П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30.08.2016 Справа №607/5580/16-а
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Сливки Л.М.,
за участю секретаря Зарічної О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі Тернопільської області, ОСОБА_3 обєднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В :
26 травня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі Тернопільської області в якому просить визнати протиправними дії ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі Тернопільської області щодо відмови у перерахунку його пенсії за вислугу років на підставі довідки прокуратури Тернопільської області №25 від 11 березня 2016 року; зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі Тернопільської області провести з 21 квітня 2016 перерахунок раніше призначеної йому пенсії за вислугу років, у відповідності до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, яка була чинною на момент призначення йому пенсії, з середньомісячного заробітку, зазначеного в довідці прокуратури області №25 від 11 березня 2016 року, з розрахунку 86% від суми заробітної плати, в зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури, та її виплату без обмеження розміру. Підставою для звернення до суду із даним позовом стали неправомірні дії відповідача, які виразились у відмові проведення перерахунку пенсії позивача за вислугу років з 21 квітня 2016 року за нормами ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ (в редакції від 15 січня 2011 року №2889-17) у звязку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників на підставі довідки прокуратури Тернопільської області №25 від 11 березня 2016 року.
В ході розгляду справи, з підстав визначених ч.3 ст.52 КАС України, протокольною ухвалою суду до участі у справі як другого відповідача залучено Тернопільське обєднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області.
Позивач ОСОБА_1 подав письмову заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримує з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі Тернопільської області в судове засідання надіслав письмові заперечення в яких просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача ОСОБА_3 обєднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області також подав письмові заперечення , згідно із якими проти позовних вимог заперечує , просить відмовити у їх задоволенні
Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши наведені в них доводи та заперечення сторін, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 з 26 січня 2011 року призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 80% від суми заробітної плати.
Після призначення пенсії позивач продовжував працювати, а тому ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі Тернопільської області 28 березня 2014 року провело перерахунок призначеної йому пенсії за вислугу років відповідно до розпорядження №135054, в звязку із вільненням з органів прокуратури за власним бажанням та виходом на пенсію за вислугу років, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною вищою прокурорською посадою.
У звязку з підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчих працівників, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1013 від 09 грудня 2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», ОСОБА_1 отримав у прокуратурі Тернопільської області довідку №25 від 11 березня 2016 року та звернувся до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі Тернопільської області із заявою про здійснення перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної йому відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ (в редакції від 15 січня 2011 року №2889-17).
04 травня 2016 року ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі Тернопільської області адресувало позивачу листа №12-Б, яким відмовило ОСОБА_1 у проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії, з посиланням на те, що відповідно до п.5 прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» №213 від 02 березня 2015 року, який набрав чинності з 01 квітня 2015 року, у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) призначаються відповідно до законів України, зокрема «Про прокуратуру».
Вважаючи протиправним дії та рішення ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі Тернопільської області ОСОБА_1 звернувся за захистом своїх прав до суду.
Водночас, 27 липня 2016 року вказаний вище відповідач адресував суду листа №1346/07 в якому повідомляє про те, що позивач виїхав на постійне місце проживання в м.Тернопіль, а його пенсійну справу, згідно запиту №7358/05 від 21 липня 2016 року направлено в Тернопільське обєднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, яке залучено до участі у справі як другого відповідача та заперечує щодо задоволення заявлених ОСОБА_1 позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог суд приймає до уваги те, що пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих прокуратури, до яких законодавцем віднесенопозивача, встановленоЗаконом України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ (далі Закон №1789-ХІІ).
Згідно з ч.1 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VІ (далі Закон №3668-VІ), який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року, внесено зміни до ст.50-1 Закону №1789-ХІІ, зокрема змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права.
Так, відповідно до ст.50-1 Закону №1789-ХІІ у редакції Закону №3668-VІ прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Отже, з 01 жовтня 2011 року положення ч.1 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ щодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом №3668-VІ.
Разом з тим, частини 13 та 18 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ, які регулювали підстави та порядок перерахунку пенсії прокурорам на момент виникнення у позивача права на перерахунок пенсії,у зв'язку із прийняттям Закону № 3668-VІ змін не зазнали.
Так, відповідно до ч.13 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції чинній на час виникнення у позивача права на перерахунок пенсії) обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (ч.18 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ, в редакції чинній на момент перерахунку пенсії позивачу).
Таким чином, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, оскільки внесені Законом №3668-VІ зміни до ст.50-1 Закону №1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є ч.ч.13, 18 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ, які змін у зв'язку із прийняттям Закону №3668-VІ не зазнали.
Згідно зі ст.22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Аналогічна правова позиція була висловлена також Верховним Судом України у постановах від 10 грудня 2013 року (справа №21-348а13) та від 17 грудня 2013 року (справа №21-445а13).
Відповідно до ст.244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 ч.1 ст.237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Також суд зазначає, що положення п.5 Розділу III Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VIII, яким передбачено, що у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, не можуть бути підставою відмови у проведенні перерахунку пенсії, оскільки вказані зміни законодавства не містять вимогу щодо перерахунку раніше призначеної пенсії, а стосуються лише призначення пенсій особам, які підпадають під його дію.
Право на перерахунок пенсії надано позивачу з моменту призначення пенсії і на підставі діючого на той час законодавства, а тому не може бути обмежене чи скасоване при прийнятті нових законів чи інших нормативно-правових актів, оскільки це б суперечило ст.22 Конституції України, яка є нормою прямої дії.
Отже, проаналізувавши вищезазначене, суд приходить до переконання про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, а саме, слід визнати протиправними дії ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі Тернопільської області щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі довідки прокуратури Тернопільської області №25 від 11 березня 2016 року та зобовязати Тернопільське обєднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити перерахунок раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, у відповідності до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, яка була чинною на момент призначення пенсії, з середньомісячного заробітку, зазначеного в довідці прокуратури області №25 від 11 березня 2016 року, з розрахунку 80% від суми заробітної плати, в зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури, та її виплату без обмеження розміру з 21 квітня 2016 року.
При цьому суд звертає увагу на те, що необхідною умовою для перерахунку пенсії ОСОБА_1 є те, що такий перерахунок має здійснюватися виходячи із норм законодавства, які були чинними на момент її призначення позивачу, тобто з розрахунку 80% від суми його заробітної плати, а не 86%, як про це зазначено в позові.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.2, 8, 9, 11, 18, 41, 70, 71, 72, 94, 160-163, 244-2 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовзадовольнити частково.
Визнати протиправними дії ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі Тернопільської області щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі довідки прокуратури Тернопільської області №25 від 11 березня 2016 року.
Зобовязати Тернопільське обєднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити перерахунок раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, у відповідності до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, яка була чинною на момент призначення пенсії, з середньомісячного заробітку, зазначеного в довідці прокуратури області №25 від 11 березня 2016 року, з розрахунку 80% від суми заробітної плати, в зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури, та її виплату без обмеження розміру з 21 квітня 2016 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Роз'яснити ОСОБА_3 обєднаному управлінню Пенсійного фонду України Тернопільської області його обов'язок виконати постанову негайно відповідно до вимог ст.256 КАС України, у межах суми стягнення за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі Тернопільської області, ОСОБА_3 обєднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області сплачений позивачем судовий збір в розмірі по 275,60 грн., з кожного відповідача, за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Л. М. Сливка
Судове рішення № 61184010, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області було прийнято 30.08.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 607/5580/16-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: