Ухвала суду № 61174520, 07.09.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/19730/14-ц Головуючий у 1-й інст. Сингаївського О.П.

Категорія 59 Доповідач Галацевич О. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Галацевич О.М.

суддів Матюшенка І.В., Борисюка Р.М.,

з участю секретаря судового засідання Мишаковської В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплаченої пенсії,

за апеляційною скаргою Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області,

на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 04 липня 2016 року,

встановила:

У грудні 2014 року Управління Пенсійного фонду України в місті Житомирі Житомирської області (далі УПФУ в місті Житомирі) звернулась до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначило, що відповідачу ОСОБА_1 на підставі його заяви від 29.02.2012 було призначено з 05.03.2011 пенсію по втраті годувальника ОСОБА_2 Крім того одночасно, пенсія була призначена на їх спільну дочку, що не досягла 8-річного віку - ОСОБА_3 Вказані виплати відповідач отримував до листопада 2013 року. Посилаючись на те, що відповідач безпідставно отримував пенсію, оскільки не перебував з померлою ОСОБА_2 в зареєстрованому шлюбі, УПФУ в місті Житомирі просило стягнути з відповідача на свою користь 21 824,73 грн. отриманих коштів.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 04 липня 2016 року в задоволені позову відмовлено за безпідставністю.

В апеляційній скарзі правонаступник позивача у справі Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов. Зазначило, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у позові, оскільки пенсія отримана відповідачем безпідставно, а тому підлягає поверненню на підставі ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 1166 ЦК України, виплати підлягають приведенню у відповідність з нормами законодавства України з моменту призначення пенсії.

Заслухавши представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі його заяви від 29.02.2012 та поданих ним документів, згідно протоколу від 15.05.2012 було призначено з 05.03.2011 пенсію по втраті годувальника ОСОБА_2 Одночасно пенсія була призначена на їх спільну дочку, що не досягла 8-річного віку ОСОБА_3 (а.с. 5-11).

УПФУ в місті Житомирі посилається, що відповідач не перебував у зареєстрованому шлюбі з померлою ОСОБА_2, не мав права на призначення вищевказаного виду пенсії (ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»), а тому безпідставно отримав виплати в сумі 21037,98 грн.

Механізм утримання надміру виплачених сум пенсій встановлено ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ч. 1 якої передбачає, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Стаття 1215 ЦК України встановлює випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.

Так, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (частина перша статті 1215 ЦК України).

Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, відтак, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.

Такого висновку дійшов Верховний Суд України у постанові № 6-151цс13 від 22 січня 2014 року.

Під час розгляду справи факту недобросовісного набуття відповідачем отриманих коштів у сумі 21 824,73 грн., які є пенсійною виплатою, Управлінням ПФУ не доведено, як і не доведено й наявності рахункової помилки.

Таким чином, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшов правильного висновку про те, що безпідставно набуті кошти, які належать до виплат, установлених абзацом 2 частини 1 статті 1215 ЦК України, за відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела їх виплату та факту недобросовісності набувача, не підлягають поверненню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду, на правильність ухваленого рішення не впливають та ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Зокрема, посилання на норми ст. 1166 ЦК України є помилковим, оскільки зазначена норма закону не регулює спірні правовідносини.

Посилання апелянта на заяву ОСОБА_1 про утримання із його пенсії надміру виплачених коштів та добровільне часткове їх повернення, є таким, що на правильність ухваленого рішення не впливає, оскільки таку заяву він відкликав, а утримання було припинено (а.с. 12-13).

Враховуючи, що ухвалою апеляційного суду від 12 серпня 2016 року Житомирському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, у відповідності до ст. 88 ЦПК України з Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області підлягає стягненню на користь держави 267,96 грн. судових витрат.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відхилити.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 04 липня 2016 року залишити без змін.

Стягнути з Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь держави 267,96 грн. судового збору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді: