Ухвала суду № 61176178, 06.09.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ 22-ц/781/1924/16 Головуючий у суді І-ї інстанції Нерода Л. М.

Доповідач Суровицька Л. В.

УХВАЛА

06.09.2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючої судді Суровицької Л.В.,

суддів Авраменко Т.М., Кіселика С.А.,

секретар Постоєнко А.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 червня 2016 року про забезпечення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 червня 2016 року задоволено заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову у справі за її позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про усунення перешкод у користуванні майном, зобов'язання вчинити дії, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Забезпечено позов шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в межах суми позову. Накладення арешту на нерухоме майно здійснено шляхом заборони його відчуження та доручено державним реєстраторам прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Олександрійської міської ради (а.с.49).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду з підстав порушення норм процесуального права (а.с.51-52).

В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_3 заперечила проти доводів апеляційної скарги і просила ухвалу суду залишити без змін.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Статтею 152 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно і грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.152 ЦІПК України).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам ( ст.152 ЦПК України, п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

Ухвала про забезпечення позову постановляється в порядку,

визначеному ст. 209 ЦПК ( 1618-15 ), і повинна включати

мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд

(суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що

невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи

зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться

посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали (п.7 постанови Пленуму).

Тобто ухвала про забезпечення позову постановляється в порядку, визначеному ст. 209 ЦПК , а її зміст повинен відповідати вимогам ст.210 ЦПК України.

Задовольняючи заяву про задоволення позову шляхом накладення арешту на квартиру, що належить ОСОБА_4 та ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

При цьому суд не врахував роз'яснень у п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України про те, що ухвала суду, що постановляється як окремий документ, зокрема, складається з мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків.

В порушення вимог ч.5 ст.153, ч.3 ст.210 ЦПК України суд не мотивував в ухвалі потребу в забезпеченні позову. Суд не навів в оскаржуваній ухвалі докази щодо обставин, які свідчать про реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Не з'ясував також суд питання чи є співмірною вартість майна, на яке заявник просив накласти арешт та розмір позовних вимог.

Накладаючи арешт на квартиру в межах суми позову, суд не конкретизував цю суму, не звернув увагу на те, що позивачем заявлені позовні вимоги про відшкодування матеріальної і моральної шкоди не лише до відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_2, а ще й до відповідачів ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 грн. (а.с.10).

За таких обставин правовий висновок суду, покладений в основу ухвали про забезпечення позову, не узгоджується з положеннями ст.ст.151-153 ЦПК щодо підстав та порядку забезпечення позову, з наведеними роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України.

Ухвала суду про забезпечення позову постановлена з порушенням норм процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для вирішення питання про забезпечення позову, висновки суду не ґрунтуються на матеріалах справи, тому ухвала підлягає скасуванню з передачею питання в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись п.3 ч.1 ст.312, ч.1 ст.314,ст. 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 червня 2016 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя Л.В.Суровицька

Судді Т.М.Авраменко

С.А.Кіселик