Вирок № 61181603, 02.09.2016, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/3151/15-к

Провадження № 1-кп/265/54/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2016 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді - Копилової Л.В.,

при секретарі - Єфремовій О.В.

за участю прокурора - Наренкович Д.О.

потерпілих - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8

захисників - ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_4 громадянина України, освіта професійно-технічна, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого:

10 липня 2014 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя Донецької області за ч.1 ст.121 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком в 3 роки.

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.125, ч.1 ст.129, ч.2 ст.186 КК України,

ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця міста Маріуполя Донецької області, зареєстрованого в АДРЕСА_5, постійного місця проживання в місті не має, громадянина України, освіта професійно-технічна, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого:

29 січня 2016 року Жовтневим районним судом міста Маріуполя Донецької області за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі.

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.185, ч.1 ст.187, ч.1 ст.353, ч.3 ст.185 КК України,

ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця міста Маріуполя Донецької області, громадянина України, освіта повна загальна середня, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_10, непрацюючого, останнє місце проживання - АДРЕСА_1, в силу ст.89 КК України раніше несудимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_12 01 травня 2014 року близько 22 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, знаходячись в дворі будинку АДРЕСА_6, в ході сварки з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яка виникла на грунті особистих неприязних відносин, утримуючи у правій руці предмет схожий на камінь, умисно наніс один удар по голові ОСОБА_1, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді рани в області правої надбрівної дуги, пішкірної гематоми в області лоба праворуч, синця на верхньому й нижньому віці правого ока, садна на правій щоці, садна у проекції горизонтальної галузі нижньої щелепи ліворуч, струсу головного мозку, трьох саден на лівій кисті, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров»я, а також умисно наніс один удар правою ногою в ліву частину обличчя ОСОБА_2, заподіявши йому тілесні ушкодження у вигляді синця на верхньому віці лівого ока, крововиливу у сполучну оболонку лівого ока, рани в лівій скуловій області, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров»я.

Таким чином, ОСОБА_12 заподіявши умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров»я, вчинив злочин передбачений ч.2 ст.125 КК України.

Крім того, ОСОБА_12 11 червня 2015 року, приблизно о 13 годині 00 хвилин, знаходячись за будинком АДРЕСА_7 в ході сварки, яка виникла на ґрунті ревнощів, умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3, обхопивши лівою рукою її за шию та тримаючи у правій руці металевий предмет схожий на шило, без умислу на вбивство, наніс ним 1 удар по тулубу потерпілої, чим спричинив їй тілесне ушкодження у вигляді колотої рани мезогастральної ділянки ліворуч, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень, що потягло короткочасний розлад здоров'я на строк не менше 6 днів, але не більше 21-го дня.

Таким чином, ОСОБА_12 заподіявши умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, вчинив злочин передбачений ч.2 ст.125 КК України.

Крім того, ОСОБА_12 цьогож дня 11 червня 2015 року, приблизно о 13 годині 00 хвилин, знаходячись за будинком АДРЕСА_7 в ході сварки, яка виникла на ґрунті ревнощів, почав висловлювати на адресу ОСОБА_3, словесні погрози її вбивством, на підтвердження яких застосовуючи до ОСОБА_3 фізичну силу, обхопивши лівою рукою її за шию і усвідомлюючи, що викликає у неї побоювання за своє життя, бажаючи цього, умисно, тримаючи у правій руці металевий предмет схожий на шило, притис його до шиї потерпілої з правого боку, в результаті чого порізав її шию. Після чого ОСОБА_3 реально сприймаючи погрози ОСОБА_12 та припускаючи, що він у будь-який момент може їх здійснити, виконала його вимогу, підтвердивши, що залишиться його дівчиною.

Таким чином, ОСОБА_12 погрожував вбивством, при тому що були реальні підстави для потерпілої побоюватися здійснення цієї погрози, вчинив злочин передбачений ч.1 ст.129 КК України.

Крім того, ОСОБА_12 23 липня 2015 року, приблизно о 10 годині 20 хвилин, точний час у ході досудового розслідування не встановлений, разом зі ОСОБА_13 та ОСОБА_14 знаходячись на зупинці громадського транспорту «ринок Денис», розташованій по вулиці Олімпійській в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області, умисно, з метою відкритого викрадення чужого майна, керуючись корисливими мотивами, за попередньою змовою групою осіб, розподіливши між собою ролі, згідно яких ОСОБА_13 повинен був викликати таксі та чекати ОСОБА_12 і ОСОБА_14 у провулку Ніжинському неподалік від ринку «Денис», ОСОБА_14 повинен був показати який саме мобільний телефон необхідно викрасти, а ОСОБА_12 повинен був здійснити злочин.

Реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на викрадання чужого майна, ОСОБА_12 разом із ОСОБА_14 підійшли до торгівельного кіоску ФОП «ОСОБА_27», розташованому на території ринку «Денис», де ОСОБА_14 попросив у ОСОБА_16 показати мобільний телефон «Леново», який та передала ОСОБА_12, а ОСОБА_14 у цей час пішов, діючи умисно, керуючись корисливими мотивами, з метою відкритого викрадення чужого майна, утримуючи у руках мобільний телефон «Леново» попросив у ОСОБА_16 ще один мобільний телефон тієї ж марки, який шляхом ривку відкрито викрав в останньої, тим самим шляхом відкритого викрадення чужого майна заволодів мобільними телефонами: «Lenovo A328», IMEI НОМЕР_1 у корпусі чорного кольору, вартістю 1900 гривень та «Lenovo A516», IMEI НОМЕР_2 у корпусі білого кольору, вартістю 2 050 гривень, заподіявши своїми діями потерпілому ОСОБА_4 матеріальний збиток на загальну суму 3 950 гривень, після чого з викраденим з місця скоєння злочину зник на автомобілі таксі, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_12 відкрито викравши чуже майно (скоївши грабіж) за попередньою змовою групою осіб, вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 186 КК України.

ОСОБА_13 23 липня 2015 року, приблизно о 10 годині 20 хвилин, точний час у ході досудового розслідування не встановлений, разом із ОСОБА_12 та ОСОБА_14 знаходячись на зупинці громадського транспорту «ринок Денис», розташованій по вулиці Олімпійській в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області, умисно, з метою відкритого викрадення чужого майна, керуючись корисливими мотивами, за попередньою змовою групою осіб, розподіливши між собою ролі, згідно яких він повинен був викликати таксі та чекати ОСОБА_12 та ОСОБА_14 у провулку Ніжинському неподалік від ринку «Денис», ОСОБА_14 повинен був показати який саме мобільний телефон необхідно викрасти, а ОСОБА_12 повинен був здійснити злочин.

Реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на викрадання чужого майна, ОСОБА_12 разом із ОСОБА_14 підійшли до торгівельного кіоску ФОП «ОСОБА_27», розташованому на території ринку «Денис», де ОСОБА_14 попросив у ОСОБА_16 показати мобільний телефон «Леново», який остання передала ОСОБА_12, а ОСОБА_14 у цей час пішов. Після чого, ОСОБА_12 діючи умисно, керуючись корисливими мотивами, з метою відкритого викрадення чужого майна, утримуючи у руках мобільний телефон «Леново» попросив у ОСОБА_16 ще один мобільний телефон тієї ж марки, який шляхом ривку відкрито викрав в останньої, тим самим шляхом відкритого викрадення чужого майна заволодів мобільними телефонами: «Lenovo A328», IMEI НОМЕР_1 у корпусі чорного кольору, вартістю 1900 гривень та «Lenovo A516», IMEI НОМЕР_2 у корпусі білого кольору, вартістю 2 050 гривень, заподіявши своїми діями потерпілому ОСОБА_4 матеріальний збиток на загальну суму 3 950 гривень, після чого з викраденим з місця скоєння злочину зник на автомобілі таксі, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Таким чином ОСОБА_13 відкрито викравши чуже майно (скоївши грабіж) за попередньою змовою групою осіб, вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 186 КК України.

Крім того, ОСОБА_13 10 серпня 2015 року, приблизно о 18 годині 30 хвилин, точний час у ході досудового розслідування не встановлений, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля 3 під'їзду будинку АДРЕСА_8, умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_14, керуючись корисливими мотивами, з метою таємного викрадення чужого майна, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, таємно викрали майно, яке належить ОСОБА_5, а саме:

- сумку чоловічу, шкіряну, вартістю 200 гривень;

- мобільний телефон «Nokia 206», імей 1 - НОМЕР_3, імей 2 - НОМЕР_4, у корпусі чорного кольору, вартістю 220 гривень;

- карту пам'яті, яка не представляє матеріальної цінності для потерпілого;

- сім-картку мобільного оператора «Київстар» номер НОМЕР_5, яка не представляє матеріальної цінності для потерпілого;

- сім-картку мобільного оператора «Київстар» номер НОМЕР_6, яка не представляє матеріальної цінності для потерпілого;

- зв'язку ключів у кількості 8 штук, які матеріальної цінності не представляють;

- зв'язку ключів у кількості 3 штук, які матеріальної цінності не представляють;

- ключ з брелком включення сигналізації автомобіля, які матеріальної цінності не представляють;

- банківську картку «ПУМБ» на рахунку якої знаходилися гроші у сумі 250 гривень, яка не представляє матеріальної цінності для потерпілого;

- перепустку МК «Азовсталь» на ім'я ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_11, яка не представляє матеріальної цінності для потерпілого;

- гроші у сумі 50 гривень;

- золотий ланцюжок, 583°, вагою 11,18 г., вартістю 6 737 гривень 55 копійок;

- золотий кулон «Розп'яття», (хрест) 585°, вагою 1,53 г., вартістю 929 гривень 52 копійки;

спричинивши своїми діями потерпілому ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 8 137 гривень 07 копійок, після чого з викраденим з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_13 таємно викравши чуже майно (скоївши крадіжку) повторно та за попередньою змовою групою осіб, вчинив злочин передбачений ч.2 ст. 185 КК України.

Крім того, ОСОБА_13 16 серпня 2015 року, приблизно о 23 годині 20 хвилин, точний час у ході досудового розслідування не встановлений, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля будинку АДРЕСА_9 умисно, керуючись корисливими мотивами, з метою заволодіння чужого майна, запропонував ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пред'явити для перевірки мобільні телефони, на що потерпілі погодилися та передали йому їх, потім запропонував прослідувати на подвір'я будинку АДРЕСА_10 виявивши злочинний намір, спрямований на заволодіння чужого майна, керуючись корисливим мотивом, під приводом перевірки наявних при потерпілих сумок, дістав з кармана шортів, предмет схожий на ніж та утримуючи його в руках, висловлював погрози застосування вибухового пристрою, який нібито вмонтований у його наручний годинник, тим самим погрожуючи застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілих, що потерпілі сприйняли, як реальну загрозу для свого життя та здоров'я, заволодів майном, яке належить потерпілій ОСОБА_6, а саме:

- мобільним телефоном «Microsoft Lumia 430 Dual SIM», імей 1 - НОМЕР_7, імей 2 - НОМЕР_8, у корпусі чорного кольору, вартістю 1 699 гривень;

- гарнітурою до мобільного телефону, вартістю 299 гривень;

- картою пам'яті micro sd silicon, 16 Гб, вартістю 199 гривень;

-сім-карткою мобільного оператора «Київстар» номер НОМЕР_9, вартістю 25 гривень, на рахунку якої знаходилися грошові кошти у сумі 15 гривень;

-сім-карткою мобільного оператора «Київстар» номер не встановлений, вартістю 25 гривень;

- сонцезахисними окулярами в металевій оправі, вартістю 150 гривень;

- грошима в сумі 180 гривень;

а також майном, яке належить потерпілому ОСОБА_7, а саме:

- мобільним телефон «Samsung GT-S 5610» у металевому корпусі сірого кольору, імей НОМЕР_10, вартістю 639 гривень;

- картою пам»яті на 8 Гб, вартістю 75 гривень;

- барсеткою, виготовленою зі шкірозамінника чорного кольору, вартістю 100 гривень;

- кульковою ручкою з ампулою барвника синього кольору, яка матеріальної цінності не представляє;

- сім-карткою мобільного оператора «МТС» номер НОМЕР_11, яка матеріальної цінності не представляє, на рахунку якої знаходилися грошові кошти в сумі 18 гривень;

- грошима в сумі 65 гривень,

- картрідером, вартістю 75 гривень;

спричинивши своїми діями потерпілій ОСОБА_6 матеріальний збиток на загальну суму 2592 гривні, а потерпілому ОСОБА_7 матеріальний збиток на загальну суму 972 гривні, після чого з викраденим з місця скоєння злочину зник розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_13 вчинивши напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій) скоїв злочин, передбачений ч.1 ст.187 КК України.

Крім того, ОСОБА_13 16 серпня 2015 року, приблизно о 23 годині 20 хвилин, точний час у ході досудового розслідування не встановлений, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля будинку АДРЕСА_11, умисно, керуючись корисливими мотивами, з метою заволодіння чужого майна, звернувся до раніше незнайомих йому ОСОБА_6 та ОСОБА_7 представившись їм співробітником органів внутрішніх справ України (працівником карного розшуку) на ім'я ОСОБА_13 та присвоїв собі звання службової особи міліції, а саме - звання старшого лейтенанта міліції, при цьому в якості підтвердження своїх фіктивних владних повноважень діючи умисно, протиправно, в порушення встановленого порядку, безпідставно пред'явив свій паспорт та документ схожий на посвідчення, в результаті чого ввів в оману потерпілих щодо свого дійсного статусу, а потерпілі сприйняли його як співробітника правоохоронного органу та здійснюючи таким чином психологічний вплив на потерпілих, самовільно привласнив собі владні повноваження і звання службової особи працівника міліції, при цьому вводячи потерпілих у оману, пояснив, що на території міста введено комендантську годину, а він виконує покладені на нього обов'язки по виявленню та затриманню корегувальників артилерійського вогню, під приводом перевірки їх мобільних телефонів та наявних при них сумок, дістав з карману шортів предмет, схожий на ніж, та утримуючи його в руках висловлював погрози застосування вибухового пристрою, який нібито вмонтований в його наручний годинник, тим самим погрожуючи застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров'я, заволодів майном належним потерпілим, спричинивши своїми умисними діями потерпілій ОСОБА_6 матеріальний збиток на загальну суму 2 592 гривні, а потерпілому ОСОБА_7 матеріальний збиток на загальну суму 972 гривні, після чого з викраденим з місця скоєння злочину зник розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_13 самовільно присвоївши владні повноваження та звання службової особи, поєднане із вчиненням будь-яких суспільно небезпечних діянь, вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 353 КК України.

Крім того, ОСОБА_13 17 серпня 2015 року, приблизно о 18 годині 00 хвилин, точний час у ході досудового розслідування не встановлений, знаходячись біля центрального входу у ресторан «Камелія», розташований по вулиці Олімпійській, № 177 в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області, умисно, повторно, керуючись корисливими мотивами, з метою таємного викрадення чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, шляхом вільного доступу, викрав майно, належне ОСОБА_8, а саме:

-барсетку шкіряну чорного кольору, вартістю 350 гривень;

- 500 доларів США купюрами по 100 доларів, еквівалентно 10 875 гривень (згідно даних Національного банку України станом на 17.08.2015 року вартість 1 долару США складає 21 гривня 75 копійок);

- гроші в сумі 400 гривень;

-портмоне чорного кольору шкіряне вартістю 250 гривень;

документи, серед яких:

- водійське посвідчення на ім'я ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_12, яке не представляє матеріальної цінності для потерпілого, але є офіційним документом;

- техпаспорт на автомобіль «Газель», номер державної реєстрації НОМЕР_12, який не представляє матеріальної цінності для потерпілого, але є офіційним документом;

- заправний талон на автомобіль «Газель», який не представляє матеріальної цінності для потерпілого;

- посвідчення кранівника на ім'я ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_12, яке не представляє матеріальної цінності для потерпілого, але є офіційним документом;

- посвідчення кранівника на ім'я ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_12, що надає право на виконання робіт з підвищеною небезпекою, яке не представляє матеріальної цінності для потерпілого, але є офіційним документом;

- медична амбулаторна картка на ім'я ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_12, яка не представляє матеріальної цінності для потерпілого;

- ліхтарик кишеньковий в корпусі сталевого кольору, який не представляє матеріальної цінності для потерпілого;

- ключі від квартири, у кількості 3 штуки, які матеріальної цінності не представляють;

- ключі від автомобіля «САМОСКИД», які матеріальної цінності для потерпілого не представляють;

спричинивши своїми умисними діями потерпілому ОСОБА_8 матеріальний збиток на загальну суму 11 875 гривень, після чого з викраденим з місця скоєння злочину зник розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_13 таємно викравши чуже майно (вчинивши крадіжку) повторно, скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України.

Крім того, ОСОБА_13 18 серпня 2015 року, приблизно о 00 годин, точний час у ході досудового розслідування не встановлений, знаходячись на ІІІ поверсі 1 під'їзду будинку АДРЕСА_12 умисно, повторно, керуючись корисливими мотивами, з метою таємного викрадення чужого майна, таємно, за допомогою раніше викрадених ключів у ОСОБА_8, проник до квартири № 8 вищезазначеного будинку, звідки викрав належне тому майно, а саме:

- спортивний костюм «Адідас» вартістю 700 гривень;

- нарди у дерев'яному різному корпусі, темного кольору, вартістю 450 гривень;

- нарди у дерев'яному різному корпусі, світлого кольору, вартістю 450 гривень;

- колекцію марок у кількості 83 штук, які матеріальної цінності не представляють;

- декоративний ніж з рукояттю у вигляді голови коня, який не представляє матеріальної цінності;

спричинивши своїми діями потерпілому ОСОБА_8 матеріальний збиток на загальну суму 1 600 гривень, після чого з викраденим з місця злочину зник розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_13 таємно викравши чуже майно (вчинивши крадіжку), повторно, поєднану з проникненням у житло, вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України.

Крім того, ОСОБА_13 18 серпня 2015 року, приблизно о 04 годині 00 хвилин, точний час у ході досудового розслідування не встановлений, знаходячись на ІІІ поверсі І під'їзду будинку АДРЕСА_12 діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_14 та двома встановленими в ході досудового розслідування особами (матеріали відносно яких виділені в окреме кримінальне провадження), керуючись корисливими мотивами, з метою таємного викрадення чужого майна, таємно, за допомогою раніше викрадених ключів, належних ОСОБА_8, проник до квартири №8 вищезазначеного будинку, звідки викрав майно потерпілого, а саме:

- дорожню сумку «Адідас», яка матеріальної цінності не представляє;

-телевізійну приставку «Т2», вартістю 500 гривень;

- праску, в корпусі білого кольору, вартістю 700 гривень;

- колекцію дитячих іграшкових автомобілів у кількості 97 штук, вартість одного автомобіля 80 гривень, загальною вартістю 7 760 гривень;

- радіоприймач з 4 динаміками, в корпусі чорного кольору, китайського виробництва, вартістю 300 гривень;

- кросівки «Адідас», шкіряні білі з сірими смугами, вартістю 400 гривень;

- кросівки «New Balance», шкіряні, синьо-білого кольору, зі шнурками синьо-блакитного кольору, вартістю 700 гривень;

-спортивні штани сірого кольору, вартість 400 гривень;

- сорочку з коротким рукавом білого кольору в червону смужку, вартістю 300 гривень;

- класичні брюки чорного кольору, вартістю 400 гривень;

- упаковку таблеток «Івлаксин», з таблетками у кількості 45 штук, яка матеріальної цінності не представляє;

- упаковку таблеток «Гастрокалм» з таблетками у кількості 45 штук, яка матеріальної цінності не представляє;

-бейсбольну биту дерев'яну, яка не представляє матеріальної цінності;

- монети від 10 до 50 копійок і гривні на загальну суму 800 гривень, які були розфасовані по пластиковим пакетам;

- колекційні монети - центи, франки, російські (СРСР), які матеріальної цінності не представляють;

спричинивши своїми діями потерпілому ОСОБА_8 матеріальний збиток на загальну суму 12 260 гривень, після чого з викраденим з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_13 таємно викравши чуже майно (вчинивши крадіжку), повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у житло, вчинив злочин передбачений ч.3 ст.185 КК України.

ОСОБА_14 23 липня 2015 року, приблизно о 10 годині 20 хвилин, точний час у ході досудового розслідування не встановлений, разом із ОСОБА_12 та ОСОБА_13 знаходячись на зупинці громадського транспорту «ринок Денис», розташованій по вулиці Олімпійській в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області, умисно, з метою відкритого викрадення чужого майна, керуючись корисливими мотивами, за попередньою змовою групою осіб, розподіливши між собою ролі, згідно яких ОСОБА_13 повинен був викликати таксі та чекати ОСОБА_12 та ОСОБА_14 у провулку Ніжинському неподалік від ринку «Денис», ОСОБА_14 повинен був показати який саме мобільний телефон необхідно викрасти, а ОСОБА_12 повинен був здійснити злочин.

Реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на викрадання чужого майна, ОСОБА_14 разом із ОСОБА_12 підійшли до торгівельного кіоску ФОП «ОСОБА_27», розташованому на території ринку «Денис», де він попросив у ОСОБА_16 показати мобільний телефон «Леново», який остання передала ОСОБА_12, а ОСОБА_14 у цей час пішов. Після чого, ОСОБА_12 діючи умисно, керуючись корисливими мотивами, з метою відкритого викрадення чужого майна, утримуючи у руках мобільний телефон «Леново» попросив у ОСОБА_16 ще один мобільний телефон тієї ж марки, який шляхом ривку відкрито викрав в останньої, тим самим шляхом відкритого викрадення чужого майна заволодів мобільними телефонами: «Lenovo A328», IMEI НОМЕР_1, у корпусі чорного кольору, вартістю 1900 гривень та «Lenovo A516», IMEI НОМЕР_2, у корпусі білого кольору, вартістю 2050 гривень, заподіявши своїми діями потерпілому ОСОБА_4 матеріальний збиток на загальну суму 3 950 гривень, після чого з викраденим з місця скоєння злочину зник на автомобілі таксі, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Таким чином ОСОБА_14 відкрито викравши чуже майно (скоївши грабіж) за попередньою змовою групою осіб, вчинив злочин передбачений ч.2 ст. 186 КК України.

Крім того, ОСОБА_14 10 серпня 2015 року, приблизно о 18 годині 30 хвилин, точний час у ході досудового розслідування не встановлений, знаходячись біля 3 під'їзду будинку АДРЕСА_8, умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_13, керуючись корисливими мотивами, з метою таємного викрадення чужого майна, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, таємно викрали майно, яке належить ОСОБА_5, а саме:

- сумку чоловічу, шкіряну, вартістю 200 гривень;

- мобільний телефон «Nokia 206», імей 1 - НОМЕР_3, імей 2 - НОМЕР_4, у корпусі чорного кольору, вартістю 220 гривень;

- карту пам'яті, яка не представляє матеріальної цінності для потерпілого;

- сім-картку мобільного оператора «Київстар» номер НОМЕР_5, яка не представляє матеріальної цінності для потерпілого;

- сім-картку мобільного оператора «Київстар» номер НОМЕР_6, яка не представляє матеріальної цінності для потерпілого;

- зв'язку ключів у кількості 8 штук, які матеріальної цінності не представляють;

- зв'язку ключів у кількості 3 штук, які матеріальної цінності не представляють;

- ключ з брелком включення сигналізації автомобіля, які матеріальної цінності не представляють;

- банківську картку «ПУМБ» на рахунку якої знаходилися гроші у сумі 250 гривень, яка не представляє матеріальної цінності для потерпілого;

- перепустку МК «Азовсталь» на ім'я ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_11, яка не представляє матеріальної цінності для потерпілого;

- гроші у сумі 50 гривень;

- золотий ланцюжок, 583°, вагою 11,18 г., вартістю 6 737 гривень 55 копійок;

- золотий кулон «Розп'яття», (хрест) 585°, вагою 1,53 г., вартістю 929 гривень 52 копійки;

спричинивши своїми діями потерпілому ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 8 137 гривень 07 копійок, після чого з викраденим з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_14 таємно викравши чуже майно (скоївши крадіжку) повторно та за попередньою змовою групою осіб, вчинив злочин передбачений ч.2 ст. 185 КК України.

Крім того, ОСОБА_14 18 серпня 2015 року, приблизно о 04 годині 00 хвилин, точний час у ході досудового розслідування не встановлений, знаходячись на ІІІ поверсі І під'їзду будинку АДРЕСА_12 діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_13, та двома встановленими у ході досудового розслідування особами (матеріали відносно яких виділені в окреме кримінальне провадження), керуючись корисливими мотивами, з метою таємного викрадення чужого майна, таємно, за допомогою раніше викрадених ключів, належних ОСОБА_8, проник до квартири №8 вищезазначеного будинку, звідки викрав майно потерпілого, а саме:

- дорожню сумку «Адідас», яка матеріальної цінності не представляє;

-телевізійну приставку «Т2», вартістю 500 гривень;

- праску, в корпусі білого кольору, вартістю 700 гривень;

- колекцію дитячих іграшкових автомобілів у кількості 97 штук, вартість одного автомобіля 80 гривень, загальною вартістю 7760 гривень;

- радіоприймач, з 4 динаміками, в корпусі чорного кольору, китайського виробництва, вартістю 300 гривень;

- кросівки «Адідас», шкіряні, білі з сірими смугами, вартістю 400 гривень;

- кросівки «New Balence», шкіряні, синьо-білого кольору, зі шнурками синьо-блакитного кольору, вартістю 700 гривень;

- спортивні штани сірого кольору, вартість 400 гривень;

- сорочку з коротким рукавом білого кольору в червону смужку, вартістю 300 гривень;

- класичні брюки чорного кольору, вартістю 400 гривень;

- упаковку таблеток «Івлаксин», з таблетками у кількості 45 штук, яка матеріальної цінності не представляє;

- упаковку таблеток «Гастрокалм» з таблетками у кількості 45 штук, яка матеріальної цінності не представляє;

- бейсбольну биту, дерев'яну, яка не представляє матеріальної цінності;

- монети від 10 до 50 копійок і гривні на загальну суму 800 гривень, які були розфасовані по пластиковим пакетам;

- колекційні монети - центи, франки, російські (СРСР), які матеріальної цінності не представляють;

спричинивши своїми умисними діями потерпілому ОСОБА_8 матеріальний збиток на загальну суму 12 260 гривень, після чого з викраденим з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_14 таємно викравши чуже майно (вчинивши крадіжку), повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у житло, вчинив злочин передбачений ч.3 ст.185 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_12 вину свою у вчинених злочинах визнав повністю. При розгляді кримінального провадження в суді по першому епізоду обвинувачення пояснив, що 01 травня 2014 року увечері близько 22 год. 30 хв. на подвір»ї будинку АДРЕСА_6, між ним та потерпілими ОСОБА_1 і ОСОБА_2 виникла сварка, в ході якої він каменем наніс удар по голові ОСОБА_1, а потім удар ногою в обличчя потерпілого ОСОБА_2, заподіявши їм таким чином тілесні ушкодження.

По другому і третьому епізодах обвинувачення пояснив, що потерпіла ОСОБА_3 на той час була його дівчиною. Влітку 2015 року вони з нею посварилися і потерпіла мала намір піти від нього. На що він з метою відновити відносини, зустрівши її після технікуму почав погрожувати їй, а на підтвердження своїх погроз в ході сварки, яка виникла між ними наніс їй шилом удар по тулубу, а також тримаючи шило притис його до шиї потерпілої, в результаті чого порізав її шию. Наміру убивати її він не мав, а хотів тільки полякати. Після вчиненого його мати надавала ОСОБА_3 медичну допомогу, а від отримання матеріальної допомоги остання відмовилася.

По четвертому епізоду обвинувачення пояснив суду, що влітку 2015 року він телефоном від свого знайомого ОСОБА_13 дізнався про те, що можна отримати мобільні телефони безкоштовно. Домовившись про зустріч він, ОСОБА_13 і ОСОБА_14 зустрілися на ринку «Денис», де у них виник намір викрасти мобільні телефони з кіоску, про що вони і домовились. З метою реалізації свого наміру він разом із ОСОБА_14 підійшли до кіоску, там ОСОБА_14 попросив у продавця показати їм мобільний телефон, який та передала йому, а ОСОБА_14 пішов нібито за грошима. Вони обманули продавця щоб та подумала, що вони хочуть купити у неї мобільні телефони. Потім він утримуючи цей телефон попросив показати йому ще один телефон, після чого викрав ці два мобільні телефони і побіг в автомобіль таксі, де його чекали ОСОБА_13 і ОСОБА_14 З викраденим поїхали до ломбарду, в якому заклали телефони, розподіливши отримані гроші між собою.

У вчинених злочинах щиро розкаявся. Цивільні позови прокурора відносно ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_4 визнав повністю.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_13 вину свою у вчинених злочинах визнав повністю. При розгляді кримінального провадження в суді по першому епізоду обвинувачення пояснив, що влітку 2015 року він перебуваючи разом з ОСОБА_14 на ринку «Денис» в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області побачили кіоск, де здійснюється торгівля мобільними телефонами, в якому можна було взяти телефон подивитися в руки. Сидівши на зупинці він зателефонував ОСОБА_12, після приїзду якого вони розповіли йому те, що бачили. Там і вирішили вчинити крадіжку телефону з кіоску. При цьому конкретного плану крадіжки у них не було, все виникло спонтанно, однак бажання було спільним. ОСОБА_12 і ОСОБА_14 пішли до кіоску, а він залишився чекати їх в автомобілі таксі, який вони викликали завчасно з метою сховатися з місця злочину. ОСОБА_14 повернувся першим і нічого не приніс, а ОСОБА_12 повернувся пізніше і приніс 2 мобільних телефона «Леново» чорного та білого кольору. Після цього вони поїхали до ломбарду, де ОСОБА_14 здав викрадені телефони.

По другому епізоду обвинувачення пояснив, що влітку 2015 року він перебуваючи в одному із дворів будинку по АДРЕСА_15 побачив, що на лавці дрімаючи сидить чоловік. Це був потерпілий ОСОБА_5 На ньому був золотий ланцюжок, який він вирішив викрасти. Після цього зателефонував ОСОБА_14 і розповів про це. Підійшовши, він присів на лавку до потерпілого і розстібнувши ланцюжок зняв його з шиї потерпілого. Хвилин через 15 до нього прийшов ОСОБА_14 і вони розстебнули ремінь, на якому знаходилася сумка потерпілого. Забравши ланцюжок і сумку пішли. В сумці були мобільний телефон, документи, гроші в сумі близько 50-60 грн., ключі. Золотий ланцюжок і мобільний телефон вони заклали в ломбард розподіливши між собою гроші, а сумку разом з іншими речами викинули.

По третьому і четвертому епізоду обвинувачення пояснив, що в серпні 2015 року він перебуваючи в одному із дворів будинку в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя побачив хлопця та дівчину. Це були потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Скориставшись напруженою обстановкою, яка на той час склалася в місті, він вирішивши заволодіти їх телефонами, зупинив їх і представився співробітником міліції. Запропонував надати йому такі телефони нібито для перевірки, на що потерпілі погодилися передавши йому свої 2 мобільні телефони. Потім прослідувавши до лавки під приводом перевірки їх сумок він висловивши погрозу застосування вибухівки, яка нібито закладена в його годинник забрав їх майно, яке знаходилося в сумці дівчини та барсетці хлопця і грошові кошти. Поклавши свій годинник на лавку він залишив місце злочину. При цьому вказав на те, що ножа у нього не було, а тримав в руках він свій мобільний телефон чорного кольору.

По п»ятому, шостому та сьомому епізодах обвинувачення пояснював суду, що в серпні 2015 року він проходячи повз ресторану «Камелія» в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя побачив там лежачого на землі потерпілого ОСОБА_8, неподалік від якого лежала його барсетка. Підійшовши до неї він забрав її. В барсетці було портмане, грошові кошти в гривнях, 500 дол. США, документи, серед яких паспорт, ключі від квартири та автомобіля. Викраденим розпорядився на власний розсуд.

Встановивши з паспорту адресу проживання потерпілого, вночі він скориставшись викраденими ключами прийшов до квартири в будинку по АДРЕСА_13 звідки викрав речі потерпілого, зокрема - спортивний костюм, нарди, марки, ніж.

Після цього він пішов додому до ОСОБА_14, якого попросив перенести речі нібито з квартири його тітки в іншу квартиру. Разом з ним та ще двома незнайомими йому особами, які знаходилися вдома у ОСОБА_14 вони повернулися до квартири потерпілого ОСОБА_8 При цьому незнайомі йому дівчина і хлопець залишилися біля під»їзду, а вони із ОСОБА_14 піднялися до квартири. ОСОБА_14 йшов з ним не знаючи куди і не знав кому належить ця квартира. При цьому ОСОБА_14 зрозумів що це чужа квартира тільки після того як вони разом увійшли туди з того, що він не знає де і що лежить. Однак на момент виходу з квартири ОСОБА_14 знав, що це чужа квартира. В квартирі вони збирали речі і складали їх в сумку, яка знаходилась там же. Серед викраденого були кросівки, спортивний костюм, деякий одяг, телевізійна приставка, праска, колекція дитячих іграшкових автомобілів, монети. Після виходу ключі від квартири він віддав незнайомим дівчині і хлопцю. Щось із викраденого собі забрав ОСОБА_14, а решту він залишив собі, розпорядившись ним на власний розсуд.

У вчинених злочинах щиро розкаявся. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 визнав повністю, цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 визнав повністю.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_14 вину свою у вчинених злочинах визнав частково, заперечуючи свою змову на вчинення злочинів по викраденню мобільних телефонів у потерпілого ОСОБА_4 та речей з квартири ОСОБА_8

При розгляді кримінального провадження в суді по першому епізоду обвинувачення пояснив, що влітку 2015 року він перебуваючи разом зі ОСОБА_13 на ринку «Денис» в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області побачили кіоск, де здійснюється торгівля мобільними телефонами, в якому дивилися мобільні телефони. Сидівши на зупинці ОСОБА_13 зателефонував ОСОБА_12, після приїзду якого вони розповіли йому про кіоск і мобільні телефони. Потім він і ОСОБА_12 пішли до кіоску, в якому він мав намір просто показати ОСОБА_12 гарний телефон. Ніяких домовленостей про вчинення крадіжки між ними не було. Показавши ОСОБА_12 мобільний телефон він повернувся з кіоска до автомобіля таксі, в якому їх чекав ОСОБА_13, так як йому треба було їхати в лікарню до дружини і дитини. ОСОБА_12 повернувшись приніс 2 мобільних телефона «Леново» чорного та білого кольору. Тільки після цього він зрозумів, що той їх викрав. Потім вони поїхали до ломбарду, де він здав викрадені телефони, при цьому вказав, що усвідомлював свою участь в збуті викраденого.

По другому епізоду обвинувачення пояснив, що в серпні 2015 року йому зателефонував ОСОБА_13 і попросив підійти в двір одного з будинків по АДРЕСА_15. Прийшовши туди він побачив сидячого на лавці ОСОБА_13 і сплячого потерпілого ОСОБА_5, на шиї якого був золотий ланцюжок, а через плече на ремні висіла барсетка. Побачивши це він одразу зрозумів, що треба робити. ОСОБА_13 зняв з потерпілого ланцюжок з хрестиком, а він просто відстегнув ремінь барсетки, в якій були ключі, документи, гроші, пропуск, банківські картки, мобільний телефон «Нокіа». Ланцюжок і мобільний телефон вони заклали в ломбард, а решту речей залишили на лавці. Гроші розподілили між собою.

По третьому епізоду обвинувачення пояснив суду, що в серпні 2015 року вночі до нього додому прийшов знайомий ОСОБА_13 і запропонував йому допомогти перенести речі з квартири його тітки. На той момент у нього в квартирі знаходились його дружина та незнайомі раніше хлопець з дівчиною. На пропозицію ОСОБА_13 він та хлопець з дівчиною погодилися допомогти тому, навіть не поцікавившись навіщо це роботи серед ночі. Вони разом пішли до квартири в будинку по АДРЕСА_14 Дівчина та хлопець залишилися біля під»їзду, а він разом із ОСОБА_13 зайшли до квартири. І тільки зайшовши до квартири він зрозумів, що це чужа квартира, так як ОСОБА_13 не знав що і де знаходиться, однак наміру його зупинити не висловив. Зайшовши до кімнати ОСОБА_13 почав збирати речі, а він складав їх до сумки, яка стояла на підлозі. Брали праску, коробку з монетами, тюнер, магнітофон, биту, коробку з іграшковими автомобілями, ОСОБА_13 обув кросівки. Після виходу ключі від квартири ОСОБА_13 віддав хлопцю та дівчині, які стояли біля під»їзду, а також сказали тим,що взяли речі в чужій квартирі. З викрадених речей безпосередньо він забрав собі декілька іграшкових автомобілів та жезл, який в подальшому викинув.

У вчиненому щиро розкаявся. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 визнав повністю.

Допитані при розгляді кримінального провадження потерпілі ОСОБА_2 і ОСОБА_1 пояснили суду, що 01 травня 2014 року вони разом з компанією друзів відпочивали на подвір»ї по вулиці Московській в місті Маріуполі Донецької області. Там же знаходилася компанія людей між якими виник конфлікт нібито через дівчину, серед них був і обвинувачений ОСОБА_12 Вони маючи намір допомогти владити той конфлікт сказали, що викличуть міліцію. Після чого до них підійшли чоловіки з тієї компанії, серед яких обвинувачений ОСОБА_12 тримаючи в руці камінь наніс удар в обличчя ОСОБА_1, а ОСОБА_2 ударив ногою в обличчя.

Допитана при розгляді кримінального провадження потерпіла ОСОБА_3 пояснила суду, що обвинувачений ОСОБА_12 є її колишнім хлопцем. Влітку 2015 року вони з ним посварилися і вона мала намір піти від нього. В один із днів він зустрів її по дорозі, коли вона йшла з технікуму, між ними виникла сварка на грунті неприязних відносин і ОСОБА_12 уколов її шилом в живіт. Потім погрожуючи вбити її та її родичів обвинувачений уколов її цим же шилом в шию. Його погрози на той момент вона сприймала як реальні. При цьому вказала на те, що якщо він хотів би її вбити, то зробив це. Одразу після цього вони прийшли до матері обвинуваченого, яка надала їй першу медичну допомогу. Претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_12 вона не має.

Допитаний при розгляді кримінального провадження потерпілий ОСОБА_4 пояснив суду, що є приватним підприємцем, має в оренді торгівельний кіоск, розташований на ринку «Денис» в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області, де здійснюється торгівля мобільними телефонами. Влітку 2015 року в його продавця було викрадено два мобільних телефона. Однак обставини їх викрадення йому невідомі, так як він не був безпосереднім очевидцем цього, про даний факт він дізнався від продавця ОСОБА_16 Викрадені телефони йому не повернені, тому він заявив цивільний позов по кримінальному провадженню.

Допитана свідок ОСОБА_16 пояснювала суду, що працює продавцем в кіоску, розташованому на ринку «Денис» в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області, де продає мобільні телефони. Влітку 2015 року прийшовши на роботу вранці до кіоску зайшло два молодих чоловіка - двоє обвинувачених та попросили подивитися мобільний телефон на який вказали, вона дала їм мобільний телефон «Леново». Один з них сказав, що йому не вистачає грошей і пішов взяти їх. Це був ОСОБА_14 Другий - ОСОБА_12 тримавши телефон чорного кольору попросив у неї такий же телефон тільки білого кольору нібито для порівняння, на що вона передала його йому. Після цього обвинувачений вихопивши два мобільні телефони вибіг з кіоску. Побігши за ним вона не наздогнала його, однак від людей їй стало відомо про те, що він сів в автомобіль таксі і поїхав. Обвинувачених ОСОБА_14 та ОСОБА_12 вона впізнала на досудовому слідстві, тому з впевненістю стверджує, що це були саме вони.

Допитаний при розгляді кримінального провадження потерпілий ОСОБА_5 пояснив суду, що в серпні 2015 року близько 18 год.00 хв. він сидячи на лавці в подвір»ї свого будинку по АДРЕСА_15 заснув. Прокинувшись він побачив, що на ньому не було золотого ланцюжка, також не було його сумки з речами, яка висіла у нього на ремені. В сумці у нього був мобільний телефон, ключі від квартири та автомобіля, банківська картка, гроші близько 50 грн. Викрадений мобільний телефон та золотий ланцюжок йому повернено на досудовому слідстві. Претензій матеріального та морального характеру до обвинувачених він не має.

Допитана при розгляді кримінального провадження потерпіла ОСОБА_6 пояснила суду, що 16 серпня 2015 року близько 23 год. 00 хв. вона зустрілася зі своїм знайомим ОСОБА_7 по АДРЕСА_15. ОСОБА_7 є інвалідом по зору і погано бачить, бачить тільки силуети людей. У дворі одного з будинків їх зупинив обвинувачений ОСОБА_13, який представився працівником міліції -карного розшуку і повідомив про необхідність перевірити імейли їх мобільних телефонів. Їм він показав тільки паспорт, вказавши, що посвідчення вдома. Потім обвинувачений повідомив їм, що треба оглянути їх речі і вони підійшли до найбільш освітленої лавки. Діставши ножа, тримаючи його в правій руці і погрожуючи ним їм, ОСОБА_13 почав діставати речі з її сумки, забрав мобільний телефон, зарядне, окуляри, а також гроші. У ОСОБА_7 забрав мобільний телефон і барсетку. Кинувши в її сумку свій годинник, обвинувачений сказав, що в ньому вибухівка і якщо вони за ним поженуться, то вона спрацює. Після чого побіг. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має.

Допитаний при розгляді кримінального провадження потерпілий ОСОБА_7 пояснив суду, що 16 серпня 2015 року близько 23 год. 00 хв. вони з ОСОБА_6 йшли по АДРЕСА_15. Він являється інвалідом по зору і погано бачить. Біля будинку № 62 їх зупинив якийсь чоловік, представившись співробітником міліції попросив їх пред»явити йому документи та імейли їх мобільних телефонів. На що вони передали йому свої мобільні телефони. Потім він сказав, що треба оглянути ще і їх речі, вони пройшли до лавки, де обвинувачений оглянув сумку ОСОБА_6 і забрав його барсетку. Погрожуючи їм якимось предметом, про який йому ОСОБА_6 сказала, що то був ніж, обвинувачений викрав їх речі, щось кинув на лавку і побіг. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має.

Допитаний при розгляді кримінального провадження потерпілий ОСОБА_8 пояснив суду, що в серпні 2015 року увечері після роботи він зайшов до ресторану «Камелія», розташованому по вулиці Олімпійській в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області, де вживав алкогольні напої. Після виходу із вказаного ресторану він нічого не пам»ятає, так як перебував в стані сильного алкогольного сп»яніння. У нього зникла барсетка з грошима, документами, серед яких паспорт, ключами від квартири та іншими речами. В той день він додому не повернувся, а заночував у знайомого, вранці йому зателефонувала сусідка і повідомила, що двері в його квартирі відчинені. Прийшовши до своєї квартири він побачив що у нього було вчинено крадіжку. З квартири було викрадено його одяг, нарди, колекцію марок, декоративний ніж, телевізійну приставку, праску, колекцію дитячих іграшкових автомобілів, кросівки, колекційні монети в гривнях, центах, франках та інші дрібні речі. Частину викраденого з квартири, а саме - частину колекції іграшкових автомобілів, спортивний костюм, приставку, праску, марки, сумку, частину монет йому повернуто слідчим. Обвинувачені не повертали йому викрадене, тому він і заявив цивільний позов.

Допитана при розгляді кримінального провадження свідок ОСОБА_17 пояснила суду, що в кінці літа 2015 року до них додому прийшов хлопець з дівчиною, який мав зробити їй тату. Потім до них прийшов знайомий ОСОБА_13 і попросив допомогти перенести речі з квартири його тітки. На це погодився її чоловік ОСОБА_14, а також хлопець з дівчиною, які були у них вдома. Куди саме вони пішли їй невідомо. А через деякий час її чоловік та ОСОБА_13 повернулися додому і з їх розмови їй стало зрозуміло, що вони здійснили крадіжку. Її чоловік приніс додому іграшкові автомобілі, а що приніс ОСОБА_13 вона не звернула уваги. Ці автомобілі вона віддала до міліції.

Допитаний при розгляді кримінального провадження свідок ОСОБА_18 пояснив суду, що брав участь в якості понятого при проведенні слідчого експерименту з одним з обвинувачених, який сам показував і розказував як вчиняв крадіжку з квартири. Ніхто його не примушував до цього. Обвинувачений розказував що їх було чи-то двоє, чи троє, розказував, що брав речі з квартири. Проте точних подробиць розповіді та слідчої дії він не пам»ятає.

На підтвердження вини обвинувачених, судом під час судового розгляду були дослідженні також надані стороною обвинувачення письмові докази. Такими доказами є:

Витяги з ЄРДР, що підтверджують наявність достатніх даних для внесення відомостей до ЄРДР щодо ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 за інкримінованими їм злочинами (а.с.46-53,95-97 Т.4).

Протокол проведення слідчого експерименту від 26 лютого 2015 року та таблиці ілюстрацій до нього, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_2 розказав та показав яким чином обвинувачений ОСОБА_12 заподіяв йому тілесні ушкодження правою ногою в ліву частину обличчя, після чого він упав на землю (а.с.1-4 Т.3).

Протокол проведення слідчого експерименту від 26 лютого 2015 року та таблиці ілюстрацій до нього, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_1 розказав та показав яким чином ОСОБА_12 заподіяв йому тілесні ушкодження предметом схожим на камінь в праву частину обличчя, після чого він упав на землю (а.с.5-8 Т.3).

Протокол слідчого експерименту від 04 травня 2015 року та таблиці ілюстрацій до нього з участю ОСОБА_12 та потерпілих ОСОБА_1 і ОСОБА_2, відповідно до якого обвинувачений ОСОБА_12 в присутності двох понятих розказав і показав яким чином він наніс удар потерпілому ОСОБА_1, після чого той впав на землю. Показав яким чином наніс удар своєю ногою потерпілому ОСОБА_2 Самі ж потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 продемонстрували нанесення їм тілесних ушкоджень ОСОБА_12 (а.с.9-17 Т.3).

Висновок експерта № 472 від 03 травня 2014 року судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_2, відповідно до якого у нього при обстеженні виявлено тілесні ушкодження у вигляді синця на верхньому й нижньому віці лівого ока, крововиливу у сполучну оболонку лівого ока, рани в лівій скуловій області, які утворилися від дії тупих предметів, можливо в строк та при обставинах на які він посилається та по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров»я. Вказані тілесні ушкодження могли утворитися, як мінімум, від одного удару тупим предметом (а.с.18-19 Т.3).

Висновок експерта № 467 від 03 травня 2014 року судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_1, відповідно до якого у нього при обстеженні виявлено тілесні ушкодження у вигляді рани в області правої надбрівної дуги, підшкірної гематоми в області лоба праворуч, синця на верхньому й нижньому віці правого ока, саден на правій щоці, саден у проекції горизонтальної галузі нижньої щелепи ліворуч, струсу головного мозку, трьох саден на лівій кисті, які утворилися від дії тупих предметів, можливо в строк і при обставинах на які він посилається та по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров»я. Могли утворитися як мінімум від чотирьох ударів тупими предметами (а.с.20-21 Т.3).

Висновок №467/27 від 10 березня 2015 року судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_1, відповідно до якого наявні у нього тілесні ушкодження у вигляді рани в області правої надбрівної дуги, підшкірної гематоми в області лоба праворуч, синця на верхньому й нижньому віці правого ока, саден на правій щоці, саден у проекції горизонтальної галузі нижньої щелепи ліворуч, струсу головного мозку, трьох саден на лівій кисті, які утворилися від дії тупих предметів, можливо в строк і при обставинах на які він посилається та по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров»я. В момент нанесення йому вказаних тілесних ушкоджень він міг перебувати як у вертикальному так і в горизонтальному, або близькому до них положенні та з урахуванням локалізації тілесних ушкоджень міг бути звернений передньою поверхнею тіла стосовно до нападника при нанесенні йому тілесних ушкоджень. З урахуванням характеру і локалізації вищевказаних тілесних ушкоджень і обставин, на які посилався потерпілий, наймовірніше тілесні ушкодження, за винятком саден на тилу лівої кисті, могли утворитися в результаті дії першого нападника. Усі вищеописані тілесні ушкодження, за винятком саден на тилу лівої кисті, могли утворитися при обставинах, на які вказує ОСОБА_1 при проведенні слідчого експерименту з його участю (а.с.22 Т.3).

Висновок № 472/28 від 10 березня 2015 року судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_2, відповідно до якого наявні у нього тілесні ушкодження у вигляді синця на верхньому й нижньому віці лівого ока, крововиливу у сполучну оболонку лівого ока, рани в лівій скуловій області, які утворилися від дії тупих предметів, можливо в строк та при обставинах на які він посилається та по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров»я. В момент їх нанесення потерпілий міг перебувати як у вертикальному, горизонтальному, так і в близьких до нього положеннях та з урахуванням локалізації ушкоджень міг бути звернений передньою поверхнею тіла стосовно нападника при нанесенні йому тілесних ушкоджень. Вказані тілесні ушкодження могли утворитися при обставинах на які вказує ОСОБА_2 при проведенні з ним слідчого експерименту (а.с.23 Т.3).

Висновок № 467/27/55 від 15 березня 2015 року судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_1, відповідно до якого не виключається можливість того, що наявні у нього тілесні ушкодження у вигляді рани в області правої надбрівної дуги, підшкірної гематоми в області лоба праворуч, синця на верхньому і нижньому віці правого ока, могли утворитися при нанесенні йому удару кирпичем (камінням), можливо при обставинах на які він вказує при проведенні слідчого експерименту з його участю (а.с.24 Т.3).

Протокол слідчого експерименту від 29 липня 2015 року з участю потерпілої ОСОБА_3 та таблиці ілюстрацій до нього, в ході якого вона розказала і показала місце де вони зустрілися із ОСОБА_12, яким чином він обхопив її шию, як він наніс удар шилом в область її живота зліва. Також показала яким чином ОСОБА_12 приставив шило до її шиї погрожуючи вбивством (а.с.34-37 Т.3).

Виписка із медичної картки потерпілої ОСОБА_3, відповідно до якої вона в період з 11 червня по 15 червня 2015 року перебувала на стаціонарному лікуванні з діагнозом - колота рана передньої черевної стінки (а.с.25-26 Т.3).

Висновок експерта № 502 від 02 липня 2015 року судово-медичної експертизи потерпілої ОСОБА_3, відповідно до якого виявлені у неї тілесні ушкодження у вигляді колотої рани мезогастральної ділянки ліворуч, яка на момент огляду надана у вигляді рубцевого втяжіння - рубця, утворилася від дії гострого колючого предмета, можливо від дії шила, як мінімум 1-го травмую чого впливу, можливо в строк та при обставинах, на які посилається потерпіла. По ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров»я і потребують свого лікування та загоєння строком не менше 6-ти, але не більше 21-ї доби. Враховуючи анатомо - топографічне розташування тілесного ушкодження ОСОБА_3 могла знаходитися, як у вертикальному, так і горизонтальному положенні відносно травмуючої сили, за умовою, що ділянка розташування останнього була доступна для нанесення удару (а.с.27-28 Т.3).

Висновок № 502/102 від 05 серпня 2015 року додаткової судово-медичної експертизи ОСОБА_3, відповідно до якого її свідчення при проведенні слідчого експерименту з нею не суперечать результатам її судово-медичного освідування. Не виключена можливість заподіяння їй тілесних ушкоджень шилом наданим на експертизу (а.с.38 Т.3).

Заява ОСОБА_19 від 17 липня 2015 року, яка добровільно видала працівникам міліції майку, в якій була одягнута її донька ОСОБА_3 11 червня 2015 року в момент заподіяння їй ОСОБА_12 тілесних ушкоджень та протокол огляду предмета від 15 липня 2015 року - вказаної майки, на якій виявлено пошкодження з плямами бурого кольору (а.с.29-31 Т.3).

Постанова про визнання речовим доказом від 15 липня 2015 року, за якою визнано таким поліетиленовий пакет з майкою, яку цього ж дня добровільно видала ОСОБА_19 (а.с.32 Т.3).

Протокол обшуку від 04 серпня 2015 року проведеного в квартирі АДРЕСА_2 за місцем проживання ОСОБА_12, в ході якого виявлено та вилучено 3 крючки з дерев»яними ручками, двостороннє шило, напильник, шило з дерев»яною ручкою грушоподібної форми та шило з висувним металевим стержнем з дерев»яною ручкою (а.с.39-44 Т.3).

Протокол пред»явлення речей для впізнання від 04 серпня 2015 року, в ході якого потерпіла ОСОБА_3 впізнала шило, яким ОСОБА_12 11 червня 2015 року заподіяв їй тілесні ушкодження (а.с.45-46 Т.3).

Постанова про визнання речових доказів від 15 серпня 2015 року, згідно якої такими визнані: 3 крючки з дерев»яною рукояттю, двостороннє шило з червоною пластиковою рукояттю, маленький напильник округлої форми з пластиковою рукояттю чорного кольору, шило з висувним металевим стержнем та дерев»яною рукояттю грушоподібної форми (а.с.47-48 Т.3).

Протокол огляду місця події від 23 липня 2015 року, в ході якого оглянуто торговий кіоск, розташований на території ринку «Денис» в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області, де здійснюється продаж мобільних телефонів (а.с.52-54 Т.3).

Протокол пред»явлення для впізнання особи від 10 серпня 2015 року, в ході якого свідок ОСОБА_16 впізнала ОСОБА_12 як особу, який 23 липня 2015 року відкрито викрав два мобільні телефони з кіоску, де вона здійснювала їх продаж (а.с.55-58 Т.3).

Протокол пред»явлення для впізнання особи від 28 серпня 2015 року, в ході якого свідок ОСОБА_16 впізнала ОСОБА_13 як чоловіка, який разом з іншим чоловіком підходили до кіоску, де вона продає мобільні телефони, після чого було вчинено відкрите викрадення майна з цього ж кіоску (а.с.59-62 Т.3).

Протокол пред»явлення для впізнання особи від 28 серпня 2015 року, в ході якого свідок ОСОБА_16 впізнала ОСОБА_14 як чоловіка, який двічі підходив до неї із двома чоловіками і розглядали мобільні телефони, які в подальшому були викрадені з кіоску (а.с.63-65 Т.3).

Протокол слідчого експерименту від 27 серпня 2015 року та таблиці ілюстрацій до нього, в ході проведення якого ОСОБА_12 розказав і показав як він знаходячись на ринку «Денис» в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області в кінці липня 2015 року за пропозицією своїх знайомих ОСОБА_13 і ОСОБА_14 розподіливши між собою ролі вчинив відкрите викрадення 2 -х мобільних телефонів з кіоску. Згідно розподілених ролей він та ОСОБА_14 пішли до кіоску, де ОСОБА_14 показав який саме мобільний телефон треба було викрасти, він вчинив грабіж, а ОСОБА_13 викликав таксі і чекав їх (а.с.66-68 Т.3).

Протокол слідчого експерименту від 27 серпня 2015 року та таблиці ілюстрацій до нього, в ході проведення якого ОСОБА_13 розказав і показав як він знаходячись на ринку «Денис» в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області в кінці липня 2015 року із ОСОБА_14 запропонували ОСОБА_12 викрасти мобільний телефон з кіоску скориставшись тим,що продавець дає телефони для огляду в руки. Для чого розподіливши між собою ролі вчинили відкрите викрадення 2 -х мобільних телефонів. Згідно розподілених ролей ОСОБА_12 та ОСОБА_14 пішли до кіоску, де ОСОБА_14 показав який саме мобільний телефон треба було викрасти, ОСОБА_12 безпосередньо вчинив грабіж, а він викликав таксі і чекав їх (а.с.69-71 Т.3).

Протокол слідчого експерименту від 05 жовтня 2015 року, в ході проведення якого ОСОБА_14 розказав і показав як він знаходячись на ринку «Денис» в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області в кінці липня 2015 року разом зі ОСОБА_13 вирішили викрасти мобільний телефон з кіоску. Для цього викликали ОСОБА_12 та розподіли між собою ролі. Він та ОСОБА_12 пішли до кіоску, де він показав який саме телефон треба було викрасти, ОСОБА_12 вчинив грабіж 2 -х мобільних телефонів, а ОСОБА_13 викликав таксі і чекав їх (а.с.72 Т.3).

Ухвала слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 вересня 2015 року, якою надано тимчасовий доступ в ломбарді «УМКВ і КО» до мобільного телефону «Lenovo А 516» ІМЕІ НОМЕР_2 в корпусі білого кольору, заставленого на ім»я ОСОБА_14 та відповідного договору з можливістю їх вилучення (а.с.73-74 Т.3).

Довідка салону «МТС», відповідно до якої вартість мобільного телефону «Lenovо А 328» складає 1 900 грн. (а.с.50 Т.3).

Довідка салону «МТС», відповідно до якої вартість мобільного телефону «Lenovо А 516 » складає 2050 грн. (а.с.51 Т.3).

Протокол проведення слідчого експерименту від 05 жовтня 2015 року, в ході якого ОСОБА_14 розказав і показав яким чином скоїв крадіжку майна потерпілого ОСОБА_5 влітку 2015 року. Вказав на лавку біля будинку по АДРЕСА_15, на якій спав потерпілий, а біля нього сидів ОСОБА_13 У потерпілого на шиї був золотий ланцюг, а через плече висіла барсетка. Показав яким чином розстібнув ремень барсетки, в той час як ОСОБА_13 ростібнув ланцюг на шиї. Після чого вони разом зі ОСОБА_13 вказаний ланцюг, а також мобільний телефон, який був у барсетці заклали в ломбард (а.с.160 Т.3).

Довідки ПП ОСОБА_28, відповідно до яких варість шкіряної сумки-барсетки станом на 17 серпня 2015 року склала 350 грн., а шкіряного портмане - 250 грн. (а.с.161-162 Т.3).

Заява ОСОБА_20, відповідно до якої він 19 серпня 2015 року добровільно видав працівникам міліції мобільний телефон «Нокіа» чорного кольору, який йому подарив ОСОБА_13 (а.с.153 Т.3).

Протокол огляду предмету від 31 серпня 2015 року, в ході якого оглянуто коробку до мобільного телефону «Нокіа 206» (а.с.137 Т.3).

Постанова про визнання речових доказів від 31 серпня 2015 року, відповідно до якої визнано таким мобільний телефон «Нокіа 206», імей 1 -НОМЕР_3, імей 2 -НОМЕР_4 (а.с.138-139 Т.3).

Ухвала слідчого судді від 17 вересня 2015 року, за якою надано тимчасовий доступ в ломбарді «УМКВ і КО» до речей: золотого ланцюга 583 проби вагою 11,18 (11,13) гр., золотого хрестика 585 проби та відповідних договорів, заставлених на ім»я ОСОБА_14 (а.с.140-141 Т.3).

Протокол тимчасового вилучення майна від 22 вересня 2015 року, ланцюга з металу жовтого кольору довжиною 57 см. 585 проби, копії договору № 9-82236 від 13 серпня 2015 року; копії договору № 9-82201 від 11 серпня 2015 року, копії договору № 9-82198 від 10 серпня 2015 року (а.с.142 Т.3).

Специфікації до договорів № 9-82236 від 13 серпня 2015 року; № 9-82201 від 11 серпня 2015 року, № 9-82198 від 10 серпня 2015 року на ім»я ОСОБА_14 (а.с. 143- 146 Т.3).

Постанова про визнання речових доказів від 23 вересня 2015 року, відповідно до якої визнано такими ланцюг з металу жовтого кольору довжиною 57 см. 585 проби, копію договору № 9-82236 від 13 серпня 2015 року; копію договору № 9-82201 від 11 серпня 2015 року, копію договору № 9-82198 від 10 серпня 2015 року (а.с.147-148 Т.3).

Квитанція до договору № 9-82198 від 10 серпня 2015 року застави - золотого ланцюга вагою 11,18 гр. оціночною вартістю 6 737,55 грн. на ім»я ОСОБА_14 (а.с.149 Т.3).

Протокол огляду від 31 серпня 2015 року, в ході якого оглянуто вищевказану квитанцію (а.с.150 Т.3).

Постанова про визнання речових доказів від 31 серпня 2015 року, відповідно до якої визнано таким квитанцію до договору № 9-82198 від 10 серпня 2015 року застави - золотого ланцюга на ім»я ОСОБА_14 (а.с.151-152 Т.3).

Протокол пред»явлення особи для впізнання від 28 серпня 2015 року та фототаблиці до нього, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_6 впізнала ОСОБА_13 як чоловіка який 16 серпня 2015 року представившись працівником міліції пред»явивши свій паспорт, погрожуючи предметом схожим на ніж та годинником з вибуховим пристроєм заволодів її майном (а.с127-129 Т.3).

Протокол проведення слідчого експерименту від 27 серпня 2015 року та фототаблиці до нього, в ході якого ОСОБА_13 показав і розказав як він в серпні 2015 року перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння по вулиці Олімпійській в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя зупинивши хлопця та дівчину представився їм працівником міліції, взявши їх мобільні телефони нібито для перевірки попросив прослідувати для перевірки їх сумок. Вказав на лавку, біля якої він забрав мобільні телефони і гроші потерпілих, знявши свій годинник поклав його в жіночу сумку та на лавку сказав тим, що в ньому вибухівка, а також показав напрямок куди він прослідував після вчинення злочину (а.с.132-134 Т.3).

Протокол проведення слідчого експерименту від 23 вересня 2015 року та фототаблиці до нього, в ході якого потерпіла ОСОБА_6 показала і розказала яким чином в серпні 2015 року відносно неї та її знайомого ОСОБА_7 було вчинено злочин. Показала місце, де їх зупинив раніше незнайомий їй хлопець представившись працівником міліції показавши свій паспорт на ім»я громадянина України ОСОБА_13. Після чого запропонував їм пройти до більш освітленого місця по АДРЕСА_15 до лавки. Далі ОСОБА_13 схопивши сумку ОСОБА_7, який утримував її, достав із кишені предмет схожий на розкладний ніж, вихопивши сумку сказав, що не подивиться що той інвалід. Також потерпіла показала як ОСОБА_13 знявши зі своєї руки годинник кинув його в її сумку та на лавку повідомив їм, що там вибухівка та якщо вони будуть за ним йти то вона спрацює. (а.с.135-136 Т.3).

Посвідчення на ім»я ОСОБА_7, за яким він являється інвалідом по зору з 01 січня 2012 року (а.с.131 Т.3).

Заява потерпілої ОСОБА_6, відповідно до якої вона добровільно видала працівникам міліції годинник з резиновим ременем чорного кольору, який ОСОБА_13 кинув їй в сумку, вказавши, що в ньому вибухівка (а.с.79 Т.3).

Протокол огляду предмета від 31 серпня 2015 року та фото таблиця до нього - наручного годинника з резиновим ременем чорного кольору (а.с.80-81 Т.3).

Довідки ПП «ОСОБА_28», відповідно до яких вартість сонцезахисних окулярів в металевій оправі станом на 16 серпня 2015 року складає 150 грн., картрідера - 75 грн., картки пам»яті «Micro CD» 4 Гб - 80 грн., спортивної сумки (барсетки) - 100 грн. (а.с.75 Т.3).

Постанова про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 31 серпня 2015 року, відповідно до якої визнано речовим доказом наручний електронний годинник з пластиковим ременем (а.с.82-84 Т.3).

Заява потерпілої ОСОБА_6, відповідно до якої вона добровільно видала працівникам міліції коробку з мобільного телефону, фіскальний чек та футляр карти пам»яті (а.с.85-88 Т.3).

Протокол огляду предмету від 31 серпня 2015 року, в ході якого оглянуто коробку з мобільного телефону, футляр до карти пам»яті та фіскальний чек (а.с.89 Т.3).

Постанова про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 31 серпня 2015 року, відповідно до якої визнано речовими доказами коробку з -під мобільного телефону «Microsoft Lumia 430 Dual SIM», на якій вказано: ІМЕІ 1- НОМЕР_7, ІМЕІ 2- НОМЕР_8, фіскальний чек про придбання мобільного телефону «Microsoft Lumia 430 Dual SIM» ( а.с.90-91 Т.3).

Заява потерпілого ОСОБА_7, якою він добровільно видав працівникам міліції коробку з мобільного телефону «Samsung 5610», а також гарантійний талон на вказаний мобільний телефон (а.с.92-95 Т.3).

Протокол огляду предмету від 04 вересня 2015 року, в ході якого оглянуто коробку до мобільного телефону та чек (а.с.96 Т.3).

Постанова про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 31 серпня 2015 року, відповідно до якої визнано такими коробку з мобільного телефону «Samsung 5610», а також гарантійний талон та фіскальний чек на придбання вказаного мобільного телефону (а.с.97-98 Т.3).

Протокол огляду предмету від 26 серпня 2015 року, в ході якого оглянуто ланцюг, виготовлений з металу сірого кольору довжиною 64 см., який видимих пошкоджень не має, застібка ціла, проба на ланцюжку відсутня (а.с.99 Т.3).

Постанова про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 26 серпня 2015 року, відповідно до якої визнано таким ланцюг, виготовлений з металу сірого кольору (а.с.100-101 Т.3).

Заява ОСОБА_21, відповідно до якої він 24 серпня 2015 року добровільно видав працівникам міліції мобільний телефон «Samsung S 5610», отриманий ним в серпні 2015 року від незнайомого чоловіка (а.с.102 Т.3).

Протокол огляду предмету від 31 серпня 2015 року, в ході якого оглянуто мобільний телефон «Samsung S 5610», моноблок в корпусі чорного кольору з металевою кришкою, яка закриває акумуляторну батарею (а.с.103 -104 Т.3).

Постанова про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 31 серпня 2015 року, відповідно до якої визнано таким мобільний телефон «Samsung S 5610» (а.с.105-106 Т.3).

Заява ОСОБА_21, відповідно до якої він 24 серпня 2015 року добровільно видав працівникам міліції спортивну сумку чорного кольору «Адідас», в якій знаходилася чоловіча футболка та візитниця (а.с.108 Т.3).

Протокол огляду предмету від 31 серпня 2015 року, в ході якого оглянуто спортивну сумку чорного кольору «Адідас» розміром 25х20 з синтетичного матеріалу чорного кольору,чоловічу футболку червоного кольору у білу смужку та візитницю коричневого кольору виготовлену зі шкірозамінника із візитками в кількості 34 штуки (а.с.109-110 Т.3).

Постанова про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 31 серпня 2015 року, відповідно до якої визнано такими спортивну сумку чорного кольору «Адідас», в якій знаходилася чоловіча футболка та візитниця (а.с.111-112 Т.3).

Ухвала слідчого судді від 17 вересня 2015 року, за якою надано тимчасовий доступ до мобільного телефону «Microsoft Lumia 430 Dual SIM», ІМЕІ 1- НОМЕР_7, ІМЕІ 2- НОМЕР_8 в корпусі чорного кольору, в ломбарді «Благо», який заставлений на ім»я ОСОБА_13 (а.с.114-115 Т.3).

Протокол тимчасового вилучення майна від 21 вересня 2015 року - копії договору про надання фінансового кредиту та застави № ДОН0510006822 від 18 серпня 2015 року, укладеного між ПТ «Донкредит «Благо» та ОСОБА_13; копії договору переустойки боргу від 11 вересня 2015 року, укладеного між ПТ «Донкредит»Благо» та ОСОБА_22 (а.с.116 Т.3).

Копія договору про надання фінансового кредиту та застави № ДОН0510006822 від 18 серпня 2015 року, укладеного між ПТ «Донкредит «Благо» та ОСОБА_13 та копія договору переустойки боргу від 11 вересня 2015 року, укладеного між ПТ «Донкредит»Благо» та ОСОБА_22 (а.с.117-118,121 Т.3).

Постанова про визнання речових доказів від 23 вересня 2015 року, відповідно до якої визнано такими копію договору про надання фінансового кредиту та застави № ДОН0510006822 від 18 серпня 2015 року, укладеного між ПТ «Донкредит «Благо» та ОСОБА_13 і копію договору переустойки боргу від 11 вересня 2015 року, укладеного між ПТ «Донкредит»Благо» та ОСОБА_22 (а.с.119-120 Т.3).

Заява ОСОБА_22, за якою вона добровільно видала працівникам міліції «Microsoft Lumia 430 Dual SIM» (а.с. 122 Т.3).

Протокол огляду предмету від 23 вересня 2015 року, в ході якого оглянуто мобільний телефон «Microsoft Lumia 430 Dual SIM», ІМЕІ 1- НОМЕР_7, ІМЕІ 2- НОМЕР_8 в корпусі чорного кольору (а.с.123 Т.3).

Постанова про визнання речових доказів від 24 вересня 2015 року, відповідно до якої визнано таким мобільний телефон «Microsoft Lumia 430 Dual SIM», ІМЕІ 1- НОМЕР_7, ІМЕІ 2- НОМЕР_8 в корпусі чорного кольору (а.с.124-125 Т.3).

Протокол проведення слідчого експерименту від 09 вересня 2015 року та фототалиці до нього, в ході якого ОСОБА_13 показав і розказав на місці по вулиці Олімпійській біля ресторану «Камелія» в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя де він побачив сплячого чоловіка біля якого знаходилася сумка, яку він забрав (а.с.165-167 Т.3).

Протокол огляду місця події від 18 серпня 2015 року - квартири АДРЕСА_3, належної потерпілому ОСОБА_8 (а.с.170-171 Т.3).

Протокол проведення слідчого експерименту від 09 вересня 2015 року та фототалиці до нього, в ході якого ОСОБА_13 показав під»їзд будинку АДРЕСА_16 де розташована квартира з якої він вчинив крадіжку речей. Розказав, що зайшов до квартири за допомогою ключів, які раніше викрав з барсеткою у сплячого біля ресторану «Камелія» чоловіка, показав де висів спортивний костюм, який він викрав. Також доповнив, що через деякий час він повернувся до цієї квартири разом зі своїм знайомим ОСОБА_14 і раніше незнайомими йому хлопцем і дівчиною, які залишилися біля під»їзду контролювати обстановку. Пояснював, що викрали з ОСОБА_14 монети, марки та інше майно (а.с.190-194 Т.3).

Протокол проведення слідчого експерименту від 05 жовтня 2015 року та фототалиці до нього, в ході якого ОСОБА_14 показав і розказав на місці вчинення злочину як, коли та яким чином ним було вчинено крадіжку майна з квартири АДРЕСА_3. Розказав, що в серпні 2015 року у нього вдома знаходилися знайомі хлопець з дівчиною, також до нього прийшов ОСОБА_13 та запропонував усим присутнім вчинити крадіжку з квартири, в якій він вже викрав частину речей те де, за його словами залишилося ще багато цінного. На що він та присутні там хлопець з дівчиною погодилися та пішли до вказаної квартири. Біля будинку ОСОБА_14 показав на лавку де залишився слідкувати за обстановкою хлопець, який пішов з ними, а на сходах залишилася дівчина. Після відчинення дверей з квартири розказав, що саме з цієї квартири він та ОСОБА_13 вчинили крадіжку майна. (а.с.189 Т.3).

Повідомлення ПриватБанку, відповідно до якого станом на 17 серпня 2015 року офіційний курс грн. відносно дол. США склав 21.75 (а.с. 163-164 Т.3).

Заява ОСОБА_23, в якій вона добровільно видала 18 серпня 2015 року працівникам міліції ніж, який їй передав ОСОБА_13 і який зберігався в тамбурі її квартири (а.с.172 Т.3).

Протокол огляду від 31 серпня 2015 року, в ході якого оглянуто декоративний ніж виготовлений з клинка та рукоятки (а.с.173 Т.3).

Постанова про визнання речових доказів від 31 серпня 2015 року, відповідно до якої визнано таким декоративний ніж виготовлений з клинка та рукоятки у вигляді голови коня (а.с.174-175 Т.3).

Заява ОСОБА_13, в якій він добровільно видав 20 серпня 2015 року працівникам міліції спортивний костюм синього кольору, який він викрав з квартири АДРЕСА_3 (а.с.176 Т.3).

Протокол огляду від 26 серпня 2015 року, в ході якого оглянуто чоловічий спортивний костюм синього кольору «Адідас» (а.с.177 Т.3).

Постанова про визнання речових доказів від 26 серпня 2015 року, відповідно до якої визнано таким чоловічий спортивний костюм синього кольору «Адідас» (а.с.178-179 Т.3).

Заява ОСОБА_17, в якій вона добровільно видала 19 серпня 2015 року працівникам міліції 5 дитячих колекційних автомобілів (а.с.195 Т.3).

Протокол огляду предмету від 26 серпня 2015 року, в ході якого оглянуто дитячі колекційні автомобілі (а.с.196-197 Т.3).

Постанова про визнання речових доказів від 26 серпня 2015 року, відповідно до якої визнано такими 5 дитячих колекційних автомобілів (а.с.198-199 Т.3).

Заява ОСОБА_24, в якій він добровільно видав 19 серпня 2015 року працівникам міліції чоловічу спортивну сумку «Адідас» (а.с.200).

Протокол огляду предмета від 26 серпня 2015 року, в ході якого оглянуто спортивну дорожню сумку «Адідас» чорно-сірого кольору, виготовлену з синтетичного матеріалу, яка складається з 4 відділень, великого, 2-х бокових та невеликого карману.

У середині сумки знаходиться: праска білого кольору з ємкістю для тримання води «Tefal Super Gliss 45»; медіа конвектор (телевізійна приставка) «Т-2» «Strong», у пластиковому корпусі чорного кольору; пластиковий флакон (пляшка) білого кольору з наклейкою - етикеткою «Івлаксин», у середині таблетки в кількості 45 штук; пластиковий флакон (пляшка) білого кольору з наклейкою-етикеткою «Гастрокалм» з таблетками в кількості 45 штук; монети вітчизняного виробництва Україна, а саме:

номіналом 1 копійка в кількості 14 штук 1992, 2000-2012 років випуску, на лицьовій стороні зображено 1 на зворотній герб України;

номіналом 1 копійка у кількості 13, 1992, 2003-2014 років випуску, на лицьовій стороні зображено 5 з орнаментом, на зворотній герб України;

номіналом 10 копійок у кількості 15 штук, 1993, 2002-2014 років випуску, монета 2006 року випуску у 2 екземплярах, на лицьовій стороні зображено 10 з орнаментом, на зворотній герб України;

номіналом 25 копійок у кількості 11 штук, 1994, 1996, 2006-2014 років випуску, на лицьовій стороні зображено 25 з орнаментом, на зворотній герб України;

номіналом 50 копійок, у кількості 9 штук, на лицьовий стороні зображено 50 із орнаментом, на зворотній герб України, 1994, 1995, 2006 - 2010, 2013 - 2014 років випуску;

номіналом 1 гривня у кількості 11 штук, 2001 - 2006, 2010 - 2012 років випуску, на лицьовій стороні зображена 1 гривня на зворотній стороні - герб України, Володимир Великий, «60 років Перемоги», «65 років Перемоги»;

монети радянського виробництва СРСР, а саме: номіналом 3 копійки у кількості 18 штук, 1961, 1972, 1978, 1981, 1982, 1984, 1986 - 1989, 1990 - 1991 років випуску;

номіналом 5 копійок у кількості 18 штук, 1961 - 1962, 1977 - 1981, 1984, 1987 - 1989, 1991 років випуску;

номіналом 10 копійок у кількості 58 штук, 1961 - 1962, 1967, 1969, 1971 - 1974, 1976 - 1985, 1987 - 1989, 1991 років випуску;

номіналом 15 копійок у кількості 7 штук, 1961 - 1962, 1979, 1981, 1982, 1989 років випуску;

номіналом 20 копійок у кількості 18 штук, 1961, 1967, 1978, 1981, 1983, 1984, 1988, 1990 років випуску;

картонна коробка квадратної форми в якій знаходиться 23 дитячих колекційних автомобілі в металевому корпусі з пластиковими вставками, зменшених копій різноманітних моделей автомобілів, синього, сірого, світло - сірого, білого, червоного, зеленого, темно - зеленого, блідо - зеленого, рожевого, помаранчевого, голубого, чорного, хакі кольорів, без видимих пошкоджень;

три картонних папки для зберігання почтових марок, у яких є відділення для утримання марок, в середині папок знаходяться поштові марки закордонного виробництва в кількості 83 штуки (а.с.201-212 Т.3).

Постанова про визнання речових доказів від 26 серпня 2015 року, відповідно до якої визнано такими вищевказані оглянуті спортивна дорожня сумку «Адідас» чорно-сірого кольору, а також речі, які містилися в ній (а.с.213-216 Т.3).

Протокол огляду предмета від 31 серпня 2015 року, в ході якого оглянуто чоловічі спортивні брюки синього кольору, майстерка, 2 клітчаті сумки для перевезення багажів, а також капець чорного кольору (а.с.219-220 Т.3).

Постанова про визнання речових доказів від 31 серпня 2015 року, відповідно до якої визнано такими спортивні брюки синього кольору, майстерка, 2 клітчаті сумки для перевезення багажів, а також капець чорного кольору (а.с.221-222 Т.3).

Висновок експерта № 1271 від 25 вересня 2015 року судово-дактилоскопічної експертизи, відповідно до якого два сліди рук, розмірами 17х15 мм, 25 х13 мм, вилучені з папки для паперів та два сліди рук розмірами 17х14 мм та 12х15 мм вилучені з-під пляшки горілки, а також слід пальця руки розміром 22х16 мм з лутки двері за місцем проживання ОСОБА_8, для ідентифікації особи не придатні. А слід пальця руки розміром 22х16 мм вилучений з лутки двері в кімнаті потерпілого ОСОБА_8 залишений не ОСОБА_13 та не ОСОБА_14 (а.с.225-236 Т.3).

Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів для підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його права та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.

Оцінивши надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 у вчиненні інкримінованих їм злочинів і правильності кваліфікації їх дій, зокрема, ОСОБА_12:

- по першому та другому епізодах обвинувачення у заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров»я, а тому його дії правильно кваліфіковано за ч.2 ст.125 КК України;

- по третьому епізоду обвинувачення у погрозі вбивством, при тому що були реальні підстави для потерпілої побоюватися здійснення цієї погрози, а тому його дії правильно кваліфіковано за ч.1 ст.129 КК України;

- по четвертому епізоду обвинувачення у відкритому викраденні чужого майна (грабежі) за попередньою змовою групою осіб, а тому його дії правильно кваліфіковано ч.2 ст. 186 КК України.

ОСОБА_13

- по першому епізоду обвинувачення у відкритому викраденні чужого майна (грабежі) за попередньою змовою групою осіб, а тому його дії правильно кваліфіковано за ч.2 ст. 186 КК України;

- по другому епізоду обвинувачення у таємному викраденні чужого майна (крадіжкі) повторно та за попередньою змовою групою осіб, а тому його дії правильно кваліфіковано за ч.2 ст. 185 КК України;

- по третьому епізоду обвинувачення у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), а тому його дії правильно кваліфіковано за ч.1 ст.187 КК України;

- по четвертому епізоду обвинувачення у самовільному присвоєнні владних повноваженнь та звання службової особи, поєднаному із вчиненням будь-яких суспільно небезпечних діянь, а тому його дії правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 353 КК України;

- по п»ятому епізоду обвинувачення у таємному викраденні чужого майна (крадіжкі) повторно, а тому його дії правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 185 КК України;

- по шостому епізоду обвинувачення у таємному викраденні чужого майна (крадіжкі), повторно, поєднаній з проникненням у житло, а тому його дії правильно кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України;

- по сьомому епізоду обвинувачення у таємному викраденні чужого майна (крадіжкі), повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаній з проникненням у житло, а тому його дії правильно кваліфіковано за ч.3 ст.185 КК України.

ОСОБА_14

- по першому епізоду обвинувачення у відкритому викраденні чужого майна (грабежі) за попередньою змовою групою осіб, а тому його дії правильно кваліфіковано за ч.2 ст. 186 КК України;

- по другому епізоду обвинувачення у таємному викраденні чужого майна (крадіжкі) повторно та за попередньою змовою групою осіб, а тому його дії правильно кваліфіковано за ч.2 ст. 185 КК України;

- по третьому епізоду обвинувачення у таємному викраденні чужого майна (крадіжкі), повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаній з проникненням у житло, а тому його дії правильно кваліфіковано за ч.3 ст.185 КК України.

На підставі вивчених у сукупності доказів суд вважає посилання обвинуваченого ОСОБА_14 про відсутність змови між ним, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на вчинення злочину по викраденню мобільних телефонів у потерпілого ОСОБА_4 спростованими як показами самих обвинувачених ОСОБА_12 і ОСОБА_13, так і результатами проведених слідчих експериментів із ОСОБА_12, ОСОБА_13 та безпосередньо самим ОСОБА_14

Не заслуговують уваги на думку суду доводи захисника ОСОБА_14 та обвинуваченого про визнання недопустимим доказом протоколу проведення слідчого експерименту від 05 жовтня 2015 року та фототаблиці до нього з участю ОСОБА_14 в зв»язку з порушенням прав обвинуваченого при проведенні слідчої дії, нероз»ясненням йому його прав, викладенням його показів під впливом працівників міліції, через що сам протокол не містить конкретних обставин вчинення злочину.

Згідно протоколу сам слідчий експеримент 05 жовтня 2015 року проведено в присутності двох понятих, зауважень до нього в обвинуваченого не було, обвинувачений ОСОБА_14 його підписав. При проведенні слідчого експерименту ОСОБА_14 роз»яснювалися його права та обов»язки згідно ч.ч.3-7 ст.42 КПК України. Тому суд вважає, що дана слідча дія проведена відповідно до вимог ст.240 КПК України і підстав для визнання вказаного доказу недопустимим не має.

Більш того, як пояснював ОСОБА_14 при розгляді справи він в подробицях розповів обставини вчинення ним злочину. Добровільність обвинуваченого в проведенні слідчого експерименту, повідомлення ним обставини злочину та відсутність стороннього впливу на нього підтвердив допитаний при розгляді провадження судом один з понятих ОСОБА_18 При цьому, протиріччя між показами понятого та самим слідчим експериментом суд вважає такими, що виникли в зв»язку зі спливом тривалого часу після проведення самої слідчої дії.

Також суд не погоджується з доводами сторони захисту ОСОБА_14 про необхідність перекваліфікації його дій по третьому епізоду, через не доведення змови між ним, ОСОБА_13 та двома іншими особами на вчинення злочину по викраденню майна з квартири ОСОБА_8 та умислу на проникнення до чужої квартири, бо сам обвинувачений був впевнений на те, що квартира належить тітці ОСОБА_13

Про наявність попередньої змови суд вважає свідчать узгодженні дії обвинувачених та двох встановлених осіб (матеріали відносно яких виділені в окреме провадження) в ході проникнення до квартири потерпілого, вилучення майна та подальше розпорядження ним, проведений слідчий експеримент від 05 жовтня 2015 року під час якого ОСОБА_14 сам повідомив, що саме на пропозицію ОСОБА_13 вчинити крадіжку з квартири, в якій той вже викрав частину речей та де, за його словами залишилося ще багато цінного, він та присутні там хлопець з дівчиною погодилися, а також проведений слідчий експеримент від 09 вересня 2015 року та фототаблиці до нього, в ході якого ОСОБА_13 показав під»їзд будинку АДРЕСА_16 де розташована квартира з якої він вчинив крадіжку речей, а через деякий час він повернувся до цієї квартири разом зі своїм знайомим ОСОБА_14 і раніше незнайомими йому хлопцем і дівчиною, які залишилися біля під»їзду контролювати обстановку, а вони вдвох викрадали речі.

Аналіз показань кожного з обвинувачених ОСОБА_13 та ОСОБА_14 по епізоду викрадення за попередньою змовою майна з квартири ОСОБА_8, у їх зіставленні між собою та з іншими наведеними доказами, об»єктивно свідчить про безґрунтовність їх посилання, так як вони не відповідають встановленим обставинам справи, а до показань свідка ОСОБА_17 суд відноситься критично, так я вона є дружиною обвинуваченого і безпосереднім очевидцем злочину не була. Тому підстав для перекваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_14 по третьому епізоду обвинувачення суд не вбачає.

Відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України та п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненного злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.

Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Призначаючи покарання ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 суд враховує ступінь тяжкості скоєних ними злочинів, обставини їх вчинення та наслідки.

Також суд враховує особи обвинувачених, з яких ОСОБА_12 не працює, скоїв злочини в період іспитового строку, за місцем проживання характеризується посередньо, перебуває на обліку в Орджонікідзевському ВП як особа засуджена до покарання не пов»язаного з позбавленням волі, на профілактичні бесіди не реагує, схильний до вчинення правопорушень та злочинів, спиртними напоями не зловживає, у вживанні наркотичних речовин помічений не був, на обліку в психіатричній лікарні, наркологічному та протитуберкульозному диспансерах не перебуває.

ОСОБА_13 не працює, раніше судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку в психіатричній лікарні, наркологічному та протитуберкульозному диспансерах не перебуває.

ОСОБА_14 не працює, має сім»ю, в силу ст.89 КК України раніше несудимий, на обліку в психіатричній лікарні, наркологічному та протитуберкульозному диспансерах не перебуває.

Суду надано 2 характеристики на ОСОБА_14, відповідно до характеристики від 13 грудня 2015 року ст.інспектора Орджонікідзевського ВП Челюк Р.І. наданої на запит суду, ОСОБА_14 за місцем останнього проживання АДРЕСА_17 характеризується посередньо, алкогольними напоями не зловживає, громадський порядок не порушує, веде спокійний спосіб життя. Скарг і заяв до поліції не надходило (а.с.150 Т.1).

З характеристики дільничного інспектора Орджонікідзевського ВП Кобзєва, ОСОБА_14. за місцем останнього проживання АДРЕСА_17 характеризується негативно, помічений у вживанні наркотичних засобів і зв»язками з особами, які ведуть антисоціальний спосіб життя і раніше судимими (а.с.28 Т.4).

Враховуючи дві протилежні характеристики судом були витребовані відомості з метою перевірити та уточнення негативної характеристики на ОСОБА_14 Однак на неодноразові запити суду такі відомості суду не надані.

Тому, суд призначаючи покарання ОСОБА_14 враховуючи його особу приймає до уваги характеристику від 13 грудня 2015 року, за якою останній характеризується більш позитивно.

Обставинами, що пом"якшують призначення покарання ОСОБА_12 є визнання ним своєї вини, щире каяття у вчиненому.

Обставинами, які обтяжують призначення покарання ОСОБА_12 суд визнає вчинення ним одного із злочинів по першому епізоду обвинувачення в стані алкогольного сп»яніння та рецидив злочинів.

Обставинами, що пом"якшують призначення покарання ОСОБА_13 є визнання ним своєї вини, щире каяття у вчиненому.

Обставинами, які обтяжують призначення покарання ОСОБА_13 суд визнає вчинення ним декількох злочинів в стані алкогольного сп»яніння та щодо особи, що перебуває в безпорадному стані (відносно інваліда).

Обставинами, що пом"якшують призначення покарання ОСОБА_14 суд визнає щире каяття у вчиненому та наявність у нього на утриманні однієї малолітньої дитини - ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_14 (а.с.75 Т.4).

Обставин, які обтяжують призначення покарання ОСОБА_14 судом не встановлено.

З урахуванням наведеного суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчинення нових злочинів ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 є покарання у вигляді позбавлення волі в умовах ізоляції їх від суспільства.

Призначаючи покарання ОСОБА_12 суд враховує той факт, що він засуджений вироком Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 10 липня 2014 року за ч.1 ст.121 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки (а.с.66-67 Т.4), вчинив ряд злочинів в період іспитового строку. Тому покарання ОСОБА_12 слід призначати як за правилами ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, так і ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків.

Призначаючи покарання ОСОБА_13 суд враховує, те, що він скоїв ряд злочинів до винесення відносно нього вироку Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 29 січня 2016 року, за яким його засуджено за ч.2 ст.186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки. Тому покарання йому слід призначати за правилами ч.1 та ч.4 ст.70 КК України.

За положеннями ч.5 ст.72 КК України зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Як вбачається з протоколу затримання ОСОБА_12 було затримано 10 серпня 2015 року, саме з цього часу він перебуває під вартою (а.с.54-58 Т.4).

Як вбачається з протоколу затримання ОСОБА_13 було затримано 18 серпня 2015 року, саме з цього часу він перебуває під вартою (а.с.29-35 Т.4).

Як вбачається з протоколу затримання ОСОБА_14 було затримано 03 жовтня 2015 року, саме з цього часу він перебуває під вартою (а.с.88-94 Т.4).

Таким чином, строк попереднього ув'язнення для ОСОБА_12 слід рахувати з 10 серпня 2015 року, для ОСОБА_13 - з 18 серпня 2015 року, для ОСОБА_14 - з 03 жовтня 2015 року і до набрання цим вироком законної сили, а тому саме цей строк підлягає зарахуванню до строку покарання із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв»язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Потерпілі ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 цивільні позови не заявляли.

Прокурором заявлено цивільний позов в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради до ОСОБА_12 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_3 від злочину в сумі 1097 грн. 39 коп.

На підтвердження обставин позову надано суду довідку міської лікарні № 1, відповідно до якої потерпіла ОСОБА_3 в період з 11 по 15 червня 2015 року проходила лікування в хірургічному відділення (4 ліжко-дня), вартість її лікування склала 1097 грн. 39 коп. (а.с.192 Т.1).

Відповідно до ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладу охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.

Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного суду України від 07.07.1995 року № 11 ''Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат'' питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з ''Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання'', затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року; термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебуває на лікуванні; до справи має бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.

Таким чином, суд вважає позов прокурора обґрунтованим і таким що підлягає задоволенню, тому приходить до висновку про стягнення із ОСОБА_12 на користь держави в особі Маріупольської міської ради грошові кошти в сумі 1 097 гривень 39 копійок.

Потерпілим ОСОБА_4 заявлено цивільний позов до ОСОБА_12 та ОСОБА_13 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, в якому він просить стягнути із обвинувачених солідарно на його користь матеріальну шкоду в сумі 3 950 грн.

На підтвердження обставин позову потерпілим надано суду накладну № 1573 від 29 травня 2015 року, відповідно до якої вартість мобільного телефону «Lenovo A328» складає 1 700 грн., а мобільного телефону «Lenovo A516» - 1 800 грн. (а.с.39 Т.2).

Таким чином суд приходить до висновку, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 підлягає задоволенню частково, саме на суму 3 500 грн.

Потерпілим ОСОБА_8 заявлено цивільний позов до ОСОБА_13 і ОСОБА_14, в якому він просить суд стягнути із ОСОБА_13 на його користь матеріальну шкоду заподіяну злочином в сумі 12 775 грн. та стягнути солідарно із ОСОБА_13 і ОСОБА_14 матеріальну шкоду в сумі 9 320 грн. і моральну шкоду в сумі 5 000 грн.

Обгрунтовуючи свої вимоги ОСОБА_8 вказує, що внаслідок злочинних дій ОСОБА_13 17 та 18 серпня 2015 року йому заподіяна матеріальна шкода в сумі 11 875 грн. та 1 600 грн. В ході досудового слідства йому повернено спортивний костюм «Адідас», таким чином невідшкодованими залишаються 12 775 грн., які він просить стягнути саме із ОСОБА_13 Спільними діями ОСОБА_13 та ОСОБА_14 викраденням його майна 18 серпня 2015 року йому заподіяно матеріальну шкоду на суму 12 260 грн. В ході досудового розслідування йому було повернено 28 іграшкових автомобілів та праску, таким чином невідшкодованими залишається 9 320 грн., які він просить стягнути солідарно з обвинувачених.

Крім цього, злочинами йому заподіяна моральна шкода, яка обумовлена тим, що він поніс душевні страждання у зв»язку із протиправною поведінкою обвинувачених, приниженням його честі та гідності. Тривалий час він не міг спокійно заходити до своєї квартири, в якій перебували сторонні особи, відчував сильний стрес в зв»язку із цим. У нього порушився звичний хід життя, так як після вчиненого йому довелося отримувати наново усі викрадені документи - водійське посвідчення, технічний паспорт на автомобіль, посвідчення кранівника. Розмір заподіяної йому моральної шкоди він оцінює в 5 000 грн., яку просить суд стягнути солідарно із ОСОБА_13 та ОСОБА_14

Відповідно до довідок ПП ОСОБА_28, потерпілим ОСОБА_8 підтверджено вартість викрадених речей (а.с.168-169, 181-188 Т.3).

Оскільки розмір матеріальної шкоди (викрадених речей) підтверджується документами, суд приходить до висновку про задоволення цивільного позову ОСОБА_8 в повному обсязі.

Разом з цим позовні вимоги потерпілого в частині стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: зокрема: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Дослідивши обставини справи та приймаючи до уваги викладені потерпілим доводи, сам факт наявності моральної шкоди, яка відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, характер завданих потерпілому моральних страждань та виходячи з принципів об'єктивності, розумності та справедливості, суд вважає можливим визначити розмір відшкодування моральної шкоди, яка підлягає стягненню з обвинувачених ОСОБА_13 та ОСОБА_14 в розмірі 1 000 грн.

По кримінальному провадженні понесені витрати на залучення експерта у зв»язку з проведенням судової дактилоскопічної експертизи в сумі 491 грн. 04. грн. (а.с.226 Т.3), які підлягають стягненню з обвинувачених ОСОБА_13 та ОСОБА_14 в рівних частках на користь держави.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_12 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.125, ч.1 ст.129, ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.2 ст.125 КК України у вигляді 3 (трьох) місяців арешту;

- за ч.1 ст.129 КК України у вигляді 2 (двох) місяців арешту;

- за ч.2 ст.186 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 10 липня 2014 року та остаточно визначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п»ять) років 3 (три) місяці з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Строк відбування покарання ОСОБА_12 рахувати з 10 серпня 2015 року.

Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_12 у строк покарання попереднє ув'язнення з 10 серпня 2015 року до дня набрання вироком законної сили включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Маріупольському слідчому ізоляторі УДПтСУ в Донецькій області до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

ОСОБА_13 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.185, ч.1 ст.187, ч.1 ст.353, ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покрання:

- за ч.2 ст.186 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

- за ч.2 ст.185 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі;

- за ч.1 ст.187 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі;

- за ч.1 ст.353 КК України у вигляді 4 (чотирьох) місяців арешту;

- за ч.3 ст.185 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарання, призначеного за цим вироком та покарання, призначеного вироком Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 29 січня 2016 року, остаточно визначити ОСОБА_13 покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 6 місяців позбавлення волі з відбуттям покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Строк відбування покарання ОСОБА_13 рахувати з 18 серпня 2015 року.

Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_13 у строк покарання попереднє ув'язнення з 18 серпня 2015 року до дня набрання вироком законної сили включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Маріупольському слідчому ізоляторі УДПтСУ в Донецькій області до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

ОСОБА_14 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.2 ст.186 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

- за ч.2 ст.185 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі;

- за ч.3 ст.185 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з відбуттям покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Строк відбування покарання ОСОБА_14 рахувати з 03 жовтня 2015 року.

Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_14 у строк покарання попереднє ув'язнення з 03 жовтня 2015 року до дня набрання вироком законної сили включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Маріупольському слідчому ізоляторі УДПтСУ в Донецькій області до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради до ОСОБА_12 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_3 від злочину, задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_12 на користь держави в особі Маріупольської міської ради грошові кошти в сумі 1 097 (одна тисяча дев»яносто сім) гривень 39 копійок (р/р 31410544700054, код платежу № 24060300, одержувач - місцевий бюджет Орджонікідзевський район, ЄДРПОУ 37989721, банк - ГУ ДЕСУ в м. Маріуполі Донецької області, МФО 834016, призначення платежу: відшкодування у місцнвий бюджет коштів за лікування потерпілого).

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 до ОСОБА_12 та ОСОБА_13 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, задовольнити частково.

Стягнути солідарно із ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на користь потерпілого ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 3 500 (три тисячі п»ятсот) гривень. В іншій частині позову, відмовити.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 до ОСОБА_13 і ОСОБА_14 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином, задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_13 на користь ОСОБА_8 матеріальну шкоду заподіяну злочином в сумі 12 775 (дванадцять тисяч сімсот сімдесят п»ять) гривень.

Стягнути солідарно із ОСОБА_13 та ОСОБА_14 на користь ОСОБА_8 матеріальну шкоду заподіяну злочином в сумі 9 320 (дев»ять тисяч триста двадцять) гривень та моральну шкоду в сумі 1 000 (одна тисяча) гривень. В іншій частині позову, відмовити.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_13 та ОСОБА_14 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 491 гривня 04 копійки.

Речові докази:

- поліетиленовий пакет з майкою, знищити;

- 3 крючки з дерев»яною рукояттю, двостороннє шило з червоною пластиковою рукояттю, маленький напильник округлої форми з пластиковою рукояттю чорного кольору, повернути власнику ОСОБА_26, за належністю;

- шило з висувним металевим стержнем та дерев»яною рукояттю грушоподібної форми, як знаряддя злочину, знищити;

- наручний електронний годинник чорного кольору з пластиковим ременем, знищити;

- коробку з -під мобільного телефону «Microsoft Lumia 430 Dual SIM», повернути потерпілій ОСОБА_6 за належністю;

- фіскальний чек про придбання мобільного телефону «Microsoft Lumia 430 Dual SIM», зберігати в матеріалах кримінального провадження.

- коробку з мобільного телефону «Samsung 5610», на якій зазначено ІМЕІ НОМЕР_10, повернути потерпілому ОСОБА_7 за належністю;

- мобільний телефон «Samsung S 5610», повернути потерпілому ОСОБА_7 за належністю.

- гарантійний талон та фіскальний чек на мобільний телефон «Samsung 5610», зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- спортивну сумку чорного кольору «Адідас», повернути потерпілому ОСОБА_7 за належністю;

- чоловічу футболку чорного кольору у білу смужку та візитницю, повернути власникам за належністю;

- ланцюг, виготовлений з металу сірого кольору, повернути потерпілій ОСОБА_6 за належністю;

- копію договору про надання фінансового кредиту та застави № ДОН0510006822 від 18 серпня 2015 року, укладеного між ПТ «Донкредит «Благо» та ОСОБА_13; копію договору переустойки боргу від 11 вересня 2015 року, укладеного між ПТ «Донкредит»Благо» та ОСОБА_22, зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- мобільний телефон «Microsoft Lumia 430 Dual SIM», ІМЕІ 1- НОМЕР_7, ІМЕІ 2- НОМЕР_8 в корпусі чорного кольору, повернути потерпілій ОСОБА_6 за належністю;

- мобільний телефон «Нокіа 206», імей 1 -НОМЕР_3, імей 2 -НОМЕР_4, повернути потерпілому ОСОБА_5 за належністю;

- ланцюг з металу жовтого кольору довжиною 57 см. 585 проби, повернути потерпілому ОСОБА_5 за належністю;

- копію договору № 9-82236 від 13 серпня 2015 року; копію договору № 9-82201 від 11 серпня 2015 року, копію договору № 9-82198 від 10 серпня 2015 року, зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- квитанцію до договору № 9-82198 від 10 серпня 2015 року застави - золотого ланцюга на ім»я ОСОБА_14, зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- декоративний ніж виготовлений з клинка та рукоятки у вигляді голови коня, чоловічий спортивний костюм синього кольору «Адідас», 5 дитячих колекційних автомобілів, спортивну дорожню сумку «Адідас» чорно-сірого кольору, виготовлену з синтетичного матеріалу, праску білого кольору «Tefal Super Gliss 45», медіа конвектор (телевізійна приставка) «Т-2» «Strong», пластиковий флакон (пляшка) білого кольору з наклейкою - етикеткою «Івлаксин», у середині таблетки в кількості 45 штук, пластиковий флакон (пляшка) білого кольору з наклейкою-етикеткою «Гастрокалм» з таблетками в кількості 45 штук; монети вітчизняного виробництва Україна, а саме: номіналом 1 копійка в кількості 14 штук 1992, 2000-2012 років випуску, на лицьовій стороні зображено 1 на зворотній герб України; номіналом 1 копійка у кількості 13, 1992, 2003-2014 років випуску, на лицьовій стороні зображено 5 з орнаментом, на зворотній герб України; номіналом 10 копійок у кількості 15 штук, 1993, 2002-2014 років випуску, монета 2006 року випуску у 2 екземплярах, на лицьовій стороні зображено 10 з орнаментом, на зворотній герб України; номіналом 25 копійок у кількості 11 штук, 1994, 1996, 2006-2014 років випуску, на лицьовій стороні зображено 25 з орнаментом, на зворотній герб України; номіналом 50 копійок, у кількості 9 штук, на лицьовий стороні зображено 50 із орнаментом, на зворотній герб України, 1994, 1995, 2006 - 2010, 2013 - 2014 років випуску; номіналом 1 гривня у кількості 11 штук, 2001 - 2006, 2010 - 2012 років випуску, на лицьовій стороні зображена 1 гривня на зворотній стороні - герб України, Володимир Великий, «60 років Перемоги», «65 років Перемоги»; монети радянського виробництва СРСР, а саме: номіналом 3 копійки у кількості 18 штук, 1961, 1972, 1978, 1981, 1982, 1984, 1986 - 1989, 1990 - 1991 років випуску; номіналом 5 копійок у кількості 18 штук, 1961 - 1962, 1977 - 1981, 1984, 1987 - 1989, 1991 років випуску; номіналом 10 копійок у кількості 58 штук, 1961 - 1962, 1967, 1969, 1971 - 1974, 1976 - 1985, 1987 - 1989, 1991 років випуску; номіналом 15 копійок у кількості 7 штук, 1961 - 1962, 1979, 1981, 1982, 1989 років випуску; номіналом 20 копійок у кількості 18 штук, 1961, 1967, 1978, 1981, 1983, 1984, 1988, 1990 років випуску; картонна коробка квадратної форми в якій знаходиться 23 дитячих колекційних автомобілі в металевому корпусі з пластиковими вставками, зменшених копій різноманітних моделей автомобілів, синього, сірого, світло - сірого, білого, червоного, зеленого, темно - зеленого, блідо - зеленого, рожевого, помаранчевого, голубого, чорного, хакі кольорів, без видимих пошкоджень; три картонних папки для зберігання почтових марок, у яких є відділення для утримання марок, в середині папок знаходяться постові марки закордонного виробництва в кількості 83 штуки, повернути потерпілому ОСОБА_8 за належністю;

- спортивні брюки синього кольору, майстерка, а також капець чорного кольору, повернути за належністю ОСОБА_13.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом тридцяти діб з дня його проголошення, а засудженим, що перебуває під вартою, - в той самий строк з моменту отримання копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя Орджонікідзевського районного суду

міста Маріуполя Донецької області Л.В.Копилова