184877, 06.09.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого судді: Махлай Л.Д.,

суддів: Левенця Б.Б., Лапчевської О.Ф.

при секретарі: Синявському Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Підприємство хімічної чистки, фарбування одягу та обробки хутра «Оксамит», ОСОБА_3 про стягнення суми та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а :

у вересні 2014 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ПАТ «Підприємство хімічної чистки, фарбування одягу та обробки хутра «Оксамит», в якому просили стягнути вартість килима в розмірі 140 000 грн. та 10 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначали, що 06.08.2008 року вони здали відповідачу сім килимів для проведення хімчистки, з умовою, що вони їх заберуть після того, як закінчать ремонт у квартирі. Вказували, що протягом 2010 року вони отримали шість килимів, проте один килим, розміром 3, 4 м на 2, 54 м вартістю 140 000 грн. не було повернуто. Крім того, внаслідок неповернення їм килима, який має не тільки матеріальну вартість, а й становить собою пам`ятну річ, їм завдано моральну шкоду.

Справа № 752/15861/14-ц Апеляційне провадження № 22-ц-796/9246/2016 Головуючий у суді першої інстанції: Хоменко О.Л.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Махлай Л.Д.Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 23.12.2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1, ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, у якій просять скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення позову. Посилаються на неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, суд не взяв до уваги п. п. 21, 25, 27 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.1994 року № 313 «Про затвердження правил побутового обслуговування населення». Суд не врахував, що жодного усного чи письмово повідомлення про неможливість подальшого зберігання речей від відповідача вони не отримували. Вважають що вони надали достатньо доказів на підтвердження здачі відповідачу килимів, у тому числі спірного, оскільки у квитанції зазначено номер, який також має бути вказано на бірці, прикріпленій до килима. Проте при видачі бірки на килимах були відсутні. Суд не врахував їх доводи про те, що відповідач спочатку взагалі відмовився видавати килими.

У судовому засіданні позивачі підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Представник відповідача ПАТ «Підприємство хімічної чистки, фарбування одягу та обробки хутра «Оксамит» Задорожня І.М. просила апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у його відсутності, за правилами ч. 2 ст. 305 ЦПК України.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 06.08.2008 року до приймального пункту № 7 ОСОБА_7 здала у хімчистку килими. Замовлення прийняв ОСОБА_3, який видав їй квитанцію № 707248, в якій було зазначено кількість виробів - 7 одиниць, їх розміри, відсоток зносу - 50 % та вартість робіт - 670 грн.

При оформленні замовлення відповідачем було здійснено маркування килимів.

Приймання килимів здійснив ОСОБА_3, який діяв на підставі договору про спільну діяльність по наданню побутових послуг населенню від 01.01.2008 року, укладеного з ПАТ «Підприємство хімічної чистки, фарбування одягу та обробки хутра «Оксамит».

Згідно витягу з ЄДРПОУ одним із видів діяльності ПАТ «Підприємство хімічної чистки, фарбування одягу та обробки хутра «Оксамит» є прання та хімічне чищення текстильних і хутряних виробів.

В подальшому позивачі отримали шість килимів. Сьомий килим розміром 2,4 м х 3,4 м позивачі не отримали, посилаючись на те, що запропонований відповідачем килим їм не належить.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачами не доведено, що килим, який їм пропонує повернути відповідач не є тим килимом, який був зданий ними у хімчистку.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального права.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті Обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Позивачі просили стягнути з відповідача вартість килима з вовни виробництва Іспанія, проте будь - яких даних про те, що відповідачу був зданий такий же килим не надали. Не надано доказів придбання чи належності позивачам килима саме з такими параметрами. У квитанції про прийняття килимів зазначено лише розміри килимів та їх зношеність 50 %, ні матеріал, з якого виготовлені килими, ні країну виробника, ні оцінку килимів не зазначено. Так само не підтверджені доказами доводи позивачів про те, що з відповідачем існувала домовленість про безкоштовне зберігання килимів на невизначений строк, до закінчення ними ремонту у квартирі.

Відтак суд першої інстанції дійшов правильних висновків про те, що позовні вимоги доказами не підтверджені.

Відповідно до п. 18 Правил побутового обслуговування населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.1994 року № 313 з наступними змінами вартість речей і матеріалів визначається та оформлюється за погодженням сторін або на основі поданих документів, що засвідчують їх ціну.

Відповідно до п. 25 цих Правил виконавець зобов`язаний забезпечити відшкодування збитків, заподіяних замовнику невиконанням або неналежним виконанням умов угоди, а також у разі втрати, псування чи пошкодження із своєї вини речей та матеріалів, прийнятих від замовника для надання послуг, у розмірах, передбачених угодою.

Згідно п. п. 1.1 Інструкції про надання послуг з хімічної чистки та фарбування (перефарбування) виробів, затвердженої наказом Українського союзу об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування вселення № 20 від 27.08.2000 року приймання, оформлення, виконання та видавання замовлень з хімічної чистки та фарбування (перефарбування) виробів здійснюється відповідно до вимог Правил побутового обслуговування вселення, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1999 року № 974 «Про внесення змін до Правил побутового обслуговування населення».

Відповідно до п. п. 2.1 Інструкції замовлення оформлюється договором (квитанцією).

П. п. 2.4 Інструкції визначено, що вартість прийнятих виробів встановлюється за погодженням із замовником або на підставі підтвердних документів і зазначається разом із відсотком зносу в договорі (квитанції). При оформленні замовлення замовник своїм підписом підтверджує згоду щодо вартості виробу, відсотку зносу, виду обробки, наявних дефектів, а також ознайомлення його про можливість проявлення прихованих дефектів та усадки виробу після обробки.

У квитанції вартість килимів ні разом, ні окремо по кожному килиму не зазначена. Позивачі документів про придбання спірного килима із зазначенням його вартості також не надали.

Згідно п. п. 2. 7 вищезазначеної Інструкції під час оформлення замовлення приймальник проводить маркування виробу шляхом нанесення (прикріплення) позначки.

При апеляційному розгляді позивачі зазначили, що килим, який пропонує їм забрати відповідач вони оглядали лише по фотографії та вказують на те, що він їм не належить.

Оскільки представник відповідача заявила про те, що спірний килим з відповідною позначкою, на якій міститься такий же номер, як і в квитанції, наданій позивачами знаходиться у них, проте позивачі відмовляються його забрати колегією суддів було запропоновано позивачам оглянути килим в натурі, а не по фотографії та перевірити наявність позначок, проте позивачі від огляду килима відмовилися.

За вказаних обставин доводи апеляційної скарги про те, що відповідач пропонує повернути інший килим, а не той, який ними здано для проведення хімічної чистки та про те, що на килимі відсутнє маркування колегія суддів вважає необґрунтованими.

Виходячи з викладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Головуючий

Судді