Ухвала суду № 61184614, 05.09.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 463/1104/16 Головуючий у 1 інстанції: Головатий Р.Я.

Провадження № 22-ц/783/4491/16 Доповідач в 2-й інстанції: Струс Л. Б.

Категорія: 50

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді - Струс Л.Б.

суддів: Ванівського О.М., Павлишина О.Ф.

секретаря: Бадівської О.О.

за участю: ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 11 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 11 травня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1 000 грн. щомісячно, починаючи з дня подачі позову - 10.03.2016 року та до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 551 грн. 20 коп. Допущено негайне виконання рішення суду у межах суми аліментів за один місяць.

Дане рішення оскаржив ОСОБА_2 подавши апеляційну скаргу, у якій зазначає що рішення підлягає зміні через невідповідність висновків суду обставинам справи в частині розміру щомісячної суми, яка підлягає сплаті. Звертає увагу, що він на даний час не працює, є інвалідом ІІІ групи та отримує соціальну пенсію в розмірі 1104 грн. та додатково має мінливий дохід 350-500 грн. щомісяця. Вважає, що стягнення з нього 1 000 грн. щомісячно аліментів ставить його в важке матеріальне становище і він не має змоги сплачувати таку суму. Окрім того, зазначає, що він потребує витрат на лікування та різноманітні відновлювальні процедури для підтримання стану здоров'я в належному стані. Також звертає увагу, що районний суд не взяв до уваги той факт, що на його утриманні перебуває його мати, яка є пенсіонером. Зазначає, що визнає позовні вимоги ОСОБА_3 частково, визнаючи розмір щомісячних аліментів на дитину в сумі 700 гривень та вважає, що саме таку суму аліментів повинен був стягнути з нього суду першої інстанції, враховуючи його доходи та обставини справи.

Просить рішення Личаківського районного суду Львівської області від 11 травня 2016 року змінити в частині розміру стягнення аліментів, встановивши його в сумі 700 грн. 00 коп. Стягнути з позивача судові витрати по справі.

Заслухавши суддю-доповідача, ОСОБА_2, ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.

Судом встановлено, що сторони перебували в шлюбі, однак рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 27 серпня 2015 року розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с. 11-12)

Під час перебування сторін у шлюбі у них народилась донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 7).

Матеріалами справи встановлено, що дочка - ОСОБА_4 проживає разом з матір'ю - ОСОБА_3, що підтверджується довідкою з місця проживання про склад сім'ї та прописку МКП «Винниківське» від 12.11.2015р. за №1204 (а.с.10).

Згідно довідки № 94 від 09.11.2015р. НВК Садочок-школа «Дзвіночок» ОСОБА_4 відвідує дошкільну групу НВ КСШ «Дзвіночок» з 13.08.2013р. (а.с. 14)

Відповідно до висновку Личаківської районної адміністрації, як органу опіки та піклування № 33-зв-1992 від 24.12.2015р. визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_4 з матір'ю ОСОБА_3 за місце її проживання, за адресою АДРЕСА_1. (а.с. 8-9)

У відповідності до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і обов'язків і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Відповідно до ст.180 СК України кожен з батьків повинен приймати участь в утриманні дитини до досягнення нею повноліття.

Згідно із ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі, яка визначається судом.

Пунктами 1,3 ч.1 ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина.

Відповідно до ч.1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно ч.1 ст. 184 Сімейного кодексу України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду від 15.05.2006р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3 та стягуючи з відповідача на користь позивача на утримання малолітньої дочки аліменти у розмірі 1000 грн. щомісячно, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції врахував стан здоров'я відповідача, який є інвалідом дитинства третьої групи, йому діагностовано дистрофічно-дегенеративний процес попереково-крижового відділу хребта, остеохондроз, кили м/х диску, спондилоартроз, згладженість фізіологічного лордозу попереково-крижового відділу хребта, артроз правого та лівого крижово-клубових зчленувань, а також потреби та вік дитини, для утримання якої у зв'язку з особливостями стану її здоров'я не достатнім є, встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», прожитковий мінімум, оскільки ОСОБА_4 хворіє атопічним дерматитом та потребує спеціального харчування.

Доводи апелянта про те, що він на даний час він не працює та має мінливий дохід у розмірі 350-500 грн.щомісяця, а також те, що стягнення з нього 1 000 грн. щомісячно аліментів ставить його у важке матеріальне становище і він не має змоги сплачувати таку суму, колегія суддів не бере до уваги, оскільки такі не підтверджені належними доказами.

Згідно ч.1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Покликання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про те, що на його утриманні перебуває його мати, як на підставу для зменшення розміру стягнення аліментів, колегія суддів не бере до уваги, оскільки мати відповідача - ОСОБА_5 є пенсіонером та відповідно отримує пенсію.

Районний суд правильно застосував положення ст.ст. 180-182 СК України та дійшов до обгрунтованого висновку про часткове задоволення позову.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції дослідивши докази у справі та надавши їм належну оцінку відповідно до вимог ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК, визначаючи стягувати аліменти у твердій грошовій сумі - 1 000 щомісячно, обґрунтовано виходив із засад справедливості, розумності та керувався ч.1 ст. 184 СК України, врахувавши матеріальне становище відповідача, а також обставини, що дочка сторін - ОСОБА_4 хворіє атопічним дерматитом та потребує спеціального харчування, а також те, що ОСОБА_2 має нерегулярний дохід.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що згідно з вимогами ст.192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що районний суд повно та всебічно дослідив та оцінив обставини у справі, подані сторонами докази та правильно визначив характер спірних правовідносин.

Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для скасування рішення Личаківського районного суду м. Львова від 11 травня 2016 рокуколегія суддів не вбачає.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.209, 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст.308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 1 1 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий Л.Б. Струс

Судді О.М. Ванівський

О.Ф. Павлишин