Ухвала суду № 61175851, 07.09.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/6865/15-ц Головуючий у І інстанції Петришин Н. М.Провадження № 22-ц/780/3744/16 Доповідач у 2 інстанції Таргоній Д. О.Категорія 18 07.09.2016

УХВАЛА

Іменем України

07 вересня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - судді Таргоній Д.О.,

суддів: Голуб С.А., Гуля В.В.,

за участі секретаря Дрозда Р.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», Державного підприємства «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України в особі філії міста Києва та Київської області, третя особа Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України в особі Київської обласної філії про визнання кредитного договору та договору застави припиненими та зобов'язання вчинити дії.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи учасників судового процесу, колегія суддів,

УСТАНОВИЛА:

У вересні 2015 року до суду звернувся ОСОБА_2 із вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначав, що рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22.07.2014 року у справі № 179/1683/13-ц, провадження № 22-ц/774/2341/14 відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості у розмірі 114 362 грн. 34 коп. у зв'язку із недоведеністю позовних вимог.

Згідно з додатком № 1 до кредитного договору № 02007711946 від 20.12.07 (далі - Кредитний договір) загальна сума грошового зобов'язання ОСОБА_3 за цим договором становила 176 660,80 грн., які позивач сплатив у повному обсязі. Тому, на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „ПростоФінанс" від імені ОСОБА_3 16.04.14 направлялась відповідна заява про повне погашення кредиту (виконання грошових зобов'язань) за кредитним договором № 02007711946 від 20.12.07, яка залишена без відповіді.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за згадуваним кредитним договором між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю „ПростоФінанс" укладався договір застави транспортного засобу № 02007711946 від 20.12.07 (далі - Договір застави), на підставі якого у заставу було передано легковий автомобіль Opel, модель Astra, номер кузова (об'єкта) НОМЕР_1, номер державної реєстрації НОМЕР_2, належний на праві власності позивачу. Дана застава 10.01.08 зареєстрована у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за № 6374371 з подальшими змінами.

Умовами п. 9.1 кредитного договору від 20.12.07 № 02007711946 передбачено, що даний договір діє до повного повернення позичальником заборгованості та до повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно з кредитним договором.

Згідно з п. 6.1 договору застави транспортного засобу № 02007711946 від 20.12.07 цей договір діє до повного виконання зобов'язань ОСОБА_3 за Кредитним договором (з урахуванням всіх змін та доповнень до нього) або до припинення права застави у випадках, що прямо передбачені чинним законодавством.

Отже, на думку позивача, беззаперечним є те, що договір застави транспортного засобу № 02007711946 від 20.12.07 й застава згадуваного рухомого майна, належного позивачеві, - припинені.

На адресу відповідача, як обтяжувача (заставодержателя), від імені ОСОБА_3, як боржника (заставодавця) неодноразово направлялись заяви з вимогою вчинити дії, направлені на припинення обтяження і виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису № 6374371 від 10.01.08.

Але відповідач, достовірно знаючи про підставність й правомірність вимог ОСОБА_3, зловживаючи цивільними правами, отриманими за договором купівлі-продажу кредитного портфелю від 18.05.12, договору застави транспортного засобу № 02007711946 від 20.12.07 й закону, не виконав встановленого нормативними приписами обов'язку обтяжувача (заставодержателя), що доводиться листом відповідача від 30.06.15.

У зв'язку з викладеним, після уточнення позовних вимог, позивач просив: визнати припиненими кредитний договір від 20.12.07 № 02007711946 та договір застави транспортного засобу № 02007711946 від 20.12.07, укладені ОСОБА_2 з Товариством з обмеженою відповідальністю „ПростоФінанс" й право вимоги за якими отримало Товариство з обмеженою відповідальністю „Кредитні ініціативи" на підставі договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 18.05.12, та зобов'язати Державне підприємство „Інформаційний центр" Міністерства юстиції України в особі Київської обласної філії державного підприємства „Інформаційний центр" Міністерства юстиції України внести відомості про припинення обтяження до запису від 10.01.08 № 6374371 у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 квітня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням, позивач у своїй апеляційній скарзі просить рішення скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, порушення норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до відхилення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності позовних вимог, оскільки позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів виконання своїх зобов'язань за кредитним договором у повному обсязі.

Колегія суддів апеляційного суду з такими висновками погоджується, оскільки вони відповідають встановленим по справі обставинам та ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 20 грудня 2007 року між ТОВ «ПростоФінанс» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 02007711946, відповідно до умов якого ТОВ «ПростоФінанс» надав відповідачу у строк до 10 грудня 2012 року, як позичальнику, кредитні кошти у розмірі 124 420 грн. для придбання останнім автомобіля, а ОСОБА_2 зобов'язувався в порядку та на умовах, що визначені кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за його користування, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором та додатком №1 до нього - графіком платежів. ( а.с. 12-15)

Умовами п. 9.1 кредитного договору від 20.12.07 № 02007711946 передбачено, що даний договір діє до повного повернення позичальником заборгованості та до повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно з кредитним договором.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю „ПростоФінанс" укладався договір застави транспортного засобу № 02007711946 від 20.12.07 (далі - Договір застави), на підставі якого у заставу було передано легковий автомобіль Opel, модель Astra, номер кузова (об'єкта) НОМЕР_1, номер державної реєстрації НОМЕР_2, належний на праві власності позивачу. Дана застава 10.01.08 зареєстрована у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за № 6374371 з подальшими змінами. ( а.с. 16-18)

Згідно з п. 6.1 договору застави транспортного засобу № 02007711946 від 20.12.07 цей договір діє до повного виконання зобов'язань ОСОБА_3 за Кредитним договором (з урахуванням всіх змін та доповнень до нього) або до припинення права застави у випадках, що прямо передбачені чинним законодавством.

18 травня 2012 року між ТОВ «ПростоФінанс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, за яким відступлено право грошової вимоги за кредитним договором № 02007711946 від 20.12.07 Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи».

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22.07.2014 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості у розмірі 114 362 грн. 34 коп. у зв'язку із недоведеністю позовних вимог. ( а. с. 9-11)

До матеріалів справи додано заяви від 16.04.2014 року, 25.07.2014 року, 22.12.2014 року, 06.06.2015 року, адресовані відповідачу, як обтяжувачу (заставодержателя), від імені ОСОБА_3, як боржника (заставодавця) з вимогою вчинити дії, направлені на припинення обтяження і виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису № 6374371 від 10.01.08.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що виконав свої зобов'язання за кредитним договором № 02007711946 від 20.12.07, що підтверджується рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22.07.2014 року.

В той же час, із рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22.07.2014 року вбачається, що судом відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості у розмірі 114 362 грн. 34 коп. у зв'язку із недоведеністю. У вказаному рішенні не встановлено обставин повного виконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань за кредитним договором, а лише вбачається, що ОСОБА_2 здійснювалось погашення заборгованості за кредитним договором, однак не вказано в якому обсязі сплачена заборгованість, за який період та коли, тобто між сторонами існує спір щодо розміру заборгованості.

Відповідно до вимог статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з положеннями статті 593 ЦК України, право застави припиняється у разі: 1) припинення зобов'язання, забезпеченого заставою; 2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; 3) реалізації предмета застави;4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо відмови у позові, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а тому визнає дане рішення законним та обґрунтованим.

Підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 308, 313-316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 квітня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий

Судді: