Постанова № 61181757, 06.09.2016, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/1736/16-а

Провадження № 2-а/242/44/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2016 року Селидівський міський суд Донецької області в складі головуючого судді Владимирської І.М., при секретарі Сорока Т.О., за участю представника відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання дій протиправними та зобовязання здійснити призначення пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання дій протиправними та зобовязання здійснити призначення пенсії, в якому зазначив, що він звернувся до Управлінні Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області із заявою від 04.03.2016 року № 497 про призначення пенсії у відповідності з вимогами п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпеченні», п. 2 розділу XV Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та Закону України № 213 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року. Заява була розглянута відповідачем і було прийнято рішення від 11.03.2016 року про відмову в призначенні пенсії через відсутність у неї необхідного страхового стажу роботи 20 років 06 місяців. Це зокрема обумовлено тим, що до страхового стажу його роботи не зараховано період роботи з 01.07.2015 року по 29.02.2016 року на підприємстві ВП «шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» через несплату страхових внесків підприємством до Пенсійного фонду України. Просить суд визнати дії УПФУ в м. Селидове Донецької області щодо відмови у призначенні йому пенсії неправомірними та скасувати рішення б/н від 11.03.2016 року, зобовязати відповідача зарахувати до страхового стажу періоди його роботи з 01.07.2015 року по 29.02.2016 року на підприємстві ВП «шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля», зобовязати відповідача призначити пенсію у відповідності з вимогами п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпеченні», п. 2 розділу XV Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та Закону України № 213 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року з 04.03.2016 року, стягнути з УПФУ в м. Селидове Донецької області сплачені судові витрати.

Позивач ОСОБА_2 та представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не зявилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, надали заяву, в якій просили розглянути справи без їх участі та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, та до суду надані письмові заперечення в яких вказано, що ОСОБА_2 04.03.2016 року звернувся до УПФУ в м. Селидове Донецької області із заявою від 04.03.2016 року № 497 про призначення пенсії у відповідності з вимогами п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпеченні», п. 2 розділу XV Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та Закону України № 213 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року. Страховий стаж ОСОБА_2 складає 19 років 10 місяців 22 дні, стаж пільгової роботи складає 10 років 05 місяців 05 днів, в тому числі робота за Списком № 1 складає 08 років 03 місяці 28 днів, військова служба 02 роки 01 місяць 07 днів. До пільгового стажу не було зараховано період безкоштовних відпусток. Крім того, до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 01.07.2015 року по 29.02.2016 року на підприємстві ВП «шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля», у звязку з несплатою підприємством на якому він працював страхових внесків до ПФУ. За таких обставин ОСОБА_2 було відмовлено в призначенні пенсії за зниженням пенсійного віку за нормами п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпеченні», п. 2 розділу XV Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та Закону України № 213 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року у звязку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи менше 20 років 06 місяців. Просила відмовити в задоволені позову ОСОБА_2 у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, її життя і здоровя, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обовязком держави.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно до ст. 9 КАС України, суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. У разі невідповідальності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Згідноч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

04.03.2016 року ОСОБА_2 надав до УПФУ в м. Селидове документи для призначення пенсії за віком відповідно до п. а ст. 14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 р. XV Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України № 213 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року.

Рішенням УПФУ в м. Селидове від 11.03.2016 року йому було відмовлено у призначенні пенсії, у звязку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи менше 20 років 06 місяців. Це зокрема обумовлено тим, що до страхового стажу його роботи не зараховано період роботи з 01.07.2015 року по 29.02.2016 року на підприємстві ВП «шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» через несплату страхових внесків підприємством до Пенсійного фонду України.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється КМУ

Постановою КМУ від 12.06.1993 р. № 637 прийнятий Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, в якому в п. 1.2 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, а також архівними установами.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії визначено, що у разі коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати уточнюючі довідки.

Відповідно до трудової книжки серія БТ-І № 9428864 (а.с. 11-16) ОСОБА_2 з 05.02.2014 року по теперішній час працює на підприємстві ВП «шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» гірником 3 розряду з повним робочим днем під землею.

Абзацом першим частини першої статті 24 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», визначено, що страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообовязковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не менше ніж мінімальний страховий внесок.

Страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообовязковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.

Механізм обовязкового пенсійного страхування передбачає відповідні державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх пенсійних справ.

Так зокрема статтею 113 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.

З цим правом кореспондується обовязок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону) незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 20 Закону).

За таких обставин суд вважає посилання УПФУ у м. Селидове Донецької області на те, що підприємством ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» із заробітної плати позивача не сплачувалися страхові внески і відсутня інформація щодо заробітної плати за період роботи з 01.07.2015 року по 29.02.2016 року, є безпідставними, оскільки згідно довідки № 362 від 05.08.2016 року із заробітної плати ОСОБА_2 щомісячно утримуються суми страхових внесків зокрема і за періоди його роботи на вищевказаному підприємстві з 01.07.2015 року по 29.02.2016 року, та всі нараховані та утримані суми перераховано до УПФУ.

Суд також наголошує, що позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обовязків підприємством, на якому він працює, дана правова позиція також викладена в інформаційному листі ВАСУ № 212/11/14-14 від 18.02.2014 року, тому позовні вимоги в частині зарахування вищевказаних періодів до страхового стажу позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

В судовому засіданні документально підтверджені витрати позивача на сплату судового збору у розмірі 551 грн. 20 коп., які підлягають стягненню з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 3, 19, 22, 55 Конституції України, ст.ст. ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про пенсійне забезпечення» суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання дій протиправними та зобовязання здійснити призначення пенсії задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_2 та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області № б/н від 11.03.2016 року про відмову в при значенні пенсії ОСОБА_2.

Зобовязати Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_2 період його роботи з 01.07.2015 року по 29.02.2016 року на підприємстві ВП «шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля.

Зобовязати Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 04.03.2016 року № 497 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпеченні», п. 2 розділу XV Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та Закону України № 213 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 551 (пятсот пятдесят одна) грн. 20 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Суддя