Ухвала суду № 61174518, 09.09.2016, Апеляційний суд Житомирської області

Справа № 295/10584/13-ц Головуючий у 1-й інст. Перекупка І. Г.

Категорія 27 Доповідач Якухно О. М.

У Х В А Л А

09 вересня 2016 р. м. Житомир

Суддя Апеляційного суду Житомирської області Якухно О.М., вирішуючи питання відповідно до вимог ст.297 ЦПК України про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Богунського районного суду м.Житомира від 01 серпня 2016 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1, треті особи - ОСОБА_3, Служба у справах дітей Житомирської міської ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з житлового приміщення,

в с т а н о в и в:

Ухвалою судді Апеляційного суду Житомирської області від 26 серпня 2016 року апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишена без руху у зв'язку із невідповідністю вимогам ст.295 ЦПК України, а саме несплати судового збору в повному обсязі.

Заявнику 29.08.2016 року направлялась копія ухвали (а.с.116) та надавався строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Ухвала апелянтом отримана 02 вересня 2016 року, що підтверджується відповідною розпискою, а тому строк для усунення недоліків апеляційної скарги закінчився 07 вересня 2016 року.

07.09.2016 року на адресу суду надійшла заява представника ОСОБА_2 щодо усунення недоліків, в якій останній не погоджується із вимогами ухвали судді Апеляційного суду Житомирської області від 26 серпня 2016 року та просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду без сплати судового збору, визначеного в ухвалі.

При цьому, посилаючись на перше речення абз.2 п.6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від.30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" №5 від.30.03.2012 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.09.2015 року, вважає, що сплачена ним сума судового збору в розмірі 606,32 грн. за дві вимоги немайнового характеру є достатньою.

Доводи заяви вважаю такими, що засновані на помилковому тлумаченні роз'яснень постанови Пленуму без урахування інших його роз'яснень.

Так, згідно абз.2 п.6 вказаної постанови вимога заставодержателя про звернення стягнення на предмет застави оплачується судовим збором як вимога немайнового характеру, якщо така вимога пред'явлена після вирішення вимоги про виконання основного зобов'язання (стягнення заборгованості тощо). Вимога заставодержателя про звернення стягнення на предмет застави, пред'явлена до звернення до суду з вимогою про виконання основного зобов'язання, оплачується судовими збором як вимога майнового характеру. При цьому ціна позову визначається розміром виконання, на яке претендує заставодержатель за рахунок заставленого майна.

Зміст зазначеного пункту постанови зводиться до того, що вимога про звернення стягнення на предмет застави є майновою вимогою, оскільки існує спір щодо розміру виконання (ціна позову), на яке претендує заставодержатель за рахунок заставленого майна. У разі вирішення спору про стягнення цієї суми до подачі позову про звернення стягнення на предмет застави, у відповідності до вимог ч.3 ст.61 та ч.2 ст.223 ЦПК України, такі обставини (розмір заборгованості) не підлягають повторному встановленню і тому вимога про звернення стягнення стає немайновою.

Як зазначалося в ухвалі від 26.08.2016 року рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01.10.2012 року по справі №22-ц/490/6718/12 розмір основного зобов'язання за договором №МК 312-07 від 09.11.2007 року, щодо якого вирішено позовні вимоги, становив за станом на 18.02.2010 року 404 764,48 грн. (т.1, а.с.149).

В свою чергу, зі змісту позовних вимог, розглянутих Богунським районним судом м.Житомира 01.08.2016 року, вбачається, що розмір заборгованості у зв'язку із порушенням зобов'язань за договором №МК 312-07 від 09.11.2007 року станом на 08.02.2013 року вже становить 791 242,15 грн.

При цьому майнова вимога щодо стягнення заборгованості за вказаним договором, яка обрахована банком за період з 19.02.2010 року по 08.02.2013 року на суму 386 477,67 грн., рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01.10.2012 року по справі №22-ц/490/6718/12 не вирішувалась, а тому є спірною сумою і згідно роз'яснень постанови Пленуму є ціною позову.

Вказані обставини і стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.09.2015 року (а.с.22 т.2) про призначення справи до розгляду не містить роз'яснень з цього приводу, а тому до уваги не приймається.

Таким чином, судом першої інстанції фактично розглянуто дві позовні вимоги: майнового (в частині суми, питання про стягнення якої не вирішувалося) та немайнового характеру, за подачу яких позивачем сплачено судовий збір згідно вимог законодавства в сумі 3441 грн. та 229,4 грн., відповідно.

Розрахунок судового збору при подачі апеляційної скарги проведено, виходячи із мінімальної заробітної плати та ставок судового на час подачі позову - липень 2013 року, а за апеляційну скаргу - згідно розміру ставки на час її подачі.

Загальний розмір недоплаченого судового збору становив 3 431,12 грн. і заявником останній не сплачено.

Враховуючи невиконання ухвали судді про залишення апеляційної скарги без руху, апеляційна скарга згідно ст.ст.121, 297 ЦПК України вважається неподаною та повертається заявникові.

Вищевказані заперечення заявника на ухвалу судді Апеляційного суду Житомирської області від 26 серпня 2016 року можуть бути включені до касаційної скарги на ухвалу про повернення апеляційної скарги.

Керуючись ч.2 ст.297, ч.2 ст.121 ЦПК України,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Богунського районного суду м.Житомира від 01 серпня 2016 року визнати неподаною та повернути заявникові.

Роз'яснити заявнику, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із апеляційною скаргою разом із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження та зазначенням причин його пропуску.

Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя: